Постанова

від 01.04.2008 по справі 6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "01" квітня 2008 р.       Справа №  6/19

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання  Волоткевича А.В., розглянувши матеріали справи № 6/19

за адміністративним позовом: Кіровоградського обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Кіровоград  

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія Кіровоградської області     

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новопразької сільської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Андріївської сільської ради Олександрійського району;

про визнання нечинним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень  

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача - Алєксандров С.В., довіреність № б/н від 03.11.2007 року;

від відповідача - Максимчук О.А., довіреність № 6179/10 від 11.06.2007 року;

від 3-іх осіб - участі не брали;

Час прийняття постанови - 11 год. 55 хв.

СУТЬ СПОРУ :

Кіровоградським обласним радіотелевізійним передавальним центром м. Кіровоград подано позов про визнання нечинним рішення Олександрійської ОДПІ про нарахування Кіровоградському ОРТПЦ податкових зобов'язань зі сплати земельного податку та санкцій і скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2007 року № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 3292 грн.95 коп. з яких 3136 грн.14 коп. за основним платежем та 156 грн. 81 коп. за штрафними фінансовими санкціями по Новопразькій сільській раді по земельному податку з юридичних осіб та повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання в розмірі 1197 грн. 42 коп., з яких 1140 грн.40 коп. за основним платежем та 57 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями по Андріївській сільській раді по земельному податку з юридичних осіб.

За ініціативою суду до участі у справі в якості 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені Новопразька сільська та Андріївської сільська ради Олександрійського району, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, але не виявили своє бажання на реалізацію своїх процесуальних прав на участь у судовому засіданні.  

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши представників позивача та відповідача, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

                                             ВСТАНОВИВ:

Старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Супрун І.М. проведено камеральну перевірку  податкової декларації (розрахунку) земельного податку на 2004- 2006 роки по Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру та виявлено порушення податкового законодавства, пов'язані з несплатою земельного податку за фактично використані земельні ділянки площею 2,2 га на території Новопразької сільської ради Олександрійського району (акт №423/15-30) та площею 0,8 га на території Андріївської сільської ради Олександрійського району (акт № 422/15-30).  

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями за результатами вказаних перевірок, позивач звернувся до суду посилаючись на наступне.

Протягом 2004-2006 років Кіровоградським ОРТПЦ подавались податкові декларації - податкові розрахунки земельного податку.

У 2007 році підприємством було виявлено помилку щодо нарахування земельного  податку за зазначений період часу.

Відповідно до ч. 2 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі «Закон 2181»), якщо платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

На підставі цього положення Закону 2181 підприємство скористалось своїм правом  на уточнення податкових зобов'язань. В Олександрійську ОДПІ було подано уточнюючі розрахунки зі сплати земельного податку по Ново празькій та Андріївській сільських радах Олександрійського району. Зокрема були подані: податкові  розрахунки земельного податку по Новопразькій сільській раді та Андріївській сільській раді за 2004- 2006 роки.

Відповідач прийняв уточнюючі розрахунки та провів камеральну перевірку уточнюючих розрахунків земельного податку за 2004 - 2006 роки по Новопразькій сільській раді та Андріївській сільській раді щодо правильності нарахування суми земельного податку, про що складено Акти про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) від 19 листопада 2007 року № 423/15-30 та №422/15-30.

За результатами камеральної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення про нарахування суми земельного податку та штрафних санкцій - податкове повідомлення - рішення від 06 грудня 2007 року № 6125911800/0 (вих. 16211/15 від 16 грудня 2007 року) про нарахування земельного податку в розмірі 3136,14 грн. та санкцій в розмірі 156, 81 грн. по Новопразькій сільській раді та податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2007 року № 6125921800/0 (вих. 16212/15 від 06 грудня 2007 року) про нарахування земельного податку в розмірі 1140, 00 грн. та санкцій в розмірі 57,02 грн. по Андріївській сільській раді.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки і  землекористувач, у тому числі орендар.

Законом України «Про плату за землю», зокрема ст. 15, встановлений момент з  якого власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності - з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності або право користування земельною ділянкою виникає після отримання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою. Отже, якщо документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою не виготовлений і підприємство його не отримало воно не може вважатись користувачем або власником земельної ділянки.

На момент звернення з цим позовом правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовлені і підприємство їх не отримало, питання про виділення земельної ділянки знаходиться в стадії вирішення.

За таких обставин відсутній як об'єкт так і суб'єкт плати за землю, не настав також  момент виникнення податкових зобов'язань зазначений у ст. 15 Закону України «Про плату за землю», з урахуванням ст. 125 Земельного кодексу України.

Крім того, ст. 18 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що з платники податку, яких не було своєчасно залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більше ніж за два попередні роки. В даному ж випадку Відповідач  нараховує податок та санкції за його несплату за три попередні роки, що не відповідає  зазначеному положенню закону.

Відповідач позовні вимоги заперечує повністю з наступних підстав.

Позивачем в адміністративному позові про скасування повідомлень-рішень зроблено посилання на ст.125 Земельного Кодексу України в частині виникнення права власності та права користування земельною ділянкою. Але в п. З вказаної статті зазначено, що „приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право не неї, та державної реєстрації забороняється". Отже, підприємством в порушення ст. 125 Земельного кодексу України фактично використовуються земельні ділянки під радіоретрансляційними станціями і господарськими будівлями на території Андріївської сільської ради та Новопразької селищної ради, про що свідчать довідки з відділу земельних ресурсів у Олександрійському районі та сільських рад, без оформлення правовстановлюючих документів на землю. При цьому відсутність документів на право власності чи користування землею не може бути підставою для несплати земельного податку при фактичному використанні будівель (споруд), а відповідно і земельної ділянки, оскільки використання землі в Україні є платним (ст.2 Закон України  „Про плату за землю").

Відповідач вважає, що позивач повинен сплачувати до бюджету плату за землю (орендну плату) у разі коли він фактично її використовує (позивач не заперечує факту використання) та в розмірі, обчисленому з використанням відомостей, які надаються відповідними відділами земельних ресурсів, навіть у разі коли ним не укладено договір оренди.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю"). Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. (ч. 1 ст. 15 Закону України “Про плату за землю”). У разі припинення права  власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (ч. 2 ст. 14 Закону України “Про плату за землю”).

Уточнюючим розрахунком позивач зменшив суму податку на землю, яку необхідно сплатити за 2004-2006 роки до нуля. Уточнюючі звіти підписано керівником  та головним бухгалтером  позивача.

Позивачу було надано в користування земельні ділянки на території Новопразької та Андріївської сільських рад та позивач фактично володіє  цими земельними ділянками згідно до довідки відділу земельних ресурсів у Олександрійському районі №01-10/83 від 04.10.2007 року відповідно до форми 6-зем та 2-зем. Вказані землі відносяться до земель промисловості, транспорту та зв'язку.

Вказані земельні ділянки позивач використовував у власній господарській діяльності.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) с власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. (ст. ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю").

Нездійснення позивачем заходів направлених на оформлення документів які документально посвідчують його  право на земельні ділянки, які знаходились в користуванні, не звільняє від обов'язку сплачувати плату за землю.

Позивачу було достовірно відомо про знаходження в його користуванні вказаних земельних ділянок.  

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом та орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. З цього випливає, що плата за землю (орендна плата) сплачується за фактичне використання землі, навіть якщо договір визнано недійсним.

Згідно до п.2.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, при оформленні результатів невиїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, передбачена в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.1.5, 2.1.6 (невиїзна документальна), 2.1.7, 2.2.1 - 2.2.3, 2.2.6 та 2.2.11. Щодо інших підпунктів зазначається інформація за необхідністю, залежно від питань, що підлягали перевірці.

Перевірка, проведена Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією 19.11.2007 року, була камеральною (невиїзною), в акті перевірки зазначено вся необхідна інформація яка передбачена, а саме місцезнаходження, назва, код за ЄДРПОУ, підстави проведення для перевірки абз. в) п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, посада, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку, тип перевірки вказано камеральна (невиїзна).

Господарський суд прийшов до висновку, що акт перевірки № 422/15-30 та № 423/15-30т від 19.11.2007 року складено правомірно з дотриманням процесуальних вимог.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") .

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні") .

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) с власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. (ст. ст. 2, 5 Закону України "Про плату за землю".

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації (ст. 92 Земельного кодексу України).

Коли позивач подав відповідачу  уточнюючий розрахунок земельного податку, згідно якого у неї не було зазначено податкового зобов'язання, то  відповідачем  було проведено камеральну (невиїзну перевірку), якою було встановлено, позивач занизив податкове зобов'язання по платі за землю, а саме по орендній платі.

При цьому господарський суд врахував позицію Вищого адміністративного суду України викладені в постанові від 15.03.2006 року по справі №К-1430/06 та в ухвалі від 10.05.2006 року.

Натомість, господарський суд не погоджується з приведеним відповідачем розрахунком земельного податку по Новопразькій та Андріївській сільських радах, оскільки в порушення вимог ст. 18 Закону України «Про плату за землю» відповідачем проведено нарахування податку та  фінансових санкцій за весь період камеральної перевірки, тобто за 2004-2006 роки без урахування тієї обставини, що за приписом вказаної статті з платники податку, яких не було своєчасно залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більше ніж за два попередні роки. Згідно до ст.18 вказаного закону платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Отже, зазначені в податковому повідомленні-рішенні Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 3292 грн.95 коп. з яких 3136 грн.14 коп. за основним платежем та 156 грн. 81 коп. за штрафними фінансовими санкціями, які підлягають до стягнення на користь Новопразької сільської ради по земельному податку з юридичних осіб  підлягають зменшенню до суми основного платежу в розмірі 2102 грн. 78 коп. та суму штрафних санкцій в розмірі 105 грн. 14 коп., а зазначені в податковому повідомленні-рішенні Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання в розмірі 1197 грн. 42 коп., з яких 1140 грн.40 коп. за основним платежем та 57 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями які підлягають до стягнення на користь Андріївської сільської ради по земельному податку з юридичних осіб підлягають зменшенню до суми основного платежу в розмірі 764 грн. 64 коп. та суму штрафних санкцій в розмірі 38 грн. 23 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

З Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути 1,70 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 3292 грн.95 коп. з яких 3136 грн. 14 коп. за основним платежем та 156 грн. 81 коп. за штрафними фінансовими санкціями, які підлягають до стягнення на користь Новопразької сільської ради по земельному податку з юридичних осіб та залишити в силі суми основного платежу в розмірі 2102 грн. 78 коп. та суму штрафних санкцій в розмірі 105 грн. 14 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 6125911800/0 від 06.12.2007 року в частині визначення Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру, м. Кіровоград суми податкового зобов'язання в розмірі 1197 грн. 42 коп., з яких 1140 грн. 40 коп. за основним платежем та 57 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, які підлягають до стягнення на користь Андріївської сільської ради по земельному податку з юридичних осіб та залишити в силі суми основного платежу в розмірі 764 грн. 64 коп. та суму штрафних санкцій в розмірі 38 грн. 23 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31118095600002, УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) на користь Кіровоградського обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Кіровоград (р/р невідомі, код ЄДРПОУ 20650935) - судовий збір в сумі 1,70 грн.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2008 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько