Постанова

від 21.10.2008 по справі 20-11/215-5/377-11/366

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-11/215-5/377-11/366

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 жовтня 2008 р.                                                                                    № 20-11/215-5/377-11/366  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом

Фрідман В.О. дов. від 26.09.2008 року

позивача за зустрічним позовом

Ізмоденов Д.В. дов. від 04.01.2008 року

третьої особи

не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел"

на постанову від 28.05.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 20-11/215-5/377-11/366 господарського суду міста Севастополя

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел"

третя особаДержавне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополі

проспонукання виконати дії

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел"

доВідкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс"

прозобов'язання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" про спонукання вивезення відходів абразивного порошку із накопичувача відходів абразивного порошку.

Заявами від 30.10.2007 року та від 28.01.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд усунути перешкоди в здійсненні права користування майном та усунути загрозу небезпеки погіршення стану майна, шляхом зобов'язання відповідача вивезти відходи абразивного порошку в об'ємі 11741 тонн із накопичувача відходів абразивного порошку.

17.01.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про зобов'язання Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс" як власника місця МУО (місця утилізації відходів) та відходів, які там знаходяться, здійснити перереєстрацію МУО на ім'я власника - ВАТ "Морський індустріальний комплекс". Зобов'язати відповідача за зустрічним позовом оформити технічний паспорт МУО на ім'я власника ВАТ "Морський індустріальний комплекс

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 02.04.2008 року первісний позов задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" усунути перешкоди Відкритому акціонерному товариству "Морський індустріальний комплекс" у користуванні майном шляхом вивозу відходів абразивного порошку об'ємом 11741 тонн з накопичувача відходів абразивного порошку.

У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 року залишене без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 02.04.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення винесені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 32, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, статті 261, 267, 336 Цивільного кодексу України, статті 8, 17, 23, 33 Закону України "Про відходи". пункту 9 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218, розділ 3 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1216, інструкції про зміст та складення паспорту МУО, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.08.1999 року №12.

Також, скаржник посилається на те, що апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки в мотивувальній частині постанови обґрунтовує вину Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" в порушенні норм природоохоронного законодавства, в той час як така вимога не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Крім того, на думку скаржника суд невірно застосував частину 1 статті 261 Господарського кодексу України в частині визначення початку перебігу позовної давності.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел", є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський індустріальний комплекс", що у подальшому було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс". В якості внеску до статутного фонду останнього відповідачем було внесено накопичувач відходів абразивного порошку (інв. № 70591, а.с.53- 63).

Згідно з актом прийому –передачі від 21.02.2004 року Відкритому акціонерному товариству "Морський індустріальний комплекс" було передано тільки сам об`єкт - накопичувач відходів абразивного порошку. Відходи, які знаходились на об`єкті позивачу не передавались.

Також, судами встановлено, що на момент передачі накопичувача відходів абразивного порошку до статутного фонду позивача, на ньому знаходились відходи абразивного порошку, власником яких є відповідач. Даний факт підтверджений відповідачем (а.с. 107-108, т.2) та документами, одержаними від Нахімовської районної санітарно-епідеміологічної станції міста Севастополя, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополі (а.с.145-148, т.1, а.с. 5-8, 11-31, т.2).

У зв'язку з находженням майна відповідача на накопичувачі відходів абразивного порошку, належному позивачу, між ними були укладені договори № 1 від 12.03.2004 року та № 4 від 21.12.2004 року на оренду зазначеного накопичувача.

В період дії вказаних договорів відповідач продовжував завозити відходи абразивного порошку на належний позивачу накопичувач відходів абразивного порошку, що підтверджується відповідачем у листі № 1321 від 06.06.2005 року (а.с.145-148, т.1) на адресу Нахімовської районної санітарно-епідеміологічної станції міста Севастополя та додатками до нього, листом № 344-к от 01.07.2005 року відповідача на адресу Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (а.с.107, т.2), договором №17/10/05-57/27 від 19.10.2005 року з ПП "Пинзарь".

З огляду на закінчення терміну дії договорів та не здійснення відповідачем дій з подальшої утилізації відходів, позивач 16.08.2005 року за вих. 179/мик, 16.03.2006 року за вих. 512/мик, 26.01.2006 року за вих. 167/мик, 16.03.2006 року за вих. 508/мик та 30.11.2006 року за вих. 3106/мик звертався до відповідача з пропозицією вивезти відходи абразивного порошку.

Задовольняючи первісні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальній комплекс" суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із доведеності факту знаходження відходів, які належать відповідачу на накопичувачі відходів, який передано до статутного фонду позивача.

Відповідно частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном.

Судами встановлено, що перешкодами у даному випадку є знаходження на накопичувачі 11741 тонн відходів абразивного порошку, який належить відповідачу.

Згідно статті 8 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 9 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою від 03.08.1998 року № 1218 Кабінету Міністрів України, встановлено, що передача накопичених за попередні роки відходів іншому власнику здійснюється за окремим дозволом органів Мінекоресурсів на місцях.

Законодавством України встановлений порядок передачі відходів від одного власника іншому. Документів, які свідчать про надання дозволу на передачу відходів і підтверджуючих передачу відходів відповідачем не надано, в зв'язку з чим суди дійшли висновку, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" про придбання, на підставі статі 336 Цивільного Кодексу України, Відкритим акціонерним товариством "Морський індустріальній комплекс" права власності на відходи неспроможними.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про відходи" передбаченій обов'язок власника відходів, щодо забезпечення повного зберігання відходів, здійснення організаційних, науково-технічних та технологічних заходів для максимальної утилізації відходів, здійснення контролю за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів, та інш.

Судами встановлено, що виробником 11741 тонни відходів розміщених на накопичувачі відходів абразивного порошку є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел".

А оскільки за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів неприйняття відповідачем заходів по утилізації відходів суди дійшли висновку, що це є порушенням права позивача користування та розпорядження належним йому майном та задовольнили позовні вимоги.

Заперечення відповідача щодо розташування накопичувача відходів на земельній ділянці ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" та зруйнування його на теперішній час спростовані судами з оглядну на висновки ГГП "Кримгеологія", надані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища (а.с.2-53, т.3), актом  перевірки Державної екологічної інспекції в м. Севастополі від 25.01-07.02.2008 року  (а.с. 82- 90, т.3), документами, наданими позивачем (а.с.127-128, т.3, а.с. 93-119, т.2).

Заперечення відповідача щодо кількості абразивного порошку також спростовані судами з огляду на акт перевірки Державної екологічної інспекції (а.с.82-90, т.3), лімітами за 2005-2006 роки, підписаними відповідачем (а.с.5-8), розрахунками збору за забруднення, податковими розрахунками, наданими  Державною податковою інспекцією на адресу суду (а.с.11-32), довідкою про відходи, накопичені за 2005 рік (а.с.147, т.1), підписану відповідачем.

Судами також досліджені заперечення відповідача щодо  строку позовної давності та також спростовані, в зв'язку з тим, що факт передачі відходів позивачу разом з накопичувачем відходів судом спростовано, а договір оренди №4 від 21.12.2004 року (попередній №1 від 12.03.2004 року) на підставі якого відповідач користувався накопичувачем закінчив свою дію 30.11.2005 року.

Позивач звернувся з позовом 18.05.2007 року (а.с.21, т.1) в зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого, щ о строк позовної давності не пропущений.

Стосовно зустрічних позовних вимог про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" здійснити перереєстрацію місця утримання відходів та оформлення технічного паспорта суду зазначили наступне.

Згідно з пунктами "д", "ї" частини 1 статті 23 Закону України "Про відходи", здійснення контролю за веденням суб'єктами підприємницької діяльності первинного обліку утворення, зберігання, оброблення, утилізації та видалення відходів і їх паспортизацією, а також здійснення контролю за складанням і веденням реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів входить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами та його органів на місцях. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" не надано доказів порушення його прав внаслідок відсутності у Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" паспорта місця видалення відходів в зв'язку з чим обґрунтовано у позові відмовили.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суди як першої так і апеляційної інстанцій в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку обставинам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду міста Севастополя від 02.04.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 року у справі № 20-11/215-5/377-11/366 господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л. Рогач