Рішення

від 29.04.2011 по справі 22/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/65

29.04.11

За позовом   Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у місті Києві ради

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 (довіреність № 04/1285 від 03.02.2011р.);

від відповідача:     ОСОБА_2 (довіреність № 01/05-16 від 15.03.2011р.);

29.04.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Введенське»Подільської районної у місті Києві ради (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»(надалі відповідач) боргу за комунальні послуги 44 376, 39 грн., інфляційної складової 2 578, 61 грн., 3% річних 1 255, 74 грн., пені 515, 20 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування № 347 від 03.03.2008р. рахується заборгованість по сплаті комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування, яка є несплаченою відповідачем в сумі 44 376, 39 грн. з врахуванням проведених оплат в періоді з 01.11.2008р.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, позивач просить стягнути зазначену суму боргу в судовому порядку, заявивши до стягнення також суму пені, нарахованих інфляційних збитків та 3% річних.

          У наданому відзиві на позов, відповідач просив у позові КП «Введенське»про стягнення боргу відмовити та зобов’язати позивача провести звірку на надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування, переглянути показники які включаються в перелік тарифу цих послуг та експлуатаційного обслуговування.

За твердженням відповідача КП «Введенське» на свій розсуд включає багато показників в перелік тарифу надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування про що повідомлялось керівництву, зокрема листом за вих. № 01/15-79 від 31.03.2008р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          03 березня 2008р. між КП «Введенське»та ТОВ «Київоблбуд», як споживачем укладено договір № 347, згідно з яким виконавець (позивач у справі) зобов’язувався надавати споживачеві вчасно комунальні послуги та експлуатаційне обслуговування, а споживач зобов’язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

          Тарифи на послуги та їх загальна вартість у договорі погоджені у п. 4, 5, 6, та зокрема:

- тарифи на послуги становлять:

1)          експлуатаційне обслуговування згідно діючих тарифів;

2)          централізованого постачання холодної води згідно табуляграм «Київводоканалу»;

3)          централізованого опалення згідно табуляграм «Київенерго»;

4)          ПДВ 20%;

- плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п. 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення;

- наявність пільг з оплати послуг немає.

          Згідно з п. 7 договору, розрахунковим періодом  є календарний місяць; у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Договір набирає чинності з дня його укладення; договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача за період з 01.11.2008р. по 01.09.2010р. при врахуванні отримання у вказаному періоді від відповідача грошових коштів 12.11.2009р. в сумі 774, 93 грн. та 01.12.2009р. в сумі 2 161, 67 грн. (підтверджено наданою довідкою з банку за вих. № 545 від 27.04.2011р.).

Загальна заборгованість відповідача станом на 01.09.2010р. складала 44 376, 39 грн., і на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Довідкою з банку за вих. № 11/22/545 від 27.04.2011р. (ВАТ «Державний ощадний банк України») підтверджено надходження від ТОВ «Київоблбуд»грошових коштів 12.11.2009р. –в сумі 774, 93 грн., 01.12.2009р. –2 161, 67 грн., за період з 01.11.2008р. по 01.04.2011р..

Розрахунок боргу позивачем здійснено виходячи із проведених відповідачем оплат, а враховуючи умови договору від 03.03.2008р. № 347 (п. 7) строки сплати комунальних послуг у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої суми основного боргу в розмірі  44 376, 39 грн..

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхиляються, оскільки жодних доказів невірного розрахунку вартості комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування за період з 01.11.2008р. по 01.09.2010р. суду не представлено, облікові картки по кількості спожитої енергії у вказаному періоді залучені до справи та підтверджують проведені позивачем нарахування.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 15 договору, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за … 2) несвоєчасне внесення платежів за послуги – шляхом сплати пені.

У п. 10 договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі встановленому законом, 0, 5 відсотків за кожен день затримки.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

          Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений позивачем при поданні позовної заяви, судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені у відношенні заборгованості наростаючим підсумком без врахування обмежень по строку встановленому чинним законодавством. Окрім того, при поданому розрахунку пені, здійснення судом перевірки правильності проведеного нарахування пені унеможливлено, з огляду на невказання дати прострочення, облікової ставки за якою вчинено розрахунок тощо.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалою суду від 16.02.2011р. позивача зобов’язано надати письмове обгрунтування щодо здійсненого розрахунку пені із зазначенням строку виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг виходячи з дати настання прострочення (п. 7 договору), ст. 530 Цивільного кодексу України у відношенні прострочення за конкретним платежем у відповідному періоді; зазначити дати (з якої по яку) допущене прострочення в оплаті за кількістю днів по яких обраховано пеню, з посиланням на розмір облікової ставки за якою здійснюється нарахування пені у відповідному періоді (встановлений постановою НБУ); вказано також, що при нарахуванні пені слід врахувати обмеження встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

          В даному випадку, наданий з позовом, розрахунок пені, судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами ГПК України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору в цій частині.

У позивача, при отриманні ухвали виник процесуальний обов’язок по виконанню вимог суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, однак такі позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 ГПК України заявлена позивачем до стягнення сума пені є необґрунтованою, у зв’язку з чим, суд не є зобов’язаним здійснювати розрахунок суми пені в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в оплаті за договором, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 2 578, 61 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 1 255, 74 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, доказів здійснення розрахунків по сплаті комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі (за період з 01.11.2008р. по 01.09.2010р.) у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 487, 27 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 708, 80 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська 36/38, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення. ідент. код 05516487) на користь Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у місті Києві ради (04071, м. Київ, вул. Оболонська 38, ідент. код 35669355) 44 376, 39 грн. (сорок чотири тисячі триста сімдесят шість гривень 39 копійок) боргу за комунальні послуги, 2 578, 61 грн. (дві тисячі п’ятсот сімдесят вісім гривень 61 копійку) інфляційних збитків, 1 255, 74 грн. (одну тисячу двісті п’ятдесят п’ять гривень 74 копійки) 3% річних, 708, 80 грн. (сімсот вісім гривень 80 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 04.05.2011