Рішення

від 07.04.2008 по справі 05/780

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/780

                    ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                       РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"07" квітня 2008 р.                                                            Справа  №  05/780

          Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання  Холодної Л.В., за участю представників:

від позивача: Худолій В.М.- за довіреністю;

від  відповідача: Макарян Ю.К. - керівник, Мунько Е.Є. - за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю  "Черкаська виробничо-торгова компанія"    

до   приватного підприємства "Купец"    

про  стягнення 134201 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" (далі - позивач) заявило позов до  приватного підприємства "Купец" (далі-відповідач)  про повернення майна, що є предметом оренди, та стягнення 134201 грн. заборгованості за договором оренди.

          В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині зобов"язання повернути майно, яке передано в оренду, а саме: просить суд виселити відповідача із орендованого приміщення.

          Представник позивача позов в судовому засіданні підтримав  з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач позов не визнав. Свої заперечення щодо заявленого позову відповідач виклав у відзиві на позов. Представники відповідача заперечення на позов у судовому засідання підтримали.

          Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

          22.12.2003 р. між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159. Згідно з п. 1.1 договору, позивач передав в оренду відповідачу нежитлове приміщення площею 381,1 кв.м. з прилеглою територією площею 750 кв.м.  для розміщення ділового офісу, виробництва мила.. У відповідності до п. 3.1 договору, орендна плата складала 3746 грн. на місяць, яка згідно п.3.3 та 4.1.3 повинна була сплачуватися відповідачем не пізніше 5-го числа поточного місяця.

          Згідно з п. 3.5, відповідач зобов"язаний відшкодовувати вартість комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, використання каналізації, телефонної мережі, поштового зв"язку, вивіз сміття та інше), що пов"язані з утриманням приміщення, які відшкодовуються щомісячно у фактичних затратах водночас з орендною платою згідно з рахунком позивача.           

          Пунктом 4.4.2 договору передбачено право позивача підвищувати або зменшувати розмір орендної плати з письмовим повідомленням відповідача за 10 календарних днів.

          Строк дії договору (п. 6.1) встановлений терміном на 5 років до 01 січня 2009 р.

          Листом за № 414 від 11.11.2004 р. відповідача повідомлено про встановлення орендної плати у розмірі 2730 грн.

          Листом за № 449 від 21.12.2004 р. позивач повідомив про встановлення орендної плати у розмірі 12 грн. за 1 кв.м. площі, збільшення орендованої площі до 600 кв.м. та запропоновано укласти договір в новій редакції пунктів 1.1, 1.2 та 1.3. Зміни до умов договору вказаних його пунктів відповідач підписав 31.12.2004 р.

          Листом від 29.12.2005 р. відповідача повідомлено про встановлення орендної плати в розмірі 18 грн. за 1 кв.м. Угода про зміну п.3.1 підписана відповідачем 30.12.2005 р.

          Позивач вважає, що відповідач був зобов"язаний  з 25.01.2005 р. (в межах строків позовної давності) по 31.12.2005 р. сплатити (600 кв.м.*12 грн.*11 місяців) 79200 грн.

          За період з 01.01.2006 р. по 31.01.2008 р. (600 кв.м.*18 грн.*25 місяців) 270000 грн.

          За вказанаий період відповідач вніс орендну плату у сумі 134201 грн.

          20.11.2007 р. за № 283 позивач направив відповідачу лист про відмову від позову з 01.01.2008 р., в разі непогашення останнім заборгованості на вказану дату по орендній платі у сумі 122310,00 грн., та за обладнання у сумі 12329,00 грн.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

          За своїм правовим змістом договір оренди є договором найму і регулюється нормами глави 25 ЦК УРСР до 01.01.2004 р., а з 01.01.2004 р. - нормами глави 58 ЦК України.

          Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

          Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, які виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

          Оскільки норми глави 25 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, не передбачали державної реєстрації та нотаріального посвідчення договору найму, договір оренди, укладений між сторонами, є дійсним.

          Згідно з п.1.1 договору, відповідачу передано в оренду нежитлове приміщення площею 381,1 кв.м.

          31.12.2004 р. між сторонами укладена угода про внесення змін до договору, згідно з якими відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 600 кв.м. (п.1.1). Вартість основних засобів, що передані відповідачу в оренду, становить 298750,00грн., з яких:   вартість будівлі - 250000 грн.;   вартість обладнання - 48750,00 грн.

          Виходячи із змісту змін від 31.12.2004 р., відповідачу передано в оренду нежитлове приміщення та обладнання.

          Відповідач стверджує, що в період дії договору, за власні кошти, з дозволу позивача, він здійснив капітальний ремонт орендованого приміщення, внаслідок чого приміщення було збільшено у розмірі до 600 кв.м., а вартість приміщення збільшилась з 25700 грн. до 250000 грн., на що було витрачено 121342,46 грн. власних коштів відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦК України, витрачена на капітальний ремонт сума підлягає зарахуванню до орендної плати.

          Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, виходячи з наступного.

          Закон дозволяє наймачеві вносити в майно, отримане у найм, такі зміни, які поліпшують його якість. Під поліпшенням майна слід розуміти внесення в нього додаткових удосконалень, матеріалів або обладнання, що підвищують його використання і матеріальну цінність.

          Відповідач стверджує, що внаслідок капітального ремонту збільшились розміри і вартість орендованого приміщення, що, на думку суду, не може вважатись доказом проведених  поліпшень орендованого майна, оскільки не виключена можливість в даному випадку створення нової речі.

          Питання щодо законності проведення поліпшень і їх наслідки не є предметом розгляду в даній справі.

          Відповідач в угоді про зміну умов договору від 31.12.2004 р. визнав за позивачем право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 600 кв.м.

          Згідно з актом звірки сторін, станом на 01.07.2007 р. заборгованість відповідача становить 126580,31 грн., з яких: 114250,23 грн. - за оренду приміщення та 12330,08 грн. - за оренду обладнання.

          Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, що в розрахунку заборгованості допущена описка, а саме: 12330,08 грн. є заборгованість не за оренду обладнання, а за надані комунальні послуги.  Факт допущення даної описки підтверджується рахунками-фактурами, які помісячно виставлялись позивачем відповідачу, з яких вбачається, що плата за оренду обладнання відповідачу не виставлялась. Натомість, виставлялась плата за надання комунальних послуг.

          Відповідачем в серпні-листопаді 2007 р. проводились оплати згідно з виставленими позивачем рахунками, які останній зараховував в погашення заборгованості. Такі дії позивача є правомірними, оскільки відповідачем в платіжних документах за вказані місяці не вказувалось призначення платежу, що надавало право позивачу проводити зарахування проведених за вказаний період проплат в погашення заборгованості.

          Розрахунок суми боргу позивачем зроблено вірно.

          Згідно з ч.І ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

          20.11.2007 р. відповідач отримав  від позивача відмову від договору з 01.01.2008 р. за умови, якщо не буде погашена заборгованість за оренду нежитлового приміщення та обладнання  на вказану дату. Така заборгованість відповідачем погашена не була. Факт отримання відмови підтверджується підписом, завіреним печаткою відповідача. Представники відповідача не заперечують факту отримання відмови від договору.

          Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Оскільки відповідач не звільнив орендоване приміщення, він підлягає виселенню.

          Керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного підприємства "Купец", м. Черкаси,   вул. Смілянська, 159, код 21350738, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю  "Черкаська виробничо-торгова компанія", м. Черкаси,   вул. Смілянська, 159, код 30529117, 134201,00грн. боргу, 1427,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

          Виселити  приватне підприємство "Купец", м. Черкаси,   вул. Смілянська, 159, код 21350738, з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Черкаси,   вул. Смілянська, 159.

          СУДДЯ                                                                      В.А. Швидкий