Постанова

від 19.03.2008 по справі 9/101-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/101-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 березня 2008 р.                                                                                    № 9/101-07  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Мележик Н. І., Подоляк О. А.,

за участю представника відповідача Рогачової Т.А. дов.№289 від 16.11.2007 року,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом КП "Овен" до ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У травні 2007 року КП "Овен" звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про визнання частково незаконним рахунку-розшифровки №9-9/03 від 15 березня 2007 року в частині визначення кількості спожитої електроенергії та її вартості та повернення з поточного рахунку відповідача зі спеціальним режимом використання №260393021240 в уповноваженому банку Дніпропетровського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 305482, на рахунок позивача необґрунтовано списаних сум у розмірі 16 270,81 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2007 року позов задоволено частково.

З відповідача стягнуто 16270 грн. 81 коп. грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав. В решті позовних вимог провадження у справі припинено в зв'язку з непідвідомчістю спору господарським судам.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року апеляційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2007 року змінено.

Абзац другий резолютивної частини викладено в наступній редакції: „Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських міських електричних мереж на користь Колективного підприємства „Овен” суму 16236 грн. 13 коп. грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав, 162 грн. 36 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення 6.1 Правил користування електроенергією та ст. 43 ГПК України.

Представники позивача у судове засідання не з'явились.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за  відсутності представників позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судами встановлено, що 26 березня 1998 року між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії  за №688 з наступними додатковими угодами, викладенням нової редакції договору в додатковій угоді від 26 лютого 2007 року за №2/1440, згідно яких відповідач продає позивачу електричну енергію на декілька об'єктів з відокремленими точками обліку, в тому числі на кіоск, належний КП „Овен”, який розташований в місті Дніпропетровську по вул. Карла Лібкнехта, б.87.

Акт технічної перевірки розрахункового обліку електроенергії від 26 лютого 2007 року, акт огляду електропостачання від 10 листопада 2003 року та паспорт лічильника електричного СО-И446 свідчать про те, що у належному позивачу кіоску по вул. Карла Лібкнехта, б.87, м. Дніпропетровськ станом на 10 листопада 2003 року був встановлений електролічильник типу СО-И446 з показником спожитої електроенергії 25409кВт/г, який 26 лютого 2007 року був знятий з показником спожитої електроенергії 44580кВт/г, замість нього встановлено новий електролічильник з показником спожитої електроенергії 000008,9 кВт/г, а по звіту позивача за лютий 2007р. - 000006кВт/г, проти цих обставин сторони не заперечували.

Встановлено, що спір виник внаслідок перерахунку відповідачем розміру спожитої електроенергії як різниці між показами спожитої електроенергії на час заміни лічильника та фактично оплаченими позивачем розмірами спожитої електроенергії, за наслідками чого з рахунку позивача було списано грошові кошти.

Згідно ч.ч. 1 і 4 п. 6.1 Правил користування електричною енергією, розрахунки  споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору, а обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне  споживання  за  винятком  випадків, передбачених цими Правилами.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що  за період з 10 листопада 2003 року по 26 лютого 2007 року позивачем було фактитчно спожито 19 171кВт/г електроенергії (із розрахунку 44580 кВт/г –25409 кВт/г) за тарифом 0,33180грн/кВт/г на суму 12800грн.18коп. З урахуванням втрат електроенергії на суму 758грн.83коп. та 20% ПДВ вартість спожитої електроенергії становить 16 270грн. 81коп., які згідно розрахункових документів, наданих позивачем, були сплачені повторно відповідачу на виконання вимог останнього, викладених в рахунку –розшифровці №9-9/3 від 15.03.2007р.

Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що з врахуванням належної до сплати позивачем вартості спожитої електроенергії за показниками нового електролічильника в об'ємі 87,1кВт/г на суму 34грн.68коп. (із розрахунку 000096кВт/г –000008,9кВт/г = 87,10кВт/г x 0,33180 x 20%ПДВ) сума безпідставно отриманих відповідачем коштів становить  16236грн.13коп.

Встановлено, що відповідачем не було надано жодного доказу правомірності нарахування зазначеної суми коштів.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищий господарський суд України також погоджується з висновками судів про припинення провадження в справі в частині вимоги про визнання частково незаконним рахунку-розшифровки №9-9/03 від 15 березня 2007 року в зв'язку з непідвідомчістю.

          Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення „Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави” застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

          Відтак, враховуючи викладене, а також те, що відповідач не довів належним чином підставності нарахування ним коштів за електроенергію, сплачених позивачем, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року - без змін.

Головуючий                                                                                Т. Козир    

Судді                                                                                   Н. Мележик      

                                                                                            О. Подоляк