Постанова

від 19.03.2008 по справі 18/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "19" березня 2008 р.       Справа №  18/8

   Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Горловій М.С.  19.03.2008 року об 11:00 год. адміністративну справу №18/8

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії,                            м. Олександрія Кіровоградської області  

до відповідача: приватного підприємства "Володченкова", м. Олександрія Кіровоградської області        

про стягнення 5 197,83 грн.  

Представники сторін:

від позивача -  Бєлєнкая Л.А., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 2 від 02.01.08;

від відповідача - участі не брали.

Управлінням  Пенсійного фонду України в м. Олександрії подано позовну заяву № 3/07-31 від 27.02.2008 року про стягнення з приватного підприємства "Володченкова" заборгованості в сумі 5197 грн. 83 коп., з яких 5062,33 недоїмка зі сплати страхових внесків, 114,83 грн. фінансових санкцій та 20,67 грн. пені

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не подав, хоча належним чином сповіщений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку про вручення поштового відправлення №2845153 від 07.03.2008 р. (а.с. 31).

Згідно частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою  для розгляду справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                     ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі по тексту - Закон) страхувальник, яким є, зокрема, роботодавець - юридична особа, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; подавати  звітність територіальним органам  Пенсійного фонду  у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, є Пенсійний фонд, який, при цьому, є центральним органом виконавчої влади, що слідує з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. №121.

Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є  виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи, які уповноважені стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків та застосовувати санкції, передбачені Законом  (ст. ст. 63, 64 Закону). З урахуванням частини 12 Прикінцевих  Положень Закону України №1058-ІV функції виконавчої дирекції та її територіальних  органів протягом п'яти років з дня набрання  чинності цим Законом виконують відповідно  Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних   та компенсаційних  виплат, у  тому числі в натуральній  формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно  до  Закону  України  "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів  роботодавця, та  допомоги   по тимчасовій непрацездатності.

Обчислюються страхові внески виключно у грошовій формі та мають сплачуватись за відповідний базовий період (календарний місяць) не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.  Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції (ст. 20 Закону).

Частина 9 статті 106 Закону передбачає підстави для застосування до страхувальника фінансових санкцій, серед яких, зокрема, несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата страхових внесків. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків  і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Приватне підприємство "Володченкова" зареєстровано в органах Пенсійного фонду України як платник страхових внесків, відповідно до Закону.

Як слідує з розрахунків сум страхових внесків за липень і серпень 2006 р. (а.с. 20-22) та підтверджується даними картки особового рахунку платника (а.с.23-26), за відповідачем присутня заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі  5062,33 грн.

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Правлінням ПФУ 19.12.2003 р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату боргу (пункт 8.2.).  Страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (пункт 8.4.).  У разі незгоди з розрахунком суми вимог страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження має право на оскарження в судовому порядку (пункт 8.5.).  Якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив зазначену у вимозі суму,  або  не узгодив і не оскаржив вимогу, або узгодив і не сплатив, орган Пенсійного фонду  може звернутися до органів державної виконавчої служби для стягнення у встановленому законом порядку (пункт 8.8.). У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право також звернутися  до суду з відповідним позовом (частина 3 статті 106 Закону).

З урахуванням викладених вимог, позивачем було сформовано вимогу № Ю-175 від 28.08.2006 р. на суму недоїмки 5062,33 грн. (а.с. 29). Вказана вимога отримана відповідачем під розписку (а.с.29).

За повідомленням позивача, вимога № Ю-175 від 28.08.2006 року направлялась на виконання до органів ДВС, але у зв'язку з направленням адміністративного позову до господарського суду була відізвана (а.с. 36).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до приватного підприємства "Володченкова" рішенням начальника Управління Пенсійного фонду в м.Олександрія № 182 від 18.04.2007 року за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано фінансові  санкції  у вигляді стягнення штрафу на загальну суму 114,83 грн. та нараховано пеню  в сумі 20,67 грн. (а.с.27).

Примірник даного рішення отримано відповідачем, що підтверджується підписом керівника ПП "Володченкова" про отримання.

Вказана сума штрафу і пені відповідачем не сплачена.

Наявність даної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії та  приватним підприємством "Володченкова" (а.с. 35).

Відповідно до  пункту 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, страхувальник має право оскаржити рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення. Стягуються суми пені і штрафів  в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

У господарського суду відсутні докази оскарження відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем сум недоїмки, фінансової санкції і пені, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 71, ч. 4 ст. 94,  ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Володченкова" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Леніна, 27а, р/р 26003425240041 в "Укрсоцбанк"                     м. Олександрія, МФО 323293, ідентифікаційний код 34472536)  на користь управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 8, р/р 256053011220 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 323475, ідентифікаційний код 20650177) - 5 197 грн. 83 коп. заборгованості, з яких 5 062 грн. 33 коп. недоїмка зі сплати страхових внесків, 114 грн. 83 коп. фінансових санкцій та 20 грн. 67коп. пені.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.  

           Суддя

  В.В.Тимошевська