Рішення

від 07.04.2008 по справі 46/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2008 р.   Справа 46/34

За позовомСлужби безпеки України

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Колостранс”

простягнення 10 335,00 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаГерасим'як В.Є. —представник за довіреністю від 13.09.2007 р. № 22/387-Д

від відповідача не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2008 року Службою безпеки України подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву № 19/6-к від 17.12.2007 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Колостранс” 10 335,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок збільшення вартості вбудованих приміщень житлового будинку по вул. Г. Сталінграду, 20-б у м. Києві відповідно до умов угоди № 19/1-80 від  23.12.2003 р. про інвестування будівництва вбудованих приміщень в житловому будинку.    

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2008 р. № 46/34, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2008 р.

03.03.2008 р. та 17.03.2008 р. розгляд справи відкладався через неявку відповідача та неподання витребуваних документів.

У судове засідання, що відбулося 07.04.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив, вимоги ухвал у справі № 46/34 від 08.02.2008 р., 03.03.2008 р. та 17.03.2008 р. не виконав. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача, під час розгляду спору по суті, підтримав позов та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 10 335,00 грн., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на невиконання відповідачем обов'язку з оплати різниці між вартістю інвестицій у вбудовані приміщення відповідно до договору № 19/1-80 від 23.12.2003 р. та вартістю приміщень, що були отримані інвестором.

На підтвердження факту передачі вбудованих приміщень інвестору (відповідачу)  позивачем приєднано до позовної заяви розрахунок вартості вбудованого приміщення, що передається, а також акт прийому-передачі вбудованого приміщення від 18.06.2004 р.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

23.12.2003 р. між Службою безпеки України в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Колостранс” укладено угоду № 19/1-80 про інвестування будівництва вбудованих приміщень в житловому будинку по вул. Г. Сталінграду, 20-Б м. Києва.

Пунктом 1.1 ст. 1 вказаного договору сторони погодили, що у відповідності до даної угоди замовник приймає інвестора у фінансування будівництва вбудованого приміщення, загальною площею 236 кв.м., що розташоване в житловому будинку по вул. Г. Сталінграду, 20-б м. Києва.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 угоди від 23.12.2003 р. загальна площа приміщень, які будуть передані інвестору по закінченню будівництва, буде визначена по фактичним обмірам БТІ м. Києва.   

Виходячи з п. 1.1 ст. 2 вартість інвестування вбудованих приміщень на момент підписання угоди складає 625 400,00 грн. відповідно до зведеного кошторисного розрахунку по будівництву об'єкту та вносяться інвестором відповідно до затвердженого п. 1.2 вказаної статті графіку.

Угодою від 23.12.2003 р. позивач зобов'язався погодити з інвестором склад та вартість вбудованих приміщень, узгоджувати з ним усі зміни щодо їх складу, вимагати сплати їх вартості в разі відмови від оплати у встановлені терміни, своєчасно інформувати інвестора про всі обставини, які можуть ускладнити або поставити під загрозу виконання угоди (п. 3.1).  В свою чергу відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати пайові внески шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника, прийняти загальну площу вбудованих приміщень у відповідності та в терміни, які передбачені діючим законодавством України, здійснювати відповідні проплати за оформлення права власності на вбудоване приміщення, своєчасно інформувати замовника про всі обставини, які можуть ускладнити або поставити під загрозу виконання угоди (п. 3.2).       

За твердженнями позивача, при передачі вбудованих приміщень відповідачем було  отримано їх в розмірі 239,9 кв.м.  по ціні 2 650,00 грн. за 1 кв.м. загальною вартістю 635 735,00 грн., що на 3,5 кв.м. більше проектної площі. Таким чином, різниця між проектною та фактичною площею у вартісному еквіваленті склала 10 335,00 грн., що її просить стягнути позивач з відповідача на свою користь.

З приєднаного до позовної заяви витягу з банківського рахунку слідує, що на виконання п. 3.2.1 угоди від 23.12.2003 р. відповідачем перераховано позивачу 625 400,00 грн.

15.06.2004 р. спірні приміщення були прийняті в експлуатацію, про що свідчить акт № 19/8-(1331)-931

18.06.2004 р. замовником за угодою від 23.12.2003 р. (позивачем) передано інвестору (відповідачу) вбудовані приміщення по вул. Г. Сталінграду, 20-б в Оболонському районі м. Києва, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі. З вказаного акту слідує, що фактично відповідачем прийнято 239,9 кв.м. зазначених приміщень. Відповідно до акту від 18.06.2004 р. та приєднаного до матеріалів справи розрахунку вартості вбудованого приміщення, що передається вартість отриманого інвестором приміщення становить 635 735,00 грн. (2 650,00 грн. за 1 кв.м.), що на 10 335,00 грн. більше, ніж сплачена відповідачем сума та обумовлено угодою сторін.

Розглядаючи даний спір, суд застосовує положення Цивільного кодексу України до спірних правовідносин в силу вимог п. 4 його Прикінцевих та Перехідних положень, оскільки згідно зі спірною угодою сторін правовідносини за нею продовжують існувати після набрання чинності даним кодифікованим актом.      

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт стверджується, що позивач належним чином виконав взяті на себе господарські зобов'язання, передавши відповідачу у власність вбудовані приміщення. А оскільки фактична площа вбудованих приміщень після їх будівництва виявилася більше ніж планова (за угодою) і відповідач прийняв виконання позивача в повному обсязі, він має відшкодувати вартість прийнятого нерухомого майна в повному обсязі.        

18.06.2004 р. позивачем складено на ім'я відповідача лист № 19/3-973, в якому Служба безпеки України зажадала від відповідача оплати різниці між вартістю проектної та фактичної площі отриманих відповідачем приміщень. Відповіді на вказане звернення від відповідача отримано не було.   

З вищенаведеного слідує, що відповідач виступає по відношенню до позивача кредитором та має сплатити різницю між вартістю проектної та фактичної площі вбудованих приміщень в сумі 10 335,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду заперечень проти позову або ж доказів на спростування заявлених вимог.  

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 10 335,00 грн. боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.   

В силу вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 49 господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.  

За таких обставин,  керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

          В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Колостранс” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20, кв. 9, ідентифікаційний код 32596618) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074) 10 335 (десять тисяч триста тридцять п'ять) грн. боргу, 130 (сто тридцять) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                             С.В. Шабунін

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя