Рішення

від 02.04.2008 по справі 20/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/92

02.04.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутік Київської нерухомості»

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Найт Френк»

про                       стягнення 303 000, 00 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача                          Харченко В.В. (дов. від 22.02.2008р.)

Від відповідача              Войнаровська О.І. (дов. від 06.03.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Найт Френк»в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 303 000,00грн. штрафу за порушення умов договору №ДК 21-06-07 від 11.06.2007 р. про надання консультаційних послуг в частині нерозголошення конфіденційної інформації.

В судовому засіданні 11.03.2008 р. представник відповідача подав клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Клпотання судом задоволено.

У судовому засіданні 11.03.2008р. судом   оголошено перерву до 26.03.2008р., з метою підготовки технічних засобів для здійснення техніченої фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2008р. підтримав заявлені позовні вимоги, на виконання ухвали від 14.02.2008р. подав суду витребувані документи, а також належним чином засвідчену копію листа ТОВ «Найт Френк»№01/19/11 від 19.11.2007року з відміткою канцелярії ВАТ АБ «Укргазбанк»від 19.11.2007 року №15/18697.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду  від 14.02.2008р. надав суду витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з посиланням на те, що інформація, що міститься в листі, не є конфіденційною згідно із договором, оскільки не передавалася від однієї сторони іншій в процесі виконання договору, не є тією інформацією, передача якої передбачена в рамках виконання договору згідно Додатку №2 та не передавалася по акту прийому-передачі, як це вимагається договором. Додатково представник відповідача посилався на ту обставину, що інформація, викладена в листі, була відома посадовим особам, зазначеним в листі, а тому не може розглядатися як конфіденційна інформація з точки зору ст. 30 закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року.

Представник відповідача подав суду клопотання про виклик посадових осіб та клопотання про витребування доказів. Клопотання про виклик посадових осіб мотивоване тим, що відповідним посадовим особам відомі обставини ведення переговорів, що передували укладенню між сторонами по справі договору №ДК 21-06-07 від 11.06.2007р. про надання консультаційних послуг, і вони можуть підтвердити те, що інформація, поширена відповідачем у листі №01/19/11 від 19.11.2007 року, була відома всім адресатам ще до укладення договору. В обґрунтування клопотання про витребування доказів представник відповідача зазначив, що витребовувані документи містять докази того, що інформація, поширена відповідачем у листі №01/19/11 від 19.11.2007 року не є конфіденційною в контексті договору та була відомою всім адресатам цього листа. Представник позивача проти задоволення заявлених клопотань заперечив.

Клопотання представника відповідача судом не задоволені, з огляду на обставини, які викладені у рішенні суду.

В ході судового засідання 26.03.2008 р. представник відповідача заявив клопотання про відшкодування витрат, сплачених відповідачем на послуги адвоката. Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання, як необґрунтованого.

У судовому засіданні 26.03.2008р. судом оголошено перерву до 02.04.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, –

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007р. між ТОВ «Бутік Київської нерухомості»та ТОВ «Найт Френк»було укладено договір №ДК 21-06-07 про надання консультаційних послуг («договір»). Відповідно до умов договору відповідач (ТОВ «Найт Френк») зобов‘язався надати позивачу (ТОВ «Бутік Київської нерухомості») консультаційні послуги з аналізу наданої позивачем концепції проекту під робочою назвою: «Забудова урочища Гончарі-Кожум'яки, ІІ черга проектування, розміщеного за адресою: Україна, м. Київ, вул. Кожум'яцька, 22-34 та вул. Дегтярна 7-25, 29, 30, 31, 6-28, 32».

19.11.2007року відповідач направив листа №01/19/11 посадовим особам ВАТ «Трест Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього»та ВАТ АБ «Укргазбанк». Представник відповідача не заперечив проти факту направлення відповідачем згаданого листа та отримання листа посадовими особами ВАТ «Трест Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього»та ВАТ АБ «Укргазбанк».

В листі відповідач, зокрема, зазначив, що: «Тому, без аналізу техніко-економічних показників та планування 1-ої та 2-ої черги проекту Консультант вважає неможливим надавати рекомендації по проекту в цілому. Не надання Замовником ряду документів із Додатку №2 не надає можливості Консультанту провести наступні роботи по аудиту наявної концепції:

Неможливо розрахувати загальний баланс жилих та нежилих площ по проекту в цілому; відповідно, немає вихідних даних для розрахунку необхідної інфраструктури;

Неможливо обґрунтувати недоцільність або погодитись з розташуванням та площею офісного комплексу на ділянці, оскільки Консультанту не надана інформація про загальну кількість запланованих та вже збудованих офісних приміщень в 1-ій та 2-ій черзі;

Неможливо розрахувати необхідну кількість парковки для проекту, оскільки немає даних по загальному балансу площ по жилій та комерційній нерухомості;

Неможливо розрахувати транспортну загрузку на проект, загальний машинопотік, через відсутність балансу площ по комплексу в цілому і даних по забезпеченості паркінгом 1-ої черги проекту;

Неможливо надати рекомендації по плануванню жилої складової виходячи з вимог покупців до елітного житла, оскільки такі планування не надані ні по 1-ій, ні по 2-ій черзі;

Неможливо прогнозувати динаміку продаж, попит та ціни на жилі об‘єкти та об‘єкти комерційної структури, оскільки не надані історичні дані по1-ій черзі по об'ємах та цінах продажів;

Неможливо надати рекомендації по розміщенню об‘єктів на ділянці та загальному зонуванню території, так як на ділянці є певні обмеження, про яких Консультанта не проінформували (об‘єкти, що підлягають зносу і т.д.);

Перехід до розрахунків економічної доцільності також є неможливим без точних та погоджених на 1 етапі техніко-економічних даних».

12.12.2007 р. позивачем та відповідачем укладено угоду про розірвання договору №ДК 21-06-07 від 11.06.2007 р. за згодою сторін.

Позивач вважає, що в листі №01/19/11 відповідач розкрив інформацію, що є конфіденційною, третім особам, чим порушив п. 6.2, 6.3. договору. У зв”язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 303 000,00грн. штрафу, що передбачено п. 7.1 договору за порушення умов конфіденційності.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що інформація, що міститься в листі, не є конфіденційною згідно із договором, оскільки не передавалася від однієї сторони іншій в процесі виконання договору, не є тією інформацією, передача якої передбачена в рамках виконання договору згідно Додатку №2 та не передавалася по акту прийому-передачі, як це вимагається договором. Додатково представник відповідача посилався на ту обставину, що інформація, викладена в листі, була відома посадовим особам, зазначеним в листі, а тому не може розглядатися як конфіденційна інформація з точки зору ст. 30 закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 30 закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року конфіденційна інформація –це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Отже, згідно закону юридична особа, у володінні, користуванні чи розпорядженні якої знаходяться відомості, визначає належність таких відомостей до конфіденційної інформації та умови їх поширення.

Належність відомостей до конфіденційно інформації та порядок їх поширення встановлено п.6. договору. Відповідно до п.6.1. договору протягом дії договору, а також протягом 2 років після спливу строку його дії, сторони взаємо зобов‘язуються зберігати як комерційну таємницю всю отриману один від одного згідно умов цього договору інформацію та документацію (конфіденційну інформацію), а також вживати всіх необхідних розумних заходів для захисту такої інформації та документації від розголошення.

Відповідно до п.6.2. договору конфіденційною інформацією, що підлягає захисту згідно з договором, розуміється будь-яка інформація та документація виробничого, технічного та комерційного характеру, що передається сторонами один одному в процесі виконання договору, в т.ч. підготовлений консультантом звіт.

Відповідно до п.6.3. договору сторони не вправі повідомляти інформацію та документацію, вказану в п.6.2. договору, третім особам, а також використовувати таку інформацію та документацію з будь-якою метою, крім передбаченої договором, без попередньої письмової згоди один одного.

Відповідно до п.7.1. договору за порушення умов конфіденційності винна в такому порушенні сторона виплачує другій стороні штраф у розмірі вартості винагороди консультанта, встановленої в п.2.1. договору, а також відшкодовує стороні всі понесені в результаті такого порушення прямі збитки. Відповідно із п.2.1. договору винагорода консультанта становить 303 000 гривень.

Відповідно до п. 4.3.2. договору замовник (позивач) зобов‘язаний забезпечити відповідача всіма наявними у нього архітектурними кресленнями, планами об‘єкту, іншою документацією та матеріалами, необхідними для надання послуг за договором в об‘ємі, погодженому сторонами (Додаток №2 до договору). Прийом-передача вказаних документів та матеріалів оформляється актом прийому-передачі, який підписується обома сторонами.

Таким чином, згідно із умовами договору конфіденційною інформацією є інформація, яка передавалася сторонами за актом прийому-передачі в процесі виконання договору, тобто, матеріали та документація, що перелічені в Додатку №2 та підготовлений консультантом звіт.

Інформація, що міститься в листі №01/19/11 від 19.11.2007 року, є описом обставин, обґрунтуванням причин неможливості  приступити до виконання договору.

Інформація, поширена в листі №01/19/11 від 19.11.2007 року, не передавалася сторонами згідно акту в процесі виконання договору, не є інформацією та матеріалами згідно Додатку №2 до договору, тому така інформація не може розглядатися як конфіденційна за змістом п.п. 4.3.2., 6.1., 6.2., 6.3. договору.

Виходячи з зазначеного, інформація, поширена відповідачем у листі №01/19/11 від 19.11.2007 року, не є конфіденційною в розумінні договору, а отже її поширення не може розглядатися як порушення вимог п. 6.3. договору щодо нерозповсюдження конфіденційної інформації, яка охороняється цим договором.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не порушив умов договору щодо збереження конфіденційної інформації, відсутні підстави для покладення на нього відповідальності, передбаченої п.7.1. договору.

Виходячи з цього, клопотання відповідача щодо витребування доказів та виклик в судове засідання посадових осіб не підлягають задоволенню, оскільки наявними у справі належними та допустимими доказами доведено відсутність порушення відповідачем умов договору.

Щодо клопотання відповідача про покладення на позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 92400,00н., суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвокати, покладаються при відмові в позові на позивача.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідного до п.12 зазначеного Роз‘яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії договору про надання юридичних послуг №389-08 від 06.03.2008 р., рахунка №3767 від 07.03.2008 р., довідки №54/369 від 24.03.2008 та платіжне доручення (оригінали зазначених документів досліджені судом у судовому засіданні 26.03.2008р.).

Враховуючи викладене та виходячи з того, що ціна позову становить 303 000,00грн., суд вважає, що витрати відповідача на оплату послуг адвоката слід покласти на позивача в сумі 45 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутік Київської нерухомості»(м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 34679708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Найт Френк»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527857) 45 000,00грн. - витрат на оплату послуг адвоката.

3.             Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя           В.В. Палій