Постанова

від 08.02.2007 по справі 15/343-06-9355а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/343-06-9355А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 р. Справа № 15/343-06-9355А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –Н.Ю. Павловій,

за участю представників сторін

від позивача: Ю.О. Муравіна

від відповідачів: Г.Л. Біляк, Н.М. Марченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 13.11.2006р.

у справі № 15/343-06-9355А

за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”

до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області здійснила виїзну позапланову перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за лютий 2006р. та березень 2006р., про що складено акт № 784/23-22447500                          від 05.06.2006р. (т. 3 а.с. 10-41).

В ході перевірки встановлені порушення: вимог п. 6.2.1. п. 6.1, п. 6.2,      п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р., оскільки при поданні податкових декларацій підприємством завищена сума бюджетного відшкодування у лютому 2006р. на 2274210,00грн. і в березні 2006р. на 683867,00грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000562301/0                          від 08.06.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2958077,00 грн. (т. 3 а.с. 48)

Рішенням ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області                             № 4558/10/23-086/с від 04.07.2006р. про результати розгляду первинної скарги вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. На підставі зазначеного рішення прийнято податкове повідомлення-рішення                                № 0000562301/1 від 03.07.2006 р.

За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області прийняла рішення від 26.07.2006р. № 18748/25-0007 яким скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” залишено без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 31.07.2006р. № 0000562301/2.

Рішенням ДПА України від 01.09.2006р. № 9703/6/25-0115 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області                 від 08.06.2006р. № 0000562301/0, від 03.07.2006р. № 0000562301/1 і                          від 31.07.2006р. № 0000562301/2 залишені без змін. На підставі вказаного рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000562301/3 від 04.09.2006р. (т. 3 а.с. 73).

ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000562301/3 від 04.09.2006р. як такого, що не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам.

Постановою господарського суду Одеської області від 13.11.2006р. (суддя В.С. Петров) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що послуги, які надав позивач (підприємство) контрагентам (нерезидентам) за договорами, є послугами, супутніми експорту товарів, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, не погоджуючись із постановою суду, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що послуги, які надав позивач (підприємство) контрагентам (нерезидентам) надавалися на митній території України. Судом при розгляді справи не було прийнято до уваги те, що положення п. 6.2 ст. 6 Закону „Про ПДВ” повинні розглядатися у сукупності положень п.п. 7.7.9 п. 7.7. ст. 7 цього закону. Тобто право користування нульовою ставкою з ПДВ при експорті товарів надано експортерам таких товарів. Отже, вартість наданих ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” послуг, місце поставки яких визначається як митна територія України, повинна включатися до бази оподаткування та оподатковуватися за ставкою 20 %.

ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” у запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на неправильне тлумачення відповідачем норм законодавства, а саме п.п. 3.1.3 ст. 3 Закону „Про ПДВ”, які регламентують порядок сплати податку на додану вартість при вивезенні товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.12.2002 р. між ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” та фірмою „Leamar Anstalt”(Ліхтенштейн), був укладений договір № УМЛ-49-2 на перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов'язання по перевалці, зберіганню та експедируванню вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з додатками, які є невід'ємною частиною даного договору. 30.12.2004р. та 30.12.2005р. сторонами було укладено додаткові угоди щодо продовження строку дії Договору № УМЛ-49-2 від 19.12.2002р.

31.03.2003р. між позивачем та фірмою „Сargotrans International Ltd” (Великобританія) був укладений договір № UML-310303 про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів.

На виконання зазначених договорів позивачем у лютому 2006р. та березні 2006р. на території України були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувалися за межі митної території України.

За виконані послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт, за здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів позивач виставив контрагентам для здійснення оплати вартості наданих послуг (робіт) інвойси та склав відомості по накопиченню судової партії при навантаженні на судна з зазначенням в них ПДВ за ставкою 0%.

Під час розгляду даної справи, встановлено, що спір виник із-за різного тлумачення сторонами п. 6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Податкова служба вважає, що застосування нульової ставки надано експортерам товарів, а підприємства, які надають послуги по перевантаженню, вивантаженню товарів, що експортуються, такого права не мають, оскільки послуги таких підприємств здійснюються на митній території України.

Позивач вважає, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування, тому що названа норма Закону не пов'язує застосування нульової ставки з місцем надання послуг.

Згідно до п. 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції від 25.03.2005р., при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування.

Пунктом 1.14 ст.1 названого Закону визначено термін  супутніх послуг, це - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України – митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Із аналізу вказаних норм випливає, що нульова ставка з податку на додану вартість застосовується при наявності трьох обов'язкових умов:

здійснення експорту товарів;

надані послуги повинні бути супутніми даному експорту товарів;

вартість цих послуг повинна бути включена у митну вартість товарів, що експортуються. При цьому законодавець не пов'язує застосування нульової ставки по ПДВ з місцем надання послуг.

Враховуючи, що наявність цих обов'язкових умов підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду про правомірність застосування позивачем нульової ставки при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг, відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Посилання скаржника на п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про ПДВ” не приймається судовою колегією до уваги, оскільки вказане положення стосується поставки товарів та послуг, тоді як у даному випадку мало місце вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (п.п. 3.1.3 п. 3.1. ст. 3 названого Закону) і ці операції оподатковуються за нульовою ставкою згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про ПДВ”.

Доводи скаржника на неврахування судом першої інстанції положень підпункту 7.7.9 пункту 7.7 статті 7 вищеназваного Закону не заслуговують на увагу, тому що зазначена норма застосовується до цивільно-правових угод, які не передбачають переходу права власності на експорт товарів (сукупних послуг), а позивачем такі угоди не укладались.

На підставі викладеного, господарський суд Одеської області обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність правової позиції відповідача чинному податковому законодавству та правомірно скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з чим підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 13.11.2006р. у справі № 15/343-06-9355А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом місяця у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                      Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                          Л.І. Бандура

Суддя                                                                                          В.Б. Туренко