Постанова

від 28.04.2011 по справі 40/2-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/2-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011 року                                                                          Справа №  40/2-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Джихур О.В. (доповідач)    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Северин Ю.Г., представник, довіреність № 06/1  від 06.12.10;

від відповідача: Кучерява М.В., представник, довіреність № 1-Д від 27.12.09; Бородін А.О., представник, довіреність № б/н  від 01.12.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро індивідуальних рішень”, м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 15 лютого 2011 року у справі № 40/2-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро індивідуальних рішень”, м. Київ

до    Приватного підприємства “СЛК РІМ”, м. Кривий Ріг  

про стягнення 3 154 50 грн., 25 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року (суддя Красота О.І.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро індивідуальних рішень” про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №ИЗУ127-03-33-19 від 12 квітня 2010 року в розмірі 3 154 50 грн. 25 коп., в тому числі 167 298,54 грн. основного боргу, 7 166,33 грн. неустойки, 135 597,45 грн. штрафу, 536,27 грн. –3% річних, 4 851,66 грн. інфляційних втрат –відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що оскільки відповідно до розділу 4 договору підряду позивачем в строк не надано відповідачу робочої документації та об'єкту для виконання робіт, відповідно до яких останній повинен виконувати певні будівельні роботи, тому не можна вважати прострочення відповідачем строків виконання робіт, у зв'язку з чим підстави для розірвання договору з боку позивача відсутні.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач його оскаржує на предмет невідповідповідності нормам матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що договором підряду №ИЗУ127-03-33-19 від 12 квітня 2010 року визначені строки, відповідно до яких відповідач повинен був виконувати роботи з 03 травня 2010 року по 31 липня 2010 року. Але, як стверджує позивач, всупереч положенням договору з липня 2010 року відповідачем роботи взагалі не виконувалися, у зв'язку з чим на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору підряду відповідно до якого договір вважається розірваним з 10 вересня 2010 року.

Скаржник вважає, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором підряду спричинило збитки позивачу у розмірі оплачених, але невиконаних робіт. Також вимога позивача про повернення коштів за невиконані відповідачем роботи у розмірі 167 298,54 грн. відповідачем залишена без відповіді.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05 квітня 2011 року позивач подав доповнення до апеляційної скарги з наступними документами: акти прийняття –передачі етапів робіт до виконання, графік виконання робіт по влаштуванню вентиляційних фасадів, копії листів.

05 квітня 2011 року розгляд справи відкладався до 28 квітня 2011 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,  заслухавши представників сторін судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

12 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро індивідуальних рішень” –генеральний підрядник та  Приватним підприємством  “СЛК РІМ” –підрядник укладено договір підряду №ИЗУ 127-03-33-19, згідно якого позивач доручив відповідачу згідно з виданою робочою документацією та узгодженою договірною ціною, на підставі будівельних норм, на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати комплекс робіт, в обсягах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п.3.6.2-3.6.4 оплата виконаних робіт здійснюється згідно плану фінансування підписаного сторонами шляхом передплати в розмірі 50% від вартості робіт, вказаної в плані фінансування. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Строк дії договору встановлено з моменту підписання договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1).

Пунктом 12.2 договору передбачені підстави з яких генеральний підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши підрядника за 10 календарних днів.

Додатком №2 до договору сторони узгодили графік виконання робіт, яким визначили в які строки повинні здійснюватися певні етапи робіт за договором (а.с.23).

Додатком №3 до договору сторони узгодили план фінансування та виконання робіт на липень 2010 року (а.с.67).

Платіжним доручення №836 від 12 травня 2010 року позивач перерахував відповідачу 200 000 грн. авансу за роботи по влаштуванню фасаду.

Листом від 01 вересня 2010 року вихідний номер 279 позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду з 10 вересня 2010 року через істотне порушення останнім строків виконання робіт, зазначених у графіку виконання, повільне проведення цих робіт підрядником (а.с.27).

23 вересня 2010 року позивач звернувся од відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 167 298, 54 грн., що становить залишок від авансу, при цьому позивач стверджує, що відповідачем виконані роботи тільки на суму 32 701 грн. 46 коп.

Оскільки вказана сума відповідачем не повернута, позивач вимагає її стягнення в судовому порядку. Крім цього позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 7 166, 33 грн. у відповідності до п.9.3 договору, штраф в розмірі 135 597, 45 грн. на підставі п.9.4 договору, 3% річних в розмірі 536, 27 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 851, 66 грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Розділом 4 договору встановлено, що початок та строки виконання робіт визначаються графіком виконання робіт (додаток №2 до договору), а підрядник приступає до виконання кожного етапу робіт (їх частини) згідно з графіком виконання робіт, тільки після підписання сторонами відповідного акта прийому –передачі етапу робіт до виконання. Такий акт є належною підставою для визначення фактичних дат початку та закінчення виконання відповідного етапу робіт (їх частини).

Матеріали справи свідчать, що акт прийому –передачі етапу робіт до виконання (додаток №4 до договору –а.с.138) по формі узгоджений сторонами, не складався, позивачем до матеріалів справи не додано.

Надані позивачем до доповнення на апеляційну скаргу акти, які на думку позивача, підтверджують передачу етапу робіт (а.с.155-160) по формі не відповідають акту прийому –передачі етапу робіт до виконання, узгодженого сторонами по договору.

Таким чином не можливо встановити, коли відповідач мав право приступити до виконання робіт.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п.4.3.2 договору затримка в передачі етапу робіт за актом прийому –передачі етапу робіт до виконання є підставою для продовження строків виконання робіт на період такої затримки, то не можливо встановити коли виконання робіт повинно бути закінчено.

З врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду  що були відсутні підстави для одностороннього розірвання договору.

Відповідно до ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.  

Згідно ч.ч.1, 2 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає наявність вини особи, яка порушила зобов'язання, як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що відсутня вина відповідача в про строчці виконання зобов'язань за договором підряду №ИЗУ127-03-33-19 від 12 квітня 2010 року.

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті до уваги.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 15 лютого 2011 року у справі № 40/2-11 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурне бюро індивідуальних рішень”, м. Київ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В.Джихур      

Суддя                                                                                  О.М. Виноградник     

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко     

(Дата підписання постанови в повному обсязі 28.04.11р.)