Рішення

від 02.04.2008 по справі 36/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/193

02.04.08

За позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВЕКС ЛТД»

Про                          повернення майна та стягнення 10 855,04 грн.    

Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача          Брязгін А.А. по довіреності № 15 від 08.06.2007р.

Від відповідача    не з'явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВЕКС ЛТД»майна, отриманого за актом прийому-передачі від 26.06.2003р., та стягнення 10 855,04 грн. в розмірі неустойки за невиконання обов'язку щодо передачі майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору доручення про надання послуг з продажу товарів № 77 від 26.06.2003р. не повернув позивачу майно, яке останній надав згідно акту прийому-передачі від 26.06.2003р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2008р. порушено провадження у справі № 36/193. Розгляд справи призначено на 02.04.2008р.

В судовому засіданні 02.04.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 11.03.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, доказів належного виконання умов договору № 77 від 26.06.2003р. в частині повернення майна від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос»(далі позивач, довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВЕКС ЛТД»(далі відповідач, повірений) було укладено договір доручення про надання послуг з продажу товарів № 77, за умовами якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується від імені та в інтересах довірителя здійснювати продаж третім особам (покупцям) апретури центральної станції системи інтерактивного телебачення. Які належать довірителю.

Вартість майна по договору, відповідно до п. 2.1 договору, становить 211 650,12 грн., в тому числі ПДВ –35 275,02 грн.  

Строк дії даного договору сторони визначили з моменту його підписання і до 26.12.2003р. (пункт 8.1 договору). Строк дії договору був продовжений до 31.05.2007р. відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди.

На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі обладнання від 26.06.2003р. передав, а відповідач прийняв обладнання на загальну суму 211 650,12 грн., а саме:

№Найменування елементів, їх кількість опалубкиЦіна, грн.

1   Керуючий комп'ютер з системним програмним забезпеченням, 1 штука50 160,00

2Принтер протоколювання, 1 штука4 012,80

3Модем обслуговування інформаційного каналу, 1 штука36 554,10

4Програмний інтерфейс зв'язку з системою менеджменту готелю PMS, 1 штука9 614,00

5Програмний модуль системної підтримки, 1 штука9 614,00

6Програмний модуль кімнатних послуг, 1 штука7 106,00

7Програмний модуль HTML, 1 штука32 980,20

8Програмний модуль платного телебачення, 1 штука26 334,00

Загалом:176 375,10

ПДВ:35 275,02

Загальна вартість:211 650,12

У відповідності до п. 4.5 договору після закінчення терміну дії договору повірений зобов'язаний провести звірку залишків нереалізованого обладнання і повернути його довірителю протягом семи робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, майно відповідачем позивачу не повернуте.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Стаття 1006 містить норми щодо обов'язків повіреного. Так, повірений, зокрема, зобов'язаний: після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.   

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи передане йому майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти майном, переданим йому на підставі договору доручення про надання послуг з продажу товарів № 77 від 26.06.2003р., безпідставно.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення майна або правомірності користування майном суду не надав.

Відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України  власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо повернення обладнання, переданого за договором доручення про надання послуг з продажу товарів № 77 від 26.06.2003р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто державне мито в сумі 2 116,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу  України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВЕКС ЛТД»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 20021375) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронос»(98500, м. Алушта Автономної Республіки Крим, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 31395365) обладнання, отримане за актом прийому-передачі від 26.06.2003р., на загальну суму 211 650,12 грн., а саме:

№Найменування елементів, їх кількість опалубкиЦіна, грн.

1   Керуючий комп'ютер з системним програмним забезпеченням, 1 штука50 160,00

2Принтер протоколювання, 1 штука4 012,80

3Модем обслуговування інформаційного каналу, 1 штука36 554,10

4Програмний інтерфейс зв'язку з системою менеджменту готелю PMS, 1 штука9 614,00

5Програмний модуль системної підтримки, 1 штука9 614,00

6Програмний модуль кімнатних послуг, 1 штука7 106,00

7Програмний модуль HTML, 1 штука32 980,20

8Програмний модуль платного телебачення, 1 штука26 334,00

Загалом:176 375,10

ПДВ:35 275,02

Загальна вартість:211 650,12

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВЕКС ЛТД» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 20021375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»(98500, м. Алушта Автономної Республіки Крим, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 31395365) 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.