Постанова

від 10.06.2008 по справі 17/255пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 10 червня 2008 р.                                                                                   

№

17/255пд 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової

І.Ю.-головуючого

Заріцької

А.О.,

Хандуріна

М.І.

розглянувши

касаційну скаргу

Ліквідатора

ДП "Маяк" ЗАТ "Горлівський авторемонтний завод"

на

постанову

Донецького

апеляційного господарського суду від 08.04.2008

у

справі  господарського суду

№  17/255пд Донецької області

за

позовом

ДП

"Маяк" ЗАТ "Горлівський авторемонтний завод"

до

ЗАТ

" Горлівський авторемонтний завод "

3-тя

особа без самостійних вимог на стороні відповідача

ТОВ

"Глобус -2 " Антощенко В.А.

про

визнання

угоди недійсною

за участю представників

сторін:

від відповідача

-Чумаченко Н.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Донецької області від 12.04.2007 у справі № 17/255 пд  відмовлено в задоволенні  позовних вимог дочірнього підприємства  " Маяк" закритого акціонерного

товариства " Горлівський авторемонтний завод"  до закритого акціонерного товариства "

Горлівський авторемонтний завод" про визнання угоди від 20.10.2003 про

передачу майна  ( повернення внеску

із  статутного фонду): будівлі  ділянки доводки, розташованої за адресою :

Донецька область, м. Горлівка вул. Комсомольська 53, укладеної між позивачем та

відповідачем, недійсною.

          Постановою Донецького апеляційного

господарського суду від 08.04.2008 у справі № 17/255пд апеляційну скаргу Дочірнього

підприємства “Маяк”Акціонерного товариства закритого типу “Горлівський

авторемонтний завод” залишено без задоволення, рішення господарського суду

Донецької області від  12.04.2007 року у

справі № 17/255пд   -без змін.

          Не погоджуючись з вказаною

постановою  апеляційного господарського

суду,  Дочірнє підприємство

"Маяк" акціонерного товариства закритого типу "Горлівський

авторемонтний завод" в особі ліквідатора ОСОБА_1 звернулось до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року у

справі № 17/255пд, касаційна скарга мотивована тим, що  судом апеляційної інстанції порушені норми   ст.ст.41,42 ЦК УРСР, ст. 43 ГПК України,

постанова апеляційного суду від 08.04.2008 незаконна та порушує принципи

правосуддя, тому підлягає скасуванню.

          Колегія суддів Вищого господарського

суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову  суду апеляційної інстанції  на підставі встановлених фактичних обставин

справи, перевіривши застосування судом 

апеляційної інстанції  норм

матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з такого.

          Рішенням господарського суду

Донецької області від 12.04.2007 у задоволенні позовних вимог Дочірнього

підприємства “Маяк”Акціонерного товариства закритого типу “Горлівський

авторемонтний завод”, м. Горлівка Донецької області було відмовлено. Судове

рішення мотивоване тим, що позовні вимоги про визнання угоди від 20.10.03 р.

про передачу майна (повернення внеску із статутного фонду): будівлі ділянки

доводки, розташованої за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул.

Комсомольська, 53, укладеної між позивачем та відповідачем, недійсною є

необґрунтованими та недоведеними належним чином.

          Ухвалою Донецького апеляційного

господарського суду від 23.07.2007 

апеляційну скаргу ліквідатора ДП “Маяк”АТЗТ “Горлівський авторемонтний

завод”  на рішення господарського суду

Донецької області від 12.04.2007 було залишено без розгляду на підставі  ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою

Вищого господарського суду України від 30.10.2007  ухвалу Донецького апеляційного господарського

суду  від 23.07.2007  скасовано та направлено справу до Донецького

апеляційного господарського суду на розгляд.

          При новому розгляді апеляційним

господарським судом встановлено, що на загальних зборах акціонерів відповідача

08.04.1998  було прийняте рішення про

організацію Дочірнього підприємства “Маяк”Акціонерного товариства закритого

типу “Горлівський авторемонтний завод” (виписка з протоколу № 3). Вказаним

протоколом не обумовлено, яким саме чином здійснюється формування Статутного

фонду позивача.

17.06.1998

р. відповідачем був виданий наказ „Про передачу основних фондів”, яким було

обумовлено створення інвентаризаційної комісії щодо передачі основних засобів

(дільниця доводки автомобілів) з балансу відповідача на баланс позивача у

вигляді внеску до статутного фонду.

Вищезазначеним

наказом також передбачалась передача ділянки доводки автомобілів на підставі

акту прийому-передачі основних засобів (балансовою вартістю 51112 грн. 87 коп.)

на баланс позивача.

На

виконання цього наказу був складений акт прийому-передачі від          17.06.98 р. щодо передачі

позивачу  майна від відповідача.

Також

було складено авізо № 1 зі змістом про передачу основних засобів з „балансу на

баланс у вигляді внеску у статутний фонд”. Факт складання зазначених  документів ні позивачем, ні відповідачем у

суді першої та апеляційної  інстанцій

не  заперечувався.

25.06.2003  на загальних зборах акціонерів відповідача

було прийнято рішення про ліквідування позивача як дочірнього підприємства та

видачу наказу про призначення ліквідаційної комісії, що підтверджено наявним в

матеріалах справи витягом з протоколу № 7 загальних зборів акціонерів від

25.06.2003 р.

Розпорядженням

№ 2 від 17.10.03 р. голова ліквідаційної комісії ДП “Маяк” Сурганова Л.М. у

зв'язку з ліквідацією ДП “Маяк” запропонувала провести передачу будівлі ділянки

доводки засновнику АТЗТ “Горлівський авторемонтний завод”, яке було внесено

останнім в якості статутного фонду при утворенні ДП “Маяк” в липні 1998 року.

На

підставі вищезазначеного розпорядження голови ліквідаційної комісії 20.10.03 р.

між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі основних

засобів - будівлі ділянки доводки та авізо № 1 за жовтень 2003 р., зі змістом

про передачу основних засобів „з балансу на баланс у вигляді повернення

статутного фонду”.

Рішенням

господарського суду по справі № 12/488пд дії сторін стосовно передачі майна

будівлі ділянки доводки автомобілів як внеску до статутного фонду були

кваліфіковані як двостороння угода згідно ст. 41 ЦК УРСР. Такий висновок по

справі № 12/488пд місцевим господарським судом був зроблений лише стосовно

передачі майна при утворені дочірнього підприємства і ніякої правової оцінки

діям позивача та відповідача при передачі майна від позивача до відповідача під

час ліквідації дочірнього підприємства господарським судом Донецької області в

рішенні не було надано.

Відповідно

до вимог ст. 41 ЦК УРСР, угодами визнаються дії громадян і організацій,

спрямовані на встановлення. Зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Суди

попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що  позовні вимоги про визнання угоди від

20.10.2003 р. про передачу майна (повернення внеску із статутного фонду):

будівлі ділянки доводки, розташованої за адресою: Донецька область,     м. Горлівка, вул. Комсомольська, 53,

укладеної між позивачем та відповідачем, недійсною, є необґрунтованими та

недоведеними належними чином у зв'язку з тим, що  акт приймання-передачі основних засобів від

20.10.03 р., оформлений на підставі розпорядження ліквідаційної комісії від

17.10.03 р. № 2  про передачу в

експлуатацію будівлі ділянки доводки від ДП “Маяк” до АТЗТ “Горлівський

авторемзавод” підтверджує лише факт самої передачі майна від однієї особи до

іншої та не кваліфікує дії, на які направлена вказана передача майна. Будь-яка

кваліфікація зазначених дій також відсутня у розпорядженні голови ліквідаційної

комісії. Отже, ці документи не містять конкретної вказівки щодо передачі

будівлі ділянки доводки від дочірнього підприємства його засновнику, саме як

повернення внеску засновнику із статутного фонду дочірнього підприємства. Крім

того, в авізо № 1 за жовтень 2003 року є запис про те, що передаються основні

засоби з балансу на баланс у вигляді повернення статутного фонду за первісною

вартістю. Авізо підписано з боку позивача директором ДП “Маяк” Веретенниковим

Н.М. без підтвердження належних повноважень його  як директора та керівника вищевказаного

підприємства від ліквідаційної комісії, яка на час ліквідаційної процедури за

рішенням власника здійснювала функції керівництва дочірнім підприємством.

Будь-яких інших документів, що підтверджували б передачу спірного майна від

позивача до відповідача за актом приймання-передачі від 20.10.2003 р. як

повернення внеску із статутного фонду, до місцевого господарського суду

позивачем по справі надано не було, а 

факт передачі майна без визначення конкретних цілей, на які спрямована

вказана передача, не породжує та не припиняє цивільних прав або обов'язків у

сторін, тому судом першої інстанції вказані дії правомірно не визнані як угода

у відповідності до вимог  ст. 41 ЦК УРСР.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що на підставі ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються

сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що

постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008 у справі №

17/255пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх

обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає

нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, підлягає

залишенню без змін.

Керуючись

статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Ліквідатора ДП "Маяк" ЗАТ "Горлівський авторемонтний

завод" залишити без задоволення.

Постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008 у справі № 17/255пд

залишити без змін.

Головуючий                                                                          

І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О.

Заріцька

          М.І. Хандурін