Справа № 2-552
2011 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 року Мелітоп ольський міськрайонний суд З апорізької області у складі:
головуючого - судді Ніко лової І.С.,
секретаря - Бєлінськой А.Ю .,
адвокатів - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Меліто полі цивільну справу за позо вом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання догово ру дарування недійсним, визн ання дійсним договору купівл і-продажу, визнання права вла сності на будинок, третя особ а - приватний нотаріус Меліт опольського міського нотарі ального округу ОСОБА_5,
В С Т А Н О В И В:
Позивач зазначив, що 17.01.2001р. придбав для проживання житловий будинок АДРЕСА_1 , за 1000доларів США.
Гроші для придбання будинк у позивач отримав, продавши с вою 1/3 частку квартири АДРЕС А_2, своєму синові, оскільки ф актично припинив подружні ві дносини з колишньою дружиною .
29.10.2002р. уклав шлюб з відповіда чем ОСОБА_4, і в зазначеном у будинку вони мешкали одніє ю родиною до весни 2004р.
На початку весни 2004р. їх подр ужні стосунки розладились, ОСОБА_4 виїхала з будинку, за бравши свої речі.
Влітку позивач примирився зі ОСОБА_4, але вона відмов илася проживати за колишньою адресою, і попросила, щоб він придбав для них інше житло.
Позивач підшукав у газеті « Курєр»оголошення про продаж житлового будинку АДРЕСА_3 . Продавцем будинку була від повідач ОСОБА_3
ОСОБА_2, оглянувши будинок , вирішив його купити для сумі сного проживання зі ОСОБА_4 , і, оскільки у нього не було грошей, позичив 5000 доларів США в племінника ОСОБА_6, оскі льки саме за таку суму ОСОБ А_3 погодилася продати йому нерухомість.
Перший внесок за будинок, в розмірі 2500 доларів США, позива ч передав ОСОБА_3 в автомо білі її чоловіка біля Ризько го ринку в м.Мелітополі.
30.06.2004р., о 15.30год, позивач продав ОСОБА_7 належний йому жит ловий будинок АДРЕСА_1, за 2500 доларів США. Посвідчувала у году приватний нотаріус Мелі топольського міського нотар іального округу ОСОБА_8 Пі д час готування паперів в кон торі були присутні: позивач, ОСОБА_4, ОСОБА_7, та подруж жя ОСОБА_3, бо в того ж нотар іуса ОСОБА_2 планував укла сти й договір придбання спір ного житлового будинку.
Однак в конторі вийшла з лад у комп' ютерна техніка, і на п ропозицію ОСОБА_3 вони (по дружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) поїхали посвідчувати угод у до приватного нотаріуса О СОБА_5.
В конторі у ОСОБА_5 позив ач передав ОСОБА_3 ще 2500 дол арів США, таким чином повніст ю виплативши вартість спірно го будинку, про що остання скл ала йому розписку.
Однак до підписання догово ру позивачу зателефонували, і він був змушений терміново виїхати за межі міста. ОСОБ А_3 запевнила, що в нотаріаль ній конторі все вирішить сам а, бо в цій конторі в неї працю є знайомий нотаріус, і догові р буде оформлено з зазначенн ям ОСОБА_2 покупцем і без й ого відсутності.
Лише взимку 2007р. позивач дізн ався, що не є покупцем спірног о житлового будинку, що наспр авді 30.06.2004р. був оформлений дого вір дарування, і обдарованою є його дружина, ОСОБА_4
Через викладене просить ви знати недійсним договір дару вання житлового будинку АД РЕСА_3, укладений між ОСОБ А_3 та ОСОБА_4, визнати дій сним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 , укладений 30.06.2004р. між ним та ОСОБА_3, та визнати за собою право власності на зазначени й житловий будинок як на купл ений за особисті кошти позив ача, бо саме він повністю розр ахувався з продавцем.
Відповідач ОСОБА_4 позо в не визнала, пояснивши суду, щ о почала жити однією родиною з позивачем з серпня 1997р.
Вони мешкали в літній кухні житлового будинку АДРЕСА_4 , в батьків ОСОБА_4
В 2000р. вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1, за 1000 дола рів США, які позичили в Іваниц ького, і кожен місяць віддава ли йому по 100 доларів США до пов ного розрахунку.
19.10.2002р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружилися.
01.05.2004р. вони серйозно посвари лися, і відповідач, забравши д ітей, поїхала з будинку до бат ьків,оскільки на той час була у відпустці.
Після закінчення відпустк и ОСОБА_4 вийшла на роботу в локомотивне депо на ст.Мелі тополь, ОСОБА_2 працював т ам же, вони почали бачитися, та позивач вмовив її помиритис я.
Однак в будинок, де вони меш кали, відповідач повертатися відмовилася, мотивуючи тим, щ о позивач вже приводив туди і ншу жінку, та їй соромно перед сусідами.
Оскільки мати перед від' ї здом передала відповідачу 2500 доларів США особистих заощад жень на придбання житла, ОС ОБА_4 запропонувала позивач у купити інший будинок, витра тивши на це ці кошти, а також п родати будинок по АДРЕСА_1 , який був їх спільною сумісно ю власністю. Другою умовою дл я поновлення їх подружнього життя було те, що право власно сті на придбану нерухомість повинно бути оформлено лише на ОСОБА_4, оскільки в неї ж итла не має, а позивач під час сварок виганяв її з хати з діт ьми.
Позивач погодився, і особис то, оскільки у ОСОБА_4 була пошкоджена нога, займався пі дбором варіантів для покупки житла.
Спірний житловий будинок в они дивилися вже обидва, прий няли рішення його купити.
Перший внесок за будинок - 2500 доларів - ОСОБА_4 передав ала у ОСОБА_3 вдома, та оста ння склала розписку, що отрим ала від неї гроші. В подальшом у ця розписка не збереглася, а перед поданням позову до суд у ОСОБА_2 вмовив ОСОБА_3 її переписати, мотивуючи тим , що дружина вигнала його з дом у. В повторній розписці ОСО БА_3 вже зазначила, що перший внесок за будинок отримала в ід позивача.
30.06.2004р. в конторі приватного н отаріуса ОСОБА_8 сторони п ланували посвідчити два дого вори - позивач продавав ОС ОБА_7 житловий будинок по АДРЕСА_1 в м.Мелітополі, отри мував від неї 2500 доларів США, по тім передавав цю суму ОСОБА _3, і вони одразу ж посвідчува ли договір на відчуження спі рного будинку. Через зазначе не до контори ОСОБА_8 з' я вилися як подружжя ОСОБА_2 , так і подружжя ОСОБА_3.
Оформлення першої угоди за тяглося, бо ОСОБА_2, купуюч и житловий будинок по АДРЕС А_1, у встановленому порядку не розірвав шлюб з першою дру жиною, відповідно, на відчуже ння цього будинку була потрі бна її згода.
Тому перший з договорів, що планувалося укласти, був скл адений та посвідчений вже в д ругій половині дня 30.06.2004р.
Однак укласти другий догов ір сторони в цій конторі не зм огли, оскільки там вийшла з ла ду комп' ютерна техніка, і ОСОБА_3 запропонувала поїха ти до нотаріуса ОСОБА_5, як а ще працювала.
Вони погодилися, і вчотирьо х - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - поїхали в контору ОСОБА_5 на просп.50-річчя Перемоги в м.М елітополі. Пізніше туди піді йшла сестра ОСОБА_3, яка че кала їх, щоб поїхати з ними дод ому, бо на вулиці розпочинала ся злива.
В конторі у приватного нота ріуса ОСОБА_5 позивач пере дав ОСОБА_3 другий внесок за будинок, в сумі 2500доларів СШ А, і таким чином з нею остаточн о розрахувався. К нотаріусу в они заходили також вчотирьох , вона уточнювала, який догові р хочуть укласти сторони, хто буде набувачем за цим догово ром. Позивач не заперечував п роти укладення договору дару вання, розумів, що обдаровано ю буде саме ОСОБА_4
Після отримання на руки док ументів подружжя ОСОБА_3 відвозили додому сестру, і за пропонували ОСОБА_2 поїха ти подивитися її будинок, бо в она також нещодавно його при дбала.
Вони погодилися, подивилис я будинок, а потім пішли додом у.
В судовому засіданні ОСО БА_4 категорично заперечує той факт, що позивачу було нев ідомо про вид правочину прид бання спірного будинку. Він б ув присутній в нотконторі, в 20 04р. реєструвався за новим місц ем проживання, і вона, як власн ик будинку, надавала відпові дну згоду на його реєстрацію .
В 2006р. подружні відносини між ОСОБА_4 та позивачем були припинені, тому він запропон ував їй розійтися «як люди», т а повернути 2500 доларів США, що в ін отримав від продажу будин ку АДРЕСА_1, та вклав у поку пку спірного будинку. ОСОБА _4 погодилася, взяла в борг у свого родича ОСОБА_10 цю су му та віддала позивачу, однак розписку з нього не брала, спо діваючь на порядність, і тому вважає себе єдиною законною власницею спірного будинку.
Про те, що позивач брав у бор г на купівлю спірного будинк у 5000 доларів у ОСОБА_6, ОСО БА_4 було невідомо, про наявн ість боргу і розписки їй стал о відомо в судовому засіданн і при допиті ОСОБА_6 як сві дка.
Відповідач ОСОБА_3 позо в не визнала, суду пояснила, що дійсно влітку 2004р. дала оголош ення про продаж належного їй будинку АДРЕСА_3.
Дивитися будинок поїхав по зивач, вирішив його придбати .
Попросив ОСОБА_3 ключі в ід будинку, пояснивши, що йому з дружиною нема де жити, та пе редав їй 2500 доларів США як перш ий внесок за будинок. Гроші пе редавалися у ОСОБА_3 вдома , вона склала розписку, що грош і отримала. Сторони домовили ся, що оформляти угоду відчуж ення будинку будуть в нотарі уса ОСОБА_8
30.06.2004р. в цій конторі позивач у клав договір купівлі-продажу належного йому будинку по АДРЕСА_1, отримав за будинок 2500 доларів США.
Однак в цій конторі посвідч ити спірний договір не вдало ся, бо вийшла з ладу комп' юте рна техніка, і ОСОБА_3 запр опонувала поїхати до нотаріу са ОСОБА_5, яка ще працювал а.
До контори ОСОБА_5 вони ї хали вчотирьох - подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Позивач особисто пояснюва в нотаріусу на її запитання, щ о хоче укласти договір дарув ання і щоб обдарованою за цим договором була ОСОБА_4
Під час оформлення докумен тів до нотаріальної контори підійшла родичка ОСОБА_3 - ОСОБА_12, та чекала їх в прим іщенні контори, бо надворі бу ла злива. Після підписання до говору ОСОБА_12 запропонув ала ОСОБА_2 подивитися її будинок, бо вона також нещода вно його купила, та вони вп' я тьох поїхали на вул.Чайковсь кого, після чого розійшлися.
Взимку 2007р. до неї додому при їхав позивач, пояснив, що друж ина вигнала його з дому, поясн ив, що втратив розписку, яку ві дповідач писала при отриманн і грошей за будинок, і попроси в написати її повторно. ОСО БА_3 погодилася, склала повт орну розписку, і зараз вона ма єтся в матеріалах справи на а .с.6.
Приватний нотаріус Меліто польського міського нотаріа льного округу заявою просить слухати справу без її участі .
Суд, вислухавши сторони, дос лідивши матеріали справи,вва жає, що позов підлягає частко вому задоволенню.
Судом встановлено та сторо нами визнається, що 19.10.2002р. пози вач та відповідач ОСОБА_4 уклали шлюб, а 23.08.2006р. - розірва ли (а.с.14).
В період шлюбу, 30.06.2004р. відпові дач ОСОБА_3 подарувала О СОБА_4 житловий будинок АД РЕСА_3.
Позивач просить визнати не дійсним зазначений договір, мотивуючи тим, що фактично це й договір є договором купівл і-продажу, і просить визнати з а собою право власності на це й будинок, мотивуючи тим, що ос обисто сплатив його вартість в сумі 5000 доларів США, і ці кошт и не є спільними сумісними ко штами подружжя.
На підтвердження зазначен ого надав суду розписку (а.с.6), я кою ОСОБА_3 пітдвердила, щ о отримала гроші за будинок с аме від нього.
Крім того, суд на його клопо тання опитав племінника пози вача ОСОБА_6 у якості свід ка, який пояснив, що дійсно 10.06.200 4р. між ним та позивачем був ук ладений договір позики, за ум овами якого позивач взяв у нь ого в борг 5000 доларів США, для к упівлі спірного будинку, з те рміном повернення не пізніше 20.02.2007р., про що склав розписку, ал е дотепер не повернув.
Крім того, позивач стверджу вав, що йому було невідомо, яки й саме правочин посвідчила п риватний нотаріус Мелітопол ьського міського нотаріальн ого округу ОСОБА_5, оскіль ки він терміново був змушени й поїхати з міста, дав ОСОБА _3 розпорядження оформити в нотаріальній конторі догові р купівлі-продажу спірної не рухомості, за яким він був її п окупцем. Та погодилася, поясн юючи, що у нотаріуса ОСОБА_5 працює її знайлмий нотаріус , яка все влаштує.
Однак лише взимку 2007р. довіда вся, що фактично 30.06.2004. ОСОБА_3 , всупереч його розпорядженн ю, подарувала спірний будино к його колишній дружині ОСО БА_4
Суд критично відноситься д о зазначених тверджень, вихо дячи з наступного.
Як видно з матеріалів справ и, позивач 17.01.2001р. придбав у ОС ОБА_13 житловий будинок АД РЕСА_1 (а.с.43), вартістю 6995грн, а 30 .06.2004р. продав цей будинок ОСО БА_7 за 14 360грн (а.с.42).
Таким чином, неодноразово у кладаючи угоди з відчуження нерухомості, маючи певний жи ттєвий досвід, позивач безум овно повинен був розуміти, що укладення договору купівлі- продажу, за яким він покупцем , без його особистої присутно сті або без присутності нале жним чином уповноваженої від його імені особи, неможливо н авіть за наявності знайомих нотаріусів.
Крім того, суд враховує ще й те, що обидві відповідачки за перечили факт відсутності по зивача в нотаріальній контор і ОСОБА_5, і пояснили, що він був присутній при оформленн я угоди дарування, і саме за йо го ініціативи обдарованою є ОСОБА_4
До того ж при наданні суду п ояснень позивач сам розповів , що в конторі ОСОБА_5 він вс е-таки був присутній та перед авав ОСОБА_3 другу половин у грошей в сумі 2500 доларів США з а спірний будинок.
Тому стверджувати, що позив ач не знав про вид укладеного між його колишньою дружиною ОСОБА_4 і ОСОБА_3 право чину, неможливо.
Суд також враховує, що в поз овних заявах, як первісній, та к і уточненій, позивач по іншо му викладав обставини укладе ння спірної угоди, пояснюючи , що поїхав з міста ще 28.06.2004р.
Неможливо також і вважати, щ о він до зими 2007р. не знав, що нов им власником спірного будинк у є ОСОБА_4, оскільки 08.07.2004р. р еєструвався в будинку, та без умовно повинен був отримати на це згоду власника.
Однак, враховуючи, що сторон и уклали удаваний правочин, б о фактично замість договору дарування вони укладали дого вір купівлі-продажу, позов сл ід задовольнити частково, ви знавши укладений 30.06.2004р. між О СОБА_3 та ОСОБА_4 договір дарування житлового будинку АДРЕСА_3 договором купівл і-продажу, керуючись положен нями ст.16 ЦК України про спосі б захисту цивільних прав та і нтересів судом шляхом зміни правовідношення.
Визнавати недійсним такий договір за положеннями діюч ого ЦК непотрібно, оскільки з а нормами 235 ЦК України, якщо бу де встановлено, що правочин б ув вчинений сторонами для пр иховання іншого правочину, я кий вони насправді вчинили, в ідносини сторін регулюються правилами щодо правочину, як і сторони насправді вчинили.
Позивач, крім вимог визнанн я договору дарування від 30.06.2004р . спірного будинку недійсним , та визнання дійсним договор у купівлі-продажу, просить ви знати право його особистої в ласності на будинок АДРЕСА _3 за собою, оскільки він повн істю оплатив його вартість з а кошти, які не є спільними сум існими коштами подружжя.
Суд вважає, що такі вимоги з адоволенню не підлягають.
ОСОБА_4 пояснювала, що на п ридбання спірного будинку ви тратила 2500 доларів США, які дал а їй мати на придбання житла, а ще 2500 доларів США вони з ОСОБ А_2 виручили від продажу жит лового будинку по АДРЕСА_1 . Про те, що позивач брав у борг у ОСОБА_6 5000 доларів США для придбання спірного будинку і про наявність розписки з пр иводу цього їй стало відомо л ише після допиту ОСОБА_6 в судовому засіданні.
Позивач навпаки, стверджує , що ОСОБА_4 не вкладала гро ші в придбання будинку, а він о собисто взяв їх у борг, який до тепер не повернув.
Однак суд критично відноси ться до таких пояснень позив ача, виходячи з наступного.
По-перше, обидва з колишньог о подружжя ОСОБА_2 на запе речують, що будинок по АДРЕ СА_1 було продано за 2500 доларі в США.
Якщо позивач, за його поясне ннями, взяв у борг в ОСОБА_6 5000 доларів США, то за методом с кладення виходить, що станом на 30.06.2004р. в позивача повинна бу ла б бути грошова сума 7500долар ів США.
На запитання суду, на що бул и витрачені надлишкові 2500 дол арів США, позивач відповісти не зміг.
Крім того, ОСОБА_4 поясню вала, що нічого не знала про на явність розписки, виданої по зивачем ОСОБА_6, хоча як др ужина позивача на той час пов инна була знати. Суд також бер е до уваги, що строк поверненн я цих коштів - до 20.02.2007р., на тепе рішній час за поясненнями по зивача вони не повернуті, одн ак на теперішній сплинув нав іть строк позовної давності для пред' явлення вимог за ц ією розпискою, і грошей по ній не вимагалося ОСОБА_6 дот епер.
До того ж в нотаріальній кон торі ОСОБА_4 як дружина пр и отриманні у власність не ск ладала відповідної заяви про те, що будинок є придбаним вик лючно за особисті кошти пози вача, і їй про це відомо.
Тому суд вважає, що по справ і немає підстав для відступу від принципу рівності часто к подружжя у спільній сумісн ій власності подружжя і визн ання права особистої власнос ті позивача на спірний будин ок.
Тому позов слід задовольни чи частково, укладений 30.06.2004р. м іж ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до говір дарування житлового бу динку АДРЕСА_3 визнати дог овором купівлі-продажу, а у за доволенні решти позовних вим ог відмовити.
Керуючись ст. ст. 215, 235 Ц К України, ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК Ук раїни,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до О СОБА_3, ОСОБА_4 про визнан ня договору дарування недійс ним, визнання дійсним догово ру купівлі-продажу, визнання права власності на будинок, т ретя особа - приватний нотар іус Мелітопольського місько го нотаріального округу ОС ОБА_5 - задовольнити частко во.
Укладений 30 червня 2004р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 догові р дарування житлового будинк у АДРЕСА_3 визнати договор ом купівлі-продажу.
В задоволенні решти позовн х вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішен ня суду може бути подана апел яційному суду Запорізької об ласті через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізьк ої області протягом десяти д нів з дня його проголошення.
СУДДЯ:
Суд | Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2011 |
Оприлюднено | 19.05.2011 |
Номер документу | 15191625 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Ніколова І. С.
Цивільне
Острозький районний суд Рівненської області
Венгерчук Алла Олександрівна
Цивільне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим
Кондрак Наталя Йосифівна
Цивільне
Тернівський міський суд Дніпропетровської області
Пономаренко Іван Петрович
Цивільне
Горохівський районний суд Волинської області
Черняк Владислав Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні