Ухвала

від 13.04.2011 по справі 15/343-06-9355а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-5337/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Бим М.Є.

                                                  Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

                                                  Чалого С.Я.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача:   Кутателадзе В.О.          

відповідача:  Румлянського А.Ф.

Генеральної прокуратури України: Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області та заступника прокурора Одеської області на постанову Господарського суду Одеської області від 13.11.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року

у справі №15/343-06-9355А

за позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»

до           Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області

про           скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

          У вересні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000562301/3 від 04.09.2006 року.

          Постановою Господарського суду Одеської області від 13.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

          Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Одеської області та заступник прокурора Одеської області оскаржили їх в касаційному порядку.

У касаційних скаргах скаржники просять скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за лютий та березень 2006 року, за результатами якої було складено Акт № 784/23-22447500 від 05.06.2006 року (далі –Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки позивачем було порушено приписи пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2, пункту 6.5 статті 6 Закону України від  03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від  03.04.1997 року № 168/97-ВР).

На підставі Акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562301/3 від 04.09.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2006 року у розмірі 683867,00 грн. та за лютий 2006 року у розмірі 2274210,00 грн.

19.12.2002 року між позивачем та фірмою «Leamar Anstalt»(Ліхтенштейн) було укладено договір № УМЛ-49-2 на перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню. Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по перевалці, зберіганню та експедируванню вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. 30.12.2004 року та 30.12.2005 року сторонами було укладено додаткові угоди щодо продовження строку дії договору № УМЛ-49-2 від 19.12.2002 року.  

31.03.2003 року між позивачем та фірмою «Cargotrans International Ltd» (Великобританія) було укладено договір № UML –310303 про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів. Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів.

На виконання зазначених договорів позивачем у лютому 2006 року та березні 2006 року на території України були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснено транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувалися за межі митної території України.

За здійснення вказаних робіт (послуг) позивачем було виставлено контрагентам інвойси та складено відомості по накопиченню судової партії при навантаженні на судна з зазначенням в них податку на додану вартість за нульовою ставкою.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України від  03.04.1997 року №168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.  

В силу вимог пункту 1.14 Закону України від  03.04.1997 року №168/97-ВР супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтею 274 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

Договори, інвойси, довідки, коносаменти, розрахунки митної вартості, вантажні митні декларації, акти здачі –приймання робіт підтверджують, що витрати по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню включені до митної вартості товарів. А послуги, що надав позивач контрагентам (нерезидентам) за вказаними договорами,  є послугами, супутніми експорту товарів, які повинні оподатковуватись за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну скаргу  без задоволення, а  судові рішення - без змін, якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.           

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

          Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області та заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

          Постанову Господарського суду Одеської області від 13.11.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.