Постанова

від 10.04.2008 по справі 17/255пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/255пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2008 р.                                                                          справа №17/255пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Патерилов  В.В. - ліквідатор,

від відповідача:від третьої особи-1:від третьої особи-1:Чумаченко Н.А. – за дов. № 135 від 22.02.08 р., не з"явивсяне з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства «Маяк» Акціонерного товариства закритого типу«Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області

на рішення  господарського суду

Донецької області

від12.04.2007 року

по справі№17/255пд (головуючий суддя Богатир К.В., судді Мальцев М.Ю., Приходько І.В.)

за позовомДочірнього підприємства «Маяк» Акціонерного товариства закритого типу«Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області

до

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаЗакритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», м. Горлівка Донецької області;2. Антощенко Владіслава Анатолійовича, м. Єнакієве Донецької області

провизнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

У 2006 році  позивач, Дочірнє підприємство «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського  суду  Донецької  області з  позовною  заявою до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області, про визнання угоди недійсною.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 19.09.06 р. та              27.03.07 р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», м. Горлівка Донецької області та Антощенко Владіслав Анатолійович, м. Єнакієве Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.07р. у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області було відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги про визнання угоди від 20.10.03 р. про передачу майна (повернення внеску із статутного фонду): будівлі ділянки доводки, розташованої за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53, укладеної між позивачем та відповідачем, недійсною є необґрунтованими та недоведеними належним чином.

Позивач, Дочірнє підприємство «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Зазначає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007р. скасувати та направити справу на новий розгляд.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу,  яким він просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Донецької області без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», м. Горлівка Донецької області та Антощенко Владіслав Анатолійович, м. Єнакієве Донецької області, відзиви на апеляційну скаргу не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст.ст.22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін та третіх осіб ухвалами суду не була визнана обов»язковою,  тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.07 р. апеляційну скаргу ліквідатора ДП «Маяк»АТЗТ «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області було залишено без розгляду на підставі              ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.07 р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду  від 23.07.07 р. скасовано та направлено справу до Донецького апеляційного господарського суду на розгляд.

24.12.07 р. Донецьким апеляційним господарським судом  порушено апеляційне провадження по справі № 17/255пд та призначено апеляційну скаргу до слухання та на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 30.10.07 р., зобов»язано ліквідатора Патерилова В.В. надати письмові пояснення щодо питань, викладених в постанові ВГСУ від  30.10.07 р., зокрема: чи були припинені повноваження на момент звернення з апеляційною скаргою, чи було призначено іншу особу ліквідатором банкрута, чи була завершена ліквідаційна процедура банкрута та чи були припинені повноваження ліквідатора достроково.

До Донецького апеляційного господарського суду надійшов запит Вищого господарського суду України від 11.01.2008р. про направлення на його адресу для відправлення до Верховного Суду України матеріалів справи № 17/255пд у зв'язку з надходженням касаційної скарги Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області на постанову Вищого господарського суду України від 30.10.2007р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.08 р. апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду від 12.04.07 р. по справі № 17/255пд було зупинено.

Верховний Суд України ухвалою від 07.02.08 р. відмовив в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.10.07 р. по справі № 17/255пд, у зв»язку з чим ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.08 р. апеляційне провадження по справі № 17/255пд було поновлено та призначено апеляційну скаргу до слухання.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги. Заявник апеляційної скарги в судовому засіданні надав витребувані письмові пояснення з доданням копії ухвали по справі про банкрутство № 27/2Б від 18.03.08 р. про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до 30.05.08 р.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах акціонерів відповідача 08.04.98 р. було прийняте рішення про організацію Дочірнього підприємства «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод»,               м. Горлівка Донецької області (виписка з протоколу № 3). Вказаним протоколом не обумовлено, яким саме чином здійснюється формування Статутного фонду позивача.

17.06.98 р. відповідачем був виданий наказ „Про передачу основних фондів”, яким було обумовлено створення інвентаризаційної комісії щодо передачі основних засобів (дільниця доводки автомобілів) з балансу відповідача на баланс позивача у вигляді внеску до статутного фонду.

Вищезазначеним наказом також передбачалась передача ділянки доводки автомобілів на підставі акту прийому-передачі основних засобів (балансовою вартістю 51112 грн. 87 коп.) на баланс позивача.

На виконання цього наказу був складений акт прийому-передачі від          17.06.98 р. щодо передачі позивачу  майна від відповідача.

Також було складено авізо № 1 зі змістом про передачу основних засобів з „балансу на баланс у вигляді внеску у статутний фонд”. Факт складання зазначених  документів ні позивачем, ні відповідачем у суді першої та апеляційної  інстанцій не був оспорений.

25.06.03 р. на загальних зборах акціонерів відповідача було прийнято рішення про ліквідування позивача як дочірнього підприємства та видачу наказу про призначення ліквідаційної комісії, що підтверджено наявним в матеріалах справи витягом з протоколу № 7 загальних зборів акціонерів від 25.06.2003 р.

Розпорядженням № 2 від 17.10.03 р. голова ліквідаційної комісії ДП “Маяк” Сурганова Л.М. у зв'язку з ліквідацією ДП “Маяк” запропонувала провести передачу будівлі ділянки доводки засновнику АТЗТ “Горлівський авторемонтний завод”, яке було внесено останнім в якості статутного фонду при утворенні ДП “Маяк” в липні 1998 року.

На підставі вищезазначеного розпорядження голови ліквідаційної комісії 20.10.03 р. між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі основних засобів – будівлі ділянки доводки та авізо № 1 за жовтень 2003 р., зі змістом про передачу основних засобів „з балансу на баланс у вигляді повернення статутного фонду”.

Такі дії позивач визначив як угоду між позивачем та відповідачем, і просив суд першої інстанції визнати її недійсною.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 41 ЦК УРСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що арбітражний керуючий призначається розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором відповідною ухвалою господарського суду у справі про банкрутство та   виключно ухвалою господарського суду припиняються повноваження арбітражного керуючого в якості розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора. До винесення судом у справі про банкрутства ухвали про припинення його повноважень або припинення провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий продовжує виконувати обов'язки ліквідатора підприємства-банкрута з усіма повноваженнями, що передбачено               ст. 25 вищевказаного Закону.

Частиною 3  ст. 24  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Ухвали господарського суду про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство або припинення повноважень арбітражного керуючого  Патерилова В.В. в якості ліквідатора підприємства-банкрута до суду першої інстанції по даній справі надано не було. Крім того, суду апеляційної інстанції надані докази продовження повноважень ліквідатора.

У відповідності до ст. 25 вищезазначеного Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що ліквідатор, як керівник банкрута –юридичної особи згідно діючих норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України мав право звернутися до господарського суду за захистом порушеного права або інтересів, які він вважав такими, що зачіпаються оспорюваною ним угодою.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду по справі № 12/488пд дії сторін стосовно передачі майна будівлі ділянки доводки автомобілів як внеску до статутного фонду були кваліфіковані як двостороння угода згідно ст. 41 ЦК УРСР. Такий висновок по справі № 12/488пд місцевим господарським судом був зроблений лише стосовно передачі майна при утворені дочірнього підприємства і ніякої правової оцінки діям позивача та відповідача при передачі майна від позивача до відповідача під час ліквідації дочірнього підприємства господарським судом Донецької області в рішенні не було надано.

Суд першої інстанції правомірно вважає, що позовні вимоги про визнання угоди від 20.10.2003 р. про передачу майна (повернення внеску із статутного фонду): будівлі ділянки доводки, розташованої за адресою: Донецька область,     м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53, укладеної між позивачем та відповідачем, недійсною, є необґрунтованими та недоведеними належними чином у зв»язку з:

- по-перше, рішенням загальних зборів акціонерів та розпорядженням ліквідаційної комісії підтверджується перехід повноважень щодо керівництва дочірнім підприємством від директора до ліквідаційної комісії у зв'язку з введенням ліквідаційної процедури за рішенням власника;

- по-друге, акт приймання-передачі основних засобів від 20.10.03 р., оформлений на підставі розпорядження ліквідаційної комісії від 17.10.03 р. № 2  про передачу в експлуатацію будівлі ділянки доводки від ДП “Маяк” до АТЗТ “Горлівський авторемзавод” підтверджує лише факт самої передачі майна від однієї особи до іншої та не кваліфікує дії, на які направлена вказана передача майна. Будь-яка кваліфікація зазначених дій також відсутня у розпорядженні голови ліквідаційної комісії. Отже, ці документи не містять конкретної вказівки щодо передачі будівлі ділянки доводки від дочірнього підприємства його засновнику, саме як повернення внеску засновнику із статутного фонду дочірнього підприємства;

- по-треттє, лише в авізо № 1 за жовтень 2003 року є запис про те, що передаються основні засоби з балансу на баланс у вигляді повернення статутного фонду за первісною вартістю. Авізо підписано з боку позивача директором ДП “Маяк” Веретенниковим Н.М. без підтвердження належних повноважень його  як директора та керівника вищевказаного підприємства від ліквідаційної комісії, яка на час ліквідаційної процедури за рішенням власника здійснювала функції керівництва дочірнім підприємством. У зв»язку з чим, авізо № 1 за жовтень 2003 року правомірно не прийнято судом першої інстанції у якості належного доказу по справі № 17/255пд.  Будь-яких інших документів, що підтверджували б передачу спірного майна від позивача до відповідача за актом приймання-передачі від 20.10.03 р. як повернення внеску із статутного фонду, до місцевого господарського суду позивачем по справі надано не було, а  факт передачі майна без визначення конкретних цілей, на які спрямована вказана передача, не породжує та не припинює цивільних прав або обов'язків у сторін, тому судом першої інстанції вказані дії правомірно не визнані як угода у відповідності до вимог  ст. 41 ЦК УРСР.

Оскільки судом надана оцінка діям сторін, які відбулися до набрання чинності новими Цивільним та Господарським кодексами України, то судова колегія визнає правомірним висновок суду першої інстанції про неможливість визначення цих дій як правочину за ознаками, які передбачені в теперішньому чинному законодавстві України, тому що визначення дійсності або недійсності правочинів визначається на момент їх здійснення (одномоментні дії) в період дії Цивільного кодексу УРСР 1963 р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області до Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-2», м. Горлівка Донецької області та Антощенко Владіслава Анатолійовича, м. Єнакієве Донецької області про визнання угоди недійсною не підлягають задоволенню.   

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007 року у справі № 17/255пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Маяк»Акціонерного товариства закритого типу «Горлівський авторемонтний завод», м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007 року у справі                № 17/255пд залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від  12.04.2007 року у справі № 17/255пд   –без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          

Судді:          

Надр.7 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4,5- третім особам;

6 –ДАГС;

7 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.