Рішення

від 28.04.2011 по справі 5004/650/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/650/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.                                   Справа № 5004/650/11

за позовом дочірнього підприємства «Альта», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Агропродукт», м.Рожище

про стягнення 234006,57 грн.

                                                                                                    Суддя Якушева І.О.,    

                                                                                при секретарі Пономаренко О.О.

за участю представників:

від позивача: Новіков Г.М. –директор ДП «Альта», Мироненко О.О. (дов. від 26.04.2011р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача  234006,57 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 29/09-08 від 29.09.2008р. товар.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Крім цього, звернулися до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 234006,57 грн.

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 234006,57 грн. з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, ймовірності утруднення  виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до п.3 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не викладено обставин та не наведено доказів, які б свідчили про реальну загрозу утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення суду 08.04.2011р.

Відповідач надіслав до суду клопотання в якому просить:

-          відкласти розгляд справи, оскільки він не отримав матеріалів позовної заяви та частково погасив борг;

-          зобов'язати позивача з'явитися до офісу відповідача для проведення звірки взаємних розрахунків.

Представники позивача проти відкладення розгляду справи з наведених відповідачем підстав заперечують, пояснюють, що після того, як позовну заяву було надіслано до господарського суду Волинської області, відповідач жодного разу не проводив оплат переданого йому товару.

Наголошують на тому, що позовну заяву і додані до неї документи були надіслані відповідачу за допомогою поштового зв'язку 30.03.2011р., на підтвердження чого до позовної заяви додано поштову квитанцію від 30.03.2011р., опис вкладення у цінний лист від 30.03.2011р.  

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав, наведених ним у клопотанні №1р від 26.04.2011р., відхилено та справу судом розглянуто за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про судовий розгляд справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено з огляду на таке.

Ухвалою суду від 05.04.2011р. відповідача було зобов'язано до 25.04.2001р. подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження, проте відповідач заперечень по суті позовних вимог не подав. Стверджуючи про неотримання копії позовної заяви, не подав доказів на підтвердження доводів про неотримання копії позовної заяви. Разом з цим, в матеріалах справи (а.с.8, 9) містяться:  поштова квитанція від 30.03.2011р., опис вкладення у цінний лист від 30.03.2011р., які свідчать про належне виконання позивачем свого обов'язку, передбаченого п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, та надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Разом з цим, відповідачем не подано і доказів на підтвердження того, що він частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, представники позивача факт часткового розрахунку заперечують.    

Клопотання про проведення звірки взаємних розрахунків судом відхилено як необґрунтоване.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський  суд

встановив:

29.09.2008р. між дочірнім підприємством «Альта»як постачальником і товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Агропродукт» як покупцем було укладено договір поставки № 29/09-08, згідно з п.1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язався поставляти покупцеві вугілля марки АК (антрацит кулак), а покупець - прийняти товар і здійснити його оплату. Ціна, якість та кількість поставки товару визначаються в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.

29.09.2008р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 1, згідно з умовами якої постачальник зобов'язався поставляти покупцеві вугілля марки АК 50-100 мм в кількості 800 тон на загальну суму 608000 грн. Строк поставки товару -  жовтень 2008р.

Пунктом 3.2. договору № 29/09-08 від 29.09.2008р. передбачено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування  коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100%  передоплати згідно виставленого рахунку.  

На виконання умов договору поставки № 29/09-08 від 29.09.2008р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 234 006,57 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00025 від 30.09.2008р., № РН-00027 від 30.09.2008р., № РН-00028 від 06.11.2008р. Отримання товару відповідачем стверджується відміткою про отримання на вказаних вище накладних, скріплених печаткою відповідача.

Відповідач оплату отриманого товару, у строки, встановлені п.3.2. договору № 29/09-08 від 29.09.2008р., не провів.

15.09.2009р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 29/09-08 від 29.09.2008р. про розстрочення суми боргу, згідно з п.п.2, 3 сторонами узгоджено, що сума боргу покупця перед постачальником станом на 15.09.2009р. становить 234 006,57 грн. Покупець зобов'язався сплачувати на рахунок постачальника  суму боргу за графіком, вказаним в п.3 даної угоди: до 30 вересня 2009р. –35 000 грн., до 31 жовтня 2009р. –70 000 грн., до 30 листопада 2009р. –70 000 грн., до 31 грудня 2009р. –59006,57 грн.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № Ф-№ 29/09-08 від 29.09.2008р., додатковою угодою № 1 до договору поставки № 29/09-08 від 29.09.2008р. за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 234006,57 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 234006,57 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49  Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

     2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Агропродукт»(м.Рожище, вул. Куліша, 6, код ЄДРПОУ 30457451) на користь дочірнього підприємства «Альта»(м.Київ, вул.Генерала Наумова, 23Б, код ЄДРПОУ 32668935) 234006 грн. 57 коп. заборгованості, 2340 грн. 07 коп. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                              І.О.Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

28.04.11