Постанова

від 15.04.2011 по справі 16/293

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/293

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.04.2011р.                     справа № 16/293

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко  Т.М.

суддів Приходько І.В. , Скакуна  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Глинська О.В. за довір. № 03-45 від 30.12.2010р.

від відповідача:Волобуєва А.Ю. за довір. № 1/02  від 01.02.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від24.02.2011 року

по справі№16/293 (Манжур В.В.)

за позовомкомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк

простягнення 5040,00грн

У судовому засіданні 06.04.2011р. оголошену

перерву до 13.04.2011р. о 09 год. 30 хв.

Господарський суд Донецької області (суддя Манжур В.В.) рішенням                 від 24.02.2011р. задовольнив позовні вимоги комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк (далі –КП «Компанія «Вода Донбасу») та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» м. Донецьк (далі –ТОВ «Донпромсервіс») безпідставно отриманні грошові кошти в сумі 5040,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., посилаючись на доведеність позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду                     з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області            від 24.02.2011р. у справі № 16/293 просить скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги лист позивача б/н від 28.12.2007р. як належний доказ в підтвердження факту перерахування грошових коштів за договором в частині оплати рахунків від 29.06.2007р., від 30.11.2007р.,                          від 29.12.2007р., оскільки зазначений лист є лише внутрішним документом позивача.

Позивач вважає рішення господарського суду від 24.02.2011р. у справі                  № 16/293 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін,                 а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

КП «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк звернулось до суду з позовом             до ТОВ «Донпромсервіс» м. Донецьк про стягнення 5040,00грн., посилаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки вважає, що переплатив орендну плату за договором № 01/12А на зазначену суму (сплатив двічі).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006р. між ТОВ «Донпромсервіс» (Орендодавець) та КП "Компанія "Вода Донбачу" (Орендар) був укладений договір оренди № 01/12-А, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування за плату на визначений строк приміщення загальною площею 393,1 кв.м., розташоване за адресою: 83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109. Строк дії договору до 30.06.2007р. (п. п. 1.1., 10.1. договору).

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі               від 01.12.2006р. (а.с. 10).

Додатковою угодою № 1 від 27.06.2007р. до договору строк дії договору був продовжений до 31.12.2007р.

Актом прийому-передачі від 30.12.2007р. приміщення було повернуто відповідачу (а.с. 12).

Відповідно до п. 3.1. договору щомісячна орендна плата складає 1400,00грн., крім того, ПДВ 280,00грн., всього до сплати 1680,00грн. Орендна плата сплачується Орендарем один раз в місяць в строк до 15-числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця (п. 3.2.).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рахунків від 29.06.2007р.             на суму 1680,00грн., від 30.11.2007р. на суму 1680,00грн. та від 29.12.2007р. на суму 1680,00грн. позивачем було сплачено 5040,00грн.

Однак, як зазначає позивач, грошові кошти в сумі 5040,00грн. були сплачені двічі, а саме 28.12.2007р. з рахунку ІОЦ (інформаційно-обчислюваний центр) КП «Донецькоблводоканал»на користь відповідача було сплачено 8400,00грн. У той же час з рахунку іншого відокремленого підрозділу –РБУ КП «Донецькоблводоканал»було також сплачено 8400,00грн. (18.12.2007р. –1680,00грн. та 28.12.2007р. –6720,00грн.)

Таким чином, позивач вважає, що перераховані грошові кошти згідно платіжного доручення № 792 від 28.12.2007р. в сумі 6720,00грн., з яких 5040,00грн. позивач сплатив помилково (двічі) відносить їх до безпідставно отриманих грошових коштів.

27.11.2008р. та 26.02.2009р. на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, яка залишилась без відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення             з відповідача 5040,00грн.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності та повно встановивши фактичні взаємовідносини сторін, колегія суддів дійшла до висновку щодо відмови       в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 5040,00грн., виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Саме на підставі п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 5040,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 792                        від 28.12.2007р. позивачем сплачена сума 5040,00грн. в призначені платежу зазначено «согласно договору № 01/12-А от 01.12.2006р. оплата за аренду помещения в т.ч. ПДВ 1120,00грн.», у той час, як платіжне доручення № 4032             від 28.12.2007р. не містить посилань на укладений між сторонами договір оренди. В призначені платежу вказано «Оплата за аренду здания согласно письму б/н                   от 28.12.2007г. Договор тендеру не подлежит. РСУ КП ДОВК. ПДВ 1400,00»(а.с. 19, 26).

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов"язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Зміст і форма платіжного доручення мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами (ст. 1090 Цивільного кодексу України).

Як встановлено п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні                в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".   

Оскільки, між сторонами існували й інші правовідносини з приводу оренди        у період з 2005-2006рр., про що свідчить бухгалтерська довідка відповідача, в якій зазначено, що у позивача за договором № 68 від 14.09.2006р. рахується заборгованість в сумі 10000,00грн. зі сплати вартості запірної арматури і грошові кошти в сумі 8400,00грн. перераховані згідно платіжного доручення № 4032               від 28.12.2007р. зараховані в рахунок погашення цієї заборгованості за договором       № 68 від 14.09.2006р. (а.с. 116), колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт повторної оплати орендних платежів саме за договором № 01/12-А                       від 01.12.2006р.

Посилання позивача, що в листі № б/н від 28.12.2007р. визначено призначення платежу, як орендна плата за договором № 01/12-А від 01.12.2006р. до уваги                не приймається, оскільки це листування між структурними підрозділами позивача,               а призначення платежу боржник визначає у платіжному дорученні для кредитора,             в даному випадку - відповідача, який не був обізнаний щодо такого листування              (а.с. 127).

За таких обставин, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 5040,00грн., як таких, що набуті останнім без достатньої правової підстави у розумінні ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.  

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Донпромсервіс» підлягає задоволенню,                 а рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2011р. у справі № 16/293 підлягає скасуванню, у задоволені позовних вимог КП «Компанія «Вода Донбасу» слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс»м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2011р. у справі           № 16/293 скасувати.

Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області                від 24.02.2011р. у справі № 16/293 викласти у наступній редакції:

«У задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс»м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів                                 в сумі 5040,00грн. відмовити».

Стягнути з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(83001,         м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678, р/р 26000301796023 у філії «ГУ ПІБ України у Донецькій області»м. Донецьк, МФО 334635) на користь товариства              з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс»(83037, м. Донецьк, вул. Газети Комсомолець Донбасу, буд. 43а, ЄДРПОУ 31459842, р/р 26003301791627 в філії «ГУ Промінвестбанку в Донецької області», МФО 334635) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51,00грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

             Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України            у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий          Т.М.  Колядко

Судді:          І.В. Приходько

          О.А.  Скакун

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

                                                                                                                                                                   1. г/с Дон. обл..