Постанова

від 04.02.2008 по справі 13/668пн(18/271пн)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.2008  року                                                           

Справа № 13/668пн(18/271пн)

Луганський

апеляційний господарський суд  у складі

колегії суддів:

головуючого                               Іноземцевої Л.В.

суддів                                                  Медуниці О.Є.

Якушенко Р.Є.

Склад судової

колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного

господарського суду від 03.01.2008

при секретарі

судового

засідання                 Шабадаш Д.С.

за участю

представників сторін:

від

позивача          - Рудковський О.О.,

дов. б/н від 05.11.2007, представник по довіреності;

від відповідача

- не прибув

Розглянув                           

апеляційну

скаргу                 Приватного підприємця

ОСОБА_1, м.Первомайськ Луганської області

       на рішення                                       

       господарського суду                      Луганської області

       від                                          06.12.2007

у справі № 13/668пн(18/271пн)

(суддя Яресько Б.В.)

       за позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю

                                              „Компанія

„Астра”, м.Луганськ

до відповідача                          Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Первомайськ

Луганської області

про           усунення порушень прав власника

свідоцтва на знак для товарів і послуг та про відшкодування моральної шкоди в

сумі 10000 грн.

Товариство з

обмеженою відповідальністю „Астра” (ТОВ „Астра”) подало позов у господарський

суд Луганської області до Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (СПД

ОСОБА_1) про:

- припинення

порушень прав позивача як власника свідоцтва України № 40424 на знак для

товарів і послуг шляхом усунення з таксі позначень”Астра” і „Астра - Плюс”;

Суддя

-доповідач

         Л.В.Іноземцева

- опублікування

в засобах масової інформації свідчення про порушення прав інтелектуальної

власності позивача та зміст судового рішення про таке порушення;

- відшкодування

моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позивачем також

було заявлено вимоги про знищення рекламної продукції про надання відповідачем

послуг таксі з позначеннями "Астра" і "Астра-плюс" та про

припинення недобросовісної конкуренції, але 26.03.2007 ТОВ "Компанія

"Астра" відмовилося від позову в цій частині.

Рішенням

господарського суду Луганської області від 26.03.2007, залишеним без змін

постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.2007, позовні

вимоги задоволено частково:

- з СПД ОСОБА_1

стягнуто 10000 грн. моральної шкоди та на нього покладено судові витрати зі

справи;

- СПД ОСОБА_1

зобов'язано у семиденний термін з дня набрання рішенням місцевого

господарського суду опублікувати у засобах масової інформації свідчення про

порушення прав інтелектуальної власності позивача та зміст судового рішення;

- відмовлено у

позові в частині вимог про припинення порушення прав власника свідоцтва України

№ 40424 на знак для товарів і послуг шляхом усунення з таксі позначення

"Астра" і "Астра-Плюс", які охороняються відповідно до

зазначеного свідоцтва;

у решті позовних вимог провадження

зі справи припинено.

Постановою

Вищого господарського суду України від 25.09.2007 рішення господарського суду

Луганської області від 26.03.2007 та постанова Луганського апеляційного

господарського суду від 05.06.2007 скасовані в частині прийняття рішення за

позовом щодо опублікування в засобах масової інформації свідчення про порушення

прав інтелектуальної власності позивача і про зміст судового рішення про таке

порушення  та щодо відшкодування

моральної шкоди в сумі 10000 грн. з передачею справи  в цій частині на новий розгляд до

господарського суду Луганської області.

При новому

розгляді господарським судом Луганської області справі призначений №

13/668пн(18/271пн).

Рішенням

господарського суду від 06.12.2007 у справі № 13/668пн(18/271пн)  (суддя Яресько Б.В.) позовні вимоги ТОВ

„Компанія „Астра” задоволені частково:

- з СПД ОСОБА_1

стягнуто 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати;

-СПД ОСОБА_1

зобов'язано у семиденний термін з дня набрання даним рішенням законної сили

опублікувати у засобі масової інформації -газеті “Резон” м.Первомайськ  свідчення про порушення права інтелектуальної

власності та зміст даного судового рішення.

Рішення суду з

посиланням на статтю 16 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ „Про охорону

прав на знаки для товарів і послуг” (далі по тексту - Закон 3689)  мотивоване доведеністю матеріалами справи

факту використання  відповідачем знаку,

схожого до ступеню сплутування зі знаком для товарів і послуг належним

позивачу, для  пропонування послуг таксі.

При цьому суд зазначив, що фактом порушення є саме пропонування відповідачем

послуг таксі „Астра -плюс” шляхом розміщення відповідної інформації на  календарях, в засобах масової інформації,

зовнішній рекламі.

Суб”єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - відповідач у справі не погодився з прийнятим

рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду

в частині задоволення позовних вимог скасувати у зв'язку з  неповним з'ясування обставин, що мають

значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і

процесуального права і постановити нове, яким закрити провадження у справі.

На

обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Судом не

прийнято до уваги той факт, що ніякого таксі -„Астра - плюс” не існувало та не

існує, що позивачем ніякої діяльності по перевезенню пасажирів в місті

Первомайську не виконувалось, а діяльність інформаційної служби -„Астра - плюс”

не виходила за межі міста Первомайська та не була пов”язана з перевезенням

пасажирів на таксі.

Позивачем не

надано суду ніяких доказів про те, що діями відповідача позивачу завдано якоїсь

шкоди, що було принижено його авторитет, що від його послуг відмовився хоча б

один клієнт на користь відповідача, не надано ніяких доказів про те, що

діяльність інформаційної служби „Астра - плюс” заважала надавати послуги таксі

компанії „Астра”.

Моральна шкода

може бути заподіяна тільки навмисними винними діями, які повинні знаходитись в

прямому причинному зв”язку з шкідливими наслідками. Наявність шкідливих

наслідків судом не встановлена.

Судом також не

прийнято до уваги те, що з липня 2006 року назва „Астра -плюс” не

використовується, що підтверджується довідками Первомайського цеху

електрозв”язку та рекламною продукцією, а позивач звернувся до суду з заявою

26.03.2007, тобто коли вже його право, яке він вважає порушеним, було

поновлене, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення

моральної шкоди. Крім того, суд ніяким чином не обґрунтував розмір стягнутої

суми.

Заслухавши

доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом

обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о

в и в:

ТОВ „Компанія

„Астра” -позивач у справі зареєстроване 13.06.2001 виконавчим комітетом

Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію

юридичної особи серії АОО № 323442, знаходиться в Єдиному державному реєстрі

юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 31530846

(а. с. 13 -14, т. 1).

Відповідно до

пункту 2.2 статуту ТОВ „Компанія „Астра” одним із видів діяльності товариства є

надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.

с. 15 -18, т. 1).

ТОВ

"Компанія "Астра" є власником свідоцтва України № 40424 на знак

для товарів і послуг "Астра", зареєстрований для послуг 37, 39

(автобусне перевезення; автомобільне перевезення; перевезення вантажними

автомобілями; послуги таксі; паркування автомобілів; наймання (орендування)

укритих стоянок для транспортних засобів), 

45 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг (дата

подання заявки -18.01.2002; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва

-15.06.2004) (а. с. 117, т. 1).

ОСОБА_1

-відповідач у справі у якості суб'єкта підприємницької діяльності

зареєстрований 21.04.2000 виконавчим комітетом Первомайської  міської ради Луганської області, про що

видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії

НОМЕР_1 (а. с. 46, т. 1).

17.05.2006

Державним комітетом зв'язку та інформації України ОСОБА_1 видано дозвіл на

право експлуатації наземних радіостанцій сухопутного (морського) рухомого

зв'язку за № 09-1-24679 (а. с. 53, т. 1).

Згідно договору

про надання послуг електрозв”язку від 01.07.2007 № 159, укладеному між ВАТ

„Укртелеком” та ПП ОСОБА_1, відповідачеві надаються послуги телефонного зв”язку

за номерами телефонів: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (а. с. 138 -142, т. 1).

31.05.2006

Міністерством транспорту та зв'язку України ОСОБА_1 видано ліцензію серії

НОМЕР_5 про надання дозволу на внутрішнє перевезення пасажирів та їх багажу на

таксі (а. с. 49, т. 1).

Відповідач

виступив замовником виготовлення кишенькових календарів, календарів формату А4,

які містили позначення Астра - плюс таксі, та телефони за якими можливо

замовити  такси: НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідач також був замовником розміщення в газеті “Резон” від 27.06.2006 №

26; 11.07.2006 № 31(521) рекламного оголошення про можливість виклику таксі

“Астра - плюс” за належними відповідачу телефонами, розміщення зовнішньої

реклами  щодо можливості виклику таксі

Астра - плюс за належними відповідачу телефонами.

В рекламному

оголошенні в газеті „Резон” від 11.07.2006 № 31(521) про замовлення таксі

„Астра -плюс” вказано також свідоцтво про державну реєстрацію № 920674 від

21.04.2004, яке належить СПД ОСОБА_1 (а. с. 121, т. 1).

27.12.2005 ТОВ

"Компанія "Астра" звернулося до СПД ОСОБА_1 з листом № 80, в

якому повідомляло про те, що воно є власником свідоцтва України на знак для

товарів і послуг № 40424, та просило припинити використання позначення

"Астра".

20.04.2006 ТОВ

"Компанія "Астра" повторно звернулося до СПД ОСОБА_1 з

претензією № 22 з вимогами про припинення порушень прав інтелектуальної

власності позивача та відшкодування збитків, заподіяних незаконним

використанням знаку для товарів і послуг, якому надано правову охорону

свідоцтвом України № 40424, у сумі 40000 грн.

СПД ОСОБА_1

незважаючи на звернення ТОВ „Компанія „Астра” продовжував використовувати  позначення „Астра -плюс”, а саме розміщував

оголошення, що містили інформацію про можливість  виклику таксі „Астра -плюс”, що стало

підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

01.08.2006

господарським судом в межах розгляду даної справи була призначена судова

експертиза, пов'язана з охороною прав на об'єкт інтелектуальної власності (а.

с. 94 - 96, т. 1).

Проведення

експертизи доручено Науково - дослідному центру судової експертизи з питань

інтелектуальної власності. На вирішення експертизи поставлені питання: чи є

позначення „Астра” і „Астра -плюс”, які розміщенні відповідачем в засобах

масової інформації (газеті), на календарях та рекламних плакатах, схожими зі

знаком позивача „Астра” настільки, що їх можна сплутати.

Як свідчать

матеріали справи  предметом дослідження

експерта, крім свідоцтва на знак для товарів і послуг позивача, були документи

відповідача (календарі, рекламні оголошення), про що свідчать розташовані на

них номер 920674 свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 та номери телефонів НОМЕР_2, НОМЕР_3, які надані для

користування відповідачеві за договором від 01.07.2006 № 159 про надання послуг

електрозв'язку.

Згідно висновку

судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності від 12.02.2007 № 46

позначення „Астра” і „Астра -плюс”, що використовуються Приватним підприємцем

ОСОБА_1, є схожими до ступеню сплутування зі знаком для товарів і послуг за

свідоцтвом України № 40424 стосовно товарів і послуг, наведених у свідоцтві або

споріднених з ними (а. с. 101 -114, т. 1).

Перевіривши

матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим

господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення

господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та

процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на

наступне.

Позивач є

суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку -знак для

товарів і послуг „Астра”, зареєстрований для послуг 37, 39, 45 класів

Міжнародної  класифікації знаків для

товарів і послуг, що підтверджується свідоцтвом України № 40424.

Відповідно до

частини 2 статті 494 ЦК України обсяг правової охорони торговельної марки

визначається наведеними у свідоцтві її зображеннями та переліком товарів і

послуг, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1

статті 495 ЦК України встановлено, що майновими правами інтелектуальної

власності на торговельну марку є:

1) право на

використання торговельної марки;

2) виключне

право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне

право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі

забороняти таке використання;

4) інші майнові

права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Наведена норма

ЦК України кореспондується з приписами частини 5 статті 16 Закону України 3689,

за змістом якої свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим

особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом,

зокрема:

позначення,

схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і

послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

позначення,

схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з

наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману

щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак

можна сплутати.

При цьому,

згідно частини 4 цієї статті Закону 3689 використанням знаку, зокрема,

визнається:

-

застосування його під час пропонування та надання будь - якої послуги, для якої

знак зареєстровано;

-

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в  доменних іменах.

Матеріалами

даної справи підтверджується, що відповідач використовував знак „Астра -плюс”,

який є  схожим до ступеню сплутування зі

знаком для товарів і послуг „Астра”, що належить позивачу, для пропонування та

реклами послуг таксі.

А тому доводи

апеляційної скарги про те, що відповідач фактично не надає послуги таксі, а

його інформаційні служба „Астра -плюс” не завдає шкоди позивачу судовою

колегією відхиляються з огляду на фактичні обставини справи і правила статті 16

Закону 3689.

Апеляційна

інстанція погоджується з мотивацією місцевого суду, що у даному випадку фактом

порушення права  інтелектуальності

власності на торговельну марку є саме пропонування  відповідачем послуг таксі „Астра -плюс” при

розміщенні відповідної  інформації на

календарях, в засобах масової інформації, зовнішній рекламі.

Відповідно до

частини 1 статті 20 Закону 3689 будь - яке посягання на права власника  свідоцтва, передбачені статтею 16 цього

Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що  потребують його згоди, та готування до вчинення

таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою

відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Статтею 432 ЦК

України встановлено, що кожна особа має право 

звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності

відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Суд у випадках

та в порядку встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

опублікування в

засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної

власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Отже рішення

господарського суду в частині зобов'язання відповідача в семиденний термін з

дня набрання рішенням законної сили опублікувати у засобі масової інформації -

газеті „Резон”, м. Первомайськ свідчення про порушення права інтелектуальної

власності та зміст даного судового рішення відповідає фактичним обставинам

справи і встановленому законодавством способу захисту права інтелектуальної

власності.

Статтею 23 ЦК

України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої

внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої названої статті

моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової

репутації юридичної особи.

Згідно статті

1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка

її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї

статті.

Згідно з

пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4

"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди" (далі по тексту - постанова Пленуму) під моральною шкодою слід

розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних

страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до

чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні

честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у

зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з

незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих

зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні

стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою

шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру,

що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове

найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної

таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив

довіри до її діяльності.

Матеріалами

даної справи підтверджується порушення права інтелектуальної власності позивача

на товарний знак. Відповідач свідомо, тривалий час, порушував право позивача,

позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою припинити використання

товарного знаку, але відповідач ігнорував звернення позивача, чим завдавав

моральної шкоди позивачу. Місцевий суд правомірно вказав, що сам факт порушення

інтелектуальної власності у вигляді посягання на товарний знак, є завданням

власникові  товарного знаку моральної

шкоди.

Стягнута судом

сума в рахунок відшкодування моральної шкоди є справедливою і невеликою

відносно завданої моральної шкоди, враховуючи характер і склад правопорушення,

строк, протягом якого воно продовжувалося, небажання відповідача добровільно

припинити завдання шкоди власникові товарного знаку.

Доводи

апеляційної скарги про те, що суд не врахував майновий стан відповідача при

задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди апеляційною інстанцією

відхиляється як безпідставні.

Відповідач

протягом всього судового розгляду справи взагалі не визнавав факт порушення ним

права інтелектуальної власності позивача, не просив суд зменшувати заявлену до

стягнення суму з огляду на його  

майновий та фінансовий стан і ніяких доказів про це суду не подав.

Враховуючи

викладене, апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 на рішення господарського суду від

06.12.2007 задоволенню не підлягає, суд першої інстанції повно та всебічно

з'ясував фактичні обставини справи і не допустив порушення норм матеріального і

процесуального права при постановленні рішення у справі.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті

державного мита за апеляційною скаргою покладаються на відповідача -заявника

апеляційної скарги.

Результати

апеляційного провадження у справі № 13/668пн(18/271пн) оголошені в судовому

засіданні.

Керуючись  ст. ст. 

99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу

України Луганський апеляційний 

господарський суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського

суду Луганської області від  06.12.2007 у

справі № 13/668пн(18/271пн)  залишити без

задоволення.

Рішення

господарського суду Луганської області від 06.12.2007 у справі №

13/668пн(18/271пн) залишити без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може

бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського

суду України через апеляційний господарський суд.

Повний текст

постанови складено 11.02.2008

           Головуючий суддя                                                      

Іноземцева Л.В.

           Суддя                                                                             

Медуниця О.Є.

           Суддя                                                                             

Якушенко Р.Є.