Постанова

від 27.03.2008 по справі 11/222/05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/222/05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 березня 2008 р.                                                                                    № 11/222/05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Гончарука П.А.Харченка В.М.

розглянувши касаційні скаргиДержавної акціонерної холдинговоїкомпанії "Черноморський суднобудівний завод"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року

у справі за позовом

до

треті особи

проДержавної акціонерної холдинговоїкомпанії "Черноморський суднобудівний завод"ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон"1) КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації";2) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради;3) Миколаївська міська радавизнання права власності

       В С Т А Н О В И В:

у червні 2005 року, державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод»(надалі - ДАХК «ЧСЗ») звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому, з урахуванням поданих протягом розгляду справи доповнень і уточнень, просила визнати за нею право власності на відрізок залізничної колії довжиною 508м.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що спірна залізнична колія проходить по території ДАХК «ЧСЗ»і передана до статутного фонду останнього в складі майна ДП «Чорноморський суднобудівний завод»відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»від 11.12.1998р. № 1959, наказу Міністерства промислової політики України від 10.09.1999р., акту приймання-передачі № 5-4/1 від 13.12.2001р., перебуває на його балансовому обліку, а відтак він набув право власності на неї на підставі, чинних на той час, ст.ст.21, 25 Закону України «Про власність».

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.07.2007р. у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення  господарського суду першої інстанції – без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами представників позивача, у яких вони посилаються на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність відмови у задоволенні позову і просять рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову чи про передачу справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах доводи, судова колегія, не вважаючи можливим прийняти відмову позивача від касаційної скарги –із-за недотримання ним вимог ст.249 ЦК України, щодо довіреностей представників, які підтримують касаційну скаргу, судова колегія вважає, що наведені у касаційних скаргах доводи не дають підстав для зміни чи скасування судових рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст.111-5, ст.111-7 ГПК України у касаційній інстанції скарга  (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом під час перегляду справи в апеляційному порядку 05.02.2002 р. між ДАХК «ЧСЗ»і Спільним українсько-угорсько-англійським сільськогосподарським підприємством «Нібулон» (правонаступником якого є відповідач) укладено договір №0502/1 КП від 05.02.2002р. купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва «Реконструкція східної добудовної набережної».

Придбавши цей об'єкт, відповідач, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.06.2002р. №590, здійснив будівництво перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу по вул. Індустріальній, 1 у м. Миколаєві, до складу якої, за проектом входило і будівництво нової залізничної колії, яка примикає до стрілочного переводу №35 залізничної колії ДАХК «ЧСЗ».

Будівництво здійснювалось з дозволу інспекції Державного архітектурного контролю Головного управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради на виконання будівельних робіт з будівництва перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу від 09.12.2002р. №1655 та позивача у справі, який листами від 23.04.2002 р. №778/40-274 та від 13.06.2002 р. №778/40-434-1803 ДАХК «ЧСЗ» надав ССГП «Нібулон» згоду на будівництво нової (продовження) залізничної колії, яка примикає до стрілочного переводу №35 залізничної колії ДАХК «ЧСЗ»за схемою проекту 0474.00-пж.

Відповідно до технічних умов на проектування перевантажувального терміналу ССГП «Нібулон»від 29.11.2002р. №219-ДКС, наданих Одеською залізницею, місцем примикання залізничної колії ТОВ СП «Нібулон»до залізничної колії ДАХК «ЧСЗ»є стрілочний перевід №35.

Будівництво залізничної колії довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві здійснювалось на умовах договору від 10.06.2002р, укладеного між ССГП «Нібулон» і ДП БУ-3 ВАТ «Одестрансбуд», підтверджується актами виконаних робіт за липень 2002р. - грудень 2002р., платіжними дорученнями на оплату виконаних робіт, актом робочої комісії про приймання в експлуатацію завершеної будівництвом залізничної колії ССГП «Нібулон»від 17.12.2002р. і, як вбачається зі змісту позовної заяви, будівництво нової залізничної колії на місці колишньої, позивачем не оспорюється.

Згідно акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію від 12.02.2003р., залізнична колія довжиною 1208м. по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві була прийнята в експлуатацію у складі перевантажувального терміналу для перевалки зернових та олійних культур і маслоекстракційного заводу ТОВ СП «Нібулон»по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві (перша черга будівництва). Акт затверджено рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №113;

За рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №135 право власності на об'єкти, розташовані по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві, оформлено за ТОВ СП “Нібулон”, зокрема, і на залізничну дорогу у складі перевантажувального терміналу.

Повідомленням КП «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» від 11.02.2003р. №344 перевантажувальному терміналу ТОВ СП «Нібулон»присвоєно адресу м.Миколаїв, вул. Каботажний спуск,1, про що зазначено у рішенні №135 від 21.02.2003р.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №135 від 21.02.2003р. ТОВ СП «Нібулон»отримало Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.02.2003р. на нежитловий об'єкт серія САА № 915736.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Миколаївського МБТІ №144449 від 11.03.2003р. залізнична колія довжиною 1208м. входить до складу нежитлового об'єкта по Каботажному спуску, 1, що належить на праві власності ТОВ СП “Нібулон” (літера 14 за планом земельної ділянки).

Інвентарний об'єкт основних засобів «залізнична колія 1208м.»розташований на земельних ділянках площею 5432 кв.м. кадастровий №4810136300:07:001:0032 і площею 71391 кв.м. кадастровий №4810136300:07:001:0001, які належать ТОВ СП «Нібулон»на праві власності, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку №020600100027 від 14.09.2006р. і №020400100021 від 20.09.2004р. відповідно, а також укладеними між Миколаївською міською радою та ТОВ СП «Нібулон»договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2006р. та від 21.06.2002р. та рішеннями Миколаївської міської ради від 07.06.2002р. №2/21, від 20.07.2004р. №22/20 та від 30.06.2006р. №2/31.

За наявності таких обставин, які з безспірністю підтверджують згоду позивача на будівництво відповідачем залізничної колії від стрілкового переводу №35, обсяги затрат останнього на це будівництво, яке здійснювалось на земельній ділянці, що перебуває у правомірному користуванні, а, у подальшому, і у власності відповідача, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо безпідставності вимог позивача про визнання за ним права власності на новозбудовану залізничну колію, затрат на будівництво якої він не ніс, обґрунтовано відмовили у задоволенні позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

      П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             П.А. Гончарук                                                                                                        

                                                                                                      В.М. Харченко