Рішення

від 21.06.2011 по справі 22/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/65

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.06.11 р.                                                                                 Справа № 22/65                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Сгара Е.В. та Курило Г.Є., при секретарі судового засідання     Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи                         за позовною заявою: Житлово-будівельного кооперативу „Азовець”, м.Маріуполь Донецької області  

до відповідача: Приватного підприємства „Ремторгбуд”, м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення 11'000'00грн.

за участю представників сторін:

від Позивача – не з'явився

від Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Житлово-будівельний кооператив „Азовець”, м.Маріуполь Донецької області (далі – позивач) звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного підприємства „Ремторгбуд”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 11'000'00грн.

Ухвалою суду від 22.03.2011р. судом (суддя Іванченкова О.М.) порушено провадження по справі, призначено до розгляду, сторін зобов'язано надати документи та вчинити певні дії.

Розпорядженням заступника голови суду від 26.04.2011р. був призначений колегіальний розгляд справи: головуючий суддя Іванченкова О.М., суддів Попкова Д.О. та Курило Г.Є.

У подальшому склад суду змінився, розпорядженням заступника голови господарського суду від 24.05.2011р. справа № 22/65 була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Сгара Е.В. та Курило Г.Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 10 від 04.11.2010р. щодо здійснення оплати заборгованості позивача перед ККП „Маріупольтепломережа” шляхом передачі останньому простих векселів, внаслідок чого відповідач без законних підстав утримує у себе 11'000'00грн., яка була перерахована позивачем відповідачу  у якості відшкодування витрат за векселя.

У підтвердження вищевикладеного, позивачем надані засвідчені копії договору № 10 від 04.11.2010р., платіжних доручень про сплату простих векселів: № 222 від 09.12.2009р. на суму 6000грн, № 208 від 18.11.2009р. на суму 7000грн., № 226 від 15.12.2009р. на суму 2000грн., № 214 від 26.11.2009р. на суму 3000грн., виписки по особовому рахунку за 19.01.2010р. про сплату 3000грн., квитанції до прибуткового касового ордеру № 1679 від 30.06.2010р., вимога від 19.01.2011р. про погашення боргу, прості векселя серії АА 1981655 від 02.11.2009р., АА 1981651 від 02.11.2009р., АА 1981652 від 02.11.2009р., АА 1981653 від 02.11.2009р.

Представник позивача був присутнім у судових засіданнях 06.04.2011р. та 26.04.2011р., у яких відповідно до протоколів судових засідань підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Поясненнями № 17 від 26.04.2011р. позивач уточнив, що платіжними дорученнями №  222 від 09.12.2009р., № 208 від 18.11.2009р., № 226 від 15.12.2009р., № 214 від 26.11.2009р., № 9 від 19.01.2010р. кооперативом була перерахована відповідачу сума передоплати в розмірі 21'000грн.00коп. за прості векселі, якими підприємство повинно було розраховуватися перед ККП „Маріупольтепломережа” по боргам позивача. В наданих поясненнях, позивач зазначив, що всього векселями відповідач оплатив суму боргу в розмірі 8000грн.00коп. та 2000грн.00коп. оплачено через касу ККП „Маріупольтепломережа”. Отже, фактично заявлена суму заборгованості в розмірі 11'000грн.00коп. залишилася незмінною.

Відповідач через канцелярію суду 26.04.2011р. надав відзив на позовну заяву, яким визнав заявлену суму заборгованості в повному обсязі. Неодноразово просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника підприємства.

У зв'язку з неявкою представників сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 21.06.2011р.

В судове засідання 21.06.2011р. представник позивача не з'явився, однак поштою направив заяву № 110 від 15.06.2011р. з проханням розглянути справу на основі наявних у суду документів, вказуючи на відсутність будь – яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції, заява зареєстрована та надійшла через канцелярію суду 21.06.2011р.

Відсутність представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті, крім того в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення  рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача, що свідчить про обізнаність останнього про час та місце судових засідань.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (іменоване в подальшому кооперативом) та відповідачем (іменоване в подальшому підприємством) був укладений договір № 10 від 04.11.2010р., згідно з п.1.1 якого підприємство зобов'язується погасити заборгованість кооперативу перед ККП «Маріупольтепломережа». Оплата буде здійснюватися шляхом передачі простих векселів ККП „Маріупольтепломережа” згідно схеми руху векселів, в тому числі від третіх осіб, зазначених в схемі руху векселів. Підприємство зобов'язується оформити необхідні документи даного вексельного заліку (п. 1.2. договору). Строк дії договору до 31.06.2010р., що обумовлено сторонами у п. 3.1 договору.

Згідно п. 1.3 договору кооператив зобов'язується здійснювати передоплату по вексельному заліку згідно виставлених підприємством рахунків протягом 3 календарних днів, а також погашати заборгованість по взаємним платежам протягом календарного місяця наступного після залікового.

На виконання умов договору позивачем платіжними дорученнями про сплату простих векселів № 222 від 09.12.2009р., № 208 від 18.11.2009р., № 226 від 15.12.2009р., № 214 від 26.11.2009р., від 19.01.2010р. були перераховані відповідачу грошові кошти, всього на суму 21'000грн.00коп. у якості оплати послуг відповідача за договором № 10 від 04.11.2010р. шляхом погашення витрат по векселям, якими відповідач повинен був розраховуватися з ККП „Маріупольтепломережа”.

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, сплативши суму заборгованості позивача перед ККП «Маріупольтепломережа” частково про що свідчать прости векселя серії АА 1981655 від 02.11.2009р., АА 1981651 від 02.11.2009р., АА 1981652 від 02.11.2009р., АА 1981653 від 02.11.2009р. на загальну суму 8000грн.00коп., 2000грн.00коп. було безпосередньо сплачено в касу КПП „«Маріупольтепломережа”.

Таким чином, станом на день розгляду справи господарським судом відповідач утримує у себе суму в розмірі 11'000грн.00коп., яка за умовами договору № 10 від 04.11.2010р. повинна бути сплачена останнім в рахунок погашення заборгованості позивача перед ККП „Маріупольтепломережа”.

Вимогою від 19.01.2011р. позивач просив відповідача протягом місяця від дня її отримання погасити заборгованості перед ККП „Маріупольтепломережа” в розмірі 11000грн.00коп., зазначаючи при цьому про настання несприятливих наслідків для відповідача у вигляді судового розгляду спору.

Станом на час судового розгляду доказів сплати суми заборгованість суду не представлені, більш того визнані відповідачем.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача  такими,  що підлягають  задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви сутність даного спору полягає у стягненні з відповідача суми заборгованості у розмірі 11'000,00грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 10 від 04.01.2009р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 10 від 04.11.2010р. у позивача виник обов'язок оплатити послугу, а у відповідача – за завданням замовника надати послугу.

В матеріалах справи відсутні докази повного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у розмірі 11000грн.00коп.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна позиція закріплена статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, згідно якою суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобов'язання відповідача на підставі договору чи глави 50 ЦК України, у матеріалах справи відсутні, більш того договір припинив свою дію 31.06.2010р., докази продовження строку його дії суду не представлені, проте відповідач продовжує користуватися коштами позивача без достатніх на те правових підстав.

Як зазначалося вимогою від 19.01.2011р. позивач просив відповідача протягом місяця від дня її отримання погасити заборгованості перед ККП „Маріупольтепломережа” в розмірі 11000грн.00коп., однак вона залишена без відповіді та задоволення, відповідач не повідомив про здійснення послуг на заявлену суму, не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості.

На сьогоднішній день заборгованість у розмірі 11'000грн. не погашена, грошові кошти не повернуті. Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України щодо надання послуг на всю суму оплати, перерахованої позивачем, доказів продовження сторонами договірних стосунків з оплати рахунків КП „Маріупольтепломережа” за спожиту теплову енергію на залишок грошових коштів, отриманих від позивача.

Факт неналежного виконання зобов'язання за договором № 10 від 04.11.2009р. відповідачем не спростований, навпаки у відзиві визнав наявність заборгованості на користь позивача в розмірі 11000грн.00коп.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, всупереч вимогам діючого законодавства та умовам договору відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 10 від 04.11.2009р. по оплаті боргу позивача перед ККП «Маріупольтепломережа».

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу „Азовець”, м.Маріуполь Донецької області до Приватного підприємства „Ремторгбуд”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 11'000,00грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Ремторгбуд” (юридична адреса: 87515, м. Маріуполь, пр-т. Леніна, 43, код ЄДРПОУ 33160592, р/р 26000215110241 в Маріупольському філіалі АКБ УСБ, МФО 334011) на користь Житлово-будівельного кооперативу „Азовець” (юридична адреса: 87556, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна, будинок 117, код ЄДРПОУ 23771313, р/р 26003215407760 в Маріупольському філіалі АКБ УСБ) суму основного боргу в розмірі 11'000грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 110грн.00коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 21.06.2011р. оголошено повний текст рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя                                                               Макарова Ю.В.           

Суддя                                                                  Курило Г.Є.     

Суддя                                                                  Сгара Е.В.    

< Текст >