Постанова

від 22.04.2011 по справі 2а/0270/1002/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1002/11

Вінницький окружний адм іністративний суд в складі

Головуючого судді Свентух а Віталія Михайловича,

при секретарі судового зас ідання: Драло Лілії Олексан дрівни

за участю представників ст орін:

позивача : ОСОБА _1 - представник за довіреніс тю;

відповідача 1 : ОСОБА _2 - представник за довіреніс тю;

відповідача 2 : ОСОБА _3 - представник за довіреніс тю;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС"

до: 1. Голови Державної п одаткової адміністрації у Ві нницькій області Вітрука О лександра Васильовича, 2. Де ржавної податкової інспекці ї у м. Вінниці

про: визнання протиправ ними та скасування рішення № 159 від 11.01.2011р. та вимоги № 250 від 02.02.2011 р., визнання протиправними ді й

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2011 року до Вінн ицького окружного адміністр ативного суду звернулось тов ариство з обмеженою відповід альністю «ДМС» з позовом до г олови Державної податкової а дміністрації у Вінницькій об ласті Вітрука Олександра В асильовича, до Державної по даткової інспекції у м. Вінни ці про визнання протиправним и та скасування рішення № 159 ві д 11.01.2011р., податкової вимоги № 250 в ід 02.02.2011р. та визнання протиправ ними дій.

Позов мотивовано тим, що в с ічні 2011 року ТОВ «ДМС» було отр имано повідомлення ДПІ у м. Ві нниці про скасування податко вого повідомлення-рішення фо рми «В2» № 0000692300 від 09.03.2010р. Післ я отримання вказаного рішенн я позивач звернувся до ДПІ у м . Вінниці з проханням надати к опію рішення про скасування податкового повідомлення-рі шення № 0000692300 від 09.03.2010р. Листо м від 16.02.2011р. за № 8372/23 було направл ено копію рішення № 159 від 11.01.2011р. про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 09.03.2010р.. Крім того , 02.02.2011р. ДПІ у м. Вінниці винесено податкову вимогу № 250, якою виз начено позивачу необхідніст ь термінового погашення пода ткового боргу з ПДВ в сумі 746 047 г рн. На думку позивача, внаслід ок прийнятих головою ДПА у Ві нницькій області рішень ТОВ «ДМС» позбавлено права на зм еншення податкових зобов' я зань з ПДВ наступних податко вих періодів, а зараховану су му визначено як податковий б орг, який підлягає негайній с платі. Рішення голови ДПА у Ві нницькій області Вітрука О .В. № 159 від 11.01.2011р., податкову вим огу ДПІ у м. Вінниці № 250 ТОВ «ДМ С» та дії щодо її прийняття вв ажає протиправними, безпідст авними та такими, що підлягаю ть скасуванню.

У судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав повністю та посилаючись на обставини викладені в поз овній заяві та додаткових пи сьмових поясненнях (а.с. 28,29), про сив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні не погод ився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладен их в наданих суду письмових з апереченнях ( а.с. 44-48). Крім того, зазначив, що ДПА у Вінницькій області при винесенні оскар жуваного рішення діяла у меж ах своїх повноважень та у спо сіб, що передбачені Конститу цією та законами України, а то му відсутні підстави для зад оволення адміністративного позову.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні також не погодився із заявленими поз овними вимогами з мотивів, ви кладених в наданих суду пись мових запереченнях ( а.с. 40-42). Наг олосивши на тому, що ДПІ у м. Ві нниці при винесенні оскаржув аної податкової вимоги діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України , а тому відсутні підстави для задоволення адміністративн ого позову.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, повно, всеб ічно, об' єктивно дослідивши надані у справу докази, надав ши їм юридичну оцінку, суд при йшов до висновку про задовол ення позовних вимог з наступ них підстав.

Судом встановлено, що як юри дична особа товариство з обм еженою відповідальністю «ДМ С» зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької місько ї ради від 16.10.2003р. реєстраційний номер 24901446Ю0030778, код за ЄДРПОУ 32719282, взято на податковий облік в о рганах державної податкової служби 17.10.2003р. за № 1082.

На підставі направлень від 28.01.2010р. за № 30/23, від 11.02.2010р. за № 56/23, вид аних ДПА у Вінницькій област і, головними державними реві зор-інспекторами Кравченк о Н.О., Полонським О.С., Г ригор'євою С.В., згідно з п. 2 с т. 11-1 Закону України «Про держа вну податкову службу в Украї ні» проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ДМС» з питань дотримання вимог податковог о, валютного та іншого законо давства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2 009р., наслідки якої знайшли сво є відображення в акті № 57/2320/32719282 в ід 24.02.2010р. (а.с.80-96).

Вказаною перевіркою встан овлено ряд порушень законода вства, зокрема, порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4. та п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2, 7.7.3 та 7.7.7 п. 7 .7 ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість», внас лідок чого підприємством зан ижено суму бюджетного відшко дування з ПДВ у розмірі 808 875 гр н.

За результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято та н аправлено на адресу позивача податкове повідомлення - ріш ення форми «В2» № 0000692300 від 09.03 .2010р., яким збільшено позивачу с уму бюджетного відшкодуванн я з податку на додану вартіст ь у розмірі 808 875 грн..

Вказане податкове повідом лення-рішення ТОВ «ДМС» не ос каржувалось, визначена подат ковим органом сума заниження бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 808 875 грн. зарахову валась з зменшення податкови х зобов' язань з податку на д одану вартість в наступних п одаткових періодах.

11.01.2011р. головою Державної под аткової адміністрації у Вінн ицькій області Вітруком О.В . прийнято рішення № 159, яким, в ідповідно до ст.. 55 Податковог о кодексу України, скасовано податкове повідомлення-ріше ння ДПІ у м. Вінниці № 0000692300 в ід 09.03.2010р., як таке, що застосован е в порушення п. 7.7 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість».

02.02.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Вінниці винес ено та направлено позивачу п одаткову вимогу № 250 (форма - Ю ), відповідно до якої позивачу визначено необхідність терм інового погашення податково го боргу з ПДВ в сумі 746 047 грн.

Вирішуючи спір по суті суд в изнає заявлені вимоги позива ча обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість” вiд 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинн ого на момент виникнення спі рних правовідносин) податков ий кредит - це сума, на яку пл атник податку має право змен шити податкове зобов' язанн я звітного періоду, визначен а згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону №168 (чин ного на момент виникнення сп ірних правовідносин), податк овий кредит звітного періоду складається із сум податків , сплачених (нарахованих) плат ником податку у звітному пер іоді у зв'язку з придбанням то варів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу в алових витрат виробництва (о бігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що під лягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статт і 7 цього Закону №168 (чинного на момент виникнення спірних пр авовідносин) зазначено, що не дозволяється включення до п одаткового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що н е підтверджені, зокрема, пода тковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 стат ті 1 Закону України “Про подат ок на додану вартість” (чинно го на момент виникнення спір них правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що пі длягає поверненню платнику п одатку з бюджету у зв'язку з на дмірною сплатою податку у ви падках, визначених цим Закон ом.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього З акону (чинного на момент вини кнення спірних правовідноси н), бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі п одатку, фактично сплаченій о тримувачем товарів (робіт, по слуг) у попередньому податко вому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.7 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість” (чинного на момент вини кнення спірних правовідноси н), сума податку, що підлягає с платі (перерахуванню) до бюдж ету або бюджетному відшкодув анню, визначається як різниц я між сумою податкового зобо в'язання звітного податковог о періоду та сумою податково го кредиту такого звітного п одаткового періоду.

При від'ємному значенні сум и, розрахованої згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, така су ма враховується у зменшення суми податкового боргу з цьо го податку, що виник за попере дні податкові періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до зак ону), а при його відсутності - з араховується до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду.

За змістом підпункту "а" під пункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статт і Закону (чинного на момент ви никнення спірних правовідно син), якщо у наступному податк овому періоді сума, розрахов ана згідно з підпунктом 7.7.1 цьо го пункту, має від'ємне значен ня, то бюджетному відшкодува нню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорі внює сумі податку, фактично с плаченій отримувачем товарі в (послуг) у попередньому пода тковому періоді постачальни кам таких товарів (послуг).

Порядок визначення суми по датку, що підлягає сплаті (пер ерахуванню) до Державного бю джету України або відшкодува нню з Державного бюджету Укр аїни (бюджетному відшкодуван ню), та строки проведення розр ахунків визначено пунктом 7.7 З акону України "Про податок на додану вартість" (чинного на м омент виникнення спірних пра вовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.1 статті 7 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" (чинного на момент виникн ення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає спл аті (перерахуванню) до бюджет у або бюджетному відшкодуван ню, визначається як різниця м іж сумою податкового зобов'я зання звітного податкового п еріоду та сумою податкового кредиту такого звітного пода ткового періоду. При позитив ному значенні суми, розрахов аної згідно з підпунктом 7.7.1 ць ого пункту, така сума підляга є сплаті (перерахуванню) до бю джету у строки, встановлені з аконом для відповідного пода ткового періоду. При від'ємно му значенні суми, розрахован ої згідно з підпунктом 7.7.1 цьог о пункту, така сума враховуєт ься у зменшення суми податко вого боргу з цього податку, що виник за попередні податков і періоди (у тому числі розстр оченого або відстроченого ві дповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового креди ту наступного податкового пе ріоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 п ункту 7.2 статті 7 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" (чинного на момент виникн ення спірних правовідносин), якщо у наступному податково му періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього п ункту, має від'ємне значення, т о: згідно з пунктом "а" бюджетн ому відшкодуванню підлягає ч астина такого від'ємного зна чення, яка дорівнює сумі пода тку, фактично сплаченій отри мувачем товарів (послуг) у поп ередньому податковому періо ді постачальникам таких това рів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значенн я після бюджетного відшкодув ання включається до складу п одаткового кредиту наступно го податкового періоду.

Суд не може погодитись з обґ рунтуваннями відповідачів, в икладеними у письмових запер еченнях та зазначених в усни х поясненнях представників в судових засіданнях, що оскар жуване рішення ДПА у Вінниць кій області є правомірним, ос кільки преревіряючими при пр оведені перевірки та прийнят і податкового повідомлення - рішення за формою В2 не дослід жено формування податкового кредиту та податкових зобов 'язань в розрізі контрагенті в, не досліджено надмірну спл ату ПДВ до бюджету постачаль никами. Викладені вище полож ення нормативно - правових ак тів свідчать про те, що Закон У країни "Про податок на додану вартість" (чинний на момент ви никнення спірних правовідно син) не пов'язує виникнення пр ава покупця на отримання бюд жетного відшкодування з обст авиною підтвердження його ко нтрагентами факту сплати под атку на додану вартість до бю джету. До того ж сплачений пок упцем в ціні придбання товар у податок на додану вартість не перераховується продавце м безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових з обов'язаннях останнього. Ост аточна ж сума податкових зоб ов'язань, в тому числі наявніс ть таких на кінець звітного п одаткового періоду, визначає ться продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 З акону України "Про податок на додану вартість" (чинного на м омент виникнення спірних пра вовідносин).

Тобто, названий Закон виник нення у платника податку на д одану вартість права на пода тковий кредит не ставить у за лежність від дотримання вимо г податкового законодавства іншими суб' єктами господар ювання. Положення пункту 1.8. ст атті 1 Закону №168 (чинного на мом ент виникнення спірних право відносин) щодо надмірної спл ати податку, як необхідної ум ови його повернення з бюджет у платникові, стосується сам е цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послу г) їх постачальникам.

Аналогічна правова позиці я висловлена Верховним Судом України у Постанові від 29.10.2010 р оку у справі за позовом ЗАТ "Му качівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної держ авної податкової інспекції .

Крім того, зазначена позиці я узгоджується і з рішенням Є вропейського Суду з прав люд ини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД пр оти Болгарії" (заява №3991/03) Європ ейський Суд з прав людини у св оєму рішенні від 22 січня 2009 рок у зазначив, що платник податк у не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати по датку і в результаті сплачув ати ПДВ другий раз. На думку Су ду, такі вимоги стали надмірн им тягарем для платника пода тку, що порушило справедливи й баланс, який повинен підтри муватись між вимогами суспіл ьного інтересу та вимогами з ахисту права власності

Таким чином, якщо контраген т не виконав свого зобов' яз ання щодо сплати податку до б юджету, це тягне відповідаль ність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначе на обставина не є підставою д ля позбавлення платника пода тку права на відшкодування п одатку на додану вартість у р азі, якщо останній виконав ус і передбачені законом умови щодо отримання такого відшко дування та має всі документа льні підтвердження розміру с вого податкового кредиту.

Як вбачається з оскаржуван ого рішення та пояснень пред ставників відповідачів, оста ннє прийнято на підставі ста тті 55 Податкового кодексу Укр аїни, відповідно до п. 55.1 якої, п одаткове повідомлення-рішен ня про визначення суми грош ового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рі шення контролюючого органу м оже бути скасоване контролюю чим органом вищого рівня під час проведення процедури йо го адміністративного оскарж ення та в інших випадках у раз і встановлення невідповідно сті таких рішень актам закон одавства.

Судом встановлено, що одним з мотивів прийняття цього рі шення було порушення працівн иками органів ДПС наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року “Про з атвердження Методичних реко мендацій щодо взаємодії між підрозділами органів держав ної податкової служби Україн и при організації та проведе нні перевірок достовірності нарахування бюджетного відш кодування податку на додану вартість” та наказу ДПА Укра їни №515 від 03.09.2004 року “Про затвер дження Методичних рекоменда цій щодо попереднього розгля ду декларацій з податку на до дану вартість” при проведенн і перевірки щодо правомірнос ті формування Товариством по даткового кредиту.

На думку суду, вони самі по с обі не є достатніми підстава ми для скасування результаті в перевірки, оскільки вони є а ктами індивідуальної дії та носять рекомендаційний хара ктер. Як стверджувалось в суд овому засіданні представник ом позивача, накази ДПА Украї ни, на які посилається відпов ідач, за своєю правовою приро дою не є нормативно-правовим и актами, в розумінні Указу Пр езидента “Про державну реєст рацію нормативно-правових ак тів міністерств та інших орг анів виконавчої влади”№493/92 ві д 03.10.1992р. та Порядку подання нор мативно-правових актів на де ржавну реєстрацію до Міністе рства юстиції України та про ведення їх державної реєстра ції, затвердженому наказом М Ю України №34/5 від 12.04.2005р., зареєст рованого в МЮ України 04.2005р. за № 381/10661.

Так, згідно п. 1.4. Порядку, норм ативно-правовий акт - це офі ційний письмовий документ, п рийнятий уповноваженим на су б'єктом нормотворення у визн аченій законодавством формі за встановленою законодавст вом процедурою, спрямований регулювання суспільних відн осин, що містить норми права, н е персоніфікований характер і розрахований на неоднораз ове застосування.

Накази ДПА України №350 від 18.08. 2005р. “Про затвердження Методи чних рекомендацій щодо взаєм одії між підрозділами органі в державної податкової служб и України при організації та проведенні перевірок достов ірності нарахування бюджетн ого відшкодування податку на додану вартість”, №515 від 03.09.2004р. “Методичні рекомендації щод о попереднього розгляду дек ларацій з ПДВ” не були заре єстровані в МЮ України, а від так не набули статусу нормат ивно-правового акту.

Згідно з листом МЮ України № 1286-09-24 від 20.07.2009р., методичні рекоме ндації за своєю правовою при родою не є нормативно-правов им актом, оскільки носять ре комендаційний, а не обов'язко вий характер, і відповідно до пп. "е" п. 5 Положення про держав ну реєстрацію нормативно-пра вових актів міністерств, інш их органів виконавчої влади , затвердженого постановою К МУ від 28.12.92 р. № 731, на держреєстра цію не подаються.

Разом з цим за результатами проведеної правової експерт изи Методичних рекомендаці й щодо взаємодії між підрозд ілами органів ДПС України пр и організації та проведенні перевірок достовірності нар ахування бюджетного відшкод ування ПДВ, затверджених н аказом ДПА України від 18.08.2005р. № 350 встановлено, що вони містят ь нові правові норми, що зачіп ають права, свободи й законні інтереси платників ПДВ та, ві дповідно, підлягають держреє страції в установленому зако нодавством порядку.

Проте, вони не зареєстрован і у Мін'юсті та не набирали чин ності в установленому законо давством порядку.

З такою позицією ТОВ “ДМС” п огоджується і суд.

Крім того, на думку суду, оск аржуване рішення винесено пе редчасно, так як не ґрунтуєть ся на об' єктивно встановле них фактах та обставинах.

Його винесенню мала б перед увати перевірка, яка б встано вила безпідставність отрима ння позивачем бюджетного від шкодування, в результаті пор ушення положень ЗУ “Про пода ток на додану вартість”, що ці лком було б логічним.

Проте, відповідачем цього з роблено не було, тому оскаржу ване рішення винесено не обґ рунтовано, тобто без урахува нням усіх обставин, що мають з начення для його прийняття, з порушення прав добросовісно го платника податків.

Відтак, воно не відповідає в имогам ч. 2 ст. 3 КАС України і є п ротиправним.

Також слід відмітити те, що відповідно до ст. 12 Закону Укр аїни “Про державну податкову службу в Україні” вiд 04.12.1990 року № 509-XII Державна податкова ад міністрація України має пр аво скасовувати рішення інши х органів державної податков ої служби, а державні податк ові адміністрації в Автоно мній Республіці Крим, област ях, містах Києві та Севасто полі, державні податкові і нспекції у містах з районн им поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення ниж честоящих державних податко вих інспекцій у разі їх неві дповідності актам законодав ства. Однак, головою ДПА у Вінн ицькій області не було встан овлено, а в судовому засіданн і відповідачами не доведено, що податкове повідомлення-р ішення форми "В2" ДПІ у м. Вінниц і не відповідає вимогам чинн ого законодавства. Самі по со бі допущені, на думку відпові дача 1, перевіряючими під час п роведення перевірки порушен ня, які б впливали на прийняте рішення форми “В2”на час прий няття оскаржуваного рішення не доведено.

Крім того, як зазначалось ви ще, методичні рекомендації в даному випадку не слід отото жнювати із актами законодавс тва про які йде мова у ст. 12 Зако ну України “Про державну под аткову службу в Україні”. Дан е правове застосування може мати місце лише щодо суті пра вовідносин, тобто правомірно сті формування бюджетного ві дшкодування, підтвердженого або спростованого шляхом пр оведення відповідної переві рки.

Оскільки судом встановлен о, що дії голови ДПА у Вінницьк ій області Вітрука О.В. що до винесення рішення № 159 від 11. 01.2011 року та саме рішення є прот иправними, то відповідно і по даткова вимога ДПІ у м. Вінниц і № 250 від 02 лютого 2011 року прийня та на виконання вказаного рі шення та дії щодо її винесенн я також є протиправними.

Відтак, суд прийшов до висно вку, що оскаржувані рішення г олови ДПА у Вінницькій облас ті № 159 від 11.02.2011р. та податкова ви мога ДПІ у м. Вінниці № 250 від 02.02.20 11р. підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України, органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов' язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Відповідно до ст. 71 КАС Украї ни, кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яки х ґрунтуються її вимоги та за перечення. Суд оцінює докази , які є у справі, за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на їх безпосередньому , всебічному, повному та об'єкт ивному дослідженні. (стаття 86 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, адміністративних справах п ро протиправність рішень, ді й чи бездіяльності суб'єкта в ладних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Представником позивача в с удовому засіданні повністю д оведено правомірність своїх вимог, однак відповідачами н е надано суду достатньо дока зів в обґрунтування своєї по зиції у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС Укр аїни, якщо судове рішення ухв алене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повнов ажень, суд присуджує всі здій снені нею документально підт верджені судові витрати з Де ржавного бюджету.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністратив ного судочинства України, Ме тодичними рекомендаціями що до взаємодії між підрозділам и органів державної податков ої служби України при органі зації та проведенні перевіро к достовірності нарахування бюджетного відшкодування по датку на додану вартість, Зак оном України "Про податок на д одану вартість", Податковим к одексом України, Конституці єю України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та с касувати рішення голови Держ авної податкової адміністра ції у Вінницькій області Ві трука О.В. № 159 від 11.01.2011р. про ска сування податкового повідом лення-рішення № 0000692300 від 09.03.2 010р.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспек ції у м. Вінниці щодо прийнятт я податкової вимоги № 250 від 02.02.2 011р.

4. Визнати протиправною та с касувати податкову вимогу Д ержавної податкової інспекц ії у м. Вінниці № 250 від 02.02.2011р.

5. Стягнути з державного бюд жету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 210 21, код ЄДРПОУ 33685506) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої і нстанції набирає законної си ли в порядку, визначеному ст. 2 54 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС Укра їни, апеляційна скарга на пос танову суду першої інстанції подається протягом десяти д нів з дня її проголошення. У ра зі застосування судом частин и третьої статті 160 цього Коде ксу, а також прийняття постан ови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня от римання копії постанови. Якщ о суб'єкта владних повноваже нь у випадках та порядку, пере дбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було п овідомлено про можливість от римання копії постанови суду безпосередньо в суді, то деся тиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду о бчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденно го строку з моменту отриманн я суб'єктом владних повноваж ень повідомлення про можливі сть отримання копії постанов и суду.

Суддя Свентух Віт алій Михайлович