Постанова

від 01.08.2006 по справі 5/105-06-2725

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/105-06-2725

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" серпня 2006 р. Справа № 5/105-06-2725

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Гудимі І.Б.

за участю представників сторін

від позивача: Корепанова О.О. (довіреність № 174 від 02.06.2006 року)

від відповідача: Шепель П.Н. (довіреність № 41 від 08.02.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року

по справі № 5/105-06-2725

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „INTO-SANA”,      м. Одеса   

про визнання недійсною частини правочину

В С Т А Н О В И В :

28.03.2006 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту –позивач, Енергопостачальна організація) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „INTO-SANA” (далі по тексту –відповідач, Споживач) про визнання недійсною окремої частини правочину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснений сторонами правочин шляхом укладання договору про постачання електричної енергії в окремій його частині, а саме пункт 5 Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору не відповідає нормам цивільного законодавства України, а тому повинен бути визнаний недійсним з моменту його вчинення.  

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року, яке підписано 19.06.2006 року (суддя Могил С.К.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” задоволені частково. Визнано пункт 5 додатку № 5 до Договору № Ю 512 від 29.10.2003 року недійсним на майбутнє. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви у сумі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити це рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В своїх доводах та запереченнях, скаржник посилається на неповність, однобічність та необ'єктивність розгляду судом першої інстанції всіх обставин справи в їх сукупності, порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: Господарський Процесуальний кодекс України, Цивільний кодексу УРСР (1963 року), Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 22.08.2002 року (далі по тексту –Правила).

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення місцевого суду без змін, вважаючи його обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ТОВ „Медичний центр „INTO-SANA” 29.10.2003 року був укладений договір № Ю 512 про постачання електричної енергії разом з додатками, які є невід'ємними частинами цього Договору (а.с.7-15, 56-61). Відповідно до пункту 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до 31 грудня 2003 року та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому вищевказаний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.  

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію у відповідності із встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені Договором.

Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим Договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 5 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору сторонами передбачено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів (в редакції примірнику додатку № 5 до Договору Енергопостачальної організації, а.с.15) та 10 днів (в редакції примірнику додатку № 5 до Договору Споживача, а.с.15) після дати виписки рахунку.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним пункту 5 додатку № 5 до Договору № Ю 512 від 29.10.2003 року недійсним на майбутнє, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів, які були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

На підставі викладеного, до спірних відносин, які виникли між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ТОВ „МЦ „INTO-SANA” відносно правомірності пункту 5 додатку № 5 до Договору № Ю 512 від 29.10.2003 року слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно із статтею 48 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 59 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Статтею 60 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) встановлено, що недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що Правила розроблені відповідно до Закону України „Про електроенергетику”,  Указу Президента України від 21.04.1998 року № 335 „Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Дія цих Правил поширюється на всіх споживачів –юридичних осіб, а  також фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності.  

Згідно із пунктом 7.8 Правил користування електричною енергією, остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується відповідними матеріалами справи, відповідач проводив остаточні розрахунки та здійснював платежі з позивачем самостійно, тобто не через головну організацію, в 10-денний термін, що передбачений пунктом 5 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору № Ю512 від 29.10.2003 року (в редакції примірнику додатку № 5 до Договору ТОВ „МЦ „INTO-SANA”).

З урахуванням викладених фактів та норм законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, положення пункту 5 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору № Ю 512 від 29.10.2003 року в частині строків розрахунків за спожиту електроенергію після отримання рахунку, а саме розрахунок в 10-денний термін з дня одержання рахунку, суперечить Правилам користування електричною енергією, зокрема пункту 7.8, яким встановлений 5-дений термін розрахунків з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, а тому оспорюваний пункт Договору підлягає визнанню недійсним.

Між тим, згідно із частиною 2 статті 59 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) та з урахуванням змісту пункту 5 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору № Ю 512 від 29.10.2003 року, оскаржуваний пункт можна визнати недійсним лише на майбутнє.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.  

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року  по справі  № 5/105-06-2725 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                              М.С. Петров