Рішення

від 20.03.2008 по справі 31/1-08-54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/1-08-54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2008 р.Справа  № 31/1-08-54

Позивач: Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно –Західного регіону Чорного моря

Прокуратура Одеської області в інтересах держави на боці позивача

Відповідач: ДП „Іллічівський морський торговельний порт”

про стягнення 16 151 грн. 43 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кирплюк Д.В. (06.03.2008 року була присутня Фекліна Л.В.)

від прокуратури: Прилипко І.О. (06.03.2008 року була присутня Лянна О.А.)

від відповідача: Попова Н.О., Юрченко О.А.

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнення з відповідача 16 151 грн. 43 коп. відшкодування матеріальної шкоди завданої забрудненням і засміченням земельних ділянок на території відповідача

          З відзиву на позов відповідача убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.

Представники позивача позов підтримали.

Представники прокуратури позов підтримали.

Представники відповідача позов не визнали.

Матеріалами справи встановлено:

          З копії акту перевірки складеного позивачем від 10.04.2007 року убачається, що на території відповідача здійснено не санкціоноване складування відходів будівельних, та металобрухту, чим здійснено засмічення та забруднення земельної ділянки 12,3мХ5,8м, та земельної ділянки 7,8мХ8,15м. В цьому акті не зазначено які саме шкідливі речовини потрапили у землю з відходів і не вказано які саме негативні зміни щодо якості та/або кількості відбулися з землею щодо факту спричинення шкоди землі. Також в цьому акті не зазначені будь –які докази та дослідження щодо встановлення негативних змін щодо якості та/або кількості землі внаслідок складування відходів.

          Суд відхиляє протокол від 18.04.2007 року про адміністративне правопорушення, та постанову від 18.04.2007 року про накладення адміністративного стягнення, оскільки ці документи не встановлюють факт спричинення шкоди земельним ділянкам.

          З розрахунку відшкодування шкоди зробленого позивачем убачається, що розмір відшкодування шкоди складає 16 151 грн. 43 коп.

          Суд відхиляє надану відповідачем інвентаризаційну картку від 01.10.2007 року, оскільки з її змісту не убачаються будь –які фактичні відомості які мають значення для справи.

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” –ст. 20.      До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: з) подання позовів про  відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ст. 55. Суб'єкти права власності на відходи  повинні   вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за   наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах  установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує   можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей. Ст. 68. Порушення законодавства України про  охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: и) забрудненні навколишнього природного середовища, й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні,   використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Ст. 69. Шкода, заподіяна внаслідок порушення  законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно  від  збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Ст. 47. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного  середовища  утворюються  Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський  Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за  місцем  заподіяння  екологічної шкоди за рахунок: б)  частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону  навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно  з чиним законодавством. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чиним законодавством.

Відповідно до ЗУ „Про відходи” –ст. 1. У цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні: спеціально відведені місця чи об'єкти  -  місця  чи  об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр   тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення  відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Ст. 33. Зберігання та видалення відходів  здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до Положення „Про Державну екологічну інспекцію з охорони          довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря” затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.2006 року № 528,                                   зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 р. за № 40/13307 - 1. Державна   екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону  Чорного моря є спеціальним підрозділом Міністерства охорони   навколишнього природного середовища України та входить до сфери його управління. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього  природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження  з радіоактивними відходами)та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки. 5. Інспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону  навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної  безпеки виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних і районних у містах (у разі їх створення) рад з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади щодо контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України та особами без громадянства, а також іноземними юридичними і фізичними особами... 6. Інспекція   та її посадові особи під час виконання покладених на них завдань мають право: 12) подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Методики „Визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і  засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та    ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованої в Міністерстві                           юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725 – 1.2. Методика встановлює порядок   розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в  процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення  промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. 2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні: Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи  видалення; Забруднення - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах земель внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін; Засмічення - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. 3.1. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що  перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного  паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). 3.2. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні  предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до   забруднення навколишнього природного середовища. 3.6. У випадках складних ситуацій,  коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

          Відповідно до ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” –ст. 7. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2008 рік у частині доходів є: 41) 65   відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону  навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Ст. 52.  Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2008 році є: 20) 35 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про  охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим бюджетів - 25   відсотків, Київського та Севастопольського міських бюджетів - 35 відсотків.

Відповідно до БК України –ст. 50. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок  Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Ст. 78. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються   безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

          В даному випадку між сторонами виник спір з приводу відшкодування відповідачем матеріальної шкоди яку як вважає позивач відповідач спричинив земельним ділянкам на своєї території через їх засмічення та забруднення відходами.

          Під час розгляду справи позивач повинен був доказати незаконність дій відповідача, факт спричинення землі шкоди, та зв`язок між незаконними діями та фактом шкоди.

Щодо законності чи не законності дій відповідача.

Як пояснили представники відповідача в судовому засіданні, відповідач не мав відповідного дозволу на розміщення відходів на земельних ділянках зазначених у акті перевірки (12,3мХ5,8м, та 7,8мХ8,15м.). Актом перевірки від 10.04.2007 року також встановлений факт не санкціонованого складування відповідачем відходів на вказаних земельних ділянках.

Відсутність дозволу на розміщення відходів є порушенням ст. 55 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 33 ЗУ „Про відходи”.

Отже дії відповідача щодо розміщення відходів на вказаних земельних ділянках є не законними.

Щодо факту спричинення шкоди землі.

Ст. 1166 ЦК України та ст.ст. 68, 69 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлюють, що відшкодуванню підлягає шкода лише в разі якщо шкода дійсно була спричинена. Відповідно якщо через незаконні дії шкода спричинена не була відсутні підстави для її відшкодування в зв`язку з її відсутністю.

Методика „Визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і  засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” встановлює, що шкода землі полягає у кількісних або якісних змінах у землі.

В даному випадку доказів будь –яких кількісних або якісних змін у вказаних вище земельних ділянках позивачем не надані. Зокрема в акті перевірки від 10.04.2007 року не зазначено які саме шкідливі речовини потрапили у землю з відходів і не вказано які саме негативні зміни щодо якості та/або кількості відбулися з землею.

З цього приводу також слід звернути увагу на те, що вказана Методика не передбачає у переліку шкідливих речовин відходи будівельні та металобрухт.

Отже позивач не доказав факту спричинення землі шкоди.

Таким чином, хоча відповідач здійснив незаконні дії щодо розміщення відходів на земельних ділянках, однак земельним ділянкам від цього шкода спричинена не була.

Оскільки шкода спричинена не була відсутні підстави для її відшкодування.

Щодо правомірності вимоги позивача стягнути 16 151 грн. 43 коп. на свою користь.

Позивач має право звертатися до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди спричиненої порушенням природоохоронного законодавства.

Однак позивач не має право вимагати стягнення відповідних сум на свою користь, оскільки кошти від відшкодування шкоди спричиненої порушенням природоохоронного законодавства спрямовуються у відповідних частках до Державного і місцевих бюджетів. В свою чергу БК України прямо забороняє органам стягнення акумулювати на своїх рахунках грошові кошти які мають безпосередньо зараховуватися на рахунки Державного і місцевих бюджетів.

Отже вимога позивача про стягнення 16 151 грн. 43 коп. на свою користь прямо суперечить ст.ст. 7, 52 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та ст.ст. 50, 78 БК України.

          Слід роз`яснити позивачу, що він має право звертатися з відповідним позовом до суду і вимагати стягнення відповідних сум безпосередньо на користь відповідних бюджетів з урахуванням часток розподілення цих сум між бюджетами.

          На підставі викладеного в задоволенні позову слід відмовити.

          Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову –відмовити.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 21.03.2008                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 01.04.2008 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.