Рішення

від 13.09.2007 по справі 8/323/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/323/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.07                                                                                        Справа №  8/323/07

Суддя   Попова І.А.

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Полтавський автоагрегатний завод”, м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів”,

м.Запоріжжя  

про стягнення 33823 грн. попередньої оплати з урахуванням втрат від інфляції грошових коштів за договором, 24255 грн. пені, 398 грн. 71 коп. штрафу за користування чужими коштами

Суддя  І. А. Попова             

Представники:

Від позивача : Грицька Є.В., дов. від 27.04.2007р.

Шкітін В.А., дов. від 12.07.2007р.

Від відповідача: Корольков А.М, дов. від 04.07.2007р.   

Заявлено позовні вимоги про стягнення 33823 грн. попередньої оплати з урахуванням втрат від інфляції грошових коштів за договором, 24255 грн. пені, 398 грн. 71 коп. штрафу.

Розгляд справи відкладався, строк вирішення спору продовжувався у відповідності до ст.. 69 ГПК України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 13.09.2007 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст..ст.. 536, 625,693 ЦК України. В обґрунтування позову зазначає, що у серпні місяці 2006 року між ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” підписаний договір, згідно якого відповідач зобов'язувався виготовити за кресленнями позивача та передати йому ливарну форму вартістю 53 000 грн. Пунктом 2.3 узгодженого сторонами договору встановлений термін виготовлення ливарної форми: 14 тижнів від дня отримання авансового платежу. Відповідно до умов договору на рахунок відповідача 7 вересня 2006 року перерахований аванс в сумі 33 000 грн. Таким чином, термін виготовлення відповідачем ливарної форми - 14 грудня 2006 року. Зобов'язання за договором відповідачем не виконуються, тобто ливарна форма не виготовлена і отримані кошти не повернуті на підприємство.

Просить стягнути суму здійсненої попередньої оплати, втрати від інфляції грошових коштів,  проценти за користування чужими грошовими коштами, неустойку за порушення умов договору відповідно до п. 5.3 договору.

Відповідач заявлені вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що сторонами у 2006 році був укладений договір на виготовлення ливарної форми вартістю 53 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. За домовленістю сторін у вересні місяці 2006 року на придбання заготовочного матеріалу ливарної форми позивачем було перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 60% погодженої сторонами суми вартості ливарної форми, що склав 33 000,00 грн.

На дані кошти відповідачем придбаний матеріал для виконання замовлення, який знаходиться на зберіганні у відповідача і не може бути використаний, а ливарна форма не може бути виготовленою без погодженого комплекту конструкторської документації на ливарну форму. Цю документацію позивач не надав відповідачу. Відповідно до умов п. 2.1 договору між сторонами повинно було укладено відповідний акт, про погодження комплекту конструкторської документації , який є підставою для початку виконання робіт виконавцем.

Відповідно до вказаного акту і конструкторської документації повинно здійснюватися виготовлення ливарної форми і подальша комплектна поставка ливарної форми (п. 2.4 і п. 2.8. договору).

Оскільки сторонами не підписаний акт погодження комплекту конструкторської документації, позивачем така документація не надавалася, будь - яких переговорів, переписки з даного приводу сторонами не проводилася, з замовником виниклі суперечки щодо того, яким мають бути технічні характеристики пресформи, відповідач вважає, що вимоги про повернення попередньої оплати є передчасними.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. ( ч.1,2 ст. 613 ЦК України).

Таким чином відповідач вважає, що строк виконання ним своїх зобов'язань по договору не наступив з вини позивача, який не виконав свої зобов'язання по_ договору належним чином, чим фактично поставив відповідача у пряму залежність виконання своїх зобов'язань.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що у серпні 2006 року ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” підписаний договір, згідно якого відповідач зобов'язувався виготовити за кресленнями позивача та передати йому ливарну форму вартістю 53 000 грн. Пунктом 2.3 договору встановлений термін виготовлення ливарної форми: 14 тижнів від дня отримання авансового платежу. Відповідно до умов договору на рахунок відповідача 7 вересня 2006 року позивачем перерахований аванс в сумі 33 000 грн.. Таким чином, термін виготовлення відповідачем ливарної форми - 14 грудня 2006 року.

Оскільки відповідач в обґрунтування заперечень за позовом посилається на просрочку позивача (як кредитора), який не передав належну конструкторську документацію, судом досліджено зазначене питання. Укладений у серпні 2006 року сторонами по справі договір (б/н, б/д), за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ст.. 837 ЦК України  за   договором   підряду    одна    сторона (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За умовами доданого сторонами договору ( серпня 2006р.) після підписання сторонами цього договору замовник передає виконавцю для вивчення та погодження комплект конструкторської документації на ливарну форму. Про погодження комплекту конструкторської документації на ливарну форму сторони підписують Акт, який є підставою для початку виконання робіт виконавцем. Таким чином, сторони договору визначили, що акт погодження комплекту конструкторської документації на ливарну форму є підставою для початку робіт та сплати авансу замовником, тобто погоджена двостороннім актом технічна документація є істотною умовою договору та  яка встановлює взагалі предмет договору –ливарну форму, що має бути виробленою на замовлення позивача.

Позивач у запереченнях на доводи товариства “Запорізька компанія електроприладів” зазначає, що листом № 4740/15 від 04.07.2006р. на адресу відповідача була направлена технічна документація та креслення ливарної форми 0532-4038 та листом від 17.07.2006р. відповідач дав згоду на виготовлення вказаної прес –форми.

Також вивчені матеріали свідчать, що в ході розгляду даної судової справи товариство “Запорізька компанія електроприладів” доставила на адресу ВАТ “Полтавський автоагрегатний завод” пресформу 0532-4038. Згідно акту огляду від 20.07.2007р. та актів інспекційного контролю, складених позивачем, пресформа 0532-4038 не відповідає технічним кресленням та за способом виготовлення не може бути використаною у виробництві. В судовому засіданні на вимогу представників сторін заслухані доводи технічних спеціалістів позивача та відповідача, сутністю яких є саме технічні умови виготовлення кінцевого продукту –пресформи. З наданих сторонами пояснень , листування та умов договору (зокрема п.п. 2.1 та 2.2) слід зробити висновки, що сторонами не узгоджена істотна умова договору –предмет, який за узгодженістю має бути визначеним актом про погодження комплекту конструкторської документації з  огляду на специфіку замовленого товару. Сторони визнали у судовому засіданні факт відсутності ззазначеного акту. Таким чином, ні доводи позивача щодо просрочки товариства “Запорізька компанія електроприладів”, ні доводи відповідача щодо прос рочки кредитора, не є обґрунтованими. Правовідносини сторін, що виникли на час розгляду справи, також підтверджують саме відсутність узгодження істотної умови договору підряду –предмету (способу виготовлення та технічних його характеристик).

Відповідно до приписів ст.. 181 ГК України  у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Неукладений договір не породжує для сторін будь –яких бажаних наслідків, прав та зобов'язань.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї норми закону застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Вимоги про стягнення з відповідача 33000,00 грн., перерахованих йому позивачем на виконання зобов'язання –якого не відбулося, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення неустойки в розмірі 24255,00 грн. за порушення відповідачем умов договору, задоволенню не підлягають внаслідок вищевикладеного.

Вимоги про стягнення 823 грн. втрат від інфляції грошових коштів, заявлені відповідно до ст.. 625 ЦК України безпідставні, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань, а вимоги про повернення безпідставно збережених коштів попередньої оплати направлена відповідачу лише 13.08.2007р., після порушення провадження по даній справі.

Вимоги про стягнення 398,78 грн. штрафу за користування чужими грошовими коштами, які позивач обґрунтовує приписами ст..ст.. 693, 536 ЦК України безпідставні, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, розмір процентів за користування коштами попередньої оплати сторони не узгоджували.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (60002, м.Запоріжжя, вул.. Запорізька, 2-в, р/р 26000070000182, МФО 313816, ЄДРПОУ 32649582) на користь Відкритого акціонерного товариства “Полтавський авто агрегатний завод” (36009, м. Полтава, вул.. Зінківська, 57, р/р 260070001211 в ПФБ “Фінанси та Кредит”, МФО 331832, ЄДРПОУ 00232124, ІПН 002321216328) 33000,00 грн., 396,59 грн. судових витрат. Видати наказ.   

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 25.09.2007р.