Постанова

від 31.03.2011 по справі 2а-3296/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-3296/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

при секретарі – Саченко Н.С.,

за участю:

представників позивача - Вербицької П.А, Марченко Н.В.,

представника відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області - Мурич Л.О.,

представника відповідача  Державної податкової адміністрації у Полтавській області - Крижанівського О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БТІ"  ( по тексту - позивач, ТОВ "БТІ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області  (по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252303\603 від 26.02.2010 на суму 13 466,00 грн,  №0000262303\60 від 26.02.2010 на суму 679,00 грн, №0000392303\714 від 05.03.2010  на суму 160,00 грн,  №0000382303\713 від 12.03.2010 на суму 430,00 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що перевірка 26.02.2010  проведена податковим органом протиправно, в порушення підпункту 7.2 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідно до якого перевірка повинна проводитись не частіше 1 разу на квартал. Крім того, зауважував, що встановлене порушення невідповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків встановлено безпідставно, оскільки вилучені кошти знаходилися у сусідніх столах, а не поблизу каси. При встановленні порушення, щодо реалізації товарів, які не обліковані в установленому порядку контролюючим органом не враховано, що товар (шампанське) за накладною №ПМ 00-0-11 від 25.12.2009 року переміщено на іншу торгову точку та обліковується там.

          Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що перевірки позивача 04.02.2010 та 26.02.2010  проведені в межах Закону України "Про державну податкову службу" на підставі планів перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обліку. Крім того, спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті  правомірно в зв'язку із порушенням ТОВ "БТІ" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.          

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду  від 09 грудня 2010 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Державну  податкову адміністрацію у Полтавській області ( по тексту -ДПА у Полтавській області).

Відповідач Державна податкова адміністрація у Полтавській області проти позову заперечувала, з підстав правомірності проведеної перевірки  04.02.2010 та обґрунтованості встановлених в ході перевірки порушень.

          Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали  та просили задовольнити  в повному обсязі.

Представник відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області  в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні  позову.

          Представник відповідача Державної податкової адміністрації у Полтавській області  в судовому засіданні просив  відмовити в задоволенні позову.

 Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БТІ", зареєстровано, як юридична особа 27.10.2007 ідентифікаційний код 34865107. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби 29.10.2007, а саме: перебуває на обліку в Кобеляцькому відділенні Кременчуцької ОДПІ за №712.

04.02.2010 інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області на підставі направлень №382, 381 від 02.02.2010 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «Горілка,тютюн,бакалія»що розташована за адресою вул. Леніна 43/16 м. Кобеляки, Полтавської області та належить суб’єкту підприємницької діяльності ТОВ «БТІ».

За результатами перевірки 04.02.2010 складено акт (реєстраційний номер №6028/16/13/23/34865107) в якому зафіксовано порушення:

- не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО). Сума не проведення склала 35,50 грн;

- проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товару;

- не зберігання фіскальних звітних чеків (Z- звітів) №0015 за 11.11.2009 №0092 за 27.01.2010 в книзі обліку розрахункових операцій № 1613000806р/1 від 10.08.2009;

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО (Х-звіті). Сума невідповідності склала 929,70 грн;

- не ведення в порядку вставленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації згідно додатку - відомості залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на загальну суму 3937,50 грн;

- не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 1613000806р/1 від 10.08.2009 за 03.02.2010 на підставі фіскального звітного чеку (Z- звіту) № 0099. Сума не оприбуткування склала 135,80 грн. Записи в розділі 2 КОРО обліку руху готівки та сум розрахунків за 03.02.2010 відсутні.

На підставі вищенаведеного акту від 04.02.2010 Кременчуцькою ОДПІ 26.02.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252303/603 на загальну суму 13466,00 грн та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262303/604 на загальну суму 679,00 грн.

Як вбачається із розрахунку штрафної (фінансової) санкції до ТОВ "БТІ" застосовано фінансову санкцію:

- згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 1 статті 3 цього ж Закону в сумі 177,50 грн (35,50 грн х 5);

- згідно із пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього ж Закону в сумі 680,00 грн (340,00 грн х 2);

- згідно із пунктом 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 11 статті 3 цього ж Закону в сумі 85 грн;

- згідно із статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 12 статті 3 цього ж Закону в сумі 7875,00 грн (3937,50 грн х 2);

- згідно статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 13 статті 3 цього ж Закону в сумі 4648,50 грн ( 929,70 грн х 5);

- згідно із абзацом 4 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»за порушення вимог пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004№637 в сумі 679,00 грн ( 135,80 грн х 5);

26.02.2010 інспекторами Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень №644/000644, №643/000643 від 25.02.2010 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - бару, що розташована за адресою пл. Перемоги,7, м. Кобеляки, Полтавської області та належить суб’єкту підприємницької діяльності ТОВ «БТІ».

За результатами перевірки 26.02.2010 складено акт (реєстраційний номер №0029/16/13/23/34865107) в якому зафіксовано порушення:

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (Х-звіті). Сума невідповідності склала 18,00 грн.

- незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку РРО (Z- звіту) №1886 в КОРО №1613000809/1 від 08.09.2009;

- порушення порядку використання торгового патенту, а саме: торговий патент не розміщено у доступному для огляду місці (знаходився у папці з документами).

На підставі вищенаведеного акту від 26.02.2010 Кременчуцькою ОДПІ 05.03.2010 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000392303/714 на загальну суму 430,00 грн та 12.03.2010 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000382303/713 на загальну суму 430,00 грн.

Як вбачається із розрахунку штрафної (фінансової) санкції до ТОВ "БТІ" застосовано фінансову санкцію:

- згідно із пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього ж Закону в сумі 340 грн;

- згідно статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 13 статті 3 цього ж Закону в сумі 90,00 грн (18,00 грн х 5);

- згідно із статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»за порушення вимог частини 1 статті 7 цього ж Закону в сумі 160,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вищенаведеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийнятих Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області за результатами перевірок рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону чинної на момент виникнення спірних правовідносин) від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Таким чином, функція щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) безпосередньо здійснюється також державними податковими адміністраціями в областях.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ також наділена повноваженнями на проведення перевірок дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно із частиною 1 статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону чинної на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Як встановлено судом, перевірку 04.02.2010 господарської одиниці позивача магазину «Горілка,тютюн,бакалія»що розташована за адресою вул. Леніна 43/16 м. Кобеляки, Полтавської області проведено у відповідності до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року, затвердженого головою ДПА у Полтавській області 30.01.2010, яку проведено групою інспекторів ДПА у Полтавській області у складі 2 осіб за наявності направлень, а перевірку 26.02.2010 господарської одиниці позивача - бару, що розташований за адресою пл. Перемоги ,7, м. Кобеляки, Полтавської області проведено у відповідності до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року, затвердженого начальником Кременчуцької ОДПІ 29.01.2010, яку проведено групою інспекторів Кременчуцької ОДПІ у складі 2 осіб за наявності направлення, тобто відповідно до вищевказаних вимог законодавства.

Отже, посилання позивача, про проведення повторно двох перевірок за той же самий період є безпідставними, так як проводились перевірки різних господарських одиниць позивача, які ведуть окремий бухгалтерський облік та перевірки були передбачені планами роботи органів ДПС.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинної на момент виникнення спірних правовідносин) ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових  осіб  органу  державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Однак, судом встановлено, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірок, за результатами яких були складені акти перевірок. Тобто на час проведення перевірок 04.02.2010 та 26.10.2010 у позивача не існувало сумнівів у її легітимності.

Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність підстав та порядку проведення відповідачами перевірок, отже відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень органів державної податкової служби, передбачених чинним законодавством України.

Крім того, вказані позивачем порушення порядку прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій на протязі 10 днів, після проведення перевірок, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки вказані порушення самі по собі не впливають на законність їх прийняття.   

Щодо суті виявлених в ході перевірки 04.02.2010 порушень суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі по тексту скорочено - Закон № 265/95) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

В акті перевірки від 04.02.2010 зафіксовано недотримання позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265/95 в частині не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупки –35,50 грн.

Факт вчинення вказаного порушення також знайшов підтвердження в ході судового розгляду, про що свідчать акт перевірки, пояснення представників сторін.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб`єкта господарювання застосовуються санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

На підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177,50 грн (35,50 грн х5).

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

В ході судового розгляду встановлено та відображено в акті перевірки від 04.02.2010, що позивач в порушення вимог пункту 11 статті 3 вказаного Закону при проведенні розрахункових операцій не застосовував режим попереднього програмування обліку кількості товарів. З копії звіту від 04.02.2010 артикулів по кодуванню товарів, наявної у матеріалах справи, вбачається відсутність запису щодо кількості товарів.

 Позивач в судовому засіданні не спростував правомірність висновків ДПА у Полтавській області щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування обліку та кількості товарів.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 85 грн.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті ( абзац 15 статті 2 Закону України № 265/95).

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000806р/1 (розпочата 10.08.2009) ТОВ “БТІ”, оригінал якої оглянуто судом та витяг з якої приєднано до матеріалів справи, у розділі 1 “Фіскальні звітні чеки” - фіскальний звітний чек (Z- звіт) за 11.11.2009 за № 00015 та за 27.01.2010 фіскальний звітний чек (Z- звіт) № 0092 не роздруковані та не зберігаються.

У відповідності до пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій передбачено відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Таким чином, суд приходить до висновку, до позивача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі  680,00 грн.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судом встановлено, що під час здійснення перевірки 04.02.2010 на місці проведення розрахунків ТОВ «БТІ»у магазині «Горілка, тютюн, бакалія»по вул. Ленініа, 43/16, м Кобеляки фактично знаходились 995,20 грн, які особою, що здійснювала розрахунки власноручно перераховані та занесені до опису грошових коштів, копія якого залучена до матеріалів справи.

Водночас, згідно даних денного Х-звіту, роздрукованого 04.02.2010 о 14 год. 14 хв. у касовому апараті сума коштів становила 30,00 грн.

Отже, відповідачем правильно встановлена сума невідповідності готівкових коштів у розмірі 929,70 грн (з вирахуванням суми покупки у розмірі 35,50 грн).

Твердження представників позивача про неправильне визначення ДПА у Полтавській області суми невідповідності внаслідок того, що під час перевірки перевіряючи відкрили шухляду столу де знаходились кошти на розрахунок за товар по накладній № ЦК001140 від 28.01.2010 на суму 2270,76 грн, про що свідчить накладна ЦК001140 від 28.01.2010, квитанція, видатковий касовий ордер, квитанція від 04.02.2010, генеральна довіреність на розрахунки за поставлений товар, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Із показань свідка ОСОБА_8, які не спростовано представниками позивача в ході судового розгляду встановлено, що грошові кошти, які були зазначені у описі, знаходилися у шухляді столу поряд із реєстратором розрахункових операцій і як вказували представники позивача призначались для розрахунку з постачальниками.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, каса –це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, місце проведення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій підпадає під визначення каси.  

Згідно із пунктом 4.1 того ж Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.  

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.  

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.  

Таким чином, приймаючи до уваги, що розрахунки із покупцями здійснювалися позивачем через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на прилавку, наявність в приміщенні магазину місць для зберігання готівки, які знаходились у столі магазину, то усі готівкові кошти, які знаходились неподалік, незалежно від того, кому вони належали та їх призначення, відповідно до вимог чинного законодавства правомірно віднесені відповідачем до суми коштів на місці проведення розрахунків.

Крім того, слід наголосити, що абзацом 1 пункту 4.5. розділу 4 „Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно з пунктом 9.7. розділу 9 „Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок ”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".

Отже, грошові кошти, навіть якщо вони призначалися для розрахунку за поставлений товар, не повинні знаходиться на місці проведення розрахунків, без відображення їх у реєстраторі розрахункових операцій, оскільки норми частини 13 статті 3 Закону № 265/95 покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

До того ж, суд звертає увагу, на те, що сума грошових коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків та внесена до опису становила загалом 995,20 грн, поряд із цим, сума грошових коштів, яка призначалась як оплата за товар по накладній № ЦК001140 від 28.01.2010, на яку посилається позивач становить 2270,76 грн, а отже посилання позивача на неправомірність висновків перевірки та неврахування перевіряючими документів бухгалтерського обліку не спростовують встановленого порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності готівкових коштів що наявні в місці розрахунків сумі зазначеній у звіті РРО.

Отже, в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Пояснення представників позивача в частині призначення коштів в сумі 2270,76 грн для розрахунку з постачальниками не спростовують обґрунтованості обчислення суми невідповідності.

 Статтею 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На підставі даної норми відповідачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію до позивача у розмірі 4648,50 грн (929,70 х5).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього ж Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. 

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ) .

Пунктом 4 Методичних рекомендацій встановлено порядок ведення обліку і контролю наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві, зокрема:

- матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу), (підпункт 4.7);

- бухгалтерська служба відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником (власником) підприємства (підпункт 4.11).

У відповідності до підпункту 5.1 Методичних рекомендацій, бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.

Підпунктами 5.3 та 5.4 Методичних рекомендацій встановлено, що аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів; синтетичний облік наявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування.

В акті перевірки від 04.02.2010 було зафіксовано факт надлишку у позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 3932,50 грн, які не обліковану у встановленому порядку.

Перелік і кількість товарів наведено у додатку до акту перевірки “Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)”, у відповідності до якого станом на 04.02.2010 у позивача у магазині «Горілка, тютюн, бакалія»по вул. Леніна, 43/16, знаходиться 175 пляшок «Шампанського напівсолодкого»вартістю 22,50 грн за 1 одиницю.

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про незабезпечення позивачем обліку товарів.

Позивач в обґрунтування неправомірності висновків перевірки посилається на те, що згідно товарно-транспортної накладної від 25.12.2009 ними отримано товар (шампанське 180 шт..), яке належним чином проведено по обліку та враховано при оприбуткуванні. Того ж 25.12.2009 переміщене на іншу торгову точку, але первіряючими зазначене переміщення не враховано при перевірці.

Проте вказані доводи суд до уваги не приймає, з огляду на те, що позивачем не представлено жодного доказу здійснення бухгалтерського обліку отриманого товару, окрім копії товарно–транспортної накладної від 25.12.2009, яка свідчить лише про отримання такого товару, а ні як не облік у встановленому порядку.

Що стосується доводів позивача на внутрішнє переміщення такого товару 25.12.2009 до іншої торгівельної точки, то суд оцінює їх критично з огляду на таке.

Згідно накладної, копія якої надана позивачем, на внутрішнє переміщення № АМ -00-011 від 25.12.2009, шампанське в кількості 180,00 пляшок вартістю 22,50 грн було переміщено з магазину «Горілка, тютюн»до магазину «Княгиня Ольга».

Поряд цим, представники позивача не змогли пояснити, де саме знаходиться магазин «Княгиня Ольга»та не представили суду доказів та обґрунтованих пояснень належності такої господарської одиниці ТОВ «БТІ», враховуючи при цьому що в матеріалах справи наявні, надані позивачем, ліцензії, торгові патенти, згідно із якими позивач не здійснює діяльність у торговій одиниці із такою назвою.

Більш того, згідно із Відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей, яка складена під час перевірки 04.02.2010 перевіряючими на момент перевірки, у магазині «Горілка, тютюн, бакалія»по вул. Леніна, 43/16 знаходилося 175 пляшок «Шампанського напівсолодкого».

При цьому, згідно із підписом особи, які проводили розрахунки у даному магазині гр. ОСОБА_7 висновки інвентаризації станом на 04.02.2010 вона підтвердила.

Представниками позивача в судовому засіданні не надано обґрунтованих пояснень в приводу того яким чином 04.02.2010 в магазині знаходилося 175 пляшок шаманського які згідно із накладною 25.12.2009 в кількості 180 шт. були переміщені до іншої господарської одиниці.

Отже, факт відсутності відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

 Відтак, позивачем не доведено факт належного обліку товарів на місці їх реалізації.

Статтею 21 Закону № 265/95 встановлено, що до суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 На підставі даної норми відповідачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію до позивача у розмірі 7875,00 грн (3937,50 х2).

Згідно із абзацами 1, 2, 3 пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (надалі –Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Пунктом 4.4 Положення передбачено, що записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги.

Перевіркою 04.02.2010 встановлено, не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 1613000806р/1 від 10.08.20009 за 03.02.2010 на підставі фіскального звітного чеку (Z- звіту) № 0099. Сума не оприбуткування склала 135,80 грн. Записи в розділі 2 КОРО обліку руху готівки та сум розрахунків за 03.02.2010 відсутні.

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000806р/1 (розпочата 10.08.2009) ТОВ “БТІ”, оригінал якої оглянуто судом та витяг з якої приєднано до матеріалів справи, у розділі 1 “Фіскальні звітні чеки” 03.02.2010 грошові кошти в сумі 135,80 грн надійшли до каси товариства на підставі фіскального звітного чеку РРО № Z- звіту) № 0099.

Поряд із цим, згідно із вказаною книгою розрахункових операцій 04.02.2010 на момент перевірки у розділі 2 «Облік рух готівки та сум розрахунків»не здійснено своєчасно у день їх надходження оприбуткування коштів згідно фіскального звітного чеку РРО № Z- звіту № 0099, що зафіксовано записом перевіряючих у книзі.

Слід наголосити, що здійснення позивачем оприбуткування коштів за 03.02.2010 вже після проведення перевірки, не спростовує факт порушення норм пункту 2.6. Положення який покладає обов’язок на суб’єктів господарювання усю готівка, що надходить до кас, своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковувати, чого позивачем дотримано не було.

Зважаючи на це, застосування відповідачем рішенням від штрафних санкцій згідно із статтею 1 Указу Президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 № 436/95 у п’ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованих коштів у розмірі 679,00 грн (135,80 х5) є обґрунтованим.

Щодо суті виявлених в ході перевірки 26.02.2010 порушень судом встановлено слідуюче.

Перевіряючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 22 Закону № 265/95, суд враховує, що пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95 передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону № 265/95 місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

На момент перевірки денний Х-звіт бару (пл.Перемоги7, м. Кобеляки) містив дані про 212,00 грн, натомість згідно опису грошових коштів, складеному власноручно 26.02.2010 особою, яка здійснювала розрахунки ОСОБА_9 на місці проведення розрахунків знаходилось 194,00 грн, а отже, невідповідність коштів склала 18,00 грн.

Статтею 22 Закону № 265/95 встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На підставі зазначеної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме 90,00 грн (18 грн х 5).

 Оцінюючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та його незберігання у книзі обліку розрахункових операцій, суд виходить з наступного.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265/95 зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті ( абзац 15 статті 2 Закону України № 265/95).

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000809/1(розпочата 08.09.2010) ТОВ “БТІ”, оригінал якої оглянуто судом та витяг з якої приєднано до матеріалів справи, у розділі 1 “Фіскальні звітні чеки” –не зберігається фіскальний звітний чек (Z- звіт) за № 1886.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем  допущено порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, а отже у відповідності до пункту 4 статті 17 цього ж Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій передбачено відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн (20х17 грн.

Оцінюючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції за порушення порядку використання торгового патенту, а саме: торговий патент не розміщено у доступному для огляду місці (знаходився у папці з документами) суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996, № 98/96-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Положеннями статті 7 зазначеного Закону встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для. автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

При цьому суд зауважує, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено відсутність розміщення на доступному для огляду місці торгового патенту, про що зазначено в акті перевірки від 26.02.2010 № 0029/16/13/23/34865107.

А тому, у суду відсутні підстави вважати недостовірними посилання податкового органу про відсутність розміщення позивачем на доступному для огляду місці торгового патенту, оскільки таку відсутність можна встановити шляхом візуального огляду торгового місця.

При цьому, суд, не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7, щодо знаходження торгового патенту на стіні у встановленому місці на господарській одиниці ТОВ «БТІ»–барі, який знаходиться за адресою пл. Перемоги,7, м. Кобеляки,оскільки перевірка 26.02.2010 вказаної господарської одиниці, в ході якої і було виявлено порушення статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»проведена у присутності гр. ОСОБА_10, (особа, яка здійснювала розрахунки у барі), про що зазначено у акті перевірки та яка складала опис готівкових коштів.

Таким чином, позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів, які спростовують виявлене під час перевірки 26.02.2010 порушення використання торгового патенту, а саме: торговий патенту не розміщено у доступному для огляду місці.

Положеннями статті передбачено 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць

Враховуючі викладене, на підставі зазначеної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 160,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2010 №0000252303\603, від 26.02.2010, №0000262303\60, від 05.03.2010 №0000392303\714,  від 12.03.2010 №0000382303\713 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями  2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Державної податкової адміністрації у Полтавській області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанову в повному обсязі складено 05 квітня 2011 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко