Постанова

від 25.03.2008 по справі 18/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

25 березня 2008 р.  11 год. 50 хв.                                                   Справа  № 18/22

За позовом Між гірського районного центру зайнятості, смт. Міжгір'я

до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород

про стягнення 4 288 грн. 05 коп.,

Суддя господарського суду –В. Кривка

при секретарі Л. Драгуській

представники:

від позивача –Грамарчук Н.Г., довіреність №276-07 від 18.02.2008 року;

від відповідача –не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Міжгірським районним центром зайнятості, смт. Міжгір'я заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород про стягнення 4 288 грн. 05 коп.

             У судовому засіданні 04.03.2008 оголошувалась перерва до 25.03.2008 року.

Уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на те, що 20.04.2007 року в пошуках роботи до Міжгірського районного центру зайнятості звернувся громадянин Чиж Василь Миколайович, який працював у ВАТ ЕК „Закарпаттяобленернго” і був звільнений відповідно до ч.1 п.2 ст. 40 КЗпП України у звязку з невідповідністю займаній посаді. У встановленому порядку йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 26.11.2007 року Чиж В.М. подав Міжгірському РЦЗ копії ухвали Верховного Суду України від 31.10.2007 року та прийнятого на його виконання наказу ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” № 304 від 19.11.2007 року про поновлення його на раніше займаній посаді в ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”. На підставі поданих Чижом В.М. документів Міжгірський РЦЗ було припинено йому виплату допомоги по безробіттю та знято такого з обліку. За період перебування в Міжгірському РЦЗ Чиж В.М. отримав помісячну допомогу по безробіттю з 27.04.2007 року по 25.11.20007 року на загальну суму 4 288,05 грн. У відповідності до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” та зважаючи на поновлення громадянина Чижа В.М. на роботі за рішенням суду, РЦЗ звернулося до ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” з вимогою про повернення коштів у сумі 4 288,05 грн. в добровільному порядку, однак таку відповідачем безпідставно відхилено. Зважаючи на це, позивач просить стягнути 4 288,05 грн. з ВАТ ЕК „Закарпаттяобленернго”

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 25.03.2008 року  у справі № 18/22

У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у долучених до матеріалів справи письмових поясненнях по суті спору. Зокрема вказав, що позивачем порушено встановлений порядок пред'явлення таких вимог і вказані вимоги не підвідомчі господарському суду в порядку адміністративного судочинства. Крім цього зазначив, що на виконання рішення суду громадянина Чиж В.М. було поновлено на роботі на проведено оплату за час вимушеного прогулу, в тому числі і за період коли такий отримував допомогу по безробіттю в Міжгірському РЦЗ. Тому вважає, що у даній справі слід допустити заміну відповідача належним відповідачем громадянином Чиж В.М., а справу передати до Міжгірського районного суду.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін,

         Суд встановив:

У квітні 2007 року до Міжгірського районного центру зайнятості звернувся громадянин Чиж Василь Миколайович, останнім місцем роботи якого було ВАТ ЕК „Закарпаттяобленернго”, і такий 31.07.2006 року був звільнений з ініціативи власника відповідно до ст. 40 КЗпП України.

На підставі заяви Чижа В.М., від 27.04.2007 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

В той же час громадянин Чиж В.М. не погодився зі своїм звільненням і з даного приводу звернувся до суду 26.11.2007 року Чиж В.М. подав Міжгірському РЦЗ копії ухвали Верховного Суду України від 31.10.2007 року та прийнятого на її виконання наказу ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” № 304 від 19.11.2007 року про поновлення його на раніше займаній посаді в ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” (а.с. 5-11). На підставі поданих безробітнім Чижом В.М. документів Міжгірський РЦЗ припинив йому виплату допомоги по безробіттю та зняв з обліку безробітних (а.с. 12).

Між тим, за період перебування  в Міжгірському РЦЗ Чиж В.М. отримав допомогу по безробіттю з 27.04.2007 року по 25.11.20007 року  на загальну суму       4 288,05 грн. (підтверджено довідкою філії Міжгірського відділення №7296 ВАТ Державний ощадний банк України за №179 від 27.02.2008 року про фактичну виплату зазначених коштів –в матеріалах справи).

З огляду на такі обставини, Міжгірський районний центр зайнятості 04.12.2007 року звернувся до ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” з вимогою  № 1835-07 про повернення виплачених громадянину Чижу В.М. коштів у сумі 4 288,05 грн. в добровільному порядку (а.с. 13). Проте така вимога відповідачем була залишена без задоволення (а.с. 15).

Вказані обставини відповідачем не спростовані та не заперечені.

            Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,  які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

             Статтею 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” встановлено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг  безробітному  у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 25.03.2008 року  у справі № 18/22

          За таких обставин, враховуючи вищенаведене, заявлена позивачем вимога обґрунтована положеннями спеціального Закону, належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

          Заявлені відповідачем клопотання не підлягають до задоволення та не заслуговують на увагу, оскільки наведені ним доводи і заперечення  спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними положеннями законодавства, а також з огляду на таке.

У зв'язку  з  набранням  чинності  Кодексом адміністративного судочинства України  (далі - КАС України) з  01.09.2005 до    компетенції    адміністративних    судів    віднесено    усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

              За змістом пункту 1  частини  першої  статті  3  КАС  України справа   адміністративної   юрисдикції   (далі   - адміністративна   справа)   -   це    переданий    на    вирішення адміністративного  суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією  зі  сторін  є  орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

              Відповідно до  приписів  статті  4  КАС  України правосуддя в адміністративних     справах     здійснюється адміністративними   судами.   Юрисдикція   адміністративних  судів поширюється на всі публічно-правові спори,  крім спорів,  для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

           Пункт 4 ч.1 статті  17  КАС України визначає,  що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          Визначення суб'єкта  владних  повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України:  це  -  орган  державної  влади, орган  місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень.

У даному випадку позивач виступає  саме  як  суб'єкт  владних повноважень  у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і реалізує повноваження визначені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” (ст. 39).

              Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція  адміністративних  судів.

          Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції  Закону  України  від  06.10.2005 N 2953-IVКАС України  передбачено,  що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних  судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського  процесуального  кодексу  України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС  України.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 25.03.2008 року  у справі № 18/22

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 49,  п. 4 ст. 94, ст.ст. 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

      СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна Компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131529) на користь Міжгірського районного центру зайнятості,     смт. Міжгір'я, вул. Ольбрахта, 6 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22111119) суму заборгованості  4 288 (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 05 коп.

             В зв'язку з проголошенням в судовому засіданні 25.03.2008 року в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України лише вступної і резолютивної частини постанову складено в повному обсязі і підписано 31.03.2008 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України

Суддя                                                                                            В. Кривка