Ухвала

від 08.02.2012 по справі 2а-13063/10/13/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13063/10/13/0170

08.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 21.01.11 у справі № 2а-13063/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" (11 км Московського шосе,Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.11 у справі № 2а-13063/10/13/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим від 18.02.10 №0018262301/0, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навікас" з Державного бюджету України судовій збір у розмірі 03,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що за результатами перевірки відповідачем складений акт від 08.02.2010 №1268/23-7/33848871. У висновках за актом зазначено про порушення ТОВ «Навікас»пп.5.3.9. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -закон про прибуток) -в результаті чого донараховано податку на прибуток усього 754191,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2009 року на суму 754191,00 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2010 №0018262301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 980448,00 грн., за основним платежем -754191,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -226257,00 грн. На думку апелянта, зазначене рішення прийнято в межах повноважень, на підставі норм діючого законодавства, за результатами виявлених порушень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим .

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навікас" є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 20.10.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №436255, взято на податковий облік 24.10.2005 та перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополь, є платником податку на прибуток.

На підставі направлення від 15.01.2010, виданого ДПІ в м. Сімферополь була проведена планова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 08.02.2010 №1268/23-7/33848871. У висновках за актом зазначено про порушення ТОВ «Навікас»пп.5.3.9. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -закон про прибуток) -в результаті чого донараховано податку на прибуток усього 754191,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2009 року на суму 754191,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2010 №0018262301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 980448,00 грн., за основним платежем -754191,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -226257,00 грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 15.01.2010 основні види діяльності позивача це: інші види оптової торгівлі, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням та інші.

Згідно зі статтею 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону про прибуток. При цьому, вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами другою і третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, під час здійснення позивачем господарських операцій з передачі на комісію дочірньому підприємству державної компанії «Укрспецекспорт»- Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш»для подальшої реалізації піропатронів ППІ-26-2-1 кількістю 5120 шт. на суму 501760 дол.США, піропатрони ППЛ кількістю 10000 шт. на суму 610000 дол.США, загальною вартістю 1111760 дол. США, позивачу були надані інформаційно-консультаційні послуги нерезидентами за межами митній території України на суму 396348 дол. США., що еквівалентно 3016763,00 грн. через дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт». Вказана сума була віднесена до складу валових витрат 2 другому кварталі 2009 року. До перевірки позивачем не надані первинні документи, що підтверджують здійснення комісіонером вказаних послуг.

У зв'язку з чим податкова служба робить висновок, що ТОВ «Навікас»порушило пп.5.3.9. статті 5 закону про прибуток, відповідно до якої не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та донараховує позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 754191,00 грн.

За Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон 2181), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Керуючись вказаною нормою відповідачем були нараховані позивачу штрафні санкції у сумі 226257,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.04.2009 між позивачем -товариством з обмеженою відповідальністю «Навікас»та дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт»- Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою «Укрінмаш»був укладений договір комісії №4/72-Д. Згідно до пункту 1.1. вказаного договору комітент (ТОВ «Навікас») доручає комісіонеру («Укрінмаш») заключити та на умовах договору виконати від свого імені в інтересах комітента та за його рахунок контракт з Інозамовником, далі -покупець, на експортну поставку авіаційно-технічного майна за номенклатурою, кількістю, комплектністю, цінами, термінами та умовами постачання відповідно до умов договору. За пунктом 6.3. договору передбачено, що комісіонер за рахунок коштів, які надійшли від покупця понад суми договору комісії, сплачує витрати, пов'язані з виконанням умов контракту в тому числі витрати на маркетингові та консалтингові послуги.

На підтвердження наданих послуг позивачем прийнятий звіт комісіонера від 30.06.2009, де зазначено, що витрати «Укрінмаш»при виконанні умов договору комісії склали, у тому числі, за виконані інформаційно-консультаційні послуги 396348,00 грн.

У звіті комісіонера зазначено, що копії документів, що підтверджують ці витрати не передаються комітенту, а пред'являються комісіонером у встановленому порядку уповноваженим податковим та контрольно-ревізійним органам при наявності відповідної форми допуску.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.1996 №1247 "Питання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення" Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційну фірма "Укрінмаш" реорганізована у дочірнє підприємство компанії "Укрспецекспорт" із збереженням статусу юридичної особи.

Зазначено, що "Укрспецекспорт" уповноважена здійснювати експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової та спеціальної техніки, матеріалів і технологій подвійного призначення, робіт і послуг військового та спеціального призначення, інших товарів, що підлягають експортному контролю та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, а також реалізацію зазначеної продукції, робіт і послуг на внутрішньому ринку. Компанія "Укрспецекспорт" є уповноваженим державою посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Згідно до пункту 8 вказаної постанови для забезпечення додержання режиму секретності перевірка фінансово-господарської діяльності компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств проводиться відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" безпосередньо Головним контрольно-ревізійним управлінням Міністерства фінансів та Державною податковою адміністрацією.

Листом юридичного управління Кабінету Міністрів України від 16.12.1996 №36-45 повідомлено, що перевірка фінансово-господарської діяльності компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств, в тому числі створених на базі Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" повинна проводитися відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" Головним контрольно-ревізійним управлінням МФУ та ДПАУ, а не їх місцевими органами.

Статтею 8 Закону України «Про державну таємницю»від 21.01.1994 №3855-ХП визначено, що до державної таємниці у сфері зовнішніх відносин, відноситься інформація: про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України; про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про держану таємницю»віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян. Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

Наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 №440, що зареєстрований у Мінюсті України 17.08.2005 за №902/11182 затверджений Звід відомостей, що становлять державну таємницю. У пп.3.2.2.-3.2.5 (в редакції від 16.03.2009) вказано, що до відомостей, що становлять державну таємницю у галузі зовнішніх відносин належать

- Відомості за сукупністю всіх показників про контрагентів, напрями, об'єми запланованої та тієї, що здійснюється, міждержавної спеціалізації (кооперації) щодо створення або виробництва озброєння (військової техніки, новітніх технологій, товарів подвійного використання) в цілому щодо України -таємно 5 років;

- Відомості (до офіційного повідомлення) про досягнуті домовленості щодо спільного виробництва або поставки озброєння (військової техніки, окремих видів продукції (сировини), обладнання, товарів подвійного використання) в рамках конкретного зовнішньоекономічного контракту, якщо за взаємною домовленістю сторін вони не підлягають розголошенню, а їх розголошення створює загрозу національним інтересам і безпеці - таємно 5 років;

- Відомості за сукупністю всіх показників про номенклатуру, обсяги надходження від експорту озброєння (військової техніки, окремих видів продукції, сировини) в цілому щодо України, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці -таємно 5 років;

- Відомості за сукупністю всіх показників про номенклатуру, обсяги, надходження від експорту озброєння (військової техніки, окремих видів продукції, сировини, обладнання, товарів подвійного використання), які є предметами міжнародних передач у рамках конкретного зовнішньоекономічного контракту у військово-технічній сфері, володіння якими дає змогу третій стороні здійснювати вплив на співробітництво, що створює загрозу національним інтересам і безпеці -таємно 5 років.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відомості за договором комісії від 21.04.2009 відносяться до державної таємниці.

Стаття 12 закону України «Про державну таємницю»надає право підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, що провадять діяльність, пов'язану із державною таємницею, за ініціативою та погодженням із замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею, створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю.

Також вказана стаття передбачає, що у разі незгоди заінтересовані особи мають право оскаржити відповідне рішення про віднесення інформації до державної таємниці до суду.

Таким чином, інформація за договором від 21.04.2009 відноситься до державної таємниці.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена позапланова виїзна перевірка ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»з питань взаємовідносин з ТОВ «Навікас». За актом перевірки встановлено, що підприємство продало отриману комісійну винагороду та утримані витрати 15.06.2009 -379120,00 дол. США, 15.06.2009 -171760,00 дол. США. Порушень перевіркою не встановлено.

У зв'язку з викладеним, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки господарські операції проведені позивачем на підставі договору від 21.04.2009 є такими, що відносяться до його господарської діяльності, спрямовані на отримання доходу та підтверджені належними доказами, а саме, укладеним договором та звітом комісіонера, складеним у відповідності до статті 1022 ЦК України. Окрім того, судова колегія зазначає, що порядок здійснення розрахунків за договором комісії було узгоджений сторонами під час виконання зобов'язань за цим договором, тобто, підтверджено належними доказами факт виконання комісіонером інформаційно-консультаційних послуг, а тому є неправомірним нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 754191,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.11 у справі № 2а-13063/10/13/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко