Постанова

від 27.03.2008 по справі 17/616/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/616/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 березня 2008 р.                                                                                    № 17/616/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс"

на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 20.09.07

у справі№17/616/07

за позовомПриватного підприємства "Славія-Агро"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс"

простягнення 30 516,27 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Васільєв Д.Е. –за дов. від 18.09.07;

від відповідача: Шалару О.І. –за дов. від 03.12.06.

          Приватним підприємством "Славія-Агро" у серпні 2007 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс"

26 745,50 грн –заборгованості,  909,34 грн –пені, 2 674,55 грн –штрафу та 186,85 грн - 3 % річних. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену продукцію згідно договору поставки від 08.05.07 №47-п. При цьому, позивач посилався на приписи статей 173, 174, 175, 193, 217, 218, 219 Господарського кодексу України, статей  610,  612,  625 Цивільного кодексу України.

Доповідач: Добролюбова Т.В.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.09.07, ухваленим суддею Ковалем С.М.,  позовні вимоги задоволено. Місцевий суд вмотивовуючи рішення визнав доведеним факт несплати відповідачем вартості, поставленого позивачем товару, а відтак і виникнення у відповідача зобов'язання сплатити штраф, пеню та річні. Суд обґрунтовував рішення приписами статті 625, 629 Цивільного кодексу України.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Біг Натс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу –передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заявник вказує на порушення судом першої інстанції вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд розглянув справу за його відсутності без відкладення розгляду справи. Скаржник зазначає про незастосування судом  приписів статті 530 Цивільного кодексу України, адже згідно умов договору оплата товару проводиться на підставі виставленого рахунку, який ним не отримано. Заявник вказує і на те, що поставлений позивачем товар виявися  неякісним. Також, скаржник вважає, що суд неправильно застосував вимоги статті 625 Цивільного кодексу України в частині стягнення 2 674,55 грн штрафу на підставі пункту 10.4 договору та не врахував, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань нараховуються відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.

          Від   Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий  Господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В. і пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши  матеріали  справи та доводи  касаційної  скарги, перевіривши  правильність  застосування господарськими  судами  приписів  чинного   законодавства,  відзначає  наступне.

          Предметом позову у даній справі є матеріально –правова вимога Приватного підприємства "Славія-Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс"  30516,27 грн, з яких:  26 745,50 грн –основного боргу,  909,34 грн –пені, 2 674,55 грн –штрафу та 186,85 грн - 3 % річних. Господарським судом першої інстанції встановлено, що 08.05.07 Приватне підприємство "Славія-Агро", уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Натс", договір поставки №47-п соняшнику каліброваного. Пунктом 10.2 сторони визначили, що у разі невиконання умов оплати, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Згідно з пунктом 10.4 договору у разі невиконання стороною зобов'язань зі сплати вартості  товару, понад місяць з часу поставки товару, винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань.  Суд задовольняючи позовні вимоги дійшов передчасного висновку про наявність підстав для стягнення заявленої позивачем суми. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються, з урахуванням особливостей, Господарським кодексом України та  Цивільним кодексом України. Судом установлено, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар на загальну суму 32 245,50 грн,  що підтверджується видатковою накладною від 11.05.07 №РН-00110/1 та довіреністю ЯКН №945544. Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення господарського суду має ґрунтуватися, зокрема на тому, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. У мотивувальній частині рішення вказуються: обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення,  посилання на норми матеріального права, на підставі яких вирішено спір. Проте, судом першої інстанції не досліджено умов спірного договору щодо строків та порядку проведення розрахунків за поставлений товар,  не з'ясовано правової природи вказаного договору та не застосовано відповідні законодавчі приписи. Тому висновок суду про наявність у відповідача зобов'язань зі сплати суми позову є передчасним.  Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  Отже, вимога про стягнення пені, штрафу та 3 % річних є похідною від суми основної   заборгованості.  Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.  Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.  Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача про стягнення 909,34 грн пені повинен був з'ясувати момент виникнення зобов'язання відповідача з оплати товару і виходячи з встановленої дати визначити строк нарахування пені та  обґрунтованість її розрахунку. Разом з цим, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. З приписів   пункту 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що нез'явлення в засідання представників сторін, за відсутності відзиву або пояснень, є підставою для відкладення розгляду справи. Проте, місцевий суд справу вирішив по суті за відсутності відзиву та пояснень відповідача на позовну заяву та без участі його представника в судовому засіданні, що є порушенням рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так, відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою суду залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних  правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,  рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального  та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

              Виходячи з викладеного та керуючись статтями  1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.07 у  справі №17/616/07  скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Миколаївської області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Натс" задовольнити.

Головуючий     суддя                                                              Т. Добролюбова

                     С у д д і                                                                Т.Гоголь

                                                                                                   В.Швець