Постанова

від 21.01.2011 по справі 2а-13063/10/13/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2011 р.

Справа №2а-13063/10/13/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С. , при секретарі Барабановій А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас"          

до   Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим              

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю :

представника позивача –ОСОБА_1, довіреність № б/н від 20.01.2011,

представника відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2010 відкрите провадження в адміністративній справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2010 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд   

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Навікас” є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 20.10.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №436255, взято на податковий облік 24.10.2005 та перебуває на обліку у ДПІ в м.Сімферополь, є платником податку на прибуток.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 15.01.2010, виданого ДПІ в м.Сімферополь була проведена планова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009. За результатами перевірки відповідачем складений акт від 08.02.2010 №1268/23-7/33848871. У висновках за актом зазначено про порушення ТОВ «Навікас» пп.5.3.9. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – закон про прибуток) – в результаті чого донараховано податку на прибуток усього 754191,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2009 року на суму 754191,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2010 №0018262301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 980448,00 грн., за основним платежем – 754191,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 226257,00 грн.

Судом встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 15.01.2010 основні види діяльності позивача це: інші види оптової торгівлі, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням та інші.

Згідно зі статтею 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону про прибуток. При цьому, вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону про прибуток  датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами другою і третьою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, під час здійснення позивачем господарських операцій з передачі на комісію дочірньому підприємству державної компанії «Укрспецекспорт» - Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш» для подальшої реалізації піропатронів ППІ-26-2-1 кількістю 5120 шт. на суму 501760 дол.США, піропатрони ППЛ кількістю 10000 шт. на суму 610000 дол.США, загальною вартістю 1111760 дол. США, позивачу були надані інформаційно-консультаційні послуги нерезидентами за межами митній території України на суму 396348 дол. США., що еквівалентно 3016763,00 грн. через дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт». Вказана сума була віднесена до складу валових витрат 2 другому кварталі 2009 року. До перевірки позивачем не надані первинні документи, що підтверджують здійснення комісіонером вказаних послуг.

У зв’язку з чим податкова служба робить висновок, що ТОВ «Навікас» порушило пп.5.3.9. статті 5 закону про прибуток, відповідно до якої не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та донараховує позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 754191,00 грн.

За Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон 2181), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Керуючись вказаною нормою відповідачем були нараховані позивачу штрафні санкції у сумі 226257,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що 21.04.2009 між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Навікас» та дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт» - Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш» був укладений договір комісії №4/72-Д. Згідно до пункту 1.1. вказаного договору комітент (ТОВ «Навікас») доручає комісіонеру («Укрінмаш») заключити та на умовах договору виконати від свого імені в інтересах комітента та за його рахунок контракт з Інозамовником, далі – покупець, на експортну поставку авіаційно-технічного майна за номенклатурою, кількістю, комплектністю, цінами, термінами та умовами постачання відповідно до умов договору. За пунктом 6.3. договору передбачено, що комісіонер за рахунок коштів, які надійшли від покупця понад суми договору комісії, сплачує витрати, пов’язані з виконанням умов контракту в тому числі витрати на маркетингові та консалтингові послуги.

На підтвердження наданих послуг позивачем прийнятий звіт комісіонера від 30.06.2009, де зазначено, що витрати «Укрінмаш» при виконанні умов договору комісії склали, у тому числі, за виконані інформаційно-консультаційні послуги 396348,00 грн.

У звіті комісіонера зазначено, що копії документів, що підтверджують ці витрати не передаються комітенту, а пред’являються комісіонером у встановленому порядку уповноваженим податковим та контрольно-ревізійним органам при наявності відповідної форми допуску.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.1996 №1247 "Питання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення" Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційну фірма "Укрінмаш" реорганізована у дочірнє підприємство компанії "Укрспецекспорт" із збереженням статусу юридичної особи.

Зазначено, що "Укрспецекспорт" уповноважена здійснювати експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової та спеціальної техніки, матеріалів і технологій подвійного призначення, робіт і послуг військового та спеціального призначення, інших товарів, що підлягають експортному контролю та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, а також реалізацію зазначеної продукції, робіт і послуг на внутрішньому ринку. Компанія "Укрспецекспорт" є уповноваженим державою посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Згідно до пункту 8 вказаної постанови для забезпечення додержання режиму секретності перевірка фінансово-господарської діяльності компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств проводиться відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" безпосередньо Головним контрольно-ревізійним управлінням Міністерства фінансів та Державною податковою адміністрацією.

Листом юридичного управління Кабінету Міністрів України від 16.12.1996 №36-45 повідомлено, що перевірка фінансово-господарської діяльності компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств, в тому числі створених на базі Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" повинна проводитися відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" Головним контрольно-ревізійним управлінням МФУ та ДПАУ, а не їх місцевими органами.

Статтею 8 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХП визначено, що до державної таємниці  у сфері зовнішніх відносин, відноситься інформація:

про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України;

про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про держану таємницю» віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян. Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 №440, що зареєстрований у Мінюсті України 17.08.2005 за №902/11182 затверджений Звід відомостей, що становлять державну таємницю. У пп.3.2.2.-3.2.5 (в редакції від 16.03.2009) вказано, що до відомостей, що становлять державну таємницю у галузі зовнішніх відносин належать

- Відомості за сукупністю всіх показників про контрагентів, напрями, об'єми запланованої та тієї, що здійснюється, міждержавної спеціалізації (кооперації) щодо створення або виробництва озброєння (військової техніки, новітніх технологій, товарів подвійного використання) в цілому щодо України – таємно 5 років;

- Відомості (до офіційного повідомлення) про досягнуті домовленості щодо спільного виробництва або поставки озброєння (військової техніки, окремих видів продукції (сировини), обладнання, товарів подвійного використання) в рамках конкретного зовнішньоекономічного контракту, якщо за взаємною домовленістю сторін вони не підлягають розголошенню, а їх розголошення створює загрозу національним інтересам і безпеці  – таємно 5 років;

- Відомості за сукупністю всіх показників про номенклатуру, обсяги надходження від експорту озброєння (військової техніки, окремих видів продукції, сировини) в цілому щодо України, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці   – таємно 5 років;

- Відомості за сукупністю всіх показників про номенклатуру, обсяги, надходження від експорту озброєння (військової техніки, окремих видів продукції, сировини, обладнання, товарів подвійного використання), які є предметами міжнародних передач у рамках конкретного зовнішньоекономічного контракту у військово-технічній сфері, володіння якими дає змогу третій стороні здійснювати вплив на співробітництво, що створює загрозу національним інтересам і безпеці – таємно 5 років.

У зв’язку з чим суд погоджується з тим, що відомості за договором комісії від 21.04.2009 відносяться до державної таємниці.

Судом встановлено, що стаття 12 закону України «Про державну таємницю» надає право підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, що провадять діяльність, пов'язану із державною таємницею, за ініціативою та погодженням із замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею, створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю.

Також вказана стаття передбачає, що у разі незгоди заінтересовані особи мають право оскаржити відповідне рішення про віднесення інформації до державної таємниці до суду.

Таким чином суд робить висновок про віднесення інформації за договором від 21.04.2009 до державної таємниці.

Відповідачем не доведено, що він звертався до суду та обмеження доступу до інформації про виконання договору комісії від 21.04.2009 та відповідним судом прийнято рішення про скасування вказаних пунктів Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена позапланова виїзна перевірка ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» з питань взаємовідносин з ТОВ «Навікас». За актом перевірки встановлено, що підприємство продало отриману комісійну винагороду та утримані витрати 15.06.2009 – 379120,00 дол.США, 15.06.2009 – 171760,00 дол.США. Порушень перевіркою не встановлено.

Таким чином суд робить висновок про підтвердження зарахування отриманої комісійної винагороди та утриманих витрат у складі валового доходу комісіонера, а так, ї про підтвердження валових витрат комітента.

Положення договору комісії врегульовані главою 69 Цивільного кодексу України. Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦК України). Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦК України).

Судом встановлено, що господарські операції проведені позивачем на підставі договору від 21.04.2009 є такими, що відносяться до його господарської діяльності, спрямовані на отримання доходу та підтверджені належними доказами, а саме, укладеним договором та звітом комісіонера, складеним у відповідності до статті 1022 ЦК України.

З огляду на вказане вище, а також на ту обставину, що порядок здійснення розрахунків за договором комісії було узгоджений сторонами під час виконання зобов'язань за цим договором, суд не погоджується з висновком відповідача про не підтвердження належними доказами факту виконання комісіонером інформаційно-консультаційних послуг, а тому визнає неправомірним нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 754191,00 грн.

Законом 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування відповідачем податкового зобов'язання у сумі 754191,00грн., то покладення відповідальності на позивача у вигляді нарахування штрафних санкцій у розмірі 226257,00грн. визнається судом таким, що суперечить діючому законодавству.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні, у повному обсязі постанова складена 28.01.2011.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.02.2010 №0018262301/0.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" (ЄДРПОУ 33848871) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Ольшанська Т.С.