Рішення

від 02.10.2006 по справі 2/281пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/281пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.10.06 р.                                                                               Справа № 2/281пд                               

у судових засіданнях 5 та 19 вересня 2006 року

господарський суд Донецької області

оголошував перерви до 19 вересня 2006 року до 10 год. 00 хв.

та 2 жовтня 2006 року до 11 год. 10 хв.  

Суддя господарського суду Донецької області Ханова Раїса Федорівна

при помічнику судді, що виконує обов'язки секретаря судового засідання Бахар С.В.     

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу    

за позовом Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

до відповідачів 1. Приватного підприємства “Гурт” м. Харцизьк

                             2. Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ

про визнання недійсною усної угоди

За участю

прокурора: Ульянова О.В. – посв. № 2520

представників сторін:

від позивача: Малєєва Т.С. – за дов. від 24 липня 2006 року

від першого відповідача: Скуратова Т.С. - директор

від другого відповідача: не з'явився

Суть спору :

     До господарського суду Донецької області заявлено позов з урахуванням його зміни Прокурором м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у            м. Харцизьку до Приватного підприємства “Гурт” м. Харцизьк та Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ про визнання недійсною усної угоди, укладеної між першим та другим відповідачами, як такої, що суперечить інтересам держави та суспільства за ознаками статті 49 Цивільного Кодексу УРСР (1963р.).

     В обґрунтування позовних вимог прокурор та представники позивача під час судового розгляду посилаються на норми статті 67, 121 Конституції України, статті 49 Цивільного Кодексу УРСР (1963 року), а також пункту 4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України. Позивач обґрунтовує позовні вимоги винесенням 21 листопада 2003 року Деснянським районним судом м. Києва рішення, яким визнані недійсними з 5 серпня 2003 року Статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ. Позивач вважає, що умисел на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, має лише Приватне підприємство “Техноклімат” м. Київ, що підтверджується зазначеним рішенням суду.

      Клопотання позивачем по справі про фіксування судового процесу із застосуванням технічних засобів суду не заявлялися, внаслідок чого розгляд справи здійснювався відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України з веденням протоколів судових засідань.

     Перший відповідач у судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення від 4 вересня 2006 року № 04/09-1, проти задоволення позовних вимог прокурора заперечує, посилаючись на те, що Приватне підприємство “Гурт” при укладанні та виконанні усної угоди з Приватним підприємством “Техноклімат” протиправних дій не здійснювало, при передачі товару представник Приватного підприємства “Техноклімат” надав усі необхідні документи, господарські зобов'язання за цією усною угодою виконані сторонами угоди у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

      Другий відповідач у засідання суду не з'явився, відзив на позов суду не надав, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Суд вважає, що відсутність повноважного представника другого відповідача у судовому процесі не зашкоджує розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

     Зважаючи на достатність представлених прокурором та представниками позивача доказів, відсутність поважних причин нез'явлення у судове засідання повноважного представника другого відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.    

     Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та першого відповідача, суд встановив наступне:

     Приватне підприємство “Гурт” м. Харцизьк (перший відповідач по справі) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Харцизької міської ради 3 листопада 1999 року, включене до ЄДРПОУ за номером 30648608, є платником податку на додану вартість, свідоцтво від 21 листопада 2002 року № 06746645, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.  

     Приватне підприємство “Техноклімат” м. Київ (другий відповідач по справі) є юридичною особою, зареєстроване Дніпровською райдержадміністрацією м. Києва 29 січня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32205223, взято на податковий облік у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва 12 лютого 2003 року, був платником податку на додану вартість, актом від 20 травня 2004 року № 19-321/164 було анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35610771.  

     7 жовтня 2003 року Приватним підприємством “Техноклімат” м. Київ (перший відповідач по справі) були видані товарна накладна № 31 щодо відпуску товарно–матеріальних цінностей на загальну суму у розмірі 12904 грн. 66 коп. та податкова накладна № 31 на загальну суму у розмірі 12904 грн. 67 коп., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2150 грн. 78 коп. Факт оплати Приватним підприємством “Гурт” м. Харцизьк придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 30 на суму 10000 грн. та № 32 на суму 2904 грн. 66 коп. Зазначене посвідчує укладення 7 жовтня 2003 року відповідачами по справі усної угоди на загальну суму у розмірі 12904 грн. 66 коп. та виконання зобов'язань за нею у повному обсязі. Факт укладення усної угоди та її виконання не заперечується першим відповідачем.  

     Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу Української РСР (1963р.), якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін – в разі виконання угоди обома сторонами – в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане  нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останьою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

      Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами) роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.

     Зазначена норма передбачає необхідність встановлення умислу на укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, у однієї або у обох сторін угоди. Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона), виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. При цьому, достатньо умислу у однієї сторони на укладення угоди і настання відповідних наслідків її виконання.

      21 листопада 2003 року Деснянським районним судом м. Києва прийняте рішення, яким визнані недійсними з 5 серпня 2003 року Статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ, рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 2 грудня 2003 року. Судом встановлено, що Приватне підприємство “Техноклімат” було зареєстроване Лубковським М.В. у січні 2003 року, який влітку 2003 року вирішив продати підприємство і по оголошенню зустрівся з невідомою особою, яка запропонувала передати права та обов'язки засновника підприємства на ім'я Беспалова С.П., на що він погодився і нотаріально посвідчив відповідну заяву. Після підписання заяви він передав невстановленому чоловіку установчі та реєстраційні  документи та печатку Приватного підприємства “Техноклімат”, після чого Лубковський С.П. до фінансово-господарської діяльності відношення не мав. Суд прийшов до висновку, що з моменту зміни власника, а саме з 5 серпня 2003 року, Приватне підприємство “Техноклімат” передано у власність невстановленим особам, підприємницька діяльність здійснювалася підприємством протиправно та суперечила інтересам держави і суспільства.  

     На підставі зазначеного рішення Деснянського районного суду м. Києва Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва актом від 20 травня 2004 року             № 19-321/164 анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ.

     Таким чином, господарську операцію щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від імені другого відповідача по справі здійснила особа, яка не мала на це належних повноважень. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що уклала та виконала угоду від імені юридичної особи, не маючи на це належних повноважень.

      Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

       Наведене доводить правомірність позиції прокурора на те, що при укладенні та виконані спірної угоди умисел, направлений на укладення та виконання угоди всупереч інтересам держави та суспільства, мав другий відповідач, що доводить її недійсність.

      Суд не застосовує наслідки визнання угоди недійсною з урахуванням позовних вимог прокурора та з огляду на наступне.

      Цивільний кодекс України, який набув чинності з 1 січня 2004 року, не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені статтею 49 Цивільного кодексу УРСР (1963р.). За змістом частини 2 статті 5 Цивільний кодекс України має зворотну дію у часі, у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

     Судові витрати підлягають віднесенню на другого відповідача з огляду на те, що саме він мав умисел на укладення угоди, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

     Враховуючи наведене, та керуючись статтями 25,26,29,49, частиною 1 статті 59, статтею 62 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статтями 2,4,12,22,32-35,43,49,75,77,81-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРIШИВ:

     Позов Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Приватного підприємства “Гурт” м. Харцизьк та Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ про визнання недійсною усної угоди, укладеної між першим та другим відповідачами, як такої, що суперечить інтересам держави та суспільства за ознаками статті 49 Цивільного Кодексу УРСР (1963р.) задовольнити повністю.

     Визнати недійсною усну угоду, яка укладена між Приватним підприємством “Гурт”              м. Харцизьк та Приватним підприємством “Техноклімат” м. Київ 7 жовтня 2003 року на загальну суму у розмірі 12904 грн. 66 коп.

     Стягнути з Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ (01008, м. Київ, бул. Перова,32/4, ЄДРПОУ 32205223, рахунок № 260020074 у ТОВ “Банк Перспектива”                      м. Донецьк, МФО 335902) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095600006, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255) державне мито у сумі            214 грн. 04 коп.  

     Стягнути з Приватного підприємства “Техноклімат” м. Київ (01008, м. Київ, бул. Перова,32/4, ЄДРПОУ 32205223, рахунок № 260020074 у ТОВ “Банк Перспектива”                      м. Донецьк, МФО 335902) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, проспект Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

     Видати накази після набрання рішенням законної сили.

     Повний текст рішення оголошений судом у судовому засіданні 2 жовтня 2006 року в присутності прокурора, представників позивача та першого відповідача.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

      Рішення  може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Ханова Р.Ф.                               

вик. Бахар

3056723

          Надруковано 6 примірників:

1-          у справу

2-          позивачу

3-          1 відповідачу

4-          2 відповідачу

5-          Прокурору міста

6-          Прокурору Донецької

      області