Постанова

від 13.02.2008 по справі 5/64-71

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                         

13.02.08                                                                                    

      Справа  № 5/64-71

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                     

Скрутовський

П.Д.

                                                                Якімець

Г.Г.

При  секретарі 

судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну

скаргу приватного підприємця (далі ПП) ОСОБА_1. від 23.08.07р.

на ухвалу   господарського суду Волинської області від

23.07.2007р. про забезпечення позову

у

справі         №5/64-71

за позовом   

Приватного підприємця (далі ПП) ОСОБА_2., смт.Маневичі

до відповідача   ПП

ОСОБА_1., смт.Маневичі

за участю третьої

особи без самостійних вимог на стороні позивача: ТзОВ «Маневицький завод продовольчих

товарів», смт.Маневичі

за участю третьої

особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Підприємця ОСОБА_3, м.Тернопіль

про          повернення майна на суму 149395,92 грн. в натурі або

відшкодування його вартості

за участю

представників

     від  позивача  - ОСОБА_4., ОСОБА_5.,ОСОБА_6.

-представники (дов. у справі);

      від відповідача - ОСОБА_7. -представник (дов. у

справі);

      від третіх осіб -не з'явились

(належно повідомлені).

Розпорядженням

голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі

колегії суддів.

Причини

відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалами

суду апеляційною інстанції від 05.12.07р. та від 15.01.08р. залучено до участі

у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача

підприємця ОСОБА_3та на стороні позивача ТзОВ «Маневицький завод продовольчих

товарів».

Права  та 

обов'язки  згідно  ст.22 ГПК 

України   роз'яснено, заяв  про 

відвід  суддів  не 

поступало.

Ухвалою

господарського суду Волинської області від 23.07.2007р. у справі №5/64-71

(суддя Слупко В.Л.) за позовом ПП ОСОБА_2. до ПП ОСОБА_1. про повернення майна

на суму 149395,92 грн. в натурі або відшкодування його вартості заборонено

відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно майна, заявленого до повернення в

натурі в позовній заяві №01-35/1874 від 19.07.07р.

Вищезазначену

ухвалу прийнято місцевим господарським судом на підставі ст.ст.66, 67 ГПК

України з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача та

з врахуванням того, що позовна вимога стосується безпосередньо витребування

спірного майна.

          З підстав, зазначених в апеляційній

скарзі, відповідач оскаржив ухвалу суду, як прийняту з порушенням судом першої

інстанції норм процесуального права, стверджуючи про відсутність в матеріалах

справи доказів в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову,

утруднення чи неможливості виконання судового рішення, зокрема, на думку

апелянта, в оскаржуваній ухвалі всупереч вимогам ст.86 ГПК України не зазначено

мотиви її винесення та відсутня вказівка на конкретні дії, що повинні вчинити

сторони у строки, визначені господарським судом. 

Враховуючи

вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині

вжиття заходів до забезпечення позову.

Позивач

не погоджується з такими доводами апелянта, наполягаючи у своєму відзиві на

тому, що суд першої інстанції підставно застосував приписи ст.66 ГПК України та

виніс оскаржувану ухвалу суду щодо забезпечення позову.

Розглянувши

матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

в

позовній заяві ПП ОСОБА_2. просить заборонити ОСОБА_1. вчиняти будь-які дії по

відчуженню, переміщенню, знищенню, приховуванню, укладенню будь-яких правочинів

з третіми особами щодо рухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а

саме: печі ротаційні марки ЕРШРП серії 021211 завод.№185, 186, 187 в кількості

3 шт.; шафи розстійні марки ЕРШРШ серії 021222 завод.№534, 535, 536 в кількості

3 шт.; тістомісильні машини в кількості 2 шт.; просіював «Піонер»в кількості 1

шт.; діжеперекидач в кількості 1 шт.

Вищезазначені

вимоги позивача щодо забезпечення позову задоволенні судом першої інстанції,

про що останнім винесено оскаржувану ухвалу суду від 23.07.07р.

В

позовній заяві вказано, що 26.12.2006р. між ОСОБА_2. та ОСОБА_8. укладено

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, а

саме будівля адмінприміщення та цеху А-2, будівля консервного цеху Е-1, будівля

складу сировини Е-1, будівля цеху сухих концентратів Д-1, будівля безалкогольного

цеху Г-1, будівля мельниці Б-2, що розташовані по АДРЕСА_1, при цьому за усною

домовленістю після реалізації вказаних будівель позивач повинен був забрати

обладнання та інвентар, які залишилися в цих будівлях та на території

Маневицького заводу продовольчих товарів.

Проте,

як стверджує позивач, обладнання та інвентар ОСОБА_8. не повернула, а

приміщення, де знаходиться спірне майно, здані нею в оренду ПП ОСОБА_1.

З

матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8. є власником нежитлових приміщень будівлі

АДРЕСА_1згідно укладених з ОСОБА_2. договорів купівлі-продажу нерухомого майна

26.12.2006 року, в тому числі і приміщення хлібопекарні, однак в цих договорах

не обумовлюється наявність будь-якого майна, а також порядок розпорядження ним.

Також,

у даній справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2. передала на

зберігання ОСОБА_8. спірне майно, про що може свідчити відповідний договір

зберігання чи акт передачі майна на зберігання, а так само докази того, що таке

майно на момент відчуження будівель знаходилося в приміщенні хлібопекарні та

підлягало поверненню ОСОБА_2.

Судом

апеляційної інстанції встановлено, що приймаючи рішення у справі №2-108 за

позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_8. про витребування майна із чужого незаконного

володіння, яким Маневицьким районним судом позов було задоволено частково, суд

із зазначеного в протоколі речових доказів виключив три електропечі, три

електрошафи, дві тістомісильні машини та просіювач, виходячи з того, що з

оглянутих судом доказів, а саме накладної №00014 від 09.02.2007 року про

придбання обладнання, договору здачі в оренду основних засобів від 01.02.2007

року між ОСОБА_8. та ОСОБА_1., платіжним дорученням від 29.03.2007 року про

сплату за придбане майно, вбачається, що таке майно було придбане у підприємця

ОСОБА_3. підприємцем ОСОБА_1. і використовується останнім в орендованому

приміщенні.

Ухвалою

апеляційного суду Волинської області від 04.07.2007 року рішення Маневицького

районного суду від 11.04.2007 року у справі №2-108 залишено без змін,

виключивши з мотивувальної частини рішення покликання суду на те, що три

електропечі ротаційні та три електрошафи розстійні придбані підприємцем

ОСОБА_1. у підприємця ОСОБА_3.

Господарський

суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з

своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення

позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття

таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду (ст.66 ГПК України).

Статтею

67 цього ж Кодексу передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на

майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві

вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета

спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого

документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Однак,

судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних обставин, що

мають місце в даній справі, які б утруднили чи зробили неможливим виконання

рішення господарського суду, а також не вказано конкретно, які конкретно дії

забороняється вчиняти відповідачу щодо майна, заявленого до повернення в натурі

в позовній заяві №01-35/1874 від 19.07.07р.

Враховуючи

вищевикладені норми права та обставини справи, судова колегія вважає, що

місцевим господарським судом неправомірно застосовано заходи про забезпеченню

позову.

Таким

чином, оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

На

підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103, 104, 105, 106 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити. Ухвалу

господарського суду Волинської області від 23.07.07р. у цій справі скасувати.

2.          Постанова суду набирає законної сили

з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

Головуюча-суддя                                                                  

О.П. Дубник

суддя                                                

                                        П.Д.Скрутовський 

суддя                                                                                        

Г.Г.Якімець

Постанова підписана

18.02.2008р.