Ухвала

від 27.04.2011 по справі 8/93-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/93-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" квітня 2011 р. Справа № 8/93-38

За заявою державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ,

м. Луцьк

про розстрочку  виконання рішення суду

по справі № 8/93-38  

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Молодечненський молочний комбінат”, м. Молодечно Мінської області, Білорусь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад - Транспорт” ЛТД, м. Луцьк  

про стягнення 99 900 доларів США

Суддя  Кравчук А. М.

     Представники:

від стягувача: н/з.

від боржника: Костючок С.Ю., довіреність від 26.04.2011 року,

Ляпідевська Н.М., довіреність від 14.05.2010 року

від ВДВС: Воробей О.А., довіреність від 21.03.2011 року  

     Суть спору:  державний виконавець другого відділу ДВС Луцького МУЮ звернувся до господарського суду із заявою від 11.04.2011 року №15770, у якій просить розглянути питання про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року у справі № 8/93-38 строком на 12 місяців у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем боржника.

                     Представники боржника в судовому засіданні,  поясненні у справі від 21.04.2011 року №2104/11 заяву державного виконавця підтримали.

                     Стягувач у заяві №872 від 26.04.2011р. просить заяву розглянути без його участі; проти заяви про розстрочку виконання рішення заперечує з тих підстав, що такі дії боржника є свідомим затягуванням часу виконання судового рішення, оскільки боржник не вчинив жодних дій щодо погашення боргу, який виник з вересня 2009 року.

          Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд

                                               в с т а н о в и в:

Рішенням господарського  суду  Волинської області  від 15.09.2010 року у справі №8/93-38, що залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 року,  постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад-Транспорт”ЛТД  на користь відкритого акціонерного товариства “Молодечненський молочний комбінат” 54 000 доларів США основного боргу, 5 489, 51 доларів США пені,  595 доларів США в повернення витрат по сплаті державного мита, а всього: 60 084, 51  доларів США.

На виконання даного рішення та постанови видано наказ №8/93-1 від 02.12.2010 року.

         Постановою державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ

від 18.02.2011 року відкрито виконавче провадження. Боржнику встановлений

семиденний строк з дня отримання постанови для добровільного виконання наказу. Проте, у встановлений термін в добровільному порядку боржник наказ суду не виконав, 06.04.2011 року подав до державної виконавчої служби заяву №0404/11, у якій просить звернутись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення на 12 місяців у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

          Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

        Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

       В розумінні наведеної норми розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

       Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

       Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

       Наведені державним виконавцем та боржником підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, кредитів в установах банків, заборгованості перед Пенсійним фондом України та по невиплаченій заробітній платі, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин.

Такого ж висновку дійшов ВГСУ, зокрема, у постанові від 12.01.2011 року №30/325.

       Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

        Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

        Державний виконавець та боржник не навели обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки та не обґрунтували необхідність розстрочки саме на 12 місяців. Крім того, судом  враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, не вчинення жодних дій щодо погашення боргу, який виник з вересня 2009 року.

        Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про розстрочку виконання рішення.

Керуючись ст.  121 ГПК  України, суд, -

УХВАЛИВ:

                У задоволенні заяви  державного виконавця другого відділу ДВС

Луцького МУЮ у справі № 8/93-38 про розстрочку виконання рішення суду

відмовити.

           Суддя                                                    А. М. Кравчук