Ухвала

від 28.02.2012 по справі 2а-3296/10/1670

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-3296/10/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі № 2а-3296/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області ,

Державної податкової адміністрації в Полтавській області

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТІ" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Державної податкової адміністрації в Полтавській області (далі по справі - відповідачі), в якому просило суд:

- скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252303\603 від 26.02.2010 на суму 13 466,00 грн., №0000262303\60 від 26.02.2010 на суму 679,00 грн., №0000392303\714 від 05.03.2010 на суму 160,00 грн., №0000382303\713 від 12.03.2010 на суму 430,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року відмовлено в задоволені позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БТІ" зареєстровано, як юридична особа 27.10.2007 ідентифікаційний код 34865107. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби 29.10.2007, а саме: перебуває на обліку в Кобеляцькому відділенні Кременчуцької ОДПІ за №712.

04.02.2010 інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області на підставі направлень №382, 381 від 02.02.2010 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину «Горілка, тютюн, бакалія», що розташований за адресою вул. Леніна 43/16 м. Кобеляки, Полтавської області та належить суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ «БТІ».

За результатами перевірки 04.02.2010 складено акт (реєстраційний номер №6028/16/13/23/34865107), в якому зафіксовано порушення:

- не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО). Сума не проведення склала 35,50 грн.;

- проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товару;

- не зберігання фіскальних звітних чеків (Z- звітів) №0015 за 11.11.2009 №0092 за 27.01.2010 в книзі обліку розрахункових операцій № 1613000806р/1 від 10.08.2009;

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті РРО (Х - звіті). Сума невідповідності склала 929,70 грн.;

- не ведення в порядку вставленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації згідно додатку - відомості залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на загальну суму 3937,50 грн.;

- не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 1613000806р/1 від 10.08.2009 за 03.02.2010 на підставі фіскального звітного чеку (Z- звіту) № 0099. Сума не оприбуткування склала 135,80 грн. Записи в розділі 2 КОРО обліку руху готівки та сум розрахунків за 03.02.2010 відсутні.

На підставі вищенаведеного акту від 04.02.2010 Кременчуцькою ОДПІ 26.02.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252303/603 на загальну суму 13466,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000262303/604 на загальну суму 679,00 грн.

До ТОВ "БТІ" застосовано фінансову санкцію:

- згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 1 статті 3 цього ж Закону в сумі 177,50 грн (35,50 грн х 5);

- згідно із пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього ж Закону в сумі 680,00 грн (340,00 грн х 2);

- згідно із пунктом 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 11 статті 3 цього ж Закону в сумі 85 грн;

- згідно із статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 12 статті 3 цього ж Закону в сумі 7875,00 грн (3937,50 грн х 2);

- згідно статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 13 статті 3 цього ж Закону в сумі 4648,50 грн ( 929,70 грн х 5);

- згідно із абзацом 4 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»за порушення вимог пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004№637 в сумі 679,00 грн ( 135,80 грн х 5);

26.02.2010 інспекторами Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень №644/000644, №643/000643 від 25.02.2010 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - бару, що розташована за адресою пл. Перемоги,7, м. Кобеляки, Полтавської області та належить суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ «БТІ».

За результатами перевірки 26.02.2010 складено акт (реєстраційний номер №0029/16/13/23/34865107) в якому зафіксовано порушення:

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (Х-звіті). Сума невідповідності склала 18,00 грн.

- незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку РРО (Z- звіту) №1886 в КОРО №1613000809/1 від 08.09.2009;

- порушення порядку використання торгового патенту, а саме: торговий патент не розміщено у доступному для огляду місці (знаходився у папці з документами).

На підставі вищенаведеного акту від 26.02.2010 Кременчуцькою ОДПІ 05.03.2010 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000392303/714 на загальну суму 430,00 грн та 12.03.2010 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000382303/713 на загальну суму 430,00 грн.

Як вбачається із розрахунку штрафної (фінансової) санкції до ТОВ "БТІ" застосовано фінансову санкцію:

- згідно із пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього ж Закону в сумі 340 грн;

- згідно статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог пункту 13 статті 3 цього ж Закону в сумі 90,00 грн (18,00 грн х 5);

- згідно із статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»за порушення вимог частини 1 статті 7 цього ж Закону в сумі 160,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У відповідності до статті 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону чинної на момент виникнення спірних правовідносин) від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Отже, функція щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) безпосередньо здійснюється також державними податковими адміністраціями в областях.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ також наділена повноваженнями на проведення перевірок дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно із частиною 1 статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону чинної на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку 04.02.2010 господарської одиниці позивача магазину «Горілка, тютюн, бакалія» що розташована за адресою вул. Леніна 43/16 м. Кобеляки, Полтавської області проведено у відповідності до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року, затвердженого головою ДПА у Полтавській області 30.01.2010, яку проведено групою інспекторів ДПА у Полтавській області у складі 2 осіб за наявності направлень, а перевірку 26.02.2010 господарської одиниці позивача - бару, що розташований за адресою пл. Перемоги ,7, м. Кобеляки, Полтавської області проведено у відповідності до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року, затвердженого начальником Кременчуцької ОДПІ 29.01.2010, яку проведено групою інспекторів Кременчуцької ОДПІ у складі 2 осіб за наявності направлення, тобто відповідно до вищевказаних вимог законодавства.

Отже, посилання позивача, про проведення повторно двох перевірок за той же самий період є безпідставними, так як проводились перевірки різних господарських одиниць позивача, які ведуть окремий бухгалтерський облік та перевірки були передбачені планами роботи органів ДПС.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Однак, колегією суддів встановлено, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірок, за результатами яких були складені акти перевірок. Тобто на час проведення перевірок 04.02.2010 та 26.10.2010 у позивача не існувало сумнівів у її легітимності.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про неправомірність підстав та порядку проведення відповідачами перевірок, отже відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень органів державної податкової служби, передбачених чинним законодавством України.

Крім того, вказані позивачем порушення порядку прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій на протязі 10 днів, після проведення перевірок, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки вказані порушення самі по собі не впливають на законність їх прийняття.

Щодо суті виявлених в ході перевірки 04.02.2010 порушень колегія суддів дійшла наступних висновків.

У відповідності до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі по тексту скорочено - Закон № 265/95) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

В акті перевірки від 04.02.2010 зафіксовано недотримання позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265/95 в частині не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупки - 35,50 грн.

Факт вчинення вказаного порушення також знайшов підтвердження в ході судового розгляду, про що свідчать акт перевірки, пояснення представників сторін.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб`єкта господарювання застосовуються санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Колегія суддів зазначає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177,50 грн. (35,50 грн. х5).

У відповідності до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порушення вимог пункту 11 статті 3 вказаного Закону при проведенні розрахункових операцій не застосовував режим попереднього програмування обліку кількості товарів. З копії звіту від 04.02.2010 артикулів по кодуванню товарів, наявної у матеріалах справи, вбачається відсутність запису щодо кількості товарів.

Колегія суддів зазначає, що позивач не спростував правомірність висновків ДПА у Полтавській області щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування обліку та кількості товарів.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 85 грн.

У відповідності до пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті ( абзац 15 статті 2 Закону України № 265/95).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000806р/1 (розпочата 10.08.2009) ТОВ "БТІ", у розділі 1 "Фіскальні звітні чеки" - фіскальний звітний чек (Z- звіт) за 11.11.2009 за № 00015 та за 27.01.2010 фіскальний звітний чек (Z- звіт) № 0092 не роздруковані та не зберігаються.

У відповідності до пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій передбачено відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, до позивача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680,00 грн.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Колегією суддів встановлено, що під час здійснення перевірки 04.02.2010 на місці проведення розрахунків ТОВ «БТІ» у магазині «Горілка, тютюн, бакалія» по вул. Леніна, 43/16, м Кобеляки фактично знаходились 995,20 грн., які особою, що здійснювала розрахунки власноручно перераховані та занесені до опису грошових коштів, копія якого залучена до матеріалів справи.

Водночас, згідно даних денного Х - звіту, роздрукованого 04.02.2010 о 14 год. 14 хв. у касовому апараті сума коштів становила 30,00 грн.

Отже, відповідачем правильно встановлена сума невідповідності готівкових коштів у розмірі 929,70 грн (з вирахуванням суми покупки у розмірі 35,50 грн).

Твердження представників позивача про неправильне визначення ДПА у Полтавській області суми невідповідності внаслідок того, що під час перевірки перевіряючи відкрили шухляду столу де знаходились кошти на розрахунок за товар по накладній № ЦК001140 від 28.01.2010 на суму 2270,76 грн., про що свідчить накладна ЦК001140 від 28.01.2010 року, квитанція, видатковий касовий ордер, квитанція від 04.02.2010 року, генеральна довіреність на розрахунки за поставлений товар, колегія суддівоцінює критично з огляду на наступне.

У відповідності до статті 2 Закону № 265/95 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, які були зазначені у описі, знаходилися у шухляді столу поряд із реєстратором розрахункових операцій і як вказували представники позивача призначались для розрахунку з постачальниками.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, каса -це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, місце проведення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій підпадає під визначення каси.

Згідно із пунктом 4.1 того ж Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Колегія суддів зазначає, що зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Отже, приймаючи до уваги, що розрахунки із покупцями здійснювалися позивачем через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на прилавку, наявність в приміщенні магазину місць для зберігання готівки, які знаходились у столі магазину, то усі готівкові кошти, які знаходились неподалік, незалежно від того, кому вони належали та їх призначення, відповідно до вимог чинного законодавства правомірно віднесені відповідачем до суми коштів на місці проведення розрахунків.

Крім того, колегія суддів зауважує, що абзацом 1 пункту 4.5. розділу 4 „Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно з пунктом 9.7. розділу 9 „Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок ", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".

Отже, грошові кошти, навіть якщо вони призначалися для розрахунку за поставлений товар, не повинні знаходиться на місці проведення розрахунків, без відображення їх у реєстраторі розрахункових операцій, оскільки норми частини 13 статті 3 Закону № 265/95 покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сума грошових коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків та внесена до опису становила загалом 995,20 грн, поряд із цим, сума грошових коштів, яка призначалась як оплата за товар по накладній № ЦК001140 від 28.01.2010, на яку посилається позивач становить 2270,76 грн, а отже посилання позивача на неправомірність висновків перевірки та неврахування перевіряючими документів бухгалтерського обліку не спростовують встановленого порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності готівкових коштів що наявні в місці розрахунків сумі зазначеній у звіті РРО.

Отже, в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів зазначає, що статтею 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На підставі даної норми відповідачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію до позивача у розмірі 4648,50 грн. (929,70 х5).

У відповідності до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього ж Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ) .

Пунктом 4 Методичних рекомендацій встановлено порядок ведення обліку і контролю наявності та руху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві, зокрема:

- матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу), (підпункт 4.7);

- бухгалтерська служба відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником (власником) підприємства (підпункт 4.11).

У відповідності до підпункту 5.1 Методичних рекомендацій, бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.

Підпунктами 5.3 та 5.4 Методичних рекомендацій встановлено, що аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів; синтетичний облік наявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування.

В акті перевірки від 04.02.2010 було зафіксовано факт надлишку у позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 3932,50 грн., які не обліковану у встановленому порядку.

Перелік і кількість товарів наведено у додатку до акту перевірки "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)", у відповідності до якого станом на 04.02.2010 року у позивача у магазині «Горілка, тютюн, бакалія» по вул. Леніна, 43/16, знаходиться 175 пляшок «Шампанського напівсолодкого» вартістю 22,50 грн. за 1 одиницю.

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про незабезпечення позивачем обліку товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування неправомірності висновків перевірки посилається на те, що згідно товарно-транспортної накладної від 25.12.2009 ними отримано товар (шампанське 180 шт..), яке належним чином проведено по обліку та враховано при оприбуткуванні. Того ж 25.12.2009 переміщене на іншу торгову точку, але первіряючими зазначене переміщення не враховано при перевірці.

Проте вказані доводи колегією суддів до уваги не приймються, з огляду на те, що позивачем не представлено жодного доказу здійснення бухгалтерського обліку отриманого товару, окрім копії товарно - транспортної накладної від 25.12.2009, яка свідчить лише про отримання такого товару, а ні як не облік у встановленому порядку.

Що стосується доводів позивача на внутрішнє переміщення такого товару 25.12.2009 до іншої торгівельної точки, то колегія суддів оцінює їх критично з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно накладної на внутрішнє переміщення № АМ -00-011 від 25.12.2009 року, шампанське в кількості 180,00 пляшок вартістю 22,50 грн. було переміщено з магазину «Горілка, тютюн » до магазину «Княгиня Ольга».

Колегія суддів зазначає, що позивач не зміг пояснити, де саме знаходиться магазин «Княгиня Ольга» та не представив доказів та обґрунтованих пояснень належності такої господарської одиниці ТОВ «БТІ», враховуючи при цьому що в матеріалах справи наявні, надані позивачем, ліцензії, торгові патенти, згідно із якими позивач не здійснює діяльність у торговій одиниці із такою назвою.

Більш того, згідно із Відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей, яка складена під час перевірки 04.02.2010 перевіряючими на момент перевірки, у магазині «Горілка, тютюн, бакалія» по вул. Леніна, 43/16 знаходилося 175 пляшок «Шампанського напівсолодкого».

При цьому, згідно із підписом особи, які проводили розрахунки у даному магазині гр. ОСОБА_1 висновки інвентаризації станом на 04.02.2010 вона підтвердила.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень в приводу того яким чином 04.02.2010 в магазині знаходилося 175 пляшок шаманського які згідно із накладною 25.12.2009 в кількості 180 шт. були переміщені до іншої господарської одиниці.

Отже, факт відсутності відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено факт належного обліку товарів на місці їх реалізації.

Статтею 21 Закону № 265/95 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Отже, на підставі даної норми відповідачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію до позивача у розмірі 7875,00 грн. (3937,50 х2).

Згідно із абзацами 1, 2, 3 пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (надалі -Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Пунктом 4.4 Положення передбачено, що записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги.

Колегією суддів зазначає, що перевіркою 04.02.2010 встановлено не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 1613000806р/1 від 10.08.20009 за 03.02.2010 на підставі фіскального звітного чеку (Z- звіту) № 0099.

Сума не оприбуткування склала 135,80 грн. Записи в розділі 2 КОРО обліку руху готівки та сум розрахунків за 03.02.2010 відсутні.

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000806р/1 (розпочата 10.08.2009) ТОВ "БТІ", у розділі 1 "Фіскальні звітні чеки" 03.02.2010 грошові кошти в сумі 135,80 грн. надійшли до каси товариства на підставі фіскального звітного чеку РРО № Z- звіту) № 0099.

Поряд із цим, згідно із вказаною книгою розрахункових операцій 04.02.2010 на момент перевірки у розділі 2 «Облік рух готівки та сум розрахунків» не здійснено своєчасно у день їх надходження оприбуткування коштів згідно фіскального звітного чеку РРО № Z- звіту № 0099, що зафіксовано записом перевіряючих у книзі.

Колегія суддів зауважує, що здійснення позивачем оприбуткування коштів за 03.02.2010 року вже після проведення перевірки, не спростовує факт порушення норм пункту 2.6. Положення який покладає обов'язок на суб'єктів господарювання усю готівка, що надходить до кас, своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковувати, чого позивачем дотримано не було.

З огляду на викладене, застосування відповідачем рішенням від штрафних санкцій згідно із статтею 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 у п'ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованих коштів у розмірі 679,00 грн (135,80 х5) є обґрунтованим.

Щодо суті виявлених в ході перевірки 26.02.2010 року порушень колегією суддів встановлено наступне.

Перевіряючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 22 Закону № 265/95, колегія суддів враховує, що пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95 передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону № 265/95 місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

На момент перевірки денний Х - звіт бару (пл.Перемоги7, м. Кобеляки) містив дані про 212,00 грн., натомість згідно опису грошових коштів, складеному власноручно 26.02.2010 року особою, яка здійснювала розрахунки ОСОБА_2 на місці проведення розрахунків знаходилось 194,00 грн.

Отже, невідповідність коштів склала 18,00 грн.

Статтею 22 Закону № 265/95 встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме 90,00 грн. (18 грн х 5).

Оцінюючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та його не зберігання у книзі обліку розрахункових операцій, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265/95 зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті ( абзац 15 статті 2 Закону України № 265/95).

Відповідно до книги обліку розрахункових операцій №1613000809/1 (розпочата 08.09.2010) ТОВ "БТІ", у розділі 1 "Фіскальні звітні чеки" не зберігається фіскальний звітний чек (Z- звіт) за № 1886.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем допущено порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, а отже у відповідності до пункту 4 статті 17 цього ж Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій передбачено відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн (20х17 грн.

Оцінюючи правильність накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції за порушення порядку використання торгового патенту, а саме: торговий патент не розміщено у доступному для огляду місці (знаходився у папці з документами) колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року, № 98/96-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Положеннями статті 7 зазначеного Закону встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для. автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

При цьому колегія суддів зауважує, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено відсутність розміщення на доступному для огляду місці торгового патенту, про що зазначено в акті перевірки від 26.02.2010 № 0029/16/13/23/34865107, а тому відсутні підстави вважати недостовірними посилання податкового органу про відсутність розміщення позивачем на доступному для огляду місці торгового патенту, оскільки таку відсутність можна встановити шляхом візуального огляду торгового місця.

Таким чином, позивачем не представлено належних та допустимих доказів, які спростовують виявлене під час перевірки 26.02.2010 порушення використання торгового патенту, а саме: торговий патенту не розміщено у доступному для огляду місці.

Положеннями статті передбачено 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

З огляду на викладене, на підставі зазначеної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 160,00 грн.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БТІ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі № 2а-3296/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.