Рішення

від 12.09.2006 по справі 11/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 вересня 2006 р.           Справа 11/243-06

за позовом   приватного підприємства „А-Авангард”, м. Бердичів Житомирської області                             

до                  товариства з обмеженою відповідальністю „Теренівка”, с. Теренівка

                     Козятинського району

про                стягнення 24218 грн. 00 коп..

                                                                                                                 Суддя      В. Матвійчук                                                                   

при секретарі судового засідання  Т.Солоненко, за участю представників:

від позивача     -   С. Дячук - керівник;

від відповідача -   не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

         Заявлено позов про стягнення  матеріальної та моральної шкоди в розмірі 24218 грн. заподіяної діями керівника ТОВ „Теренівка”.         

Позов мотивовано тим, що  ТОВ „Теренівка” звернулось до господарського суду Житомирської області про стягнення з ПП „А-Авангард” 9957 грн. 37 коп. заборгованості за отримане дизельне пальне. В процесі розгляду справи ТОВ „Теренівка” збільшило розмір позовних вимог до 17457 грн. 39 коп.. Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.05.2004р. у справі № 8/107/3772 в позові відмовлено. З метою встановлення істини в даній справі Дячук С.А. як керівник ПП „А-Авангард” звертався в органи прокуратури м. Вінниці та Козятина, МВС м. Бердичева, неодноразово приїздив до Житомира на суди та на консультації до м. Києва де мешкає його консультант, що призвело до значних  матеріальних збитків, а саме:

-          під час ведення справи № 8/107/3772  Дячук С.А. приїздив з м. Бердичева до м.  

     Житомира 15  разів, на поїздки до господарського суду Житомирського області,  сума

     витрат становить 1140 грн. згідно тарифів ПВКФ „Лана”, за послуги радіо-таксі 0-62

     м. Бердичева;

-          за поїздки на консультації до консультанта в м. Київ, сума витрат становить 4290 грн., згідно тарифів  ПВКФ „Лана”, за послуги радіо-таксі 0-62 м. Бердичева;

-          за поїздки до прокуратури м. Вінниці, сума витрат становить 408 грн.;

-          за поїздки до м. Козятина для надання зразків підпису  та проведення експертизи, пояснень слідчому, сума витрат становить 560 грн.;

-          за проведення експертизи сума витрат становить 210 грн.;

-          на поїздки до села Теренівки сума витрат становить 210 грн.;

Окрім того, в позовній заяві містяться посилання на те, що Дячуку С.А. та його сім'ї був завданий матеріальний та моральний збиток в розмірі 5000 грн. в тому числі кошти потрачені на лікування матері, через те, що  11 серпня 2002 року керівник ТОВ „Тернівка” приїздив до нього до дому з погрозами, внаслідок чого його мати потрапила до лікарні у відділення кардіології.

Відповідач у відзиві б/н. та дати (вх. № 11616 від 28.08.2006р.) заперечує проти позову мотивуючи це тим, що позивачем в даній справі є юридична особа  ПП „А-Авангард”, проте зі змісту позовної заяви випливає, що шкода заподіяна керівнику ПП „Авангард” Дячуку С.А. та його родині.  Що стосується шахрайства зі сторони директора ТОВ „Теренівка”, то відповідач вказує, що дані звинувачення безпідставні, оскільки вина особи відповідно до Конституції України, має встановлюватись виключно судом. Жодного рішення суду щодо вчинення керівником ТОВ „Теренівка” шахрайських дій не було.

Окрім того керівник ТОВ „Теренівка” надає пояснення щодо погроз на адресу матері Дячука С.А., та зазначає, що це  не відповідає дійсності, оскільки   11 червня 2006 року ( в день коли  він нібито погрожував розправою) він був на відпочинку, що можуть підтвердити два свідки.

Оцінивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд  дійшов висновку  про безпідставність позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, витрати щодо оплати експертизи, послуг консультанта, поїздок до м. Житомира, м. Києва, м. Вінниці та м. Козятина були  понесені Дячуком С.А. при розгляді справи господарським судом Житомирської області №  8/107/3772.

Цивільним кодексом України встановлено, що шкода підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду у повному обсязі за сукупності чотирьох умов, а саме: наявність вини; протиправність діянь заподіювача шкоди; причинний зв‘язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди. Наявність шкоди і її розмір зобов‘язаний доказувати потерпілий.

Оскільки дана справа ніяким чином не пов'язана зі справою №  8/107/3772, суд вважає вимоги позивача щодо  стягнення матеріальної шкоди в розмірі 19224 грн. безпідставними.

 Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995р.  „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, визначено, що  під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За вказаних обставин, суд вбачає, що позивач не довів наявність моральної шкоди.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 1 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.  

Проте, як свідчать обставини викладені в позовній заяві, та докази в підтвердження даних обставин, спір виник між керівниками юридичних осіб, а не юридичними особами.   

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

        Позивачем не надано будь яких інших доказів в підставу своїх вимог, а тому в позовних вимогах з підстав  викладених у позові слід відмовити за недоведеністю.

При розгляді справи також встановлено, що відповідач  в порушення ст. 115 ГПК України ухилився від дій покладених на нього судом згідно ухвал від 01.06.2006р. та від 22.08.2006р., зокрема  не забезпечив явку в судові засідання уповноваженого представника, а отже з нього слід стягнути в доход державного бюджету 1000 грн. штрафу.

Керуючись ст.43,  ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          В позові відмовити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Теренівка” ( с. Теренівка, Козятинський район, Вінницької області, код 3732152, р/р. 26005301130426 в ПІБ м. Бердичева), в доход Державного бюджету України 1000 грн. штрафу.

3.          Накази  видати  після  набрання  рішенням  законної  сили.

                                                                           рішення оформлено та підписано 03.10.2006р.

Суддя                                             Матвійчук В.В.