Постанова

від 23.06.2008 по справі 09/4240

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 23 червня 2008 р.                                                                                   

№

09/4240 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Ковтонюк

Л.В.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

Мамонтової О.М.

за

участю представників:

позивача                                          

ОСОБА_2. довіреність від 16.10.2006     

відповідача                                       Лемещук В.В. довіреність № 2                                                           

від 20.06.2008

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу

 ОСОБА_1

на  постанову

Київського

міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2008

у

справі  господарського суду

№

09/4240  Черкаської області

за  позовом

ОСОБА_1

 до

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма

"ЗІР" 

 про

стягнення

9150 грн. вартості частини майна пропорційно частці у статутному капіталі та

належну частину прибутку

Рішенням

господарського суду Черкаської області від 19.11.2007 (суддя Курченко Н.М.),

залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 18.02.2008 (колегія у складі суддів: Корсакової Г.В.,

Ільєнок Т.В., Мельника С.М.), у позові відмовлено повністю.

Не

погоджуючись із постановою Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 18.02.2008, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить

скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від 18.02.2008 та рішення господарського суду Черкаської області від 19.11.2007

як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове

рішення про задоволення позову.

Дослідивши

матеріали справи, Вищий господарський суд України 

В С Т А Н О В И В:

В

серпні 2007 року ОСОБА_1звернувся до господарського суду Черкаської області з

позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова

фірма "ЗІР" про стягнення 1000 грн. вартості частини майна

пропорційно частці у статутному капіталі та належної частини прибутку в 2006

році до моменту виходу ОСОБА_1 з товариства.

Обґрунтовуючи

свої вимоги, позивач зазначив, що він являється засновником Товариства з

обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "ЗІР".

15.12.2006 ним на адресу відповідача була направлена нотаріально посвідчена

заява від 11.12.2006 про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "ЗІР" та виплату в

грошовій формі належних йому вартості частини майна, оскільки його частка у статутному

капіталі становить 25%,  та належну

частину прибутку, одержаного відповідачем у 2006 році до моменту виходу.

Відповідачем в порушення вимог ст. 54 Закону України “Про господарські

товариства” та ст. 13 Установчого договору не здійснено розрахунку з учасником

при виході зі складу учасників товариства.

Приймаючи

рішення у справі про відмову в позові, суди першої та апеляційної інстанції

виходили з того, що позивачем 01.03.1996 на ім'я виконавчого директора

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма

"ЗІР" була подана заява, згідно якої останній повідомив збори

засновників про свій намір вийти зі складу засновників і складу учасників  товариства у відповідності з вимогами ст.5.3

Статуту, просив відповідно до ст.13 Установчого договору виплатити йому

вартість майна пропорційно частці у статутному фонді - 5,2%, а також затрати по

організації фірми, виплатити частину отриманого прибутку за  1995 

рік та січень, лютий 1996 року, пропорційно його частці в статутному

фонді (5,2%).          07.03.1996 року

ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукова фірма “ЗІР”

був направлений лист № 13, згідно з яким повідомлено, що заява про вихід

позивача зі складу учасників товариства задоволена та внесені ОСОБА_1 кошти в

діяльність підприємства підлягають поверненню в повному обсязі. Факт подання

заяви від 01.03.1996 позивач не заперечує. 

Законодавством, чинним на дату подання позивачем заяви, не вимагалось

подання товариству фізичною особою нотаріально засвідченої заяви про свій  вихід зі складу засновників (учасників).

Встановлені

у даній справі обставини спростовують доводи позивача про те, що датою його

виходу зі складу засновників (учасників) товариства з обмеженою

відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Зір” є дата отримання відповідачем

нотаріально засвідченої 11.12.2006 заяви позивача про його вихід зі складу

учасників, а саме 20.12.2006, оскільки вихід зі складу учасників товариства

закон не пов'язує ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до

установчих документів, днем виходу з товариства, на який проводиться розрахунок

вартості частки учасника, який вийшов з товариства, є дата подачі ним заяви про

вихід з товариства відповідній посадовій особі товариства.

Вказані

висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства

України. Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення

касаційної скарги.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну

скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2008 у

справі № 09/4240 залишити без змін.

Головуючий                                                                             

        Л.Ковтонюк

судді:                                                                                                 

М.Михайлюк

О.Мамонтова