Рішення

від 06.03.2008 по справі 10/75-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.08р.

Справа № 10/75-08

За позовом  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( м.

Дніпропетровськ )

до  Дніпропетровської міської ради ( м.

Дніпропетровськ ) 

Третя особа на стороні відповідача

, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство

"Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ",

(м. Дніпропетровськ)

про

визнання права власності

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.(дов.№ б/н від 15.12.06р.)-представник

Від відповідача: не з"явився

Від третьої особи: Попов  (дов.№ 13771 від 21.11.07р.)-представник

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського

суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про визнання права

власності на зупиночний комплекс, розташований на земельній ділянці площею 29

кв. м. по вул. Електрична - вул. Кольська в м. Дніпропетровську без додаткового

введення в експлуатацію.

         Підстави з якими Позивач пов'язує свої

позовні вимоги: Фізична особа - підприємиць ОСОБА_1., відповідно до ордеру

Самарського виконавчого комітету від 14.12.2000 року № 68 - отримала право на

зайняття місця для установки кіоску.        

Установка кіоску проводилася за всіма технічними нормами та прилеглого

благоустрою, що підтверджується  Актом

Головного архітектора району 

Пироговського А. А., про готовність до торгівлі кіоску в складі

зупиночного комплексу. Між сторонами був укладений договір оренди земельної

ділянки № 2944 розташованої за адресою вул. Електрична- вул. Кольська, під

зупиночний комплекс з благоустроєм прилеглої території.

         Позивач стверджує, що збудував

зупиночний комплекс за власні кошти та з додержанням усіх встановлених

законодавством норм будівництва.

        В обгрунтування позовних вимог, Позивач

посилається на ч. 5 ст. 376 ЦК України, яка передбачає, що на вимогу власника

(користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на

нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній , якщо це не порушує права інших

осіб. Позивач  вважає, що відповідно до

технічного висновку від 07.11.2007 р. № 1677 

має право на визнання за ним права власності на зупиночний комплекс, що

розташований за адресою вул.. Електрична - вул. Кольська без додаткових актів

прийняття в експлуатацію.

         Представник Відповідача на виклик суду

у судове засідання не з”явився, витребувані судом документи не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового

засідання.

         Представник Третьої особи у судове

засідання з”явився, але також 

витребувані судом документи не надав.

         Господарський суд розглядає справу за

наявними в ній документами.

         За згодою представника Позивача та

Третьої особи у судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну

частину рішення.

         Вислухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ :

          Відповідно до ордеру Самарського

виконавчого комітету від 14.12.2000 року № 68 фізична особа-підприємець ОСОБА_1

отримала право на зайняття місця для установки кіоску по вул. Електрична -вул.

Кольська.

           На підставі рішення міської ради від

19.06.2002 р. № 70/2 - 07.02.2003 року між 

Дніпропетровською міською радою ( Орендодавець ) та фізичною особою

ОСОБА_1. ( Орендар ), було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 29

кв. м., розташовану за адресою вул. Електрична - вул. Кольська, використовувану

під фактичне розміщення кіоску.

          Відповідно до п. 2.1 договору,

земельна ділянка передавалася до 19.06.2003 р.

          Додатковою угодою, сторорни

продовжили дію договору до 31.12.2004 р.

          Згідно ст. 376 ЦК України, житловий

будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою цієї норми визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне

будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          У відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК

України право  власності  на 

самочинно збудоване нерухоме 

майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила

самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї

мети,  за умови надання земельної ділянки

у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Таким чином, право власності на

самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за

особою, яка здійснила самочинне будівництво за умови надання земельної ділянки

у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

           Строк дії договору оренди закінчився

31.12.2004 року. Земельна ділянка під збудоване нерухоме майно Позивачу не

надавалась.

           Враховуючи наведене, господарський

суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

           Відповідно до ст. 49 ГПК України

судові витрати відносяться на позивача.

           Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 22,

33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

          У задоволенні

позовних вимог Позивача -відмовити.

      Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

       Рішення суду може бути оскаржене

протягом десяти днів з дня підписання рішення 

шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного

господарського   суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( Рішення оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України - 11.03.2008 р. )