Постанова

від 18.03.2008 по справі б-39/21-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-39/21-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2008 р.                                                                                    № Б-39/21-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргуТОВ "Укрнафтосервіс"

на ухвалу

Господарського суду Харківської області   від 16.05.2007

у справі господарського суду№ Б-39/21-06Харківської області

за заявоюТОВ "Укрнафтосервіс"

доДП "Дублянський спиртовий завод"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2007 у справі №Б-39/21-06 (суддя Швидкін А.О.) відкладено підготовче засідання суду, зобов'язано кредитора надати на адрес суду оригінали документів, зобов'язано боржника надати інформацію щодо фінансового становища, відмовлено в задоволенні клопотання  ТОВ “Укрнафтосервіс” про відсторонення  керівника боржника від виконання обов'язків з посиланням на те, що боржник жодних перешкод у виконанні розпорядником майна своїх обов'язків не чинить, на всі запити розпорядника майна реагує вчасно, а суду не надано належних доказів щодо необхідності відсторонення керівника боржника від виконання обов'язків керівника та покладення обов'язків керівника на розпорядника майна.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, ТОВ "Укрнафтосервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області   від 16.05.2007 у справі №Б-39/21-06 скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання  ТОВ “Укрнафтосервіс” про відсторонення  керівника боржника від виконання обов'язків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши  в касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи , перевіривши застосування   норм  матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає не  задоволенню, виходячи з такого.

          Ухвалою   господарського суду Харківської області від 23.03.2006  порушено справу про банкрутство Державного підприємства “Дублянський спиртовий завод” . Проведення підготовчого засідання призначено на 17.04.2006 р. З моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення  вимог кредиторів, а саме заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, заборонено нарахування неустойки  (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2006 за наслідками підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чобот О.А.

          З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2007  до господарського суду Харківської області надійшло клопотання ініціюючого кредитора, в якому він, з посиланням на ч.16 ст.13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, просив суд передати повноваження  керівника боржника розпоряднику майна –арбітражному керуючому Чобот О.А., посилаючись на те, що за час провадження у справі про банкрутство керівником боржника не було здійснено жодних дій щодо погашення заборгованості перед кредитором.

Згідно ч.16 ст.13 Закону України від  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

          Згідно ч.4 ст.12 названого Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф,  пеня), не застосовуються інші санкції  за  невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань  щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових  платежів).

          Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом першої інстанції, що  клопотання ініціюючого кредитора не ґрунтуються на Закону, оскільки керівник боржника не мав правових підстав   для погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором, після порушення провадження у справі та введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

          Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено норм, які дозволяли б боржнику при проведені процедури розпорядження майном одночасно задовольнити вимоги кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів.

          Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час процедури розпорядження майном, боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів на які, згідно з ч. 6 ст. 12 Закону не поширюється дія мораторію, в зв'язку з чим ,  не вбачає підстав для скасування  ухвали господарського суду Харківської області від 16.05.2007.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Укрнафтосервіс"   залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.05.2007 у справі №Б-39/21-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін