Рішення

від 02.03.2009 по справі 2-477/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа № 2-477/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

02 березня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Попової Ю.П.,

при секретарі - Жданової Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди.

У обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 22 червня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. За договором позики відповідач отримав у борг від позивача 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень, які зобов’язався повертати поступово, віддаючи що місяця з кожної зарплати по 500 (п’ятсот) гривень, до повного погашення боргу, навіть з можливістю дострокового погашення.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути гроші, але у відповідь чув відмову.

Відповідно розрахунку, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з липня 2007 року по червень 2008 року включно становить 16950 гривень. На день подачі позовної заяви 04.09.2008 року час прострочення складає 409 днів. 3 % річних від простроченої суми складають 504, 25 гривень. Таким. чином, станом на дату подачі позову сума заборгованості відповідачів складає проіндексована сума боргу 16950 гривень, 3 % річних 504 грн. 25 коп., а всього 17454 грн. 25 коп.

Відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань позичені грошові кошти не повернув, їм не було здійснено не єдиного обіцяного що місячного платежу. Через несвоєчасне повернення відповідачем позичених коштів позивач весь час відчуває хвилювання через його подальше матеріальне положення, позивач та його сім’я вимушені були матеріально обмежувати себе. Неповернуті кошти порушили плановий прибутково-витратний баланс, що суттєво вплинув на сімейний бюджет. Також, ця подія негативним чином відобразилась на стані здоров’я позивача. Моральну шкоду, що була завдана позивачу недобросовісною поведінкою ОСОБА_2, позивач оцінив у 5000 гривень. В зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 17 454 грн. 25 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, судові витрати в сумі 183, 04 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити їх.

Відповідач двічі в судове засідання не з’явився, причин не явки суду не повідомив, був належним чином повідомленим. Таким чином, в силу ч.2 ст. 77 ЦПК України, суд вважає, що відповідач не заявився до суду без поважних причин. Згідно з вимогами ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. ст. 1047, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність гроші..., а позичальник зобов’язується повернути кредитору таку ж суму грошей.

На підставі ст. ст. 536, 1048 ЦК України боржник зобов»язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 22 червня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. За договором позики відповідач отримав у борг від позивача 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень, які зобов’язався повертати поступово, віддаючи що місяця з кожної зарплати по 500 (п’ятсот) гривень, до повного погашення боргу, навіть з можливістю дострокового погашення.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути гроші, але у відповідь чув відмову.

Індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України та публікуються в газеті «Урядовий кур’єр».

Відповідно до ст. ст. 19, 21, 22 Закону України «Про інформацію» ці показники є офіційними та могуть бути використані для здійснення перерахунків.

Відповідно розрахунку, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з липня 2007 року по червень 2008 року включно становить 16950 гривень. На день подачі позовної заяви 04.09.2008 року час прострочення складає 409 днів. 3 % річних від простроченої суми складають 504, 25 гривень. Таким чином, станом на дату подачі позову сума заборгованості відповідачів складає проіндексована сума боргу 16950 гривень, 3 % річних 504 грн. 25 коп., а всього 17454 грн. 25 коп.

Відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань позичені грошові кошти не повернув, їм не було здійснено не єдиного обіцяного що місячного платежу. Через несвоєчасне повернення відповідачем позичених коштів позивач весь час відчуває хвилювання через його подальше матеріальне положення, позивач та його сім’я вимушені були матеріально обмежувати себе. Неповернуті кошти порушили плановий прибутково-витратний баланс, що суттєво вплинув на сімейний бюджет. Також, ця подія негативним чином відобразилась на стані здоров *я позивача. Моральну шкоду, що була завдана позивачу недобросовісною поведінкою ОСОБА_2, позивач оцінив у 5000, гривень.

Вказані докази дають підстави суду зробити висновок про те, що відповідач зобов’язаний повернути позивачу взяті у нього в позику гроші з урахуванням індексу інфляції за період з липня 2007 року по червень 2008 року включно становить 16950 гривень. На день подачі позовної заяви 04.09.2008 року час прострочення складає 409 днів. 3 % річних від простроченої суми складають 504, 25 гривень. Таким чином, станом на дату подачі позову сума заборгованості відповідачів складає проіндексована сума боргу 16950 гривень, 3 % річних 504 грн. 25 коп., а всього 17454 грн. 25 коп.

Також суд вважає, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки суми заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000 гривен та витрати по сплаті держмита у сумі 183, 04 гривні та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. ст. 536, 1047, 1048 1049, ЦК України,

ВИРІШІВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 17454, 25 (сімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 25 копійок, моральну шкоду у розмірі 5000 (п*ять тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у сумі 183, 04 (сто вісімдесят три) гривні 04 копійки та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривен.

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського района м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач має право, оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.