Постанова

від 18.02.2008 по справі 09/4240

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

18.02.08

р.                                                                                                   

№ 09/4240                    Київський міжобласний апеляційний

господарський суд  у складі колегії

суддів:

Головуючого

судді                                         

Корсакової Г.В.,(суддя-доповідач)

Суддів                                                             

Ільєнок Т.В.,

  Мельника С.М.

при

секретарі судового засідання -Лисунь Г.Д.

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_1.

-за довіреністю

від

відповідача: ОСОБА_2.

-за довіреністю

розглянувши

апеляційну скаргу ОСОБА_3на рішення господарського суду Черкаської області від

19.11.2007 року

по

справі          № 09/4240 (суддя Курченко

Н.М.)

за

позовом          ОСОБА_3, м. Черкаси

до   Товариства

з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма «ЗІР», м. Черкаси

про          стягнення 9150,00 грн. вартості частини майна

пропорційно частці у статутному капіталі та належну частину прибутку,

в  с 

т  а  н 

о  в  и  в :

ОСОБА_3звернувся

до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»про стягнення 9150,00 грн.

вартості частини майна відповідача пропорційно частці позивача у статутному

капіталі ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та належну частину прибутку,

одержаного відповідачем у 2006 році до моменту виходу ОСОБА_3. із учасників

(засновників) відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних

вимог від 11.10.2007р. -а.с. 49-51).

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 11.10.2006р. позивач

являється засновником ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та його частка у

статутному капіталі становить 25%. 15 грудня 2006 року позивачем на адресу

відповідача була направлена нотаріально посвідчена 11.12.2006р. заява про вихід

позивача із складу учасників ТОВ ««Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та виплату в

грошовій формі належних йому вартості частини майна ТОВ «Виробничо-наукова

фірма «ЗІР»пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ «Виробничо-наукова

фірма «ЗІР» та належну частину прибутку, одержаного відповідачем у 2006 році до

моменту виходу. Проте, відповідачем в порушення вимог ст. 54 Закону України

«Про господарські товариства»та ст. 13 Установчого договору не здійснено

розрахунку з учасником при виході зі складу учасників ТОВ.

Відповідач

проти позову заперечував з посиланням на те, що позивач вийшов зі складу

учасників відповідача в квітні 1996 року та з ним проведено кінцеві розрахунки,

у зв'язку з чим позивач не являється учасником ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та

не має права на виплату йому вартості частини майна ТОВ «Виробничо-наукова

фірма «ЗІР»пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ «Виробничо-наукова

фірма «ЗІР»та належну частину прибутку, одержаного відповідачем у 2006 році.

Рішенням

господарського суду Черкаської області від 19.11.2007 року у справі № 09/4240 в

задоволенні позовних вимог ОСОБА_3відмовлено.

Рішення

місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

-

датою виходу позивача з товариства слід вважати дату подачі ним заяви виконавчому

директору ОСОБА_2. від 01 березня 1996 року;

-

факт відсутності державної реєстрації виходу ОСОБА_3. зі складу учасників

товариства не має юридичного значення для встановлення моменту його виходу зі

складу учасників;

-

позивачем 11.04.1996 року отримано 164 528 000 крб. коштів, внесених у

діяльність фірми та 85 000 крб. дивідендів, а отже, за висновком суду, з

позивачем проведений розрахунок при виході його зі складу учасників товариства.

Не

погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3звернувся до апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення

господарського суду Черкаської області від 19.11.2007 року та постановити нове

рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На

підставі апеляційної скарги ОСОБА_3. на рішення господарського суду Черкаської

області від 19.11.2007р. згідно ст.98 ГПК України Київським міжобласним

апеляційним господарським судом ухвалою від 25.12.2007р. порушено апеляційне

провадження.

ТОВ

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»подано відзив на апеляційну скаргу від

14.01.2008р., в якому відповідач просить рішення господарського суду Черкаської

області від 19.11.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу -без

задоволення.

Справа

розглядається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 04.02.2008р.

Представник

позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник

відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у

відзиві на апеляційну скаргу.

В

засіданні яке відбулось 18.02.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину

постанови.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного

господарського суду виходить з наступних обставин справи.

19

серпня 1994 року між громадянами України ОСОБА_4, ОСОБА_2.. ОСОБА_5. та

ОСОБА_3.(позивач) укладено нотаріально посвідчений установчий договір про

створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»(відповідач), зареєстрований в реєстрі за

№2-3655. Згідно умов установчого договору для забезпечення діяльності фірми за

рахунок внесків учасників утворюється Статутний фонд у розмірі 40 000 000 крб.,

учасники вносять внески по 10 000 000 крб., кожний (п. 4 Установчого договору)

( а.с.8-12).

30

серпня 1994 року у виконавчому комітеті Черкаської міської ради народних

депутатів зареєстрований Статут товариства, затверджений загальними зборами

засновників 14 серпня 1994 року ( а. с. 13-19).

21

січня 1995 року зборами засновників (протокол №2) змінений склад учасників

(засновників) товариства: виведений зі складу учасників ОСОБА_5. згідно поданої

ним заяви від 14.01.1995 року; виведений зі складу учасників ОСОБА_4., як

такий, що не вніс внесок до статутного фонду; задоволена заява ОСОБА_6. про

включення до складу учасників згідно заяви від 15.10.1994 року; визначені долі

внесків у формування коштів фірми в наступних розмірах: ОСОБА_2. 67,6%;

ОСОБА_6. - 27,18%; ОСОБА_3. - 5,22%: постановлено, що внесок в діяльність фірми

встановлюється у розмірі еквівалентному 30 тис. доларів США в рівних долях всіх

учасників, протягом трьох років вирівняти долі всіх учасників, не допускати

виключення учасників, крім виходу за власним бажанням; ОСОБА_2. призначений

виконавчим директором; також були розглянуті інші питання щодо виробничої

діяльності товариства (а.с.40-41).

01

березня 1996 року на ім'я виконавчого директора товариства ОСОБА_2. засновником

ОСОБА_3. була подана заява, згідно якої останній:

-

керуючись ст.9 Установчого договору, повідомив збори засновників про свій намір

вийти зі складу засновників і складу учасників 

товариства у відповідності з вимогами ст.5.3 Статуту;

-

посилаючись на ст.12 Установчого договору і ст.5.3 Статуту виразив бажання

продати свою долю (частку) одному із учасників фірми;

-          просив відповідно до ст.13

Установчого договору виплатити йому вартість майна пропорційно частці у

статутному фонді - 5,2%, а також затрати по організації фірми в розмірі 164 500

000 крб.;

-          виплатити частину отриманого прибутку

за  1995 

рік та січень, лютий  1996 року,

пропорційно його частці в статутному фонді (5,2%);

-          оплатити витрати на відрядження в

розмірі 4548 тис. крб.; оплатити повністю лікарняні листи в розмірі 5400 тис.

крб.:

-          оплатити витрати по експлуатації

власного автомобіля, поїздки до м. Київ в інтересах фірми в розмірі 9.000 тис.

крб.;

-          після задоволення своїх вимог та

отримання належних йому коштів зобов'язався передати фірмі    всі первинні та установчі документи та

документи про державну реєстрацію фірми;

-          у разі не задоволення вимог,

посилаючись на ст. 11 Установчого 

договору, повідомив про те, що буде змушений звернутися до суду на

захист своїх прав.

          До вказаної заяви був наданий

«розрахунок належних сум засновнику фірми «Зір»ОСОБА_3. при виході із

фірми»згідно якого сума, що підлягає до видачі, визначена ОСОБА_3 у розмірі 646

517 000 крб.  (а.с. 72-73).

07.03.1996

року ОСОБА_3. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма

«ЗІР»був направлений лист № 13, згідно з яким повідомлено, що заява про вихід

позивача зі складу учасників (засновників) товариства задоволена та внесені

ОСОБА_3. кошти в діяльність підприємства підлягають поверненню в повному

обсязі. Крім того, зазначено, що  сума

дивідендів за 1995р., що підлягає виплаті, становить 100516грн., прибуток

отриманий за січень-лютий 1996р. буде розподілений за результатами роботи за

1996р. При цьому вказано, що належні ОСОБА_3. кошти будуть виплачені на умовах

і в строки, передбачені установчим договором (а. с. 71).

Згідно

даних витягу з головної книги бухгалтерського обліку про рух коштів, внесених в

статутний  фонд та поповнення  оборотних коштів засновником  ОСОБА_3. за період з 01.01.1995 року по

01.06.1996 року ОСОБА_3. вніс 164528,00 тис. крб., нарахована сума дивідендів

за 1995р.- 100 000,00 тис. крб., видано дивідендів за мінусом утриманого

прибуткового податку з громадян - 85 000,00 тис. крб., виплачено внески в

статутний та оборотний фонди - 164 528,00 тис. крб. Видача коштів здійснена з

каси підприємства по видаткових касових ордерах від 11.04.1996 року №124,125

ОСОБА_7, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_3. (а.с.

36-39).

Згідно

даних Довідки №15а-438 з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики у

Черкаській області 03.02.2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»має ідентифікаційний код 21384393, первинна

реєстрація -30.08.1994 року, остання реєстрація - 23.12.2005 року, керівник

ОСОБА_2. ( а.с. 42).

Згідно

даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців станом на 11.10.2006р та на 17.08.2007р. учасниками

(засновниками) ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»є: ОСОБА_2., розмір внеску

1000,00 грн.; ОСОБА_3., розмір внеску 1000,00 грн.; ОСОБА_5., розмір внеску

1000,00 грн.; ОСОБА_4., розмір внеску 1000,00 грн. Місце знаходження

товариства: місто Черкаси, бул.Шевченка,258, нове свідоцтво про державну

реєстрацію видано 23.12.2005 року, керівник ОСОБА_2.( а.с. 25-29).

15 грудня

2006 року позивачем на адресу відповідача направлена нотаріально посвідчена

11.12.2006р. заява про вихід позивача із складу засновників ТОВ

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та виплату в грошовій формі належних йому

вартості частини майна ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»пропорційно його

частці у статутному капіталі ТОВ «Виробничо-наукова фірма «ЗІР»та належну

частину прибутку, одержаного відповідачем у 2006 році до моменту виходу (а.с.

20).

ТОВ

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»була надана відповідь від 02.03.2007р. в якій

зазначено, що ОСОБА_3. фактично вийшов зі складу засновників товариства в

квітні 1996 року та з ним був проведений кінцевий розрахунок (а.с. 24).

Перевіривши

матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським

судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності

підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. 

Стаття

10 Закону України «Про господарські товариства»та ст.9 Установчого договору про

створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-наукова фірма «ЗІР»передбачає право учасника у встановленому

порядку  в будь-який час вийти з

товариства незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства.

Право

на вихід реалізується у встановленому законом порядку та з урахуванням вимог,

передбачених установчими документами. Дане право не може бути обмежене.

Підставою для виходу з товариства є заява учасника.

Відповідно

до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з

товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини

майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата

провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і

в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства

вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику,

який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в

даному році до моменту його виходу.

Аналогічні

положення щодо оплати вартості майна при виході учасника з товариства з

обмеженою відповідальністю містяться в ст.13 Установчого договору про створення

і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма

«ЗІР».

Оскільки

вихід зі складу учасників товариства закон не пов'язує ні з рішенням зборів

учасників, ні з внесенням змін до установчих документів, днем виходу з

товариства, на який проводиться розрахунок вартості частки учасника, який

вийшов з товариства, є дата подачі ним заяви про вихід з товариства відповідній

посадовій особі товариства.

Як

вбачається зі змісту поданої 01 березня 1996р. на ім'я виконавчого директора

ОСОБА_2. заяви, ОСОБА_3., посилаючись на ст. 9 Установчого договору, яка

передбачає право учасника вийти з товариства та ст. 13 Установчого договору,

яка містить положення щодо оплати вартості майна при виході учасника з

товариства, виразив своє волевиявлення вийти з товариства з обмеженою

відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Зір», та просив виплатити йому вартість

майна фірми та частину прибутку за 1995р. і січень-лютий 1996р. пропорційно

його частці в статутному фонді.  Додатком

до вказаної заяви був наданий «розрахунок належних сум засновнику фірми

«Зір»ОСОБА_3. при виході із фірми».

Факт

подання заяви від 01.03.1996р.  позивач

не заперечує.  На доводи представника

позивача про те, що подана ОСОБА_3. заява не була нотаріально оформлена, судова

колегія зазначає, що законодавством, чинним на дату подання позивачем заяви, не

вимагалось подання товариству фізичною особою нотаріально засвідченої заяви про

свій  вихід зі складу засновників

(учасників). Приписами п.18 Положення про державну реєстрацію суб'єктів

підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України

29.04.1994 № 276 (в редакції чинній на час подання позивачем вищевказаної

заяви), на яке посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, було лише

передбачено, що у разі внесення змін до установчих документів, пов'язаних із

виходом із складу засновників суб'єкта підприємницької діяльності, фізична

особа подає нотаріально засвідчену копію документа про свою згоду

на вихід.

Подання

заяви про вихід є односторонньою дією, спрямованою на припинення корпоративних

відносин, тобто є односторонньою угодою. Така угода є дійсною з моменту її

вчинення, і дійсність не залежить ні від згоди товариства, ні від реєстрації

змін до установчих документів, а відтак факт відсутності державної реєстрації

виходу ОСОБА_3. зі складу учасників товариства, на що посилається позивач, не

впливає на дійсність волевиявлення учасника товариства вийти з товариства

згідно поданої ним заяви та на встановлення дати виходу зі складу учасників

товариства.

Отже,

враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого

господарського суду про те, що днем виходу позивача з товариства слід вважати

дату подачі ним заяви виконавчому директору ОСОБА_2., а саме  01 березня 1996р.

Листом

від 07.03.1996р. № 13 відповідач, за результатами розгляду заяви позивача від

01.03.1996р., повідомив останнього, що його внесок в кошти фірми  станом на 01.03.1996р. склав 164528 тис.

крб.., сума дивідендів за 1995р., що підлягає виплаті, становить 100516 крб.,

прибуток отриманий за січень-лютий 1996р. буде розподілений за результатами роботи

за 1996р. При цьому вказано, що належні ОСОБА_3. кошти будуть виплачені на

умовах і в строки, передбачені установчим договором.

Згідно

зі ст.13 Установчого договору про створення і діяльність товариства з обмеженою

відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Зір», при виході учасника з фірми

йому виплачується вартість майна фірми, пропорційна його частки у статутному

фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов

з фірми, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою

фірми вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного

товариством в даному році і до моменту його виходу.

Отже,

оскільки розрахунок вартості частки учасника, який вийшов з товариства,

проводиться на день виходу з товариства, яким є дата подачі заяви про вихід,

відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства»та ст.13

Установчого договору позивачу мали бути виплачені після затвердження звіту за

1996р. і в строк до 01.03.1997р. вартість частини майна товариства, пропорційна

його частці у статутному фонді та належна йому частка прибутку, одержаного

товариством в 1996 році до моменту його виходу. Доказів здійснення відповідних

розрахунків з позивачем відповідачем не надано.

Як

вбачається з матеріалів справи позивач отримав, згідно видаткових касових

ордерів № 124, № 125 від 11.04.1996р. дивіденди за 1995р. в сумі 85000000 крб.

та 164528000 крб. коштів, внесених у діяльність фірми. Висновок місцевого

господарського суду про те, що з позивачем у квітні 1996 року проведений

розрахунок при виході його зі складу учасників товариства відповідно до Статуту

та Закону є помилковим, оскільки не відповідає вищевикладеним приписам  ст.54 Закону України «Про господарські товариства»та

ст.13 Установчого договору.

За

ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої

порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно

до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення

права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна

була дізнатися про порушення свого права.

Право

на позов щодо отримання належних позивачу коштів при виході  з товариства згідно з поданою ним 01.03.1996

року заявою у позивача виникло з дня закінчення встановленого ст.54 Закону

України «Про господарські товариства»та ст.13 Установчого договору строку для

здійснення таких виплат, тобто з 02.03.1997р., отже з цього часу розпочався

перебіг строку позовної давності.

Проте,

своїм правом на захист у встановлений діючим на той час ЦК УРСР строк для

захисту порушеного права, позивач не скористався.

Враховуючи

вищевикладене, судова колегія вважає, що встановлені у даній справі обставини

спростовують доводи позивача про те, що датою його виходу зі  складу засновників (учасників) товариства з

обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Зір» є дата отримання

відповідачем нотаріально засвідченої 11.12.2006 р.  заяви позивача про його вихід зі складу

учасників, а саме 20.12.2006р.,  а відтак

позовні вимоги про стягнення з відповідача 9150 грн. вартості частини майна

товариства пропорційно частці позивача у статутному капіталі  та належної позивачу частини прибутку,

одержаного товариством в 2006р. до моменту виходу з товариства, є

необґрунтованими.

З

огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав

для скасування рішення господарського суду Черкаської області від 19.11.2007

року.

Керуючись

ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ОСОБА_3на рішення

господарського суду Черкаської області від 19.11.2007 року у справі № 09/4240

залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської

області від 19.11.2007 року у справі № 09/4240 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 09/4240 повернути

до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                                     

     Г.В. Корсакова

Судді:                                                                                                    

Т.В. Ільєнок 

С.М. Мельник                                         

Дата відправки  05.03.08