Рішення

від 06.04.2011 по справі 5023/1629/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 5023/1629/11

вх. № 1629/11

Суддя господарського суд у Сальнікова Г.І.

при секретарі судового зас ідання Мунжиу О.П.

за участю представників ст орін:

позивача - Авдошина О.В. , дов. від 25.03.2011 року

відповідача - ОСОБА_2, до в. від 25.03.2011 року

розглянувши справу за поз овом ПФ "Ранал", м. Луцьк

до ФОП ОСОБА_3, м. Харк ів

про стягнення коштів в сум і 20612,49грн., згідно договору б/н в ід 02.11.2010 року про надання трансп ортно - експедиційних послу г

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПФ "Ранал", зве рнувся до господарського суд у з позовною заявою, в який про сить суд стягнути з відповід ача, ФОП ОСОБА_3, на свою кор исть заборгованість, яка вин икла у зв'язку з неналежним ви конанням відповідачем взяти х на себе зобов'язань за догов ором з перевізником б/н від 02.11. 2010 року в частині оплати за над ані послуги. Відповідно вимо г позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованос ті становить 20612,49 грн. Судові ви трати просить суд покласти н а відповідача.

У судовому засіданні, призн аченому на 29.03.2011 року було оголо шено перерву до 05.04.2011 року о 09-30 та у судовому засіданні 05.04.2011 року було оголошено перерву до 06.04.2 011 року о 12-30. Після перерви судов е засідання було поновлено і продовжено у тому ж складі.

Позивач у судовому засідан ні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обс язі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечу є проти позовних вимог у повн ому обсязі, а саме зазначає, що замовник перевезення - KING TRANS SP/Z O.O ., не розрахувався з відповіда чем за надані послуги по пере везенню вантажів, у зв'язку з ч им, строк виконання зобов'яза ння відповідача по оплаті по слуг позивача не настав, а отж е, відповідне право позивача не було порушене.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників сторін, суд вста новив наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виник ають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобт о із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки, зокрем а, з договорів та інших правоч инів.

02 листопада 2010р. між Фізичною особою підприємцем - ОСОБА _3 (відповідачем) та приватно ю фірмою "Ранал" (позивачем) бу ло укладено договір з переві зником, у відповідності до ум ов якого відповідач (експеди тор), який діє від імені та за р ахунок коштів 3-ї особи - замов ника, залучає позивача (перев ізника) для доставки вантажі в автомобілями у міжнародном у сполученні, позивач достав ляє замовлений відповідачем вантаж, а відповідач сплачує послуги позивача із коштів з амовника на узгоджених умов ах.

Частина 1 статті 626 Циві льного кодексу України визна чає договір як домовленість двох або більше сторін, що спр ямована на встановлення, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , 04 листопада 2010 року між сторон ами було підписано заявку № 04/ 1 на перевезення вантажу авто транспортом за маршрутом: DABROWA GORNICZA (Польша) - Київ (Україна) на суму 10500 грн., яка згідно п.2.1.1 дог овору є його невід' ємною ча стиною. Вантаж був завантаже ний за вказаною відповідачем адресою та доставлений у міс це призначення, що підтвердж ується печаткою відправника в графі 22 та печаткою вантажо одержувача в графі 24 міжнарод ної товарно - транспортної на кладної А № 045388 і не заперечуєт ься відповідачем.

12 листопада 2010 року позиваче м, за результатами фактично н аданих послуг з перевезення вантажу, було сформовано рах унок - фактуру № 1019 на суму 11300,00 гр н.

На виконання п. 6.1 договору, п озивачем 23 листопада 2010 року ра хунок-фактуру, акт виконаних робіт разом з оригіналом між народної товаро-транспортно ї накладної CMR А № 045388 були відпр авлені рекомендованою пошто ю відповідачу, що підтверджу ється копією поштового чеку № 7053 від 23.11.2010 року.

Таким чином, відповідачем б ули у повному обсязі виконан і свої зобов'язання, передбач ені договором з перевізником від 01.11.2010 року. Проте відповіда ч не розрахувався за надані п озивачем послуги, що стало пр ичиною звернення позивача з позовом до суду для захисту с вого порушеного права.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ГП К України кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін). Зо бов'язання, строк (термін) вико нання якого визначений вказі вкою на подію, яка неминуче ма є настати, підлягає виконанн ю з настанням цієї події.

Пунктом 6.1. Договору з переві зником сторони визначили, що відповідач здійснює оплату транспортних послуг перевіз ника (позивача) із коштів, які отримані від замовника, із ви рахуванням своєї винагороди на протязі 3 банківських днів з дня отримання коштів від за мовника за умови отримання в ід перевізника (позивача) всі х необхідних для взаєморозра хунків документів або на про тязі 7 днів після отримання ві д позивача всіх необхідних д окументів за умови, що кошти в ід замовника відповідачем вж е отримані.

Відповідач, заперечуючи пр оти позовних вимог посилаєть ся на той факт, що замовник пер евезення - KING TRANS SP/Z O.O., не розрахува вся з відповідачем за надані послуги по перевезенню вант ажів, у зв'язку з чим, строк вик онання зобов'язання відповід ача по оплаті наданих послуг позивача не настав.

Такі твердження відповіда ча не приймаються судом вихо дячи з наступного.

Як зазначає відповідач у св оєму відзиві, замовник перев езення, здійсненого позиваче м є KING TRANS SP/Z O.O., проте до суду не над ано жодного письмового доказ у, який би пов'язував KING TRANS SP/Z O.O. із спірним перевезенням, оскіль ки в наданому договорі немає жодної вказівки на те, що саме цей замовник і є належним. Ван тажовідправником та вантажо одержувачем згідно міжнарод ної транспортної накладної б ули зовсім інші юридичні осо би. Заявка № 04/1 на перевезення в антажу автотранспортом від 0 4.11.2010 підписана уповноваженими особами позивача та відпові дача та скріплена відповідни ми печатками, будь-які посила ння на заявника у зазначеній заявці відсутні. Таким чином , у суду відсутня об'єктивна мо жливість встановити, хто є на лежним замовником для відпов ідача у спірному перевезенні , а тому відсутня можливість в становлення факту настання п одій, а саме факту отримання в ід замовника коштів, з яким по в'язане настання строку вико нання зобов'язання відповіда чем.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК Укра їни за договором перевезення вантажу одна сторона (переві зник) зобов'язується достави ти довірений їй другою сторо ною (відправником) вантаж до п ункту призначення і видати й ого особі, яка має право на оде ржання вантажу (вантажоодерж увачеві), а відправник зобов'я зується сплатити за перевезе ння вантажу встановлену плат у.

Із змісту заявки на перевез ення очевидно, що відповідач був замовником перевезення і укладав договір про переве зення від свого імені, а позив ач був його виконавцем.

Стаття 33 ГПК України поклад ає тягар доказування на ту ст орону, яка посилається на пев ні обставини, як на підставу с воїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обса вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Відповідачем не надано жод ного доказу ( поштового повід омлення, чеків, опису вкладен ня в цінні листи ) того, що він в загалі звертався після наста ння строку платежу до замовн ика з претензією, оформленою належним чином з долученими додатками , бухгалтерськими документами - рахунками, акта ми виконаних робіт, тощо, на пі дтвердження того, що вони маю ть відношення до спірного пе ревезення.

За таких обставин, відповід ач не довів, що ним було вжито заходів для отримання заборг ованості за перевезення та в иконання своїх зобов"язань п еред позивачем.

Згідно ст. 614 ЦК України право чин, яким скасовується або об межується відповідальність за умисне порушення зобов"яз ання є нікчемним. З огляду на ц е не можна звільнити відпові дача від відповідальності за прострочення сплати боргу, х оч він і посилається на відсу тність надходження коштів ві д замовника.

Частина 2 ст. 614 ЦК України пок ладає тягар доказу про відсу тність вини на особу, яка пору шила зобов"язання. Відповіда ч не надав суду жодного письм ового доказу, який би доводив відсутність його вини.

Кожна сторона, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, повинна вжити вс іх заходів, необхідних для на лежного виконання нею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечен ня загальногосподарського і нтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України н е допускається одностороння відмова від виконання зобов ' язання або відстрочка з мо тиву, що зобов' язання друго ї сторони за іншим договором не було виконано належним чи ном.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що для встановлен ня строку виконання відповід ачем свого обов' язку за дог овором з перевізником щодо о плати за надані послуги, необ хідно застосовувати ч.2 ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встан овлений або визначений момен том пред'явлення вимоги, кред итор має право вимагати його виконання у будь-який час. Бор жник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Так, позивачем на адресу ФОП ОСОБА_3 було направлено п ретензію № 1Х від 02.02.2011 року з вим огою про сплату суми заборго ваності за надані послуги з п еревезення вантажу у розмірі 11300,00 грн., яка була отримана від повідачем 14.02.2011 року, про що сві дчить копія поштового повідо млення залучена до матеріалі в справи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відп овідач не надав суду належни х доказів виконання домовлен ості, а також враховуючи, що ві дповідно до ст. 526 Цивільного к одексу України, зобов'язання повинні виконуватись належн им чином і в установлений стр ок, суд вважає обґрунтованим и та підтвердженими належним и доказами вимоги позивача щ одо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 10500,00 грн., я ка була узгоджена сторонами у заявці № 04/1 від 04.11.2010 року.

Щодо позовних вимог в части ні основного боргу у розмірі 800,00 грн., які нараховані позива чем понад суму, визначену та у згоджену сторонами у заявці, то суд не знаходить правових підстав для задоволення поз ову в цій частині, оскільки ві дповідно до ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень, п роте позивач не скористався своїм правом та не надав нале жних доказів, які б підтвердж ували факт виникнення цієї з аборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають з адоволенню частково в частин і стягнення з відповідача за боргованості в сумі 10500,00 грн.; в іншій частині у розмірі 800,00 грн . суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду с прави, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд вважає необхідним витр ати по сплаті державного мит а в розмірі 105,00 грн. та витрати н а інформаційне-технічне забе зпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відпо відача з вини якого спір дове дено до суду, пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст . 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити ча стково.

Стягнути з Фізичної особи п ідприємця ОСОБА_3 (юридичн а адреса: 61183, м. Харків, р/р НОМЕ Р_2 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, іден т. номер НОМЕР_1) на користь Приватної фірми "Ранал" (юриди чна адреса: 43000, м. Луцьк, вул. Шев ченка, 22; п/р 26006057376100 в АТ "УкрСиббан к", МФО 351005; ідент. код 25090205) 10500,00 грн. о сновного боргу, 105,00 грн. держав ного мита, 236,00 грн. витрат на інф ормаційно - технічне забезпе чення судового процесу.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

В частині вимог щодо стягне ння з відповідача 800,00 грн. борг у в позові відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового р ішення підписано 11.04.2011 року.