Рішення

від 09.06.2006 по справі 5/105-06-2725

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/105-06-2725

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2006 р.Справа  № 5/105-06-2725

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, м. Одеса.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр ”INTO –SANA”, м. Одеса.

про визнання недійсним правочину

Суддя Могил С. К.

Представники:

від позивача: Корепанова О.О. –на підставі довіреності.  

від відповідача: Шепель П.М. –на підставі довіреності.  

Суть спору: про визнання недійсним правочину.

У судових засіданнях були оголошені перерви з 12.05.2006 року до 29.05.2006 року та з 29.05.2006 року до 09.06.2006 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр ”INTO –SANA” про визнання недійсним правочину здійсненого шляхом укладення договору з відповідними додатками, які є його невід'ємними частинами в його окремій частині з моменту його вчинення, а саме: п. 5 Додатку № 5 до договору „Порядок розрахунків”.

Відповідачем було надано до суду відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі та на підставі викладених доводів та заперечень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 29.05.2006 року позивачем було надано до суду заяву № 21/518 від 25.05.2006 року відповідно до якої позивачем змінено підстави позову, та залишено незмінними позовні вимоги. Вказану заяву судом прийнято та залучено до матеріалів справи.

Відповідачем 29.05.2006 року було подано до суду відзив на заяву про заміну підстав позову згідно до якого відповідач вважає позовні вимоги позивача з урахуванням зміни підстав позову необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В процесі розгляду справи представниками сторін по справі до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 29.10.2003 року було укладено договір № Ю 512 разом із додатками, відповідно до якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного договору та його додатків, що є невід'ємними частинами договору. Відповідно до укладеного договору, він був укладений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у позивача, а другий у відповідача.

Як зазначається позивачем, п. 5 Додатку № 5 (у примірнику позивача) встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку. Проте у примірнику відповідача вказано інший термін оплати, а саме 10 днів.

Позивач у позовній заяві зазначає що п. 5 Додатку № 5 у примірнику відповідача суперечить нормативно –правовим актам цивільного законодавства на підставі того, що він суперечить Правилам користування електричною енергією.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що доводи позивача не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі на підставі того що договір було виготовлено позивачем, а відповідачем було лише його підписано, а також з тих підстав що п. 5 Додатку № 5 до договору № Ю 512, на думку відповідача є суттєвою умовою договору про поставку електричної енергії.

У своїй заяві про зміну підстав позову позивачем вказано що під час заповнення двох примірників додатку № 5 до договору працівник ВАТ „Одесаобленерго” помилково зазначив 10 денний термін проведення оплат в одному із примірників, та зазначається що на момент укладання договору ВАТ „Одесаобленерго” добросовісно помилялося щодо відповідності примірників додатку № 5 до договору один одному. Позивач також зазначає що його позовна вимога є такою, що не суперечить нормам цивільного законодавства, а відтак просить її задовольнити.

У відзиві на заяву про заміну підстав позову відповідач зазначає що на його думку позивач взагалі не має права на подання позову про визнання недійсним пункту договору та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено що до договорів, що були укладені до 1 січня  2004  року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. З наведених положень можна зробити висновок про те що до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР.

У відповідності до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (від 18.07.1963 року із змінами та доповненнями) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. Статтею 60 Цивільного кодексу Української РСР (від 18.07.1963 року із змінами та доповненнями) встановлено, що недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Як видно із матеріалів справи, положення п. 5 додатку № 5 до договору № Ю 512 від 29.10.20003 частково суперечать нормативним актам цивільного законодавства. Одним із основних нормативно —правових актів яким регулюються правовідносини між споживачами електричної енергії - юридичними особами та енергопостачальними організаціями є Правила користування електричною енергією, які затверджено постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, та які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442. Тобто, відповідно до положень Конституції України вказаний нормативний акт цивільного законодавства зареєстровано в передбаченому законом порядку та його вимоги підлягають виконанню усіма підприємствам, організаціями та установами.

Пунктом 1.1. зазначених Правил встановлено, що Правила користування електричною енергією розроблені відповідно до Закону України “Про електроенергетику”,  Указу Президента України від 21.04.98 року № 335 “Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Дія цих Правил поширюється на всіх споживачів –юридичних осіб, а  також фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.  

У відповідності з п. 7.8 зазначених Правил остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін підприємство відповідача здійснює платежі за електроенергію самостійно, а не через свою головну організацію.

З огляду на вищевикладене, положення договору № Ю 512 від 29.10.2003, зокрема п. 5 додатку № 5 до нього, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині строків розрахунків за спожиту електроенергію після отримання рахунку, а саме розрахунок в 10-денний термін з дня одержання рахунку (примірник відповідача), суперечить нормативно - правовому акту цивільного законодавства - Правилам користування електричною енергією, які регулюють правовідносини між споживачами електричної енергії - юридичними особами та енергопостачальними організаціями.

Статтею 59 Цивільний кодекс Української РСР (від 18.07.1963 року із змінами та доповненнями) передбачено, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Як вбачається зі змісту правочину, у даному випадку його можна визнати недійсним лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним.

Отже приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр ”INTO –SANA”  підлягають частковому задоволенню.              

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати п. 5 додатку № 5 до Договору № Ю 512 від 29.10.2003 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр ”INTO –SANA” про постачання електроенергії недійсним на майбутнє.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр INTO –SANA” (м. Одеса, вул. Посмітного, 10) р/р 26004127441 у ОФ АКБ „МТБ” МФО 328168 код 21001593 на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3) 26008236634 у ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168, код 00131713, 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 19.06.2006 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного  строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.