Рішення

від 02.04.2008 по справі 20-11/215-5/377-11/366

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/215-5/377-11/366

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" квітня 2008 р. справа № 20-11/215-5/377-11/366

 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Морський  індустріальний комплекс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство технопарку „Корабел”

третя особа Державне управління охорони навколишнього природного середовища

про  спонукання виконати дії

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство технопарку „Корабел”

до Відкритого акціонерного товариства „Морський  індустріальний комплекс”

про   зобов`язання виконати певні дії

         Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники:

від позивача                     Фрідман В.О., довіреність № 2 від 14.01.2008

від відповідача           Ізмоденов Д.В., довіреність № 02/05 від 04.01.2008

від третьої особи         Ястремьска Н.В., довіреність № 1 від 09.01.2008

Суть спору:

Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача  про спонукання виконати дії.

         Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.05.2007 порушено провадження по справі.    

         Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя  № 70 від 20.08.2007 справа 20-11/215, яка знаходилася у провадженні судді Дмитрієва В.Є. у зв'язку з відбуттям у щорічну відпустку, передана до провадження судді Євдокимова І.В.

Ухвалою від 27.08.2007 справа була прийнята до провадження судді Євдокимова І.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Севастополя  № 84 від 24.09.2007 справа 20-11/215-5/377, яка знаходилася у провадженні судді Євдокимова І.В., передана до провадження судді Дмитрієва В.Є.

Ухвалою суду від 26.09.2007 справа прийнята до провадження судді Дмитрієва В.Є.

Ухвалою суду від 21.11.2007 залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 25.01.2008 порушено провадження у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство технопарку „Корабел” до Відкритого акціонерного товариства „Морський  індустріальний комплекс” про   зобов`язання виконати певні дії.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення.

Позивач зустрічні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення.

У розгляді справи оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

При утворенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський індустріальний комплекс», яке у подальшому було перетворено до Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел», в статутний фонд, був внесений накопичувач відходів абразивного порошку (інв. № 70591), як частина внеску.

Відповідно до акту прийому –передачі Відкритому акціонерному товариству „Морський  індустріальний комплекс”  було передано тільки сам об`єкт  - накопичувач  відходів абразивного порошку. Відходи, які знаходились на об`єкті  - позивачу не передавались.

Позивач посилається на те, що на момент передачі накопичувача відходів абразивного порошку до статутного фонду позивача, на ньому знаходились відходи абразивного порошку, власником яких є відповідач.

Цей факт був підтвердженій відповідачем, та документами, одержаними від Нахімовської районної  санітарно-епідеміологічної станції міста Севастополя, Держаного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополя, та був підтвердженій представником відповідача у судову засіданні.

У зв'язку з находженням майна відповідача на накопичувачі відходів абразивного порошку, належному позивачу, між ними були укладені договори № 1 від 12.03.2004 та № 4 від 21.12.2004, на оренду зазначеного накопичувача.

В період дії цих договорів відповідач продовжував вивозити відходи абразивного порошку на належний позивачу накопичувач відходів абразивного порошку, що підтверджується відповідачем, листом № 1321 від 06.06.2005 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел» до Нахімовської районної  санітарно-епідеміологічної станції міста Севастополя, та додатками до нього, листом № 344-к от 01.07.2005 відповідача на адресу Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс».

Оскільки відповідач, по закінченні дії договорів, не прийняв мер з подальшої утилізації відходів, позивач 16.08.2005 за вих. 179/мик, 16.03.2006 за вих. 512/мик, 26.01.2006 за вих. 167/мик, 16.03.2006 за вих. 508/мик та 30.11.2006 за вих. 3106/мик звертався до відповідача, та пропонував йому вивезти відходи абразивного порошку.

Крім того, позивач вказує, що відсутність контролю за відходами, з боку відповідача, може привести до погіршення екологічного стану, що утворює загрозу небезпеки пошкодження майна позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав на те, що відходи абразивного порошку були передані позивачу разом з накопичувачем відходів.

Теж саме відповідач вказав у зустрічній позовній заяві. Крім того, у зустрічному позові відповідач вказує, що він передав до уставного фонду позивача накопичувач відходів абразивного порошку (інв. № 70591), як місце видалення відходів разом з відходами.

У доповнені до зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел», вказує, що Товариство відмовилось від права власності на відходи, а Відкрите акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс»придбало це право на підставі статті 336 Цивільного Кодексу України.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»наполягає, що накопичувач відходів абразивного порошку був розташованій на земельної ділянці наданої в оренду Закритому акціонерне товариство «Стівідорна компанія «Авліта», а на теперішній час зруйнований.

В копії висновку ГГП «Кримгеологія», наданої Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, вказано, що накопичувач відходів абразивного порошку є площадкою з утрамбованим ґрунтом та обвалуванням.

Відкритим акціонерним товариством «Морський індустріальний комплекс»надані документі, які свідчать про наявність накопичувача відходів абразивного порошку в натурі (висновок технічної комісії –арк. с. 127-127, т. 3).

Документи, які свідчать про передачу відходів від відповідача до позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»не надало.

Згідно з даними наданими Нахімовською районною  санітарно-епідеміологічною станцією міста Севастополя (довідка про наявність об`єкту розташування відходів, довідка про відходах, накопичених за 2005 рік –арк. с. 146-146, т. 1), на кінець 2005 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»на накопичувачі відходів абразивного порошку було розміщено 11741 тонна відходів абразивного порошку. Державна екологічна інспекція в м. Севастополі, у своєму акті перевірцки дотримання вимог природоохоронного законодавства, вказує, що на момент перевірки (з 25.01.2008 по 07.02.2008) було встановлено, що на накопичувачі розміщено 11741 тонна відходів, утворених Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел».

Суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальній комплекс»полягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно статті 8 Закону України «Про відходи», відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 9 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою від 03.08.1998 № 1218 Кабінету Міністрів України, встановлено, що передача накопичених за попередні роки відходів іншому власнику здійснюється за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях.

Тобто, законодавством України встановленій певний порядок передачі  відходів від одного власника іншому. Документів, які свідчать про надання дозволу на передачу відходів і підтверджуючих передачу відходів суду не надано.

Згідно статті 316 Цивільного Кодексу України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі

інших осіб. У зв'язку з чім, враховуючи звернення Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальній комплекс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел» з вимогами вивезти відходи з накопичувача, а також звернення до суду з вимогами про усунення перешкод здійснення права власності, суд вважає доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел» про придбання, на підставі статі 336 Цивільного Кодексу України, Відкритим акціонерним товариством «Морський індустріальній комплекс»права власності на відходи неспроможними.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про відходи»передбаченій обов'язок власника відходів, щодо забезпечення повного зберігання відходів, здійснення організаційних, науково-технічних та технологічних заходів для максимальної утилізації відходів, здійснення контролю за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів, та інш.

Відсутність, з боку відповідача, належного контролю за власними відходами, а також не прийняття відповідачем заходів для максимальної утилізації відходів, спричинили загрозу екологічної небезпеки, а також порушення прав позивача щодо можливості користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Згідно з Інструкцією про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 14 серпня 1999 р. № 12, до місць видалення відходів прирівнюються місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.

Розділом 3 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1216, встановлено, що власник місць (чи об'єктів) видалення відходів –будь-яка фізична або юридична особа, що здійснює видалення відходів на законних підставах, у тому числі виробник відходів.

Судом встановлено, що виробником 11741 тонни відходів розміщених на накопичувачі відходів абразивного порошку (інв. № 70591) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел», документи які свідчать про надання Відкритим акціонерним товариством «Морський індустріальний комплекс»послуг з розміщення відходів суду не надано. Тобто, на накопичувачі відходів відходи абразивного порошку, належні Відкритому акціонерним товариством «Морський індустріальний комплекс»відсутні.

Згідно з пунктом і пункту ї частини 1 статті 23 Закону України «Про відходи», здійснення контролю за веденням суб'єктами підприємницької діяльності первинного обліку утворення, зберігання, оброблення, утилізації та видалення відходів і їх паспортизацією, а також здійснення контролю за складанням і веденням реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів входить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами та його органів на місцях.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»не надано доказів порушення його прав, внаслідок відсутності у  Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс»паспорта місця видалення відходів.

На підставі наведеного, суд вважає, що зустрічній позов не підлягає задоволенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У статті 1163 ЦК України вказано, що юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює.

Оскільки є порушення прав Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальній комплекс», як власника накопичувача відходів абразивного порошку, суд вважає недоцільним визначення користувача земельної ділянки.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідач до теперішнього часу порушення прав позивача не усунув, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел» (99001, м. Севастополь, вул.. Героїв Севастополя, 13, р/р 260052558140011 в СФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЗКПО 30628492) усунути перешкоди Відкритому акціонерному товариству «Морський індустріальний комплекс» (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2, р/с 26006733857051 в СФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЗКПО 32897734)  у користуванні майном шляхом вивозу відходів абразивного порошку, об'ємом 11741 тонна, з накопичувача відходів абразивного порошку (інв. № 70591), який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Приморська, 2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел» (99001, м. Севастополь, вул.. Героїв Севастополя, 13, р/с 260052558140011 в СФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЗКПО 30628492) на користь  Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс» (99016, м.Севастополь, вул. Приморська, 2, р/с 26006733857051 в СФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЗКПО 32897734) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,0 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,0 грн.

4. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити в  повному обсязі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   07.04.2008