Постанова

від 10.05.2011 по справі 2/245-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р. Справа № 2/245-10

Вищий госп одарський суд України у скл аді колегії суддів:

Головуючий суддя

судді Муравйов О. В.

Полянський А. Г.

Яценко О. В.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Публічного акціонерног о товариства "Укрсоцбанк", м. К иїв, в особі Криворізького ві дділення Дніпропетровської обласної філії ПАТ "Укрсоцба нк", м. Кривий Ріг

на постанову Дніпропетровського апел яційного господарського суд у від 23.02.2011 р.

по справі № 2/245-10 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Сагал-КР", м. Кривий Ріг

Публічного акціонерного т овариства "Укрсоцбанк", м. Київ , в особі Криворізького відді лення Дніпропетровської обл асної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м . Кривий Ріг

про визнання кредитного дого вору недійсним

в судовому засіданні взя ли участь представники сторі н

від позивача

від відповідача

ОСОБА_1 дов.б/н від 12.06.2010р .

ОСОБА_2 дов.№02-04/950 від 28.12.2010р.

ВСТАНОВИВ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагал-КР", м . Кривий Ріг звернулося до го сподарського суду Дніпропет ровської області з позовом д о Акціонерно-комерційного б анку соціального розвитку " Укрсоцбанк", м. Київ, в особі Кр иворізького відділення Дніп ропетровської обласної філі ї ПАТ "Укрсоцбанк", м. Кривий Рі г про визнання недійсним кре дитного договору № М120/109 /07 від 26.04.2007р.

Товариства з обмеженою від повідальністю "Сагал-КР" звер нулося до суду з заявою про ут очнення позовних вимог, в які й просило замість вимоги про визнання недійсним кредитно го договору в цілому, визнати недійсними його окремі пунк ти, а саме п.п.6.2, 2.10, 2.10.3, 3.2.5, 3.2.6.2, 3.3.16, 3.3.17 до говору.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 14.12.2010 р. у справі № 2/245-10 у по зові відмовлено.

Не погоджуючись з ви несеним рішенням товариство з обмеженою відповідальніст ю "Сагал-КР", подало апеляційну скаргу, в якій просило скасу вати рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 14.12.2010р. у справі № 2/245-10 по вністю та прийняти нове ріше ння, яким задовольнити позо в (з урахуванням уточнень).

Постановою Дніпропе тровського апеляційного гос подарського суду від 23.02.2011р. ап еляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сагал-КР” задоволено частк ово. Рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 14.12. 2010 р. у справі № 2/245-10 ска совано. Позов задоволено час тково.

Визнано недійсними підпу нкти 2.10.3., 3.2.5, 3.3.17 договору кредиту від 26.04. 2007 р. № М120/109/07, укладеного мі ж Акціонерно-комерційним бан ком соціального розвитку “Ук рсоцбанк” в особі Криворізьк ого відділення Дніпропетров ської обласної філії АКБ “Ук рсоцбанк” та Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Сагал-КР”.

Визнано недійсним підпунк т 3.2.6.2 договору кредиту від 26.04.2007р . №М120/109/07, укладеного між Акціон ерно-комерційним банком соці ального розвитку “Укрсоцбан к” в особі Криворізького від ділення Дніпропетровської о бласної філії АКБ “Укрсоцбан к” та Товариством з обмежено ю відповідальністю “Сагал-КР ”, в частині права кредитора вимагати від позичальника д острокового виконання ним вс іх своїх зобов' язань за цим договором у разі погіршення фінансового стану позичальн ика за звітний період, зокрем а, появи збитків, зменшення ви ручки (доходу) від реалізації та/або збільшення дефіциту р обочого капіталу за звітний період в порівнянні з аналог ічним періодом минулого року .

Визнано недійсним підпунк т 3.3.16 договору кредиту від 26.04.2007 р . №М120/109/07, укладеного між Акціон ерно-комерційним банком соці ального розвитку “Укрсоцбан к” в особі Криворізького від ділення Дніпропетровської о бласної філії АКБ “Укрсоцбан к” та Товариством з обмежено ю відповідальністю “Сагал-КР ”, в частині посилання на підп ункти 2.10.3, 3.2.5 та 3.2.7 договору. В реш ті позову відмовлено. Стягну то з Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в о собі Криворізького відділен ня Дніпропетровської обласн ої філії ПАТ “Укрсоцбанк” на користь Товариства з обмеже ною відповідальністю “Сагал -КР” 42,50 грн. витрат по сплаті де ржавного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, 21,25 г рн. витрат по сплаті державно го мита при поданні апеляцій ної скарги.

Не погоджуючись з пр ийнятою постановою Публічно акціонерне товариства "Укрс оцбанк", м. Київ, в особі Кривор ізького відділення Дніпропе тровської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м. Кривий Ріг зве рнулося до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить ск асувати постанову Дніпропе тровського апеляційного го сподарського суду від 23.02.2011 р. в частині: визнання недійсним и п. 3.2.5 в частині порушення поз ичальником зобов' язань, за значених у п.п. 3.3.3-3.3-18 договору кр едиту; визнання недійсними п . 6.2 договору кредиту; аргумент уючи порушенням норм права, з окрема ст. ст. 47, 55 Закону Украї ни "Про банки і банківську ді яльність", ст. ст. 12, 107, 111 Господар ського процесуального кодек су України, ст. ст.509, 526, 530, 610-612, 638, 651, 1049 , 1050, 1054 Цивільного кодексу Украї ни,

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, пе реглянувши у касаційному пор ядку рішення суду першої інс танції та постанову апеляцій ної інстанції, на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи, перевіривши засто сування судом першої інстанц ії та апеляційної інстанції норм матеріального та процес уального права, дійшла висно вку, що касаційна скарга не п ідлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом апел яційної інстанції, 26 квітня 2007 року між Акціонерно-комерцій ним банком соціального розви тку “Укрсоцбанк”, правонасту пником якого є відповідач - ПАТ “Укрсоцбанк”, в особі Кри ворізького відділення Дніпр опетровської обласної філії (кредитор) та позивачем ТОВ “С агал-КР” (позичальник) укладе но договір кредиту № М120/109/07, від повідно до умов якого кредит ор зобов' язується надати по зичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повер нення, строковості, платност і та цільового характеру вик ористання, у сумі 270000 доларів С ША, зі сплатою 13 процентів річ них та комісій, в розмірі та по рядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредит ів та порядком погашення сум и основної заборгованості зг ідно з графіком, та з кінцевим терміном погашення заборгов аності за кредитом не пізніш е 25 квітня 2017 року /а.с.11-17 т.1/.

У вересні 2010 року позивач - Т ОВ “Сагал-КР” звернувся до го сподарського суду з позовом про визнання вказаного креди тного договору недійсним і, з урахуванням поданої 24 листоп ада 2010 року заяви про уточненн я позовних вимог /а.с.76-80 т.1/, прос ив замість вимоги про визнан ня недійсним кредитного дого вору вцілому, визнати недійс ними його окремі пункти, а сам е п.п.6.2, 2.10, 2.10.3, 3.2.5, 3.2.6.2, 3.3.16, 3.3.17 договору.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою- т ретьою, п' ятою та шостою ста тті 203 цього Кодексу, зокрема: з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє пра вочин, повинна мати необхідн ий обсяг цивільної дієздатно сті; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщ о недійсність правочину прям о не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінт ересована особа заперечує йо го дійсність на підставах, вс тановлених законом, такий пр авочин може бути визнаний су дом недійсним (оспорюваний п равочин).

Отже, вирішуючи спір про виз нання правочину недійсним, г осподарському суду належить встановити наявність саме т их обставин, з якими закон пов ' язує недійсність правочин ів, зокрема: відповідність зм істу правочину вимогам Цивіл ьного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства; правоздатніст ь сторін правочину; свободу в олевиявлення учасників прав очину та відповідність волев иявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових на слідків, що обумовлені ним.

Статтею 627 ЦК України закріп лений принцип свободи догово ру. Як передбачено її положен нями, відповідно до статті 6 ць ого Кодексу сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Свобода договору означає м ожливість сторін вільно визн ачати зміст договору, який во ни укладають і формувати йог о конкретні умови.

Відповідно до ст.6 ЦК Україн и сторони мають право врегул ювати у договорі, який передб ачений актами цивільного зак онодавства, свої відносини, я кі не врегульовані цими акта ми; сторони в договорі можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин и на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступи ти від положень актів цивіль ного законодавства, якщо в ци х актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов' язко вість для сторін положень ак тів цивільного законодавств а випливає з їх змісту або із с уті відносин між сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов' язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого ви сновку про часткове задоволе ння позовних вимог ТОВ “Сага л-КР” виходячи з наступного.

Позивачем оспорюються п.п.6. 2, 2.10, 2.10.3, 3.2.5, 3.2.6.2, 3.3.16, 3.3.17 кредитного дог овору від 26 квітня 2007 року № М 120/10 9/07.

В п.6.2 договору сторонами вст ановлено третейське застере ження, яким передбачено, що у в ипадку неможливості вирішен ня спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України “Про третейські суд и”, домовляються про те, що спі р розглядається одноособово третейським суддею Мороз Ол еною Анатоліївною Постійно д іючого Третейського суду при Асоціації українських банкі в, що знаходиться за адресою: 0 2002, м.Київ, вул.М.Раскової,15. У вип адку неможливості розгляду с пору вказаним третейським су ддею, він розглядається трет ейським суддею Ярошевичем Ва силем Миколайовичем, або Біл оконем Юрієм Миколайовичем, в порядку черговості, вказан ому в даному пункті. У разі якщ о спір не може бути розглянут ий визначеними в даному пунк ті суддями, суддя призначаєт ься Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоці ації українських банків у ві дповідності до чинного Регла менту Постійно діючого Трете йського суду при Асоціації У країнських банків.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним п.6.2 до говору позивач послався на т е, що вказане третейське заст ереження обмежує його консти туційне право на звернення з а захистом своїх прав та інте ресів до суду загальної юрис дикції та вирішення спору мі ж сторонами в судовому поряд ку відповідно до вимог чинно го законодавства і вносить і стотний дисбаланс в обсяг до говірних прав та обов' язків сторін на його шкоду.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.12 ГП К України господарським суда м підвідомчі справи у спорах , що виникають при укладанні, з міні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Частина 2 ст.12 ГПК України пер едбачає, що підвідомчий госп одарським судам спір може бу ти передано сторонами на вир ішення третейського суду (ар бітражу), крім спорів про визн ання недійсними актів, а тако ж спорів, що виникають при укл аданні, зміні, розірванні та в иконанні господарських дого ворів, пов' язаних із задово ленням державних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону У країни “Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особ и мають право передати на роз гляд третейського суду будь- який спір, який виникає з циві льних чи господарських право відносин, крім випадків, пере дбачених законом. Спір може б ути переданий на розгляд тре тейського суду за наявності між сторонами третейської уг оди, яка відповідає вимогам ц ього Закону.

Отже, звернення за вирішенн ям спору до третейського суд у є правом особи, яка самостій но на свій розсуд вибирає спо соби захисту порушених або о спорюваних інтересів. Третей ське застереження є обов' яз ковою і головною умовою звер нення особи з позовом до трет ейського суду, проте її наявн ість не свідчить про обов' я зок особи у разі виникнення с пору звертатись за його вирі шенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбав лення права особи на звернен ня за захистом своїх прав та і нтересів з позовом до суду за гальної юрисдикції.

Як встановлено ч.2 ст.124 Конст итуції України, юрисдикція с удів поширюється на всі прав овідносини, що виникають у де ржаві.

За вказаними обставинами у мови п.6.2 кредитного договору прав позивача, положень зако ну та закріпленим ним принци пів справедливості, розумнос ті та добросовісності не пор ушують, а тому підстави для ви знання недійсним вказаного п ункту договору відсутні.

В п.2.10 договору сторони перед бачили, що у разі зміни економ ічної ситуації у кредитно-фі нансовій системи України, ко н' юнктури ринку ресурсів на Україні, в тому числі, але не о бмежуючись, внаслідок прийня ття органами державної влади України та/або органами місцевого самоврядування но рмативно-правових актів (ріш ень), що прямо або опосередков ано впливають на стан грошов ого (кредитного) ринку Україн и, а також за рішенням правлін ня, комітету з питань управлі ння активами та пасивами, кре дитно-інвестиційного коміте ту чи іншого повноважного ко легіального органу АКБ “Укрс оцбанк”, кредитор має право і ніціювати зміну розміру проц ентів та/або комісій, зазначе них у п.п.1.1 цього договору;

При цьому, в п.п.2.10.3 договору в становлено, що у разі, якщо поз ичальник не погодиться із за пропонованими кредитором зм інами розмірів процентів та/ або комісій і не укладе протя гом строку, встановленого в п .п.2.10.2. цього договору, відповід ної додаткової угоди (догово ру про внесення змін) до цього договору, кредитор має право в односторонньому порядку р озірвати цей договір у поряд ку, передбаченому договором, та вимагати від позичальник а дострокового погашення ним у повному обсязі заборгован ості за кредитом, сплати проц ентів та комісій, а також можл ивої неустойки (штрафу, пені) в ідповідно до умов даного дог овору. При цьому вимога креди тора щодо дострокового погаш ення його вимог за цим догово ром підлягає задоволенню у т ридцятиденний строк від дня її пред' явлення.

Відповідно до ст.55 Закону Ук раїни “Про банки і банківськ у діяльність” відносини банк у з клієнтами регулюються за конодавством України, нормат ивно-правовими актами Націон ального банку України та уго дами (договорами) між клієнто м і банком.

Стаття 47 Закону України “Пр о банки та банківську діяльн ість” передбачає право комер ційних банків самостійно виз начати процентні ставки по с воїх операціях, але ця норма р егулює питання встановлення процентної ставки як складо вої частини кредитної політи ки банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитном у договорі.

Банки самостійно визначаю ть процентні ставки для нада ння послуг клієнтам, проте за значена в договорі процентна ставка може бути змінена на п ідставах, передбачених закон одавством.

Крім цього, ч.4 ст.55 Закону Укр аїни “Про банки та банківськ у діяльність” містить пряму заборону банкам в односторон ньому порядку змінювати умов и укладених з клієнтами дого ворів, зокрема, збільшувати р озмір процентної ставки за к редитними договорами.

Також, як передбачено ч.2 ст.10 56-1 ЦК України, встановлений до говором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Отже, суд апеляційної інста нції дійшов до обґрунтованог о висновку, що положення п.2.10.3 д оговору, які надають банку пр аво в односторонньому порядк у розірвати договір через не згоду позичальника змінити п роцентну ставку, суперечить вимогам закону та встановлен им п.6 ст.3 ЦК України засадам ци вільного законодавства як сп раведливість, розумність та добросовісність.

Вказане є підставою для виз нання п.2.10.3 договору недійсним .

Що стосується положень п.2.10 д оговору, які також оспорюють ся позивачем, то вони лише пер едбачають право кредитора ін іціювати зміну розміру проце нтів та/або комісій, встановл ених договором, то суд апеляц ійної інстанції дійшов до пр авомірного висновку, що Підс тав для визнання недійсним у мов вказаного пункту кредитн ого договору не вбачається.

Підпунктом 3.2.5 договору вста новлено, що у випадку, передба ченому у п.п.2.10.3 цього договору , у разі порушення позичальни ком зобов' язань, зазначених у п.п.3.3.3 - 3.3.18 цього договору, а т акож у разі порушення позича льником або третьою особою (м айновим поручителем, поручит елем) обов' язків, встановле них договорами, зазначеними в п.1.3 цього Договору, за письмо вим повідомленням кредитора до позичальника, в односторо нньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дос трокове, протягом 30 календарн их днів від дня отримання поз ичальником відповідної пись мової вимоги кредитора, вико нання позичальником всіх сво їх зобов' язань за договором , а саме: повернення кредиту, с плату процентів, комісій, а та кож сплату можливої неустойк и (пені, штрафу) та відшкодуван ня збитків, завданих простро ченням виконання. Після пога шення зазначених вимог цей д оговір вважається розірвани м. В той же час, у разі усунення з боку позичальника всіх пор ушень умов цього договору, по ложення про його розірвання втрачає чинність.

Отже, положення вказаного п ункту договору надають банку право в односторонньому пор ядку розірвати договір, що су перечить загальним підстава м та порядку зміни та розірва ння договорів, встановлених ст.ст.651-654 ЦК України, якими пере дбачено, що якщо сторони не до сягли згоди щодо зміни або ро зірвання договору у зв' язку з істотною зміною обставин, д оговір може бути розірваний (змінений) лише за рішенням су ду на вимогу зацікавленої ст орони.

Вказане є підставою для виз нання п.3.2.5 договору недійсним .

Відповідно до п.п.3.2.6.2 кредитн ого договору кредитор має пр аво у разі невиконання позич альником своїх обов' язків з а цим договором, погіршення ф інансового стану позичальни ка за звітний період, зокрема , появи збитків, зменшення вир учки (доходу) від реалізації т а/або збільшення дефіциту ро бочого капіталу за звітний п еріод в порівнянні з аналогі чним періодом минулого року вимагати від позичальника до строкового виконання ним всі х своїх зобов' язань за цим д оговором протягом 30 (тридцяти ) календарних днів від дня отр имання позичальником письмо вої вимоги про повернення кр едиту, сплати процентів, комі сій, а також можливої неустой ки (пені, штрафу).

Вказаним пунктом договору встановлено право кредитора вимагати дострокового викон ання позичальником своїх зоб ов' язань за договором.

Як встановлено ч.1 ст.530 ЦК Укр аїни, якщо у зобов' язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ). Статтею 531 ЦК України закріпл юється можливість достроков ого виконання зобов' язання боржником.

Дострокове ж виконання зоб ов' язання за ініціативою кр едитора допускається лише у разі порушення зобов' язанн я боржником.

Як передбачено ч.2 ст.1050 ЦК Укр аїни, якщо договором встанов лений обов' язок позичальни ка повернути позику частинам и (з розстроченням), то в разі п рострочення повернення чер гової частини позикодавець м ає право вимагати достроково го повернення частини позики , що залишилася, та сплати проц ентів, належних йому відпові дно до статті 1048 цього Кодексу .

Також, відповідно до ст.ст.611, 615 ЦК України, правовим наслід ком порушення зобов' язання є його припинення у зв' язку з повною або частковою відмо вою іншої сторони від зобов' язання, якщо це встановлено д оговором або законом.

Отже, підставою для дострок ового виконання позичальник ом зобов' язань за договором може бути лише порушення ним обов' язків за цим договоро м щодо своєчасного та у повно му обсязі повернення кредиту та сплати процентів.

Умови ж п.п.3.2.6.2 договору щодо права банку вимагати дострок ового виконання позичальник ом зобов' язань за договором у зв' язку з погіршенням фін ансового стану позичальника , появи збитків, зменшення вир учки (доходу) від реалізації, з більшення дефіциту робочого капіталу за звітний період в порівнянні з аналогічним пе ріодом минулого року, супере чать загальним засадам цивіл ьного законодавства, зокрема , справедливості, добросовіс ності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 Ц К України) та обґрунтовано ви знані недійсними.

Підпунктом 3.3.16 договору вста новлений обов' язок позичал ьника на вимогу кредитора у в ипадках, передбачених у п.п.2.10.3 , 3.2.5, 3.2.6.2, 3.2.7 цього договору, достро ково протягом 30 (тридцяти) кал ендарних днів після отриманн я письмової вимоги кредитора повернути кредит, сплатити п роценти, комісії, можливу неу стойку (пеню, штраф), а також до строково виконати свої зобов ' язання у випадках, в порядк у та в строки, що передбачені в п.5.4 цього договору.

Пунктам 2.10.3, 3.2.5 та 3.2.6.2, які перел ічені у п.п.3.3.16, надана оцінка що до їх відповідності вимогам закону.

П.п.3.2.7 договору надає кредит ору право вимагати від позич альника дострокового викон ання ним всіх своїх зобов' я зань за цим договором у випад ках його ліквідації чи реорг анізації. Також, п.п.3.3.17 договор у, який оспорюється позиваче м, передбачає обов' язок поз ичальника достроково, протяг ом 5 (п' яти) робочих днів післ я отримання позичальником пи сьмової вимоги кредитора, ви конати всі свої зобов' язанн я за цим договором у випадках ліквідації чи реорганізації .

Умови п.п.3.2.7 та 3.3.17 не відповід ають встановленому законом п орядку ліквідації (реорганіз ації) юридичної особи.

Так, як передбачено ч.4 ст.105 ЦК України, комісія з припиненн я юридичної особи поміщає в д рукованих засобах масової ін формації, в яках публікуютьс я відомості про державну реє страцію юридичної особи, що п рипиняється, повідомлення пр о припинення юридичної особи та про порядок і строк заявле ння кредиторами вимог до неї . Цей строк не може становити м енше двох місяців з дня публі кації повідомлення про припи нення юридичної особи.

Отже, діючим законодавство м України передбачений строк для пред' явлення вимог кре диторами, який не може станов ити менше 2 місяців з моменту п ублікації повідомлення. Зазн ачення в п.п.3.2.7 та 3.3.17 договору ін шого порядку задоволення вим ог кредитора і строку, який зн ачно менший строку, встановл еного ст.105 ЦК України, свідчит ь про порушення прав як боржн ика, так і інших його кредитор ів, крім відповідача.

З урахуванням вищенаведен ого умови п.п.3.2.7 та 3.3.17 договору є недійсними, що також свідчит ь про недійсність положень п .п.3.3.16 договору в частині посил ання на п.п.2.10.3, 3.2.5 та 3.2.7 договору.

Умови п.п.3.3.16 договору щодо об ов' язку позичальника достр оково виконати зобов' язанн я за договором у випадку, пере дбаченому п.3.2.6.2 - у разі отрим ання відповідної вимоги кред итора у зв' язку з невиконан ням позичальником своїх обов ' язків за договором, - відпов ідають вимогам закону і підс тави для визнання їх недійсн ими відсутні.

Висновок суду апеляційної інстанції, що судом першої ін станції безпідставно відхил ено заяву позивача ТОВ “Сага л-КР” про уточнення позовних вимог та неправомірно розгл януто позов у первісній реда кції, оскільки подання позив ачем 24.11.2010 року заяви про уточне ння позовних вимог відповіда є вимогам ст.22 ГПК України, а то му позов підлягав розгляду в редакції вказаної заяви, є ві рним та відповідає матеріала м справи та нормам чинного за конодавства.

За таких обставин, судова ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о судом апеляційної інстанці ї вірно застосовані норми ма теріального права, доводи ск аржника не спростовують зако нності прийнятого у справі р ішення. У зв' язку з наведени м колегія суддів Вищого госп одарського суду України не в бачає підстав для скасуванн я постанови Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 23.02.2011 р. у справі №2/ 245-10.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Пуб лічного акціонерного товари ства "Укрсоцбанк", м. Київ, в осо бі Криворізького відділення Дніпропетровської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м. Крив ий Ріг на постанову Дніпроп етровського апеляційного го сподарського суду від 23.02.2011 р. у справі №2/245-10 залишити без задо волення.

2.Постанову Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 23.02.2011 р. у справі № 2/245-10 залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

О. В. Яценко