Постанова

від 08.10.2008 по справі 31/1-08-54

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/1-08-54

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2008 р.                                                                                    № 31/1-08-54  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                         Кривди Д.С.,

суддів                                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        не з'явився

від відповідача:    Попова Н.О.

прокурор:              Громадський С.О.

розглянувши  касаційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р.

у справі №  31/1-08-54 Господарського суду Одеської області

за позовом  Державної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря

до Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”

за участю Прокуратури Одеської області

про  стягнення 16151,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря звернулася до Господарського суду Одеської Області з позовом до Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення 16151,43 грн. заподіяних збитків.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2008р. (суддя В.М.Лєсогоров) в задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2008р., заступник прокурора Одеської області вніс апеляційне подання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. (судді: О.О.Журавльов, В.М.Тофан, М.В.Михайлов) апеляційне подання задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2008р. скасовано, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” на користь держави в особі Державної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України збитків у розмірі 16151,43 грн., стягнуто з Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” до Державного бюджету України державне мито у розмірі 242,27 грн., стягнуто з Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” до Державного бюджету України оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2008р. Свою вимогу Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено:

10.04.2007р. представниками Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснено перевірку виконання природоохоронного законодавства України ДП “Іллічівський морський торговельний порт”, внаслідок якої було складено акт перевірки виконання природоохоронного законодавства від 10.04.2007р., в якому встановлено, що під час комплексної перевірки ДП “Іллічівський морський торговельний порт” встановлено несанкціоноване складування відходів на території ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, чим здійснено засмічення та забруднення земельних ділянок на території причалу № 25, розміром: 1) 12,3м х 5,8м; 2) 7,8м х 8,15м, будівельними відходами та металобрухтом.

18.04.2007р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря складено протокол №100657 про адміністративне правопорушення та прийнято постанову №100451 про накладення адміністративного стягнення.

На підставі складеного акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 10.04.2007р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря складено розрахунок відшкодування шкоди від забруднення земельної ділянки на території ДП “Іллічівський морський торговельний порт” відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.1998р. №285/2725, розмір шкоди визначений у сумі 16151,43 грн.

Згідно ч. 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. № 171 (далі Методика), термін "забруднення земель" означає: накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а термін "засмічення земель" означає наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Проте, вирішуючи даний спір господарський суд попередніх інстанцій не встановив обставин яке фактично порушення було здійснено відповідачем: забруднення чи засмічення.

Згідно п. 4.6 ч. 4  розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою: РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ, де РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Згідно п. 5.5 ч. 5 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Як випливає з вищезгаданих правових норм для визначення розміру шкоди враховуються питомі витрати на ліквідацію відповідних наслідків. Проте, вирішуючи даний спір господарський суд попередніх інстанцій не встановив обставини щодо того чи було відповідачем ліквідовано забруднення чи засмічення відповідної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, шкода, завдана майну, відшкодовується в повному обсязі особою, що цю шкоду завдала.

Отже, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення з наступними елементами: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Проте, господарським судом попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку всі обставини складу цивільного правопорушення досліджено не було.

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо того чи було здійснено відповідачем ліквідацію забруднення чи засмічення відповідної земельної ділянки.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. у справі № 31/1-08-54 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя                                                   Кривда Д.С.

судді                                                                            Жаботина Г.В.

                                                                                                Уліцький А.М.