Постанова

від 13.04.2011 по справі 2а-3897/09/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-3897/09/0770

Ряд стат. звіту № 10.3.4

Код - 07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у скла ді:

головуючої судді - Калин ич Я.М.

при секретарі судового зас ідання - Красновій О.Р.

за участю:

представників позив ача: Шибаєв А.М., Біровча к А.С.

представника відповідач а: не з' явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за позовом За карпатського обласного відд ілення Фонду соціального зах исту інвалідів до Малого при ватного підприємства “Міраж ” про стягнення адміністрати вно-господарських санкцій за недотримання нормативу робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів у сумі 3966 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Закарпатське обласне ві дділення Фонду соціального з ахисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з по зовом до Малого приватного п ідприємства “Міраж”, яким пр осить стягнути адміністрати вно-господарські санкції за недотримання нормативу робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів у сумі 3966 грн.

В судовому засіданні предс тавники позивача позовні вим оги підтримав з підстав, зазн ачених у позовній заяві, прос ить стягнути з відповідача а дміністративно-господарськ і санкції у сумі 3966 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно н е з' явився. Однак, 29.10.2009 року по змвачем було подано до суду з аперечення проти позову, з як их вбачається, що заявлений п озов не визнав, просить відмо вити в задоволенні адміністр ативного позову з підстав, на ведених у наданому заперечен ні.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників позивача, всебічн о і повно з'ясувавши всі факти чні обставини, на яких ґрунту ються позовні вимоги, об'єкти вно оцінивши докази, які мают ь юридичне значення для розг ляду справи і вирішення спор у по суті, суд приходить до вис новку про відмову в задоволе ні позову, виходячи з наступн ого:

Частиною першою ст.19 Закону України “Про основи соціаль ної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року №875-XII (з по дальшими змінами та доповнен нями), для підприємств (об'єдна нь), установ і організацій, нез алежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для з абезпечення працевлаштуван ня інвалідів у розмірі чотир ьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщ о працює від 8 до 25 чоловік - у кі лькості одного робочого місц я.

Згідно ч.1 ст. 20 Закону Україн и “Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні ” підприємства (об'єднання), ус танови і організації, незале жно від форми власності і гос подарювання, які використову ють найману працю, де середнь ооблікова чисельність працю ючих інвалідів менша, ніж вст ановлено нормативами, щороку сплачують відповідним відді ленням Фонду соціального зах исту інвалідів адміністрати вно-господарські санкції, су ма яких визначається в розмі рі середньої річної заробітн ої плати на відповідному під приємстві, за кожне робоче мі сце, призначене для працевла штування інваліда і не зайня те інвалідом.

Вказані адміністративно-г осподарські санкції сплачую ться підприємством самостій но в строк до 15 квітня року, нас тупного за роком, в якому відб улося порушення нормативу.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарсь ких санкцій тягне за собою на рахування пені, яка обчислює ться виходячи з 120 відсотків о блікової ставки Національно го банку України, що діяла на м омент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь ї ї строк (ч. ч. 2, 4 ст. 20 Закону Украї ни “Про основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і”). Механізм нарахування пен і встановлено Порядком нарах ування пені та її сплати, затв ерджений наказом Міністерст ва праці та соціальної політ ики України від 15.05.2007 року №223 (за реєстровано в Міністерстві ю стиції України 30.05.2007 року за №553/1 3819), відповідно до п. 3.4 якого нар ахування пені здійснюється з наступного дня граничного с троку сплати адміністративн о-господарських санкцій (з 16 к вітня наступного за роком, у я кому відбулося порушення нор мативу), та у поданій позовній заяві за невиконання нормат иву щодо працевлаштування ін валідів до суду відділення Ф онду розраховує суму пені на дату її подання (п. 3.7 Порядку), я ка визначена у сумі 221 грн.

З поданих позивачем матері алів вбачається, що згідно з с татистичним звітом відповід ача “Про зайнятість та праце влаштування інвалідів за 2008 р ік” (форма №10-ПI), відповідачем п орушено вимогу Закону Україн и “Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні ”, а саме: згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів які пови нні працювати на підприємств і відповідно до вимог ст. 19 Зак ону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на пі дприємстві протягом 2008 року с ередньооблікова кількість і нвалідів становила менше одн ієї особи. Оскільки середньо місячна зарплата штатного пр ацівника у відповідача в 2008 ро ці становила 7578 грн., то за не пр ацевлаштування інвалідів у н еобхідній кількості, а отже н евиконання нормативу відпов ідач повинен сплатити в дохі д Державного бюджету 3789 грн.

При вирішенні питання про п равомірність стягнення адмі ністративно-господарських с анкцій суд виходить із загал ьних норм права відносно від повідальності за порушення з обов' язань і правил здійсне ння господарської діяльност і та необхідності встановлен ня в діях або бездіяльності р оботодавця складу правопору шення з метою застосування ю ридичної відповідальності у вигляді адміністративно-гос подарських санкцій. Елемента ми правопорушення є вина та н аявність причинного зв' язк у між самим порушенням та йог о наслідками. Статтею 218 Госпо дарського кодексу України (д алі - ГК України) встановлен о, що підставою господарсько -правової відповідальності у часника господарських відн осин є вчинене ним правопор ушення у сфері господарюван ня. При цьому учасник господа рських відносин відповідає за невиконання або неналежн е виконання господарського з обов'язання чи порушення пра вил здійснення господарсько ї діяльності, якщо не доведе, щ о ним вжито усіх залежних ві д нього заходів для недопуще ння господарського правопор ушення.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону Україн и “Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні ”, забезпечення прав інвалід ів на працевлаштування та оп лачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання робот и вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього зверненн я до підприємств, установ, орг анізацій чи до державної слу жби зайнятості.

З наведеного вбачається ди спозитивний характер забезп ечення здійснення права інва ліда на працевлаштування, то бто такий пов' язаний з воле виявленням самого інваліда. При цьому, положеннями Закон у України “Про основи соціал ьної захищеності інвалідів в Україні” чітко встановлений обов' язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів, інформування про кількість створених робочих місць органи працевлаштуван ня інвалідів і забезпечувати їх працевлаштування (після з вернення таких осіб, чи напра влення для працевлаштування уповноваженими органами), в т ой же час ці обов' язки не суп роводжуються його обов' язк ом займатись пошуком інвалід ів для працевлаштування. Біл ьше того, обов' язок сприянн я у працевлаштування інвалід ів, централізоване інформува ння, забезпечення цього проц есу, реагування на порушення у цій сфері (відмови у працевл аштуванні та ін.) здійснюєтьс я та забезпечується відповід ними органами виконавчої вла ди з питань праці та соціальн ої політики, органами місцев ого самоврядування, громадсь кими організаціями інваліді в, тощо.

Обов'язки роботодавців сто совно забезпечення прав інва лідів на працевлаштування ви значені ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захи щеності інвалідів в Україні” , а саме: виділення та створенн я робочих місць для працевла штування інвалідів, у тому чи слі спеціальних робочих місц ь; створення для інвалідів ум ов праці з урахуванням індив ідуальних програм реабіліта ції; забезпечення інших соці ально-економічних гарантій, передбачених чинним законод авством; надання державній с лужбі зайнятості інформації , необхідної для організації працевлаштування інвалідів ; звітування Фонду соціально го захисту інвалідів про зай нятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встанов леному Кабінетом Міністрів У країни.

Відповідно до п. 2 Порядку по дання підприємствами, устано вами, організаціями та фізич ними особами, що використову ють найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштуван ня інвалідів та інформації, н еобхідної для організації їх працевлаштування (затвердже ний постановою КМ України, ві д 31.01.2007 року за № 70), інформацію пр о наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для пр ацевлаштування інвалідів ро ботодавці подають центру зай нятості за місцем їх реєстра ції як платників страхових в несків на загальнообов'язков е державне соціальне страхув ання на випадок безробіття з а формою, затвердженою Мінпр аці за погодженням з Держком статом.

Як встановлено в судовому з асіданні та підтверджено под аними до суду відповідачем м атеріалами справи, про те, що М але приватне підприємство “М іраж” дійсно щомісячно (з кві тня 2008 по листопад 2008 року) напра влялися до Закарпатського об ласного відділення Фонду соц іального захисту інвалідів п ро наявність вакансій (форма №3 - ПН) щодо можливості праце влаштування інваліда, але ро бочі місця залишились вакант ними у зв'язку з не направленн ям для працевлаштування інва лідів уповноваженими органа ми.

При цьому, суду не надано до казів відмови в працевлаштув анні інвалідів з боку відпов ідача, а також не надано дока зів, що органи виконавчої вла ди з питань праці та соціальн ої політики, органи місцевог о самоврядування, громадські організації інвалідів напра вляли інвалідів для працевла штування відповідачу. Не над ано також доказів безпосере днього звернення інвалідів н а підприємство з метою праце влаштування і відмови з боку відповідача в такому працев лаштуванні.

Враховуючи наведене і за ві дсутності доказів відмови ві дповідачем інвалідам в праце влаштуванні, суд приходить д о висновку про відсутність в ини відповідача в незайняті створених (пристосованих) ро бочих місць для працевлаштув ання інвалідів, оскільки від повідачем вжито заходів по з абезпеченню працевлаштуван ня інвалідів та на нього не мо же бути покладена відповідал ьність за не направлення упо вноваженими органами необхі дної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутн ість інвалідів, які бажають п рацевлаштуватись, тобто, від сутні підстави для стягнення з відповідача адміністратив но-господарських санкцій за недотримання нормативу робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів.

Оскільки судом встановлен о відсутність у діях відпові дача складу господарського п равопорушення, то безпідстав ним є нарахування позивачем (у відповідності до ст. 20 Закон у України “Про основи соціал ьної захищеності інвалідів в Україні” пені за порушення т ермінів сплати адміністрати вно-господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 72, 71 КАС України, кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт уються її вимоги та заперече ння. Позивачем не доведено та поясненнями представника ві дповідача та матеріалами спр ави спростовано доводи щодо не створення відповідачем ро бочих місць для інвалідів, пр и цьому, відповідачем доведе но ту обставину, що створені р обочі місця не були зайняті і нвалідами з незалежних від н ього причин.

За наведених обставин, позо вні вимоги є необґрунтованим и, суперечать вимогам законо давства та матеріалам справи та в їх задоволенні слід відм овити.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю суд ових витрат відповідача, суд ові витрати по справі з не стя гуються та за рахунок бюджет у не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 137, 160, 163 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позову Зака рпатського обласного відділ ення Фонду соціального захис ту інвалідів до Малого прива тного підприємства “Міраж” п ро стягнення адміністративн о-господарських санкцій за н едотримання нормативу робоч их місць для працевлаштуванн я інвалідів у сумі 3966 грн. - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законн ої сили в порядку, встановлен ому ст. 254 КАС України, та може б ути оскаржена до Львівського апеляційного адміністратив ного суду через Закарпатськи й окружний адміністративний суд в порядку та строки, встан овлені ст. 186 КАС України. Апеля ційна скарга на постанову су ду першої інстанції подаєтьс я протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі скл адення постанови у повному о бсязі відповідно до ст. 160 КАС У країни - протягом деся ти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційно ї скарги одночасно надсилаєт ься особою, яка її подає, до су ду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.