Рішення

від 26.04.2011 по справі 5005/3235/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/3235/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.11р.

Справа № 5005/3235/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.", м. Київ  

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельна фірма "Домобуд-2003", м. Дніпропетровськ  

про  розірвання Договору оренди майна  та стягнення заборгованості 33 554,18 грн.

Суддя  Назаренко Н.Г.

Представники:

  від позивача - Гужва Ю.А., дов. № 036 від 22.03.11р.;

 від відповідача -  не з'явився. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди майна  №  8.132 від 090608р., укладеного між Товариством з обмеженою  відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельна фірма  "Домобуд-2003"  та стягнення з Відповідача 33 554,18 грн. заборгованості по орендній платі.

Свої вимоги обґрунтовує  неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна щодо сплати орендних платежів.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 19.04.11р. вступну та резолютивну частину рішення.   

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ДОКА Україна Т.О.В." (далі - Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Домобуд-2003" (далі - Орендар, Відповідач) був укладений договір  оренди майна № 8.132 (далі - Договір), згідно п.1.1. якого, Орендодавець приймає на себе зобов'язання надати Орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі - майно), згідно Додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Вказане в п. 1.1. Договору майно передається у тимчасове користування Орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт (п.1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини Орендарю і діє до моменту повернення Орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч.1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна Сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини Орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Закінчення встановленого п. 2.1. Договору терміну орендних правовідносин не звільняє Орендаря від обов'язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у Орендаря (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору Орендодавець готує до відвантаження та здійснює безпосереднє відвантаження майна Орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, 93, а Орендар власними силами та за власний рахунок проводить переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ярославського, 8 (будівництво житлового будинку).

У разі змінення місця перебування орендного майна (переміщення на інший об'єкт і т.і.), Орендар зобов'язаний заздалегідь письмово узгодити це з Орендодавцем. Невиконання Орендарем положень цього пункту дає право Орендодавцю розірвати Договір в односторонньому порядку, при цьому Договір буде вважатись розірваним з моменту отримання відповідного повідомлення Орендарем, якщо у повідомленні не буде визначений інший строк. У разі зміни адреси місця знаходження Орендарем та не повідомлення про це Орендодавця, Договір буде вважатись розірваним з моменту відправлення такого повідомлення Орендарю (п. 4.2. Договору).

Документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна Орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох Сторін, та вручаються Орендодавцем Орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині (п. 4.6. Договору).

Строк дії Договору відповідно до п. 10.1. встановлений з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Будь-які зміни і доповнення до Договору будуть мати юридичну силу лише за умов виконання їх у письмовій формі та за взаємною згодою, із відповідними підписами уповноважених представників Сторін та відбитком їх печаток (п. 10.5. Договору).

У  разі  змінення  однією  із  Сторін  адреси  місця  знаходження,  дана  Сторона зобов'язана письмово повідомити про це іншу Сторону у триденний термін. Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про змінення адреси місця знаходження, не звільняє таку Сторону від відповідальності в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору, через неотримання будь-яких документів (листів, повідомлень і т.і.), що стосуються виконання умов Договору (п. 10.6. Договору).

Позивач свої обов'язки по договору виконав, майно відповідачу передав, що підтверджується накладними (а.с. 35-36).

Згідно з положеннями п. 3.1. Договору, плата за тимчасове користування майна згідно Додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п.2.4. Договору) і складає 3,5% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування Орендарю, та становить суму у розмірі 9 179,50 грн., у тому числі ПДВ - 1 529,92 грн.

У разі передачі у тимчасове користування Орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору фактичний обсяг майна, що передається Орендодавцем Орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Орендна плата, незалежно від її розміру (п.п.3.1.,3.2.), щомісяця перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п.3.1.Договору) Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання Договору, а в подальшому сплачувати шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном (п. 3.6. Договору).

Згідно умов Договору, Орендар приймає на себе обов'язок підтримувати майно, що орендується в справному стані (п.7.1.4 Договору).

Відповідно до п. 7.4.1. Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного перерахування суми орендної плати.

Враховуючи, що орендар постійно порушував свої обов'язки по договору в частині своєчасної оплати орендної плати, позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору від 18.11.09р. № 1161.

В своєму повідомленні позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та з посиланням на ст.ст.782, 785 ЦК України, відмовився від договору та вимагав повернути орендоване майно в порядку п.5.1. Договору та сплатити борг за оренду майна.

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за користування майном позивач звернувся до суду про стягнення з останнього суми боргу в розмірі 33 554,18 грн. за весь час користування майном.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодекс   України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

З огляду на умови договору, строк оплати заявленої до стягнення суми є таким, що настав. На час розгляду справи відповідачем доказів оплати спірної суми суду не надано, вимоги позивача не спростовані.

З наведеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 33 554,18 грн.

Згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 4 ст.188 ГК України передбачено, якщо у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи, що повідомлення про розірвання договору повернене на адресу позивача з відміткою поставленою відділенням „організація вибула”, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про розірвання та повернення орендованого майна.

Пунктами 3.7., 3.8. Договору передбачено, що порушення Орендарем умов та строків оплати згідно розділу 3 Договору, дає право Орендодавцю розірвати Договір в односторонньому порядку на умовах та в порядку визначених ст. 782 ЦК України. Одностороння зміна умов, передбачених попередніх пунктів ч.3 Договору, так само й одностороння відмова від виконання зазначених умов не допускається та буде вважатись такою, що суперечить чинному законодавству України.

Нормами ст.764 ЦК України передбачено що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором, отже спірний договір вважається продовженим на тих же підставах і на той же строк.

Відповідно до п. 7.1.9. Договору при закінчені терміну дії цього Договору або його достроковому розірванні - повернути майно у тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу.

Пунктом 7.4.2. Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря повернення переданого у тимчасове користування майна у тому стані, у якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу, після закінчення дії Договору або при його достроковому розірванні.

Статтями 611, 615 ЦК України передбачено, якщо у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачено, якщо у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.  

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1. ст. 782 ЦК України).

Статтею 785 ЦК України передбачено, якщо у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму (ст. 786 ЦК України).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджене істотне порушення відповідачем умов договору, а саме –неоплата орендної плати протягом більше трьох місяців підряд та неповернення ним майна станом на дату розгляду справи, вимоги позивача в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди майна № 8.132 від 09.06.2008р., укладений між Товариством з обмеженою  відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельна фірма  "Домобуд-2003".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельна фірма  "Домобуд-2003" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, буд. 14, код ЄДРПОУ 32560473) на користь Товариства з обмеженою  відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 30530955) 33 554,18 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 18 коп.) - заборгованості по орендній платі, 420,54 грн. (чотириста двадцять грн. 54 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 26.04.2011р.