Постанова

від 03.04.2008 по справі 40/388-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/388-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 квітня 2008 р.                                                                                    № 40/388-06  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідачів:

Пашкова Н.В.Онопрієнко Л.М.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу акціонерного банку "Факторіал-Банк"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30 січня 2008 р.

у справі№ 40/388-06

за позовомакціонерного банку "Факторіал-Банк"

доприватного підприємства "Фатон",Головного управління державного казначейства України у Харківській області, державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про стягнення 722 379,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з ПП "Фатон" сплаченої банком до державного бюджету  на підставі генерального договору про надання авалю № 06-А від 12.05.2006 р. авального кредиту в сумі 584 548,76 грн., а також 9 742,48 грн. процентів за користування авальним кредитом, 11 178,08 грн. пені, 116 909,76 грн. штрафу, а всього –722 379,08 грн.

У травні 2007 р. позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з державного бюджету 584 548,76 грн., посилаючись на те, що погашення банком податкових веселів ПП "Фатон"  на вимогу ДПІ у Київському районі м.Харкова здійснено безпідставно, оскільки ПП "Фатон" самостійно погасило у складі загальних сум податкових зобов'язань, визначених в податкових делараціях ПП "Фатон" з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 р., податкові векселі на суму 899 251,15 грн., в тому числі податкові векселі, авальовані банком, на суму 584 548,76 грн., що підтверджується постановою господарського суду Харківської області від 09.01.2007 р. у справі за № АС -13/504-06 за позовом ПП "Фатон" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про зобов'язання внести відомості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 р., а з ПП "Фатон" стягнути проценти за користування авальним кредитом, штраф та пеню у сумі 137 830,32 грн. (а.с.29-30, т.2).

Рішенням господарського суду м.Харкова від 24.10.2007 р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з державного бюджету в особі Головного управління державного казначейства в Харківській області на користь АК "Факторіал-Банк" 584 548,76 грн., державне мито у розмірі 5 845,48 грн. та 95,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 р. (головуючий –Афанасьєв В.В., судді –Бухан А.І., Шевель О.В.) рішення господарського суду м.Харкова від 24.10.2007 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено.      

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2008 р., залишивши в силі  рішення господарського суду м.Харкова від 24.10.2007 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, на підставі генеральної угоди про надання авалю № 06-А/06 від 12.05.2006 р., укладеному між банком та ПП "Фатон", позивач зобов'язувався здійснювати авалювання податкових векселів, емітованих підприємством, векселедержателем яких є ДПІ у Київському районі м.Харкова на загальну суму 2 000 000 грн.

Відповідно до п.11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. та постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. № 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", банк підтвердив податкові векселі шляхом проставлення підписів та печатки банку-аваліста на лицьовій стороні векселя на загальну суму 584 548,76 грн. на таких векселях:

№ 80351641356847 від 03.08.2006 р. на суму 31 869,54 грн., строк погашення 01.09.2006 р., № 80351641356848 від 07.08.2006 р. на суму 64 915,75 грн., строк погашення 05.09.2006 р., № 80351641356850 від 09.08.2006 р. на суму 18 367,5 грн., строк погашення 07.09.2006 р., № 80351641356851 від 09.08.2006 р. на суму 19 026,3 грн., строк погашення 07.09.2006 р., № 80351641356852 від 09.08.2006 р., на суму 42 618,77 грн., строк погашення 07.09.2006 р.,  № 80351641356853 від 10.08.2006 р. на суму 35 544,73 грн., строк погашення 08.09.2006 р.,  № 80351641356854 від 10.08.2006 р. на суму 47 106,4 грн., строк погашення 08.09.2006 р.,   № 80351641356855 від 10.08.2006 р. на суму 49 488,38 грн., строк погашення 08.09.2006 р., № 80351641356856 від 10.08.2006 р. на суму 49 488,38 грн., строк погашення 08.09.2006 р., № 80351641356857 від 10.08.2006 р. на суму 49 488,38 грн., строк погашення 08.09.2006 р.,  № 80351641356858 від 14.08.2006 р. на суму 18 039,49 грн., строк погашення 15.09.2006 р.,  № 80351641356859 від 14.08.2006 р. на суму 17 996,75 грн., строк погашення 12.09.2006 р.,   № 80351641356860 від 15.08.2006 р. на суму 46 540,8 грн., строк погашення 13.09.2006 р.,   № 80351641356861 від 16.08.2006 р. на суму 37 339,3 грн., строк погашення 14.09.2006 р., № 80351641356862 від 17.08.2006 р. на суму 19 602 грн., строк погашення 15.09.2006 р.,  № 80351641356864 від 18.08.2006 р. на суму 37 116,29 грн., строк погашення 16.09.2006 р.

Відповідно до абзацу 3 п.11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником в строк, а згідно з п.3.1.2 генеральної угоди про надання авалю, аваліст зобов'язаний прийняти на себе відповідальність по векселях на тих умовах і в тому ж обсязі, в якому несе відповідальність по цих векселях векселедавець.

14.09.2006 р. та 19.09.2096 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась до банку з вимогами про погашення грошовими коштами до бюджету вказаних податкових векселів на загальну суму 58 548,76 грн.

29.09.2006 р. меморіальним ордером № 28141822 позивач перерахував вказану суму до бюджету, після чого 04.10.2006 р. звернувся до ПП "Фатон" з вимогою про сплату банку суми та 4059,37 грн. процентів.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.01.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 р. у справі № АС-13/504-06 за позовом ПП "Фатон" до  ДПІ у Київському районі м. Харкова про зобов'язання внести відомості останню було зобов'язано внести до особового рахунку підприємства  по ПДВ відомості про самостійне погашення підприємством у складі загальних сум податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях за серпень і вересень 2006 р. податкових векселів на загальну суму 899 251,15 грн. з наведенням переліку податкових векселів, до якого входять і векселі, оплачені банком.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2007 р. відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ та зупинено виконання вищевказаної постанови господарського суду Харківської області.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказаними ухвалою та постановою встановлено факт правомірності включення ПП "Фатон" спірних векселів до податкової декларації з ПДВ за серпень. Проте, на думку суду, для вирішення спору у даній справі має значення не преюдиціальний зміст постанови від 09.01.2007 р. господарського суду Харківської області у справі № АС-13/504-06 в порядку ст. 35 ГПК України, а наявність чи відсутність її фактичного виконання: тобто встановлення факту чи віднесено ДПІ Київського району м.Харкова до особового рахунку по ПДВ відомості про самостійне погашення ПП "Фатон" у складі загальних сум податкових зобов'язань визначених у податковій декларації за серпень, податкових векселів на суму 584 548,76 грн., а тому висновок суду про те, що вказана сума була сплачена до бюджету двічі та наявність передбачених ст. ст. 1212, 1213 ЦК України цивільно-правових підстав для повернення з державного бюджету вказаної суми, є передчасним, а висновок про те, що на момент оплати податкових векселів позивачем вони були погашені, не відповідає фактичним обставинам справи.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов до них без належного з'ясування характеру і суті спірних правовідносин.

Зокрема, суд не врахував, що внаслідок укладення між позивачем і  ПП "Фатон"  генеральної угоди про надання авалю № 06-А/06 від 12.05.2006 р. між ними склалися вексельні зобов'язання векселедавця і аваліста, які регулюються вказаною угодою та відповідними нормами законодавства.

Відповідно до п.3.2.3 угоди у випадку оплати векселів за рахунок власних коштів аваліст (банк) має право стягнути з векселедавця (ПП "Фатон") номінальну вартість векселів, суму штрафних санкцій, а також інші витрати, пов'язані з виконанням своїх зобов'язань по цій угоді.

Питання ж неправомірного надмірного стягнення (в даному випадку подвійного) стягнення до бюджету ПДВ має вирішуватись між платником податку та органами державної податкової інспекції відповідно до вимог податкового законодавства.    

За таких обставин вирішення спору на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України є помилковим.

Крім того, при вирішенні спору господарські суди не врахували, що згідно з ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Одночасна зміна і підстав і предмету позову не допускається.

Позивач же в своїх уточненнях до позовної заяви (а.с.29-30,т.2) змінив як підстави позову (обставини, якими обгрунтовував свої вимоги), так і предмет позову, оскільки змінена правова природа суми, яку просив стягнути.

Враховуючи викладене, рішення та постанова господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, як такі, що постановлені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та  з порушенням норм процесуального права.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з'ясувати правову природу спірних правовідносин,  права і обов'язки сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу акціонерного банку "Факторіал-Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 січня 2008 р. у справі за № 40/388-06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

 Головуючий                                                                                      В.І. Дерепа

 Судді                                                                                                  Б.М. Грек

                                                                                              Л.В. Стратієнко