ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2011 року Справа № 25/287-10
Дніпропетровський апеля ційний господарський суд у с кладі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогл яд Т.А. (доповідач),
суддів: Тищик І.В., Швеця В.В.
при секретарі: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов іреність №б/н від 07.12.10, предста вник;
від відповідача: ОСОБА_2 ., довіреність №11/03 від 11.03.11, пред ставник;
розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмеженою відповідальністю “Профайн Л огістик Україна” на рішення господарського суду Дніпроп етровської області від 20.01.2011 ро ку у справі № 25/287-10
за позовом товариства з об меженою відповідальністю “С татус партнер”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Профайн Л огістик Україна”, м. Дніп ропетровськ
про визнання права власнос ті та витребування майна
та за зустрічним позовом то вариства з обмеженою відпові дальністю “Профайн Логістик Україна”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою в ідповідальністю “Статуспар тнер”, м. Дні пропетровськ
про визнання недійсними д оговорів
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувшись до гос подарського суду Дніпропетр овської області з позовом до відповідача, просив суд:
- визнати за ним право власності на майно, що є предметом договору
про надання завдатку № 1/10 в ід 22.10.2010 року, який був укладени й між позивачем та відповіда чем з метою забезпечення вик онання товариством з обмежен ою відповідальністю “Профай н Логістик Україна” грошових зобов' язань за договором о ренди нерухомого майна № 1/11-08 в ід 05.10.2010 року;
- витребувати зазн ачене в договорі про надання завдатку майно, оскільки
відповідач порушив умо ви договору оренди, має забор гованість по оплаті, а позива ч в силу ст.ст. 317, 319, 387, 392, 526, 570, 571 ЦК Укр аїни, ст.ст. 193, 199 ГК України має п раво на визнання за ним права власності на майно, що є завда тком та на його витребування з володіння відповідача у су довому порядку;
- зобов' язати відповідача передати спірне майно позив ачу.
Відповідач подав з устрічний позов про визнання договору суборенди нерухомо го майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року та до говору про надання завдатку № 1/10 від 22.10.2010 року недійсними з м оменту підписання.
В обґрунтування п озову посилався на декілька підстав, а саме на те, що:
- на дату укладен ня між сторонами по да ній справі договору
суборенди нерухомого ма йна № 1/11-08 від 05.10.2010 року існував і нший, діючий договір суборен ди на той же предмет оренди мі ж ТОВ “Профайн Логістик Укра їна” та ТОВ “Профістар” і буд ь-яких договорів на його розі рвання відповідач та ТОВ “Пр офістар” не укладали;
- підписання ос порюваних відповідачем договорів здійснено
з порушенням повноважен ь ОСОБА_3 як директора Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Профайн Логістик У країна”, оскільки відповідно до п. 7.3. Статуту останнього, ди ректори Товариства мають пра во на укладення угод від імен і Товариства лише спільно, до тримуючись положення про нео бхідність наявності на угода х підписів двох директорів, щ о представляють Товариство;
- відповідачу не надано підтвердження власника майна -
ТОВ “Дніпропетровський завод теплоізоляційних і філ ьтрових виробів” на укладенн я договору оренди з ТОВ “Стат успартнер”, а також дозволу о рендодавця на передачу майна в суборенду;
- право оренди об'єкту н ерухомості ТОВ “Статуспартн ер” за основним договором в ідповідно до вимог ст. 3 Закону України “Про державну реєст рацію речових прав на нерухо ме майно та обмежень” не заре єстровано в бюро технічної і нвентаризації;
- директор ТОВ “Про файн Логістик Україна” О СОБА_3 уклала
спірні договори, які супе речать інтересам відповідач а, внаслідок зловмисної домо вленості з представником ТОВ “Статуспарнер”, що є підстав ою для визнання їх недійсним и згідно ст. 232 ЦК України.
З наведених підстав відпо відач вважав недійсним догов ір суборенди та зазначав, що недійсність основного зобов 'язання (договору суборенди н ерухомого майна № 2/11-08 від 5.10.2010 ро ку) відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК Укр аїни спричиняє недійсність п равочину щодо його забезпече ння (договору про надання зав датку № 1/10 від 22.10.2010 року).
Рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 20.01.2011 року у справі № 25/287- 10 (суддя - Чередко А.Є.) первісн ий позов задоволено частково , у задоволенні зустрічного п озову - відмовлено.
Визнано право власності Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Статуспартнер” на наступне майно:
- Профіль ПВХ марки: 908.07 WSWSW у кі лькості 26 751,68 м на суму 467 105, 32 гриве нь; 918.67 WSWSW у кількості 18 391,78 м на сум у 388 961,42 гривень; 938.77 WSWSW у кількості 5 573,27 м на суму 146 449, 02 гривень; 012.04 WSWSW у кількості 46 320,03 м на суму 197 484, 24 гри вень. Всього на суму 1 200 000, 00 грн. (о дин мільйон двісті тисяч гри вень нуль копійок), який розта шований за адресою: АДРЕСА _1
- Автонавантажувач боковий Ленцер тип ІQ 50/12/45, виробництва “Терра технік Гмбх і Ко КГ”у к ількості 2 (двох) шт., залишково ю балансовою вартістю у сумі - 769 558, 58 (сімсот шістдесят дев'ять п'ятсот п'ятдесят вісім гриве нь п'ятдесят вісім копійок), як ий розташований за адресою: АДРЕСА_1
- Погрузчик дизельний САТ D50SС -5 мачта симплекс 4850, залишковою балансовою вартістю 131 640,40 грн . (сто тридцять одна тисяча шіс тсот сорок гривень сорок коп ійок), який розташований за ад ресою: АДРЕСА_1
- Погрузчик дизельний разом з подовжувачем вилковим, зал ишковою балансовою вартістю 104 305,06 (сто чотири тисячі триста п'ять гривень шість копійок), який розташований за адресою : АДРЕСА_1
- Автомобіль легковий Ноnda СRV , НОМЕР_1, держ. номер НОМЕ Р_2, залишковою балансовою в артістю 198 913, 70 грн. (сто дев'яност о вісім тисяч дев'ятсот трина дцять гривень сімдесят копій ок), який розташований за адре сою: АДРЕСА_1
- Автомобіль легковий Сіtroen Berl ingo, VIN НОМЕР_3, держ. номер НО МЕР_4, залишковою балансово ю вартістю 52 076,93 грн. (п'ятдесят д ві тисячі сімдесят шість гри вень дев'яносто три копійки), я кий розташований за адресою: АДРЕСА_1;
В задоволенні позовних вимог щодо зобов' язання ві дповідача передати спірне ма йно позивачу відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд:
- спростував заперечення зу стрічної позовної заяви наяв ними у справі доказами щодо р озірвання договору суборенд и між відповідачем та ТОВ “Пр офистар”, договору оренди мі ж ТОВ “Профистар” та ТОВ “Дні пропетровський завод теплоі золяційний та фільтрувальни х виробів” (власником майна);
- зазначив на наявність згод и власника на передачу об'єкт ів нерухомості в наступну ор енду, що оформлено листом за в ихідним № 05/1-10 від 05.10.2010 року, підп исаним директором ТОВ “Дніп ропетровський завод теплоіз оляційний та фільтрувальних виробів” ОСОБА_4
Також судом зазначен о на те, що відсутність реєстр ації основного договору орен ди, укладеного між позивачем та ТОВ “Дніпропетровський з авод теплоізоляційних і філь трових виробів” в бюро техні чної інвентаризації не є під ставою для визнання недійсни ми договору суборенди нерухо мого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року та договору про надання завдат ку № 1/10 від 22.10.2010 року.
Окрім того, відповідно до чинної редакції статті 794 ЦК У країни, норма якої є спеціаль ною щодо державної реєстраці ї саме договору найму нерухо мості, державній реєстрації підлягає договір найму будів лі або іншої капітальної спо руди (їх окремої частини), укла дений на строк не менше ніж на три роки, а зазначений відпов ідачем договір укладено на м енший строк.
Суд вважав, що позивачем за зустрічним позовом відповід но до ст.ст. 33, 34 ГПК України не до ведено відповідних фактів зл овмисної домовленості предс тавників у встановленому про цесуальним законом порядку, а його вимоги ґрунтуються ли ше на припущеннях.
Щодо повноважень дире ктора ОСОБА_3 на одноособо ве підписання спірних догово рів, господарський суд мотив ував своє рішення тим, що:
- згідно з п. 7.3 статуту ТОВ “П рофайн Логістик Україна”, ви конавчим органом товариства є дирекція, яка призначаєтьс я рішенням зборів учасників та складається з одного або д екількох директорів. Дирекці ю очолює генеральний директо р, який діє від імені товарист ва без довіреності;
- ОСОБА_3 призначена дире ктором відповідача відповід но до наказу № 1 про вступ в пос аду від 26.05.2008 року, складеного н а підставі протоколу № 1 устан овчих зборів ТОВ “Профайн Ло гістик Україна” і з моменту с творення ТОВ “Профайн Логіст ик Україна” та до 18.10.2010 року, кол и на посаду генерального дир ектора було призначено ОСО БА_4 та звільнено ОСОБА_3 , генеральний директор цього товариства власником не при значався.
Відповідно не признача лася і дирекція (колегіальни й виконавчий орган товариств а), яку мав би очолювати генера льний директор.
Тобто фактично функції виконавчого органу ТОВ “Про файн Логістик Україна” - гене рального директора, здійснюв ала одноособово ОСОБА_3;
- з огляду на приписи абз. 6 пу нкту 7.3 статуту ТОВ “Профайн Л огістик Україна”, другий дир ектор - член виконавчого орга ну товариства, яким відповід ач зазначає фінансового дире ктора ОСОБА_5, для реаліза ції повноваження другого під пису, як передбачено абз. 7 пун кту 7.3 повинна була мати видан у генеральним директором тов ариства довіреність, лише за наявності якої виникає прав о на представництво товарист ва, в тому числі шляхом укладе ння угод, та за наявності якої можуть бути дотримані полож ення статуту про необхідніст ь наявності на угодах підпис ів двох директорів, що предст авляють товариство;
- такі докази, а також докази призначення інших, о крім ОСОБА_5,
директорів, відповідач не н адав.
Тому, враховуючи вказані о бставини, господарський суд дійшов висновку про те, що укл адаючи спірні договори ОСО БА_3 не перевищувала надани х їй повноважень, оскільки об сяг її повноважень при призн аченні на посаду директора Т ОВ “Профайн Логістик Україна ” відповідав обсягу повноваж ень генерального директора ц ього товариства.
Обґрунтовуючи частко ве задоволення первісного по зову, суд зазначив, що:
- договір про надання завдат ку є правочином;
- право власності згідно з ч .1 ст.328 ЦК України набувається н а підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочині в;
- в силу ч. 1 ст. 571 ЦК України, якщ о порушення зобов'язання ст алося з вини боржника, завда ток залишається у кредитора;
- факт порушення відповідач ем зобов'язання щодо сплати о рендних платежів за договоро м оренди нерухомого майна № 1/1 1-08 від 05.10.2010 року підтверджуєтьс я матеріалами справи;
- відповідач право власност і позивача на майно, що є предм етом договору про надання за вдатку, не визнає. Майно залиш илось у користуванні відпові дача та знаходиться на оренд ованій території;
- відповідно до ст. 387 ЦК Украї ни, власник має право витреб увати своє майно від особи, я ка незаконно, без відповідно ї правової підстави заволоді ла ним, однак вимоги про усуне ння перешкод у користуванні майном є альтернативним спос обом захисту порушеного прав а позивача, тому задоволенню не підлягають.
Не погодившись з даним р ішенням, відповідач подав ап еляційну скаргу, в якій проси ть рішення господарського су ду Дніпропетровської област і у даній справі скасувати, пр ийняти нове рішення про відм ову в задоволенні первісного позову, задоволенні зустріч них позовних вимог.
В апеляційній скарзі за значає, що:
- господарським судом поруш ено норми матеріального та п роцесуального права, а саме п оложення ст.ст.99,203, 392, ч.1 ст.328 та ч.2 ст.548 ЦК України, ст.62 Закону Укр аїни “Про господарські товар иства”, норми ч.3 ст.18 Закону Укр аїни “ Про державну реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців”, Закону У країни “Про державну реєстра цію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ст.68 ГПК України;
- не було враховано, що при ук ладенні оспорюваних відпові дачем договорів директор О СОБА_3 не мала необхідного о бсягу дієздатності, який є об ов' язковим для чинності пра вочину;
- до 18.10.2010 року посада генераль ного директора ТОВ “Профайн Логістик Україна” була вака нтною. Повноваження директор ів товариства при призначенн і на посаду фінансового дире ктора ОСОБА_5 були визначе ні протоколом позачергових з борів від 01.04.2009 року та їх розпо діл було встановлено згідно чинного законодавства, рішен ь зборів учасників та статут у товариства з урахуванням п равила двох підписів;
- зборами учасників не прийм алось рішення про видання ди ректорам або окремому директ ору товариства повноважень н а одноосібне представництво інтересів товариства;
- позивач знав або мав знати про відсутність у ОСОБА_3 відповідних повноважень, що випливає з обов' язку позив ача перевіряти такі повноваж ення на укладення договорів. Позивач мав у своєму розпоря дження копію статуту відпові дача.
Скаржник також зазнача є на обов' язковість реєстра ції договору оренди між пози вачем та власником майна - ТОВ “Дніпропетровський завод те плоізоляційний та фільтрува льних виробів” і відсутність такої реєстрації має наслід ком відсутність права позива ча на укладення договору суб оренди.
У відзиві на апеляційну с каргу позивач вважає оскарж уване рішення законним та об ґрунтованим, спростовує дово ди скаржника та зазначає, що с удом першої інстанції надано вірну оцінку викладеним ска ржником обставинам.
Просить залишити рішен ня господарського суду без з мін, апеляційну скаргу без за доволення.
Обговоривши доводи апеля ційної скарги, перевіривши п овноту встановлення господа рським судом обставин справи та правильність їх юридично ї оцінки, колегія суддів дійш ла висновку, що апеляційна ск арга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного:
Відповідно до ст.101 ГПК У країни у процесі перегляду с прави апеляційний господарс ький суд за наявними у справі та додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. При цьому він не зв' язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалі в справи, 05.10.2010 року між ТОВ “Ста туспартнер” (суборендодавец ь) та ТОВ “Профайн Логістик Ук раїна” (суборендар) укладено договір оренди нерухомого м айна № 1/11-08 про передачу в строк ове платне користування (суб оренду) наступного майна:
-приміщення в адміністрати вній будівлі - літера А '" - площе ю 53,1 кв.м.,
-приміщення в адміністрати вній будівлі - літера А " - площе ю 78 кв.м.,
-кранів козлових ККС вантаж опідйомністю 12,5 тн. - 1 шт; ККГ-3 ва натожопідйомністю - 25 тн. - 1 шт. р азом з частиною мостіння - літ ера - 8 - загальною площею 21 042,5 кв.м ., з яких у зоні дії кранів - 11 852 кв.м. ;
-приміщення охорони - площею 20,40 кв.м.
Адреса об' єкта: Дніпропет ровська область, Дніпропетро вський район, смт. Ювілейне, ву л. Виробнича, буд. 1 (далі - дого вір).
Об' єкт оренди було переда но суборендодавцем суборенд арю за актом прийому-передач і об' єктів суборенди від 05.10.20 10 року № 1.
Від імені суборендаря дого вір оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року та акт № 1 прийо му-передачі об'єктів суборен ди підписаний директором ТОВ “Профайн Логістик Україна” - ОСОБА_3 (том 1 а.с.9-14).
Строк дії договору відпові дно до п.9.1 встановлено до 05.01.2012 р оку.
Умови оплати сторони визна чили в розділі 3 договору та до датковій угоді №1 до договору від 15.10.2010 року (том 1 а.с.17-18).
Визначену п.3.1 договору орен дну плату (за розрахунками ст орін оплата за 1 місяць станов ить 119 499,49 грн.) відповідач зобов 'язався сплачувати щомісяця, не пізніше 7 числа кожного пот очного місяця незалежно від отримання суборендарем раху нків на оплату, в безготівков ій грошовій формі, шляхом пер ерахування на поточний рахун ок суборендодавця.
Відповідно до п. 8.3. договору оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року, за порушення стр оків перерахування коштів, п ередбачених цим договором, с уборендар зобов'язався сплач увати суборендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення, ал е не більше подвійної обліко вої ставки НБУ.
Відповідно до п.8.7 в ред акції додаткової угоди №1 від 15.10.2010 року у разі прийняття ріш ення про дострокове припинен ня дії договору (розірвання, р озторгнення, відмову, включа ючи рішення про ліквідацію п ідприємства, повідомлення пр о підготовку до приймання-пе редачі майна та ін.) за ініціат ивою суборендаря або з вини с уборендаря, останній негайно виплачує суборендодавцю ком пенсацію за втрачену вигоду у розмірі суми орендної плат и за весь час дії договору або строк, що залишився з моменту попередження про таке.
Пунктом 8.8 додаткової угод и сторони передбачили за ана логічних (вказаних в п.8.7 догов ору) обставин, виплату суборе ндодавцю штрафної санкції у розмірі суми орендної плати за увесь, передбачений п.9.1 стр ок дії договору.
Згідно акту приймання-пере дачі об' єктів суборенди від 05.10.2010 року (том 1 а.с.15) вказане в до говорі суборенди майно позив ач передав відповідачу.
22.10.2010 року сторони уклал и договір про надання завдат ку № 1/10 (том 1 а.с.19-20), згідно умов як ого відповідач з метою підтв ердження укладення сторонам и договору оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року разом і з додатками та на забезпечен ня його виконання у тому числ і, але не виключно: плата за ор енду, штрафи, неустойки та інш е видав позивачу таке рухоме майно загальною вартістю 2 456 49 4,67 грн. (два мільйони чотириста п'ятдесят шість тисяч чотири ста дев'яносто чотири грн. 67 ко п):
- Профіль ПВХ на суму 1 200 000, 00 гр н. (один мільйон двісті тисяч г ривень нуль копійок);
- Автонавантажувач боковий Ленцер тип ІQ 50/12/45, виробництва “Терра технік Гмбх і Ко КГ” у к ількості 2 (двох) шт., залишково ю балансовою вартістю у сумі - 769 558, 58 (сімсот шістдесят дев'ять п'ятсот п'ятдесят вісім гриве нь п'ятдесят вісім копійок);
- Погрузчик дизельний САТ D50SС -5 мачта симплекс 4850, залишковою балансовою вартістю 131 640,40 грн . (сто тридцять одна тисяча шіс тсот сорок гривень сорок коп ійок);
- Погрузчик дизельний разом з подовжувачем вилковим, зал ишковою балансовою вартістю 104 305,06 (сто чотири тисячі триста п'ять гривень шість копійок);
- Автомобіль легковий Ноnda СRV , НОМЕР_1, держ. номер НОМЕ Р_2, залишковою балансовою в артістю 198 913, 70 грн. (сто дев'яност о вісім тисяч дев'ятсот трина дцять гривень сімдесіт копій ок);
- Автомобіль легковий Сіtroen Berl ingo, VIN НОМЕР_3, держ. номер НО МЕР_4, залишковою балансово ю вартістю 52 076,93 грн. (п'ятдесят д ві тисячі сімдесят шість гри вень дев'яносто три копійки).
Від імені ТОВ “Профайн Логі стик України” зазначений дог овір завдатку підписано дире ктором ОСОБА_3, від імені Т ОВ “Статуспартнер” - генерал ьним директором ОСОБА_4
Зазначеними особами 22.10.2010 ро ку підписано акт приймання-п ередачі рухомого майна у вла сність за договором завдатку № 1/10 від 22.10.2010 року (том 1 а.с.21).
Статтею 546 ЦК України передб ачено, що виконання зобов'яза ння може забезпечуватися неу стойкою, порукою, гарантією, з аставою, притриманням, завда тком.
Відповідно до ч.1 ст.570 Ц К України завдатком є грошов а сума або рухоме майно, що вид ається кредиторові боржнико м у рахунок належних з нього з а договором платежів, на підт вердження зобов'язання і на з абезпечення його виконання.
Згідно ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завд аток залишається у кредитора .
Частина друга зазначен ої норми передбачає, що сторо на, винна у порушенні зобов'яз ання, має відшкодувати другі й стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вар тість) завдатку, якщо інше не в становлено договором.
Відповідач не заперечу вав проти відсутності оплати за вказаним договором оренд и нерухомого майна, оскільки вважає його недійсним з моме нту укладення.
При цьому відповідач за значив декілька підстав, яки м, на думку колегії суддів, суд першої інстанції надав нале жну та обгрунтовану оцінку і які не доведені належними та допустимими доказами відпов ідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК Укра їни.
Спростовуючи доводи ап еляційної скарги, які дублюю ть позицію, викладену в зустр ічній позовній заяві, необхі дно звернути увагу на наступ не:
Згідно ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України , підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - тр етьою, п' ятою та шостою стат ті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність право чину прямо не встановлена за коном, але одна із сторін або і нша заінтересована особа зап еречує його дійсність на під ставах, встановлених законом , такий правочин згідно з ч.3 ст .215 ЦК України може бути визнан ий судом недійсним (оспорюва ний правочин).
Стаття 203 ЦК України вста новлює загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно положень вк азаної статті зміст правочин у не може суперечити цьому Ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства; о соба, яка вчиняє правочин, пов инна мати необхідний обсяг ц ивільної дієздатності; волев иявлення учасника правочину має бути вільним і відповіда ти його внутрішній волі; прав очин має бути спрямований на реальне настання правових н аслідків, що обумовлені ним.
При розгляді даної катег орії спорів також слід керув атися Постановою Пленуму Вер ховного Суду України від 06.11.2009 р оку №9 “Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми”.
Згідно положень вказано ї Постанови, вирішуючи спір п ро визнання правочину недійс ним, господарському суду нал ежить встановити наявність с аме тих обставин, з якими зако н пов' язує недійсність прав о чинів і настання відповідн их наслідків, а саме: відпові дність змісту угоди вимогам закону, додержання встановле ної форми угоди, правоздатні сть сторін за угодою, у чому ко нкретно полягає неправомірн ість дій сторони та інші обст авини, що мають значення для п равильного вирішення спору.
Так, матеріалами справи спростовуються доводи скарж ника про те, що на час укладенн я спірного договору оренди д іяв інший договір, з іншою юри дичною особою, на цей же об' є кт оренди.
Господарський суд, з по силанням на відповідні доказ и, правильно з' ясував, що поп ередні договори оренди нерух омого майна між його власни ком - ТОВ “Дніпропетровськи й завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів” (том 3 а.с.29-30) та ТОВ “Профистар” та д оговір суборенди між ТОВ “Пр офистар” та ТОВ “Профайн Лог істик Україна” (на підставі в имог ст.774 ЦК України) були роз ірвані за взаємною згодою ст орін 05.10.2010 року.
На аналогічних з попер едніми договорами умовах ТОВ “Дніпропетровський завод те плоізоляційний та фільтрува льних виробів” та ТОВ “Стату спартнер” уклали договір оре нди, а позивач (за наявності зг оди власника, що відображена в листі за №05/1-10 від 05.10.2010 року (то м 2 а.с.47)), запропонував відпові дачу укласти на тих же умовах договір суборенди майна (том 2 а.с.48-70).
Дії директора ОСОБА_3, ї ї повноваження щодо розірван ня попереднього договору від повідач не оспорює. Продовжу ючи користуватися орендован им майном навіть на час розгл яду апеляційної скарги, не зв ільняючи його після розірван ня договору з ТОВ “Профистар ”, відповідач фактично схвал ює умови оспорюваного ним до говору.
Його доводи щодо необх ідності державної реєстраці ї договору оренди між власни ком та позивачем №10/11-10 від 05.10.2010 р оку (том 2 а.с.48) теж спростовані господарським судом.
Крім доводів суду щодо т ого, що ст.794 ЦК України, яка наб ула змін відповідно до Закон у України “Про державну реєс трацію речових прав на нерух оме майно та їх обмежень”, пер едбачає необхідність держав ної реєстрації договору найм у будівлі або іншої капіталь ної споруди (їх окремої части ни), який укладено на строк не менше ніж три роки (в даному ви падку договір укладено на ст рок 2 роки 11 місяців), слід зазна чити і те, що державна реєстра ція речових прав на нерухоме майно, визначена згідно цьог о Закону, набуває чинності з 01.01.2012 року.
Як зазначено в Постанов і Пленуму Верховного Суду Ук раїни від 06.11.2009 року №9 для визна ння правочину недійсним на п ідставі ст.232 ЦК України необх ідним є встановлення умислу в діях представника.
У вирішенні таких спорів господарські суди повинні м ати на увазі, що відповідні ви моги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів зловмисної угоди представни ка однієї сторони з другою ст ороною і наявності їх безпос ереднього зв'язку з волевияв ленням другої сторони щодо у кладення угоди.
Скаржником не надано на лежних доказів наявності уми слу в діях директора ОСОБА_ 3 на вчинення правочинів вс упереч інтересам ТОВ “Профай н Логістик Україна” та бажан ня (або свідомого допущення) ї х настання, а також доказів на явності домовленості предст авників позивача та відповід ача, виникнення в результаті такої домовленості несприят ливих наслідків для відповід ача.
Під час розгляду апеляці йної скарги скаржником було зазначено на порушення крим інальної справи (том 6 а.с.5-6), що н а його думку доводить незако нність дій директора ОСОБА _3
Також апелянтом було за явлено клопотання про зупине ння провадження по даній спр аві та направлення матеріалі в до органів прокуратури.
Колегія суддів не знахо дить підстав для задоволення клопотання, оскільки матері али справи дають можливість визначитись щодо законності оскаржуваного рішення. А згі дно ч.3 ст.35 ГПК України доказом умисних дій директора всупе реч інтересів відповідача мо же бути лише вирок суду з крим інальної справи, що набрав за конної сили.
Спростовуючи доводи скар жника щодо обмеження повнова жень директора відповідача ОСОБА_3 на укладання оспор юваних правочинів слід зазна чити наступне:
Відповідно до ст. 62 Закону Ук раїни “Про господарські това риства” у товаристві з обме женою відповідальністю ство рюється виконавчий орган: ко легіальний (дирекція) або о дноособовий (директор). Дирек цію очолює генеральний дирек тор. Членами виконавчого орг ану можуть бути також і особи , які не є учасниками товарис тва.
Дирекція (директор) вирішу є усі питання діяльності тов ариства, за винятком тих, що на лежать до виключної компетен ції загальних зборів учасник ів. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу части ни повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (д иректора).
Дирекція (директор) підзві тна загальним зборам учасни ків і організує виконання ї х рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, о бов'язкові для учасників тов ариства.
Дирекція (директор) діє ві д імені товариства в межах , встановлених даним Законом та установчими документами.
Генеральний директор має п раво без довіреності виконув ати дії від імені товариства . Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим пра вом.
Відповідно до п. 7.1. стат уту ТОВ “Профайн Логістик Ук раїна” в редакції, зареєстро ваній державним реєстратор ом Виконавчого комітету Дніп ропетровської міської ради 1 7.02.2010 року, органами товариства є: збори учасників; директор; ревізійна комісія.
Згідно з п. 7.3 статуту викон авчим органом товариства є д ирекція, яка призначається р ішенням зборів учасників та складається з одного або дек ількох директорів. Дирекцію очолює генеральний директор , який діє від імені товариств а без довіреності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 приступил а до виконання службових обо в'язків на посаді директора Т ОВ “Профайн Логістик Україна ” з 26.05.2008 року згідно наказу № 1 пр о вступ в посаду від 26.05.2008 року, с кладеного на підставі проток олу № 1 установчих зборів ТОВ “ Профайн Логістик Україна”.
З моменту створення ТО В “Профайн Логістик Україна” та до 18.10.2010 року, коли на посаду г енерального директора було п ризначено ОСОБА_4 та звіль нено ОСОБА_3, генеральний директор цього товариства вл асником не призначався. Відп овідно не призначалася і дир екція (колегіальний виконавч ий орган товариства), яку мав б и очолювати генеральний дире ктор.
Судом першої інстан ції було надано вірну оцінку положенням статуту ТОВ “Про файн Логістик Україна”, доку ментам про призначення ОСО БА_3 на посаду директора та п ро призначення фінансового д иректора ОСОБА_5.
Фактично ОСОБА_3 мала повноваження генерального д иректора (була єдиним директ ором, особою, яка мала право ді яти від імені підприємства б ез довіреності).
Відповідно до абз. 6 пункту 7.3 статуту відповідача, други й директор - член виконавчого органу товариства, для реалі зації повноваження другого п ідпису, як передбачено абз. 7 п ункту 7.3 повинен мати видану г енеральним директором товар иства довіреність, оскільки тільки генеральний директор має право представляти това риство без довіреності.
В зв' язку з вказаним, є без підставним посилання скаржн ика на те, що зборами товарист ва не приймалось рішення про надання окремому директору повноважень на одноособове п редставництво інтересів тов ариства. Адже прийняття ОСО БА_5 на посаду фінансового д иректора не змінило фактично ї керівної функції ОСОБА_3 та не створило виконавчий ор ган дирекцію товариства, оск ільки рішення про створення дирекції ухвалюється рішенн ям зборів учасників ( п. 7.3 стату ту).
Відповідно до абзацу 2 ч астини 3 статті 92 ЦК України у в ідносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо п редставництва юридичної осо би не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особ а доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не мо гла не знати про такі обмежен ня.
Правова позиція щодо ць ого питання, яка викладена в П остановах Вищого господарсь кого суду (том 5 а.с.24-59) ґрунтуєть ся на тому, що обов' язок дове дення обізнаності контраген та про наявність певних обме жень щодо представництва пок ладається на юридичну особу, від імені якої такий предста вник діяв із перевищенням по вноважень.
Суд першої інстанції вст ановив, що відповідачем не до ведено, що ТОВ “Статуспартне р” знав чи повинен був знати з а всіма обставинами про обме ження повноважень ОСОБА_3 Факт обізнаності має бути до ведений певними доказами, а н е ґрунтуватись на припущенні про обов' язок іншої сторон и ознайомитись з установчими документами контрагента, як им встановлюються обмеження .
Господарський суд вірно зазначив, що позивач належни м чином не був обізнаний з пов новаженнями та взагалі призн аченням фінансового директо ра ОСОБА_5 Інформація про таке призначення не була роз крита у встановленому порядк у шляхом внесення даних до Єд иного державного реєстру. Ок рім того, ОСОБА_3 на запит п озивача листом від 05.10.2010 року №1 01/2 підтвердила про достатніст ь лише її повноважень на підп ис договору суборенди (том 5 а. с.22).
Доводи скаржника про ві дсутність такого листа в реє страції відповідача не є під ставою задоволення зустрічн ого позову, оскільки належни м доказом підтвердження повн оважень директора підприємс тва є лише статутні документ и.
Відповідно до Закону Ук раїни “Про державну реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців” Єдиний д ержавний реєстр юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців створено з метою забезпе чення органів державної влад и та учасників обороту досто вірною інформацією про вказа них осіб, яка може бути викори стана в спорі з третьою особо ю.
Інформація про ОСОБА_3 була внесена до Єдиного держ авного реєстру юридичних осі б та фізичних осіб підприємц ів як єдиного керівника ТОВ “ Профайн Логістик Україна”, я кий діє без обмеження повнов ажень (Витяг Серія АВ № 293197 стан ом на 29.10.2010 року за № 7428482, Витяг Сер ія АЕ № 295051 станом на 02.11.2010 року за № 7477622).
Відповідно до Довідки АА № 2 47752 з Єдиного державного реєст ру підприємств та організаці й України (ЄДРПОУ), виданої 17.02.201 0 року Головним управлянням с татистики у Дніпропетровськ ій області, керівником ТОВ “П рофайн Логістик Україна”, та кож є ОСОБА_3.
Отже, на час укладення с пірних договорів, на час розг ляду спору судом першої інст анції, дані про другого дирек тора ОСОБА_5. були відсутн і.
Слід також зазначити, щ о в матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені дого вори застави рухомого майна: -
-договір застави від 02.11.2010 рок у профілю ПХВ вартістю 1 200 000 грн ., який знаходиться за адресою орендованого майна, Договір посвідчено приватним нотарі усом Дніпропетровського міс ького нотаріального округу ОСОБА_6;
-договір застави майна, що є предметом договору про нада ння завдатку № 1/10 від 22.10.2010 року (к рім профілю ПХВ). Договір укла дено 29.10.2010 року та посвідчено т им же нотаріусом.
Від ТОВ “Профайн Логісти к Україна” договори підписан о директором ОСОБА_3
В державний реєстр обтя жень рухомого майна внесено відповідні записи (том 2 а.с.87-96).
Дані докази, які відпові дачем не оспорюються, в сукуп ності з раніше названими ще р аз підтверджують повноважен ня ОСОБА_3 на одноособове представництво інтересів ві дповідача щодо будь-яких пит ань
господарської діяльності ТОВ “Профайн Логістик Україн а”.
Під час розгляду апеляц ійної скарги представником с каржника було заявлено на ві дсутність будь-яких договорі в, укладених від імені відпов ідача з часу призначення фін ансового директора ОСОБА_5 за правилами “двох підписі в”. Натомість, ним надано копі ї договорів (том 5 а.с.76-132), укладе них підприємством в різних с ферах господарювання, які пі дписані лише директором ОС ОБА_3
Посилання скаржника на наявність судового рішення по аналогічному спору, яке по становлено на користь відпов ідача та вступило в законну с илу відповідно до Постанови Дніпропетровського апеляці йного господарського суду ві д 21.03.2011 року по справі №32/362-10, колег ія суддів, враховуючи межі пе регляду справи відповідно до ст.101 ГПК України, не може прийн яти як доказ правомірності з устрічних вимог. На час винес ення рішення по даній справі - 20.01.2011 року обставини, вказані в рішенні по справі №32/362-10 від 25.01 .2011 року не були встановлені т а відповідно до ст.35 ГПК Украї ни в суді апеляційної інстан ції як належний доказ не можу ть прийматися.
Під час розгляду апеляц ійної скарги було задоволено клопотання відповідача та н а вимогу суду позивач надав н алежним чином засвідчені коп ії податкових документів, як і відображають орендні опера ції позивача з відповідачем та нарахування податкових зо бов' язань з ПДВ.
Клопотання позивача пр о витребування додаткових до казів для встановлення обста вин перетинання державного к ордону України громадянами Н імеччини - паном ОСОБА_7 т а паном ОСОБА_8 та витребу вання від відповідача реєстр у укладених цивільно-правови х договорів колегія суддів в ідхилила за безпідставністю .
Представником апелянта до матеріалів справи (том 6) до дано листи, які свідчать про т е, що гр.ОСОБА_9 який був кер івником ТОВ “Профистар” та є керівником ТОВ “Статуспартн ер” вів переговори щодо пита нь оренди не лише з директоро м ОСОБА_3, а й з головою пред ставництва “Профан ГмбХ” в У країні ОСОБА_10 На думку ск аржника вони свідчать про те , що позивач не міг не знати що до обмежень директора, перед бачених статутом відповідач а. Однак дані докази стосують ся лише умов оплати за догово ром, який, як зазначалося вище , є розірваним за згодою сторі н і що відповідач не оспорює.
В силу ч. 1 ст. 571 ЦК України , якщо порушення зобов' яза ння сталося з вини боржник а, завдаток залишається у кре дитора.
Як вбачається з матеріа лів справи, ТОВ “Профайн Логі стик Україна” не були викона ні зобов' язання за договор ом оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року. Відповідач на час вирішення спору зобов' язаний був сплатити орендні платежі з 05.10.2010 року, пеню, штраф ні санкції згідно п.п.8.3, 8.7, 8.8 та п .8.10 договору.
Листом від 12.11.2010 року відпов ідач повідомив про неможливі сть виконання зобов' язань з а договором оренди нерухомог о майна № 1/11-08 від 05.10.2010 року у зв' язку із прийняттям загальним и зборами учасників ТОВ “Про файн Логістик Україна” 18.10.2010 ро ку рішення про призупинення господарської діяльності пі дприємства (том 1 а.с.25). Майно, що є предметом завдатку, відпов ідач відмовився передати поз ивачу (том 1 а.с.24).
Договір про надання за вдатку є правочином. Право вл асності згідно з ч.1 ст.328 ЦК Укр аїни набувається на підстава х, що не заборонені законом, зо крема з правочинів.
Відповідач право влас ності позивача на майно, що є п редметом договору про наданн я завдатку, не визнає. Майно за лишилось у користуванні відп овідача та знаходиться на ор ендованій території.
Відповідно до ст. 387 ЦК Укр аїни, власник має право витр ебувати своє майно від особи , яка незаконно, без відповід ної правової підстави заволо діла ним. Вимоги про усунення перешкод у користуванні май ном є альтернативним способо м захисту порушеного права п озивача,
З огляду на вказане, ріше ння суду про часткове задово лення первісного позову є пр авомірним.
Щодо доводів скаржника про те, що суд не скасував заб езпечення позову, то вирішен ня цього питання можливе піс ля оголошення рішення, згідн о ухвали господарського суду , як то передбачено ст.68 ГПК Укр аїни.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та запе речень.
Згідно ст.32 ГПК України до казами у справі є будь-які фак тичні дані, на підставі яких г осподарський суд у визначено му законом порядку встановлю є наявність чи відсутність о бставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору.
Відповідач належними т а допустимими доказами не сп ростував висновки оскаржува ного судового рішення.
Підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування рішення господарськ ого суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу зал ишити без задоволення.
Рішення господар ського суду Дніпропетровськ ої області від 20.01.2011 р оку у справі № 25/287-10 залишити без змін.
Постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в каса ційному порядку протягом два дцяти днів до Вищого господа рського суду України.
Головуючий суддя: Т.А . Верхогляд
Суддя: І.В . Тищик
Суддя: В.В . Швець
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2011 |
Оприлюднено | 11.05.2011 |
Номер документу | 15125317 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні