Рішення

від 20.02.2008 по справі 16/407-07(7/257-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/407-07(7/257-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       20.02.08р.

Справа № 16/407-07(7/257-06)

За позовом Української державної інноваційної компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ 

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрокомерційної фірми “Орбіта Ко ЛТД”, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області  

про стягнення 19 406, 39 грн.

                       Cуддя  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники сторін:

  від позивача: Мудра К.М. –головний спеціаліст, дов. від 01.11.2007р. №1908 (був присутній у судовому засіданні 25.12.2006р., 21.01.2008р., 05.02.2008р.);

 від відповідача: Мирошниченко Ю.А.- директор. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 19 406 грн. 39 коп., що складає:                        13 321 грн. 67 коп. - заборгованості за інноваційним договором від 03.07.1995р. №95-12,        2 137 грн. 31 коп. - пені, 1 195 грн. 67 коп. - 3% річних, 2 751 грн. 74 коп. - інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: - згідно інноваційного договору від 03.07.1995р. №95-12, укладеного між сторонами, відповідач отримав позику в сумі 50 000 грн. 00 коп., термін повернення якої встановлено до 31.12.1997р.; Українська державна інноваційна компанія є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного інноваційного фонду України; - зобов'язання по поверненню позики відповідачем не виконані; - борг відповідача становить 13 321 грн. 67 коп.; - у зв'язку з простроченням повернення позики позивач просить стягнути пеню, 3% річних, суму інфляційних.

Відповідач у відзиві (вх.№15693 від 20.09.2006р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що позивачем порушено строки звернення до суду за захистом порушеного права, ціна позову не підтверджується жодними доказами наданими позивачем, а також відповідач заперечує проти наявності будь-яких відносин з позивачем з приводу отримання  займу.

Позивач у поясненнях по справі (вх.№774 від 21.01.2008р.) зазначає, що відповідачем самостійно було погашено 27 500 грн. 00 коп. - коштів згідно інноваційного договору  від 03.07.1995р. №95-12, а також державною виконавчою службою в Покровському районі Дніпропетровської області позивачу в результаті проведених виконавчих дій було перераховано 9 178 грн. 33 коп., тому заборгованість становить 13 321 грн. 67 коп.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №2771 від 18.02.2008р.), в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку зі зверненням до ВАТ “Укрексімбанк” з проханням надати виписки з 2000 по 2005 рік.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання; до того ж строк вирішення спору закінчується 21.02.2008р.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування технічної фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін не заявлялося.    

  За згодою представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 03.07.1995р. між Дніпропетровським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України (інвестором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю агро-комерційною фірмою „Орбіта Ко Лтд” (підприємством) було укладено інноваційний договір №95-12, відповідно до розділу 1 якого предметом договору є реалізація проекту „Організація масового виробництва мілко-фасованих продуктів густої консистенції (типу джемів, повидла і т.п.) з використанням фасувальних автоматів” по впровадженню нових технологій та створенню виробництва конкурентоспроможної продукції, в результаті чого підприємством створюється прибуток та досягається соціальний ефект; для цього сторони домовились докласти максимум зусиль для здійснення проекту, а саме: інвестор зобов'язується  внести для здійснення проекту цільовий вклад у вигляді інноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт, а підприємство виконати всі роботи по реалізації проекту і повернути інвестору його вклад у строки і розмірах, що вказані у плані повернення платежів;

- відповідно до пункту 2.2 зазначеного договору (у редакції додаткової угоди від 10.12.1996р. №95-12/ОП про зміну та доповнення інноваційного договору №95-12 від 03.07.95р.) загальна вартість проекту складає 50 000 грн. 00 коп.; строки виконання проекту з 03 липня 1995р. по 31 грудня 1997р.;

- як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами на виконання умов договору відповідачем було отримано інноваційну позику у розмірі 50 000 грн. 00 коп.;

- відповідно до пункту 4.9 договору (у редакції додаткової угоди від 10.12.1996р.    №95-12/ОП про зміну та доповнення інноваційного договору №95-12 від 03.07.95р.) підприємство зобов'язується повернути інвестору його вклад у строки  і розмірах, що вказані у плані повернення платежів; кінцевий строк перерахування всіх платежів інвестору: грудень 1997 р.;

- відповідно до пункту 12.1 договору, цей договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками інвестора та підприємства; дія договору закінчується після виконання сторонами зобов'язань, що виникли з договору та у зв'язку з ним;

- як вбачається зобов'язання з повернення у грудні 1997 р. 50 000 грн. 00 грн. Товариство не виконало, у зв'язку з чим 30.12.1998р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гудейчук В.А. було вчинено виконавчий напис, на підставі якого було звернено стягнення на майно відповідача;

- згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2000р. №654 на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, що ліквідуються, утворено Українську державну інноваційну компанію, яка є правонаступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень;

- відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди від 01.08.2000р. №95-12/1 до інноваційного договору №95-12 від 03.07.95р. відповідачем було підтверджено свою заборгованість у сумі 28 000 грн. 00 коп. за інноваційним договором та додатковою угодою до нього від 10.12.96р. №95-12/ОП;

- як вбачається з матеріалів справи відповідно до наданих платіжних документів відповідачем було повернено інноваційну позику починаючи з 1998 р. у загальній сумі 27 500 грн. 00 коп.;

- відповідно до листа від 31.01.2008р. №967/9 Відділу державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області повідомлено, що по виконавчому напису, виданому 30.12.1998р., щодо стягнення з відповідача на користь позивача за період з 2000р. по 2003р. було перераховано позивачу коштів від реалізації арештованого майна відповідача у розмірі 17 978 грн. 33 коп. на користь позивача;

- отже, заборгованість відповідача становить 4 521 грн. 67 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- суд не погоджується з думкою відповідача про закінчення строку позовної давності  щодо повернення інноваційної позики за інноваційним договором від 03.07.1995р. №95-12, оскільки:

·          як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис нотаріуса про стягнення з відповідача заборгованості було повернуто позивачу 27.06.2003 р.;

              ·           відповідно до частини першої статті 79 Цивільного кодексу Української РСР (який був чинним на момент пред'явлення Дніпропетровським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України виконавчого напису нотаріусу до виконання) перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку;

·           стаття 87 Закону України “Про нотаріат” встановлює, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

·           розділ 1 Переліку документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 12.10.1976 р. № 483, який був чинним на момент одержання Дніпропетровським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України відповідного виконавчого напису нотаріусу та діяв у частині, яка не суперечила діючому законодавству України, передбачає, що одними з документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, є нотаріально посвідчені угоди, які передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна;

·           згідно зі статтями 348 та 349 розділу V “Виконання судових рішень” Цивільно-процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент пред'явлення Дніпропетровським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України виконавчого напису нотаріусу до виконання) за правилами, викладеними в цьому розділі Кодексу, підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів, які є виконавчими документами;

·          отже,  звернення Дніпропетровським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 95-12 від 03.07.1995 р. та пред'явлення вказаного напису до виконання за своєю правовою природою ототожнюється зі зверненням з пред'явленням відповідного позову до суду, що, в свою чергу, виходячи зі змісту статті 79 Цивільного кодексу Української РСР, призводить до переривання строку позовної давності;

·          оскільки виконавчий напис нотаріуса про стягнення з відповідача заборгованості було повернуто позивачу 27.06.2993р., то перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача до відповідача за договором від 03.07.1995р. №95-12 розпочався саме 27.06.2003р.;

·          відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР (який був чинним станом на 27.06.2003р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки;

·          пункт 6 розділу „Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України визначає, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом;

·          як вбачається строк позовної давності щодо вимог позивача до відповідача за інноваційним договором від 03.07.1995 р. № 95-12 за Цивільним кодексом Української РСР (три роки) не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України (до 01.01.2004 р.), тому до правовідносин сторін застосовуються правила про позовну давність, встановлені Цивільним кодексом України;

·          відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;

·          оскільки відповідач листом від 13.06.2006 р. № 12 визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором № 95-12 від 03.07.1995 р., строк позовної давності перервався;

- відповідно до статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.;

-          отже, борг з урахуванням  індексу інфляції становить 5 683 грн. 73 коп. (з 07.07.2003р. по 30.06.2006р.), а 3% річних –405 грн. 84 коп. ( з 07.07.2003р. по 02.07.2006р.);

-          що стосується вимог позивача щодо стягнення пені у сумі 2 137 грн. 31 коп., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

·          позивач, як на підставу для стягнення пені посилається на пункт 8.3 інноваційного договору від 03.07.1995р. №95-12, проте відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 10.12.1996р. №95-12/ОП про зміну та доповнення інноваційного договору від 03.07.1995р. №95-12 пункт 8.3 виключено із договору;

               ·          у відповідності зі статтею 1 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені повинен бути визначений у договорі;

               ·          отже, оскільки розмір пені у договорі не визначено, вимоги про стягнення пені є безпідставними.

З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані у частині стягнення з відповідача 5 683 грн. 73 коп. –боргу  з урахуванням  індексу інфляції та  405 грн. 84 коп. –3% річних.

Згідно із статтею  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі  розподіляються  між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрокомерційної фірми “Орбіта Ко ЛТД” (53600, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області,            вул. Громова,59; п/р 26001134814001 в Покровському ТВБВ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299; код ЄДРПОУ 13429354) на користь Української державної інноваційної компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення (49101, м. Дніпропетровськ, вул.Красна,20а; п/р 2650201501444 у ДФ „Укрексімбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305675; код ЄДРПОУ 25842071) 5 683 грн. 73 коп. –боргу  з урахуванням  індексу інфляції,             405 грн. 84 коп. –3% річних, 60 грн. 90 коп. –витрат по сплаті державного мита та                37 грн. 03 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

        В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.

СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„04„ квітня  2008р.