Постанова

від 05.03.2008 по справі 6/684

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/684

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.03.2008                                                                                           № 6/684

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Богун Н. В. – представник за довіреністю № 181 від 27.02.2007 року

                              Коваленко О. Ю. – представник за довіреністю № 175 від 19.02.2007 року

                              Квартюк О. В. – представник за довіреністю № 326 від 04.03.2008 року

 від відповідача -Білопольська О. А.- представник за довіреністю від 04.03.2008 року

                              Святнюк Д. В. – представник за довіреністю від 03.03.2008 року

                              Регалова О. Й. – представник за довіреністю від 05.03.2008 року

                              Левков С. А. – представник за довіреністю від 26.11.2007 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Таксі"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.12.2007

 у справі № 6/684  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Таксі"

 про                                                  стягнення 147854,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позов заявлено про стягнення 147854,53 грн., з яких 147820,48 грн. – сума компенсації страхового відшкодування в межах фактичних затрат в порядку регресу та 34,05 грн. – сума, яка була сплачена за отримання довідки ВДАІ.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року, повний текст якого підписаний 26.01.2008 року, у справі № 6/684 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Український Страховий Дім” задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідач має відповідати за шкоду, завдану його автомобілем, водія якого визнано винуватцем ДПТ, яке сталося 23.11.2006 року на вул. Яблонський в м. Києві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Еко таксі” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі № 6/684 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин, що мають  значення для справи, а також за відсутності представника відповідача.

Ухвалою від 19.02.2008 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. відновлено строк для подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.03.2008 року.

28.02.2008 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від Закритого акціонерного товариства “Український Страховий Дім”

В судовому засіданні 05.03.2008 року відповідач надав усні пояснення, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі № 6/684 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 05.03.2008 року позивач надав усні пояснення, в яких просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі № 6/684 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали позовної заяви, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.05.2006 року позивач та гр. Стоянов М. Ю. уклали договір добровільного страхування наземних транспортних  засобів НТ – 06 № 149Кв (далі Договір), предметом якого є страхування легкового автомобілю Хаммер H3 2006 року випуску, державний номер АА4588ВК, номер кузова 5GТОN136068259194 (далі Автомобіль 1).

Відповідно до п. 6.1 Договору 1 Договір 1 набуває чинності  з 00:00 годин дня, наступного за днем надходження страхового платежу у повному розмірі на розрахунковий рахунок, в касу позивача або особи, яка уповноважена позивачем, та діє до 24:00 години 19.05.2007 року.

Вигодонабувачем за Договором 1 є АППБ “Аваль”.

23.11.2006 року  о 15 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Т. Яблонської сталося ДТП – зіткнення автомобілів за участю Автомобілю 1, яким керував гр. Юрчишин О. О. та автомобілю “ЗАЗ” д/н АА4209АХ, який належить відповідачу (далі Автомобіль 2) і яким керував гр. Соломаха М. І., якого було визнано винним у вказаному ДТП.

Вказані факти підтверджуються довідкою відділу Державтоінспекції з обслуговування Солом'янського району м. Києва № 176/11 від 27.11.2006 року та Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.12.2006 року у справі № 3 – 17051-1/06.

24.11.2006 року гр. Стоянов М. Ю. звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку.

За замовленням позивача ТОВ "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" було проведено автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові Автомобілю 1 в результаті його пошкодження  внаслідок спірного ДТП.

01.01.2007 року оцінювач ТОВ "Асистанська компанія "Українська служба допомоги"  за результатам дослідження склав Звіт про оцінку автомобіля Хаммер H3, державний номер АА 4588 ВК, згідно якому вартість матеріального збитку, заподіяного власникові Автомобілю 1 внаслідок спірного ДТП, складає 42042,24  грн.

Оскільки гр. Стоянов М. Ю. не погодився з вартістю збитків, ним було замовлено автотоварознавче дослідження в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз,

відповідно до висновку якого № 7902 від 10.08.2007 вартість відновлювального ремонту складає 149612,48 грн.

Вказана різниця в сумі пояснюється тим, що під час проведення повторного дослідження спеціалістом було виявлено, що кронштейн рами Автомобіля 1 має деформацію отвору для регулювання розвалу-сходження передніх коліс.

Для встановлення можливості відновлювального ремонту вказаної рами КНДІСЕ звернулося з листом № 08/-7902 до представника виробника Автомобілю 1 (ТОВ СП “Дженерал моторс Україна”).

З листа ТОВ СП “Дженерал моторс Україна” № 136 від 07.08.2007 року слідує , що завод-виробник не передбачає ремонт рами.

Отже, визначення вартості відновлювального ремонту спеціалістами КНДІСЕ здійснено з урахуванням вартості нової рами та робіт щодо її заміни. Вказані матеріали та роботи не були враховані при складанні ТОВ "Асисистанська компанія "Українська служба допомоги" звіту № 4112, у зв'язку з чим виникла розбіжність між даними останнього та даними висновку спеціаліста № 7902 від 10.08.2007 про вартість відновлювального ремонту.

Як свідчать матеріали справи (видаткові касові ордери № 555 від 08.10.2007 року та № 557 від 09.10.2007 року), позивач виплатив гр. Стоянову М. Ю. 146160,56 грн. страхового відшкодування, яке визначалась наступним чином:

149612,48 грн. (повна вартість відновлювального ремонту) - 1792,00 грн. (сума франшизи – частина збитків, яку не відшкодовує позивач) - 1659,92 грн.

Крім того, позивач витратив 34,05 грн. на одержання розширеної довідки про визначення обставин та учасників ДТП та 1659,92 грн. на оплату робіт з демонтажу транспортного засобу (сума виплаченої частини в оплату робіт з демонтажу транспортного засобу).

Таким чином, розмір збитків позивача склав 147854,53 грн. (146160,56+1659,92+34,05).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Cтаттею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у разі недостатності страхової виплати.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи, власником автомобілю, яким керував гр. Соломаха М. І., визнаний винним у дорожньо – транспортній пригоді, є відповідач, який в даному випадку є  особою, відповідальною за заподіяний внаслідок ДТП збиток, і саме до нього має право регресу позивач, який виплатив страхове відшкодування постраждалій застрахованій особі.

Щодо заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне.

Посилання відповідача на те, що позивач як і суд безпідставно прийняли до уваги висновок щодо  вартості відновлювального ремонту, зроблений спеціалістами КНДІСЕ, до уваги судом не приймаються з огляду на таке.

Як слідує з  пояснень позивача та матеріалів справи, вказана розбіжність в сумі збитків виникла внаслідок неврахування ТОВ "Асисистанська компанія "Українська служба допомоги" при визначенні вартості відновлювального ремонту того, що кронштейн рами має деформацію отвору для регулювання розвалу-сходження передніх коліс, що неможливо встановити без експлуатації автомобілю.

Крім того, як слідує зі змісту протоколу огляду транспортного засобу, складеного ТОВ "Асисистанська компанія "Українська служба допомоги", оцінювачем вказаної особи передбачено можливість наявності прихованих дефектів Автомобілю 1 в його передній частині.

Посилання відповідача на те, що за кермом Автомобілю 1 під час спірного ДТП знаходився гр. Юрчишин О. О., в той час як стороною за Договором є  гр. Стоянов М. Ю., а отже, неможливо стверджувати про настання страхового випадку, до уваги судом не приймається, оскільки Додатком № 1 до Договору визначено, що правом знаходитись за кермом Автомобіля 1 має будь-яка особа на законних підставах, а в матеріалах справи міститься копія довіреності від 20.05.2006 року, посвідченої Гарбузовим В. Г. –  приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, згідно якій гр. Стоянов М. Ю. надає повноваження гр. Юрчишину О. О. на керування Автомобілем 1.

Також є безпідставними посилання відповідача на порушення порядку проведення дослідження, оскільки, відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження у разі їх потреби.

          Щодо посилань відповідача на те, що справу розглянуто у відсутності його представника, що є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року по справі № 6/684, слід зазначити наступне.

          В судовому засіданні 11.12.2007 року, яке відбулося за участю представників як позивача та і відповідача, суд  відклав розгляд справи до 20.12.2007 року.

          18.12.2007 року до канцелярії суду надійшло клопотання відповідач про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

          До вказаного клопотання не додано жодних доказів а ні того, що представник відповідача дійсно зайнятий в іншому судовому засіданні (повістка, ухвала суду тощо) а ні доказів того, що його представник Левков С. А., є єдиним представником, що має право представляти інтереси відповідача у судових інстанціях.

          Крім того, в засіданні суду першої інстанції 11.12.2007 року був присутній представник відповідача, який міг повідомити суд про неможливість взяти участь в судовому засіданні 20.12.2007 року.

          При цьому колегія суддів враховує, що в засіданні апеляційної інстанції з'явилися 4 представника відповідача.

Також слід зазначити, що згідно ч. 2. ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не сталося.

          За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року по справі № 6/684 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко таксі” на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі №  6/684 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі № 6/684 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 6/684.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 11.03.08 (відправлено)